№ 140993107, 28.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/390/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Стасюка Івана Васильовича за вх. № 9486/26 від 16.10.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі

за позовом: Фізичної особи-підприємця Стасюка Івана Васильовича, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", урочище Центр, буд. 5 Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78436

про стягнення заборгованості в сумі 2 310 449,34 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Стасюк Іван Васильович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 310 449, 34 грн , з них: 1 604 542,02 грн - основної заборгованості, 229 775,97 грн - пені, 369 044,66 грн - інфляційних нарахувань, 107 086,69 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2026 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" на користь Фізичної особи-підприємця Стасюка Івана Васильовича - 1 704 714,02 грн, з них: основний борг - 1 604 542,02 грн, пеня - 51 433,26 грн, інфляційні нарахування - 43 595,41 грн, а також 3% річних - 5 143,33 грн та 20 456,57 грн судового збору.

16.10.2026 через систему "Елетронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 9486/26 від 16.10.2026), розгляд якої просив проводити без участі позивача.

У судове засідання представники сторін не з`явилися. Водночас про розгляд заяви щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу повідомлені належним чином, про що свідчать долучені до справи довідки Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2026 про доставку електронного листа (ухвали від 19.10.2026 у справі № 909/390/26) в їх електронні кабінети.

З урахуванням приписів частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне розглянути заяву без участі представників сторін.

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Оскільки за частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі (частина друга статті 169 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому за наявності такої заяви, яка подана у визначений законом строк, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн, подана позивачем до суду у порядку та в строк, визначений приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду копії наступних документів: - копію ордеру на надання правничої допомоги серія АТ № 11327499 від 20.03.2026; - копію договору про надання професійної правничої допомоги № 15/2026 від 04.02.2026; - копію додатку № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 15/2026 від 04.02.2026 (рахунку № 01/15/2026 від 13.10.2026); копію додатку № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги № 15/2026 від 04.02.2026 (акту про надання послуг професійної правничої допомоги № 01/15/2026 від 14.10.2026).

Так, 20.03.2026 між фізичною особою-підприємцем Стасюком Іваном Васильовичем (по договору - клієнт) та Васютиним Ярославом Володимировичем (по договору - адвокат) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 15/2026 (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати йому професійну правничу допомогу в справі за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості за договором підряду № 191121 від 19.11.2021, що включає: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; збір, ознайомлення, аналіз та вивчення матеріалів справи клієнта; складання письмової претензії про повернення коштів; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором підряду № 191121 від 19.11.2021, формування справи, проведення розрахунків, складання відповіді на відзив відповідача, складання клопотань, заяв, процесуальних та інших документів правового характеру по справі клієнта; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції та/або суді апеляційної інстанції, а також в органах юстиції, в державного реєстратора, інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно з пунктом 4.1. договору за надання послуг адвокатом, клієнт сплачує гонорар. Гонорар складається з суми вартості послуг, розмір яких визначається згідно підписаного сторонами акту наданих послуг професійної правничої допомоги. Сума, вказана в акті, поверненню не підлягає. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.

Додатком № 1 від 13.10.2026, а саме рахунком № 01/15/2026 за надання професійної правничої допомоги, визначено, що адвокатом Васютиним Я.В. сформовано перелік та вартість послуг, наданих клієнту (ФОП Стасюку І.В.) у справі за позовом до ТОВ "ПБС" про стягнення заборгованості за договором підряду № 191121 від 19.11.2021. Загальний обсяг виконаних робіт, що підлягає оплаті, становить 35 000,00 гривень. Ця сума охоплює комплекс послуг із досудового врегулювання спору (вивчення матеріалів, підготовка претензії та розрахунок штрафних санкцій - пені, інфляційних втрат і 3% річних), безпосереднє складання та подання позовної заяви до суду, а також процесуальний супровід справи, що включав підготовку клопотання та особисту участь адвоката у чотирьох судових засіданнях у період з травня по вересень 2026 року.

Відповідно до додатку № 2 від 14.10.2026, а саме акту № 01/15/2026 про надання послуг професійної правничої допомоги, адвокатом Васютиним Я.В. та клієнтом (ФОП Стасюком І.В.) зафіксовано факт належного надання та прийняття правової допомоги у справі за позовом до ТОВ "ПБС" про стягнення заборгованості за договором підряду № 191121 від 19.11.2021. Загальна вартість фактично виконаних та прийнятих робіт складає 35 000,00 гривень. Підписанням цього акту клієнт підтвердив, що послуги надані в повному обсязі, належної якості та відповідно до умов договору № 15/2026 від 04.02.2026, а будь-які претензії до адвоката стосовно зазначених послуг у клієнта відсутні.

Як вбачається з акту № 01/15/2026 про надання послуг професійної правничої допомоги, до переліку адвокатських послуг адвокат включив: - збір, ознайомлення та аналіз матеріалів вартістю 5 000,00 грн; - складання письмової претензії - 5 000,00 грн; - формування справи та проведення розрахунків - 2 000,00 грн; - складання та подання позову - 10 000,00 грн; - складання клопотання - 3 000,00 грн; особиста участь адвоката у чотирьох судових засіданнях - 10 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 35 000 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

За приписами частини шостої цієї ж статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Водночас відповідачем клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не подано.

Проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, слід зазначити, що відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/учасником справи, чи тільки має бути сплачена. Визначальним для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є не факт їхньої фактичної сплати, а реальність надання відповідних послуг адвокатом, склад та обсяг таких послуг, а також документальне підтвердження виникнення у сторони зобов`язання щодо їх оплати. Оскільки матеріалами справи (договором, актом приймання-передачі наданих послуг та детальним описом робіт) підтверджується факт виконання адвокатом відповідних процесуальних дій, у позивача виникло безумовне грошове зобов`язання з оплати цих послуг, що є достатньою підставою для їх покладення на відповідача.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Принагідно, при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги те, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);

- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Суд зазначає, що даний спір про стягнення заборгованості за договором підряду є типовим, належить до категорій справ незначної складності та характеризується сталою судовою практикою. Надання послуг зі збору матеріалів (5 000,00 грн) та складання досудової претензії (5 000,00 грн) є завищеними для цієї категорії справ. Крім того, виокремлення послуги з проведення розрахунків пені та інфляційних втрат (2 000,00 грн) є дублюванням робіт, оскільки такий розрахунок згідно з пунктом 3 частини третьої статті 162 ГПК України є невід`ємною частиною позовної заяви, складання якої позивач оцінив у 10 000,00 грн. Вартість складання клопотання про долучення доказів (3 000,00 грн) та участь у судових засіданнях (по 2 500,00 грн за кожне), які у свою чергу, тривали від 7 до 20 хвилин, також не відповідають критеріям співмірності та реальних часових затрат.

Суд вважає, що складність виконаних адвокатом позивача робіт (наданих послуг) з надання юридичних послуг при розгляді цієї справи не є співмірною із заявленим розміром витрат на правничу допомогу (загальна сума 35 000 грн).

Одночасно, слід зазначити, стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Разом з тим, заявник не обґрунтував розміру заявленої суми до стягнення з урахуванням того, що такі витрати є не лише фактичними, але й розумними у своєму розмірі та неминучими.

Враховуючи встановлені у справі обставини та вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу позивача, суд дійшов висновку, що заявлена сума є неспівмірною та очевидно завищеною. Вимога про стягнення 35 000 грн не відповідає критеріям реальності, дійсності та необхідності адвокатських витрат, а також принципу розумності їхнього розміру. Зазначені витрати не були об`єктивно необхідними та є неспівмірними зі складністю цієї справи й обсягом наданих послуг, що свідчить про їх необґрунтованість.

Згідно з частинами першою-другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" 11 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою. У задоволенні решти вимог про відшкодування судових витрат у розмірі 24 000,00 грн слід відмовити.

Керуючись ст. 74, 86, 123, 124, 126, 129, 169, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (урочище Центр, будинок 5Г, село Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78436; ідентифікаційний код юридичної особи 32872788) на користь Фізичної особи-підприємця Стасюка Івана Васильовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 11 000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткового рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Додаткове рішення складено та підписано 28.10.2026.

Суддя Світлана КОБЕЦЬКА