Постанова № 14098891, 06.12.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-1432/10/12/0170

06.12.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКучерука О.В.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняПрохорова Е.В.

за участю сторін:

представника позивача - Пічка Р.С.,

представника відповідача - Сінгаєвського О.В.,

представник третьої особи - не зявився,

прокурор - не зявився,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" та Кримської митниці Державної митної служби України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 01.07.2010 року у справі № 2а-1432/10/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (вул. М.Маліновського, 14а; вул. Чкалова, 12, к. 527, м. Дніпропетровськ, 49000)

до Кримської митниці Державної митної служби України (вул. Мальченка, 22, Аерофлотський, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95491),

третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015),

за участю: Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про скасування рішення і картки відмови та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці з вимогами про скасування Рішення про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/000159/1, яке прийняте Кримською митницею; скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600000001/2009/000222 від 18.08.2009 року, яка прийнята Кримською митницею; а також про повернення переплачених ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" коштів по факту прийняття вище перелічених документів в сумі 360187,19 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2010 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кримської митниці Рішення про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/000159/1 від 17.08.2009 року.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600000001/2009/000222 від 18.08.2009 року.

Стягнуто на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2010 року в частині задоволення позовних вимог та стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачені кошти у сумі 360187,19 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод".

Відповідач - Кримська митниця Державної митної служби України також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2010 року в частині задоволення позовних вимог та у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи.

09.08.2010 року Прокуратура Автономної Республіки Крим звернулася до суду з заявою про приєднання до апеляційної скарги Кримської митниці Державної митної служби України, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" по мотивам, викладеним в ній, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу Кримської митниці Державної митної служби України по мотивам, викладеним в ній, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Третя особа та прокурор явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 06.12.2010 року, не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.08.2009 року ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" з метою митного оформлення товару - Спирту коньячного для використання у власному виробництві - 6 років витримки 126500,00 л, поставленого за контрактом № 1ГР від 02.07.2009 року між ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" та ТОВ "Руджи" (Грузія) (а.с.156), з доповненнями, укладеними 27.07.2009 року (а.с.159) (інвойс № 01 від 24.07.2009 року), було подано до Кримської митниці Декларацію митної вартості (а.с. 148) та Вантажну митну декларацію №600000001/9/003104 (а.с.146), згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товар, митна вартість якого - 215050,00 доларів США (вартість за одиницю товару 1,7 доларів США). Виходячи з курсу валюти на момент декларування - 7,749 грн. за 1 долар США, митна вартість товару склала - 1666422,45 грн. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод - за ціною договору (вартістю операції).

На вимогу Кримської митниці позивачем були надані додаткові документи, а саме: прайс-лист № 5/н; калькуляція; довідка №2548 від 03.08.2009 року; сертифікат СТ-1 № 6-Е-0314 від 24.07.2009 року; акт експертизи № 0314 від 24.07.2009 року; експортна вантажно-митна декларація № 2009/280701 від 28.07.2009 року; лист № 30/07-2-09 від 30.07.2009 року; сертифікат відповідності № 6Е-0402 від 24.07.2009 року; протоколи випробувань № 144/1 , № 144/2 від 24.07.2009 року; посвідчення якості № 1, 2 від 24.07.2009 року.

Про надання зазначених документів представником митного органу та декларантом було зроблено відповідний запис (зв.бік а.с.148).

17.08.2009 року Кримською митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000159/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії спирту коньячного 6років витримки 126500 л, встановлюється у розмірі 63373,20 доларів США, виходячи з вартості за одиницю товару 4,41 доларів США (а.с.151). Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу.

18.08.2009 року Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000222(а.с.122), згідно з якою ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" відмовлено у прийнятті ВМД №600000001/2009/003104 від 14.08.2009 року та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" листом від 18.08.2009 року (вих. №130) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008 року) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.125).

Листом від 18.08.2009 року (вих. №07-12/5364) Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару «спирт коньячний для використання у власному виробництві - 6 років витримки 126500,00л, обємна доля етилового спорту 63% (79695 а/а), Фірма виробник ТОВ "Руджи", країна виробництва "Вірменія" під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом. (а.с.31)

17.08.2009 року ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" оформлено ВМД №600000001/9/003151 (режим IM-40) із зазначенням митної вартості 2751751,68 грн. (а.с.13).

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до частини першої статті 45 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (пункт 2 частини першої статті 54 МК України).

Відповідно до положень пунктів 14, 15 частини першої статті 1 МК України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 11 МК України митні органи, реалізуючі митну політику України, виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 42 МК України передбачено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 МК України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 МК України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до 1 речення частини восьмої статті 264 МК України декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Отже відповідач Кримська митниця є субєктом владних повноважень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради , ідентифікаційний код юридичної особи - 35112619 (а.с. 7).

Відповідно до Довідки № 10973 з ЄДРПОУ, основними видами діяльності позивача є: вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; виробництво дистильованих алкогольних напоїв; виробництво виноградних вин; виробництво інших напоїв із зароджуваних продуктів; посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля напоями.

Предметом адміністративного позову є оскарження прийнятих відповідачем Рішення про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/000159/1 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600000001/2009/000222 від 18.08.2009 року; а також повернення переплачених ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" коштів по факту прийняття вище перелічених документів в сумі 360187,19 грн.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судова колегія вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Згідно з частиною першою статті 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (частина друга статті 267 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина дев'ята статті 267 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 268 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна походження; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Зазначений метод можливо застосовувати тільки, якщо за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (частина перша статті 268 МК України).

Наступний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до частини третьої статті 269 МК України застосовується, якщо подібні (аналогічні) товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Відповідно до застережень статті 270 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог статті 273 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Декларування митної вартості товару спирту коньячного для використання у власному виробництві - 6 років витримки 126500,00л, обємна доля етилового спирту 63% (79695 а/а), здійснювалось позивачем в межах господарської операції поставки відповідно до контракту № 1 ГР від 02.07.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ "РУДЖИ" (а.с.156). 22.07.2009 року до зазначеного контракту укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якого оплата за товар покупцем здійснюється на умовах: перша поставка товару - по факту випуску ВМД Грузії в розмірі 25% вартості поставки, всі наступні сплачуються на підставі виставлених рахунків продавця, проте не менше 25% заборгованості покупця за поточний місяць. Також відповідно до зазначено додаткової угоди продавець зобовязаний надати до кожної партії товару Сертифікат про походження, протокол випробувань, якісне посвідчення, рахунок - інвойс, копія накладної, копія ВМД (а.с.158).

27.07.2009 року було укладено додаткову угоду № 2 (а.с.159) до контракту 1 ГР.

Згідно додатку до контракту № 1 ГР від 02.07.2009 року умовами поставки товару є - СРТ Україна, станція отримання "Бахчисарай" (зв.бік а.с.159).

Поставка товару здійснювалась за інвойсом №01 від 24.07.2009 року (зв.бік а.с. 152) в обємі - 126500,00 л (113850 кг), ціна за одиницю товару - 1.70 доларів США, загальна сума поставки - 215050,00 л.

Визначена в декларації митної вартості товару, поданої позивачем, ціна, а також його якісні характеристики обґрунтовуються дорожньою відомістю (а.с.15), листом до Кримської митниці вих. № 30/07-09 від 30.07.2009 року щодо відсутності взаємозалежності сторін, що може вплинути на ціну товару (а.с.27), довідкою про товар, який виробляється позивачем від 31.07.2009 року вих. № 0323/10/15-232(а.с.28), зобовязання щодо використання сприту коньячного 6-річного терміну витримки, обємна доля спирту етилового - 63% у власному виробничому процесі для виробництва алкогольних напоїв від 30.07.2009 року вих. 3 30/07-1-09 (а.с.32), актом експертизи № 034 про походження товару від 24.07.2009 року (а.с. 33), Сертифікатом відповідності №GE-042 від 24.07.2009 року (а.с. 34), протоколом випробувань № 144/1 від 24.07.2009 року (а.с.36), № 144/2 від 24.07.2009 року (а.с.37), актом № 2 прийомки товару (а.с.39), актом № 2 про злив (перелів) винопродукції (а.с.41), актом № 1 прийомки винопродукції (а.с.42), посвідченням про якість № 1(а.с.45), №2 (а.с. 47), актом відкриття вагону (контейнера) від 05.08.2009 року (а.с.46), інвойсом № 01 від 24.07.2009 року (а.с.48), висновком експерта ТПП 0-501 від 23.08.2009 року (а.с.49).

Крім того, судом першої інстанції було досліджено надану до митного органу при митному оформлені товару планову калькуляцію спирту коньячного 6 річної витримки, обємна доля спирту етилового - 63% (а.с.152).

Суд зазначає, що вказана планова калькуляція надана позивачем виробником ТОВ "Руджи" , ціна товару відповідає митній вартості, заявленій позивачем.

При цьому, суд погоджується з тим, що включення тієї чи іншої складової до планової калькуляції спирту коньячного 6-ти річної витримки, обємна доля спирту етилового - 63%, не може залежати від позивача, якій є покупцем цього товару.

Також позивачем було вжито заходів для усунення розбіжностей в Інвойсі № 01 від 24.07.2009 року та направлено до митного органу виправлений Інвойс (а.с.155, зв. бік арк.155).

Суд зазначає, що згідно статті 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року №959 суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами: принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом; принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України; принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 року № 959-XII забороняється втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом.

Згідно статті 6 цього Закону зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Статтею 6 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) передбачено, що загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини. У відповідності зі статтями 179, 189, 190 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

У відповідності зі статтею 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 року №507 вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Згідно ст.11 цього Закону при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Згідно статті 13 цього Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно пункту 5 статті 19 ГК України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю забороняється.

Митний орган здійснюючи визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом посилається на надання позивачем недостовірної інформації щодо митної вартості товарів згідно ВМД, а також ненадання всіх необхідних документів.

Відповідно до частини першої статті 273 МК України застосування методу № 6 перед методами №№ 1 - 5 має бути аргументованим. Крім того, частиною третьою статті 266 МК України передбачає процедуру проведення консультацій між митним органом та декларантом, у разі неможливості застосування методу "за ціною договору" з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Жодних належних та повних обґрунтувань з приводу неможливості застосування методів № 1 - 5 перед методом № 6 у винесених відповідачем рішеннях не міститься.

Статтею 265 МК України встановлено, що у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митного кодексу України.

Однак на думку суду, митному органу було надано інформацію на підтвердження застосування ціни операції за декларуємий товар.

В обґрунтування своєї позиції позивачем на вимогу суду також надано експортні декларації з країни - виробника, переклад яких на українську мову засвідчено у встановленому порядку (а.с.196- 199). Вартість товару, зазначена в ній відповідає визначеній позивачем під час митного оформлення спирту для ввозу в Україну.

Крім того, суд вважає, що застосовуючи резервний метод визначення митної вартості, виходячи з митної вартості товару цього ж самого виробника , проте щодо вартості у 4,41 доларів США за 1 літр спирту коньячного 68 %, іншого за міцністю, ніж декларував позивач, відповідач діяв недобросовісно та нерозсудливо.

П. 4.2.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.4.2.2 статті 4 зазначеного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях: в) контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданім платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Як випливає з аналізу вищевказаної статті, тільки в перелічених випадках контролюючий орган може самостійно визначити суми податкового зобовязання платника.

Доказів того, що встановлення факту порушення позивачем вимог Митного Кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також правомірності, щодо застосування Кримською митницею шостого методу визначення митної вартості і донарахування податкового зобов'язання відносно позивача, відповідачем суду надано не було.

При цьому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що вимоги про повернення надмірно сплачених на підставі оскаржуваних рішень сум є передчасними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню, оскільки рішення про визначення митної вартості товару та картка відмови, які оскаржуються стосувались тільки митної вартості товару, заявленої під час оформлення ВМД №600000001/9/003104 щодо товару - спирт коньячний для використання у власному виробництві - 6 років витримки - 126500,00л, об'ємна доля етилового спорту - 63% (79695 а/а). Помилковість випливає з того, що вказана ВМД є першою за Контрактом № 1 ГР від 02.07.2009 року. Виходячи з прийнятих адміністративних рішень Кримської митниці по визначенню митної вартості за першою поставкою ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" не мав фактичної можливості оскарження дій Кримської митниці через передбачений чинним законодавством України порядок, оскільки порушив би цим власний виробничий процес і тому розраховував всі інші поставки виходячи із позиції Кримської митниці. Це підтверджується тим, що всі інші ВМД містили митну вартість із підвищенням, яке було отримано Кримською митницею завдяки застосуванню резервного методу визначення митної вартості. Виходячи з цього та керуючись п.п. 5.2.5. п. 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який встановлює, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" звернувся із відповідним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 163, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 3 частини першої статті 198, статтею 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" та Кримської митниці Державної митної служби України - задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2010 року у справі № 2а-1432/10/12/0170 - скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці Рішення про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/000159/1 від 17.08.2009 року.

Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600000001/2009/000222 від 18.08.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" надмірно сплачені кошти у сумі 360187,19 грн. (триста шістдесят тисяч сто вісімдесят сім грн. 19 коп.).

Стягнути на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (ідентифікаційний код 35112619) з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 грудня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Кучерук

Судді підпис З.І.Курапова підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук