Рішення № 140983101, 27.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 285/4637/26

2/296/4928/26

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - адвоката Ткачук Юлії Олегівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

18.08.2026 з Звягельського міськрайонного суду Житомирській області до Корольовського районного суду м. Житомира надійшов позовна заява представника позивача - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - адвокат Ткачук Ю.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит №71794795 від 07.04.2025 в сумі 8 734,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 07.04.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №71794795, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3500,00 грн строком на 30 днів з 07.04.2025 по 06.05.2025; процентна ставка за користування кредитом - 0,500 % на день (фіксована); процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 1,000 % на день; комісія за надання кредиту становить 15,00 % від суми кредиту, що складає 525,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 2617,16 %; орієнтовна загальна вартість кредиту становить 4550,00 грн.; договором передбачено можливість укладення додаткових угод про продовження строку кредитування (пролонгацію), кількість пролонгацій не обмежена за наявності непогашеної заборгованості; У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту може нараховуватися пеня - 4,00 % на день та процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 1,000 % на день.

Свої зобов`язання ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало та перерахувало відповідачу 3500,00 грн.

Відповідачем не виконано умов договору надання коштів у кредит №71794795 від 07.04.2025, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 8 734,10 грн., з яких: - 3500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 717,50 грн. сума заборгованості за відсотками; - 525,00 грн. сума заборгованості за комісією; 3 991,60 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Наразі право вимоги за цим договором має ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», оскільки між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71794795 від 07.04.2025.

Наявність заборгованості у відповідача за договором надання коштів у кредит №71794795 від 07.04.2025 зумовлює звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 21.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та з ініціативи суду вирішено проводити її розгляд з повідомленням сторін, призначивши судове засідання на 02.10.2026 о 11:00 год. Також було витребувано докази в АТ «ПриватБанк»

На виконання ухвали суду про витребовування доказів 08.09.2026 АТ «ПриватБанк» надав суду відомості, що на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_2 .

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_2 за період з 07.04.2025 по 10.04.2025 на вказаний рахунок було зараховано кошти в сумі 3500,00 грн.

02.10.2026 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні.

У зв`язку з цим розгляд справи було відкладено на 12.10.2026 о 14:00 год.

12.10.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.

Представник позивача разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, заперечень проти позову не надав, як і будь-яких заяв чи клопотань.

Судом вжито всіх передбачених ЦПК України заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, ухвала про відкриття провадження у справі можуть бути направлені до електронного кабінету учасника справи. Відповідач зареєстрував електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 27.10.2026, що підтверджується відповіддю на запит №41775595.

Документ в електронному вигляді «Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі Цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій)» від 02.10.2026 було доставлено до електронного кабінету відповідача 03.10.2026 о 09:07:04, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення документа, надісланого до електронного кабінету, є день його доставлення.

Отже, вважається, що саме 03.10.2026 відповідач повідомлений про розгляд цієї справи судом 12.10.2026 о 14-00 годині.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

07.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений договір надання коштів у кредит №71794795 від 07.04.2025. в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» .

Сторони домовилися про укладення договору на наступних умовах:

-сума кредиту складає 3500,00 грн (п. п. 2.2.1 договору);

-строк кредитування становить 30 днів, з 07.04.2025 по 06.05.2025 (п. п. 2.2.2 договору, таблиця договору);

-процентна ставка за користування кредитом - 0,500 % на день (фіксована) (п. п. 2.2.3 договору);

-комісія за надання кредиту становить 15,00 % від суми кредиту, що складає 525,00 грн (п. п. 2.2.4 договору);

-орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 2617,16 % (таблиця договору);

-орієнтовна загальна вартість кредиту становить 4550,00 грн (таблиця договору);

-повернення кредиту та сплата процентів здійснюються одноразовим платежем у кінці строку кредитування або достроково (п. 2.1 договору);

-договором передбачено можливість укладення додаткових угод про продовження строку кредитування (пролонгацію), кількість пролонгацій не обмежена за наявності непогашеної заборгованості (п. 5.13 договору);

У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту може нараховуватися пеня - 4,00 % на день; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 1,000 % на день; (п. 2.2 договору);

Згідно Графіку платежів відповідач мав погасити тіло кредиту 3500,00 грн за 1 платіж, 06.05.2025 разом із сплатою відсотків та одноразовою комісією за надання кредиту в сумі 1050,00 грн.

ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 06022.

Кредитодавець на виконання умов договору надання коштів у кредит №71794795 від 07.04.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2100,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» та номером ідентифікації транзакції 491af2be-f912-4b96-9e88-96ec65f6eec6.

На виконання ухвали суду про витребовування доказів 08.09.2026 АТ «ПриватБанк» надав суду відомості, що на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_2 .

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_2 за період з 07.04.2025 по 10.04.2025 на вказаний рахунок було зараховано кошти в сумі 3500,00 грн.

Оскільки відповідачем не виконано умов договору, кредитні кошти, відсотки за користування кредитними коштами відповідачем не сплачені за ним наявна заборгованість в сумі 8 734,10 грн., з яких:

- 3500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 717,50 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 525,00 грн. сума заборгованості за комісією;

- 3 991,60 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43311346) уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71794795 від 07.04.2025 р.

Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до Реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 року в тому числі до Відповідача в сумі 8 734,10 грн. з яких 3 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 717,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 525,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 3 991,60 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Таким чином суд встановив, що позивач набув права вимоги до відповідача та між ними між існують зобов`язальні, цивільно -правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.

Вирішуючи спір по суті суд прийшов наступного.

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суд під час розгляду справи встановив, що 07.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір надання коштів у кредит №71794795 від 07.04.2025.

Сторони домовилися про укладення договору на наступних умовах:

-сума кредиту складає 3500,00 грн (п. п. 2.2.1 договору);

-строк кредитування становить 30 днів, з 07.04.2025 по 06.05.2025 (п. п. 2.2.2 договору, таблиця договору);

-процентна ставка за користування кредитом - 0,500 % на день (фіксована) (п. п. 2.2.3 договору);

-комісія за надання кредиту становить 15,00 % від суми кредиту, що складає 525,00 грн (п. п. 2.2.4 договору);

-орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 2617,16 % (таблиця договору);

-орієнтовна загальна вартість кредиту становить 4550,00 грн (таблиця договору);

-повернення кредиту та сплата процентів здійснюються одноразовим платежем у кінці строку кредитування або достроково (п. 2.1 договору);

-договором передбачено можливість укладення додаткових угод про продовження строку кредитування (пролонгацію), кількість пролонгацій не обмежена за наявності непогашеної заборгованості (п. 5.13 договору);

У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту може нараховуватися пеня - 4,00 % на день; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 1,000 % на день; (п. 2.2 договору);

Згідно Графіку платежів відповідач мав погасити тіло кредиту 3500,00 грн за 1 платіж, 06.05.2025 разом із сплатою відсотків та одноразовою комісією за надання кредиту в сумі 1050,00 грн.

ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 06022.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19).

Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано

Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, вважає, що 07.04.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит №71794795 від 07.04.2025.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитодавець на виконання умов договору надання коштів у кредит №71794795 від 07.04.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2100,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» та номером ідентифікації транзакції 491af2be-f912-4b96-9e88-96ec65f6eec6.

На виконання ухвали суду про витребовування доказів АТ «ПриватБанк» надав суду відомості, що на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_1 до рахунку № НОМЕР_2 .

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_2 за період з 07.04.2025 по 10.04.2025 на вказаний рахунок було зараховано кошти в сумі 3500,00 грн.

Отже, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в сумі 3500,00 грн., 07.04.2025, суд вважає доведеним.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання коштів у кредит №71794795 від 07.04.2025, сформованим ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 25.05.2026, відповідачем було сплачено 3445,90 грн, з яких:

- 192,50 грн сплачено 06.05.2025 (день в який відповідач мав повністю розрахуватися за кредитним договором), які зараховано на погашення відсотків

-245,00 грн, сплачено 16.05.2026, які зараховано на погашення відсотків.

Інші 3008,40 грн, сплачені 01.09.2025 в сумі 1067,50 грн, 10.12.2025 в сумі 1067,50 грн та 30.12.2025 в сумі 873,40 грн зараховано в рахунок погашення пені.

Проте, суд визнає таке зарахування неправомірним, та таким що суперечить умовам кредитного договору, оскільки відповідно до п.п. 6.8.1-6.8.3 такого договору черговість погашення заборгованості визначена таким чином:

- у першу чергу погашається прострочена заборгованість за кредитом та прострочені проценти;

- у другу чергу - основна сума кредиту та поточні проценти;

- у третю чергу - неустойка, проценти за понадстрокове користування кредитом, комісія та інші платежі, передбачені договором.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором 06.05.2025 то вже 07.06.2026 за ним була заборгованість:

-3500,00 грн за тілом кредиту;

- 857,50 грн за відсоткими ( 3500,00 грн х 1%=35,00 грн в день х 30 днів=1050,00 грн - 192,50 грн , що сплачені 06.05.2026)

- 525,00 грн за комісією;

16.05.2026 відповідач сплатив 245,00 грн , які зараховано на відсотки, отже заборгованість за відстоками зменшилася та склала 612,50 грн ( 857,50 грн - 245,00 грн=612,50 грн)

01.09.2025 сплачено 1067,50 грн, з яких 612,50 грн слід було зарахувати на на погашення заборгованості за простроченими процентами, а 455,00 грн на погашення тіла кредиту.

Станом на 02.09.2025 заборгованість за тілом кредиту мала становити 3045,00 грн, та 525,00 грн за комісією.

10.12.2025 відповідач сплатив 1067,50 грн, які слід було зарахувати на погашення тіла кредиту ( 3045,00 грн - 1067,50 грн=1977,50 грн) та залишок заборгованості за тілом кредиту скла в би 1977,50 грн.

30.12.2025 відповідач сплатив 873,40 грн, які слід було зарахувати на погашення тіла кредиту ( 1977,50 грн - 873,40 грн=1104,10 грн) та залишок заборгованості за тілом кредиту скла в би 1104,10 грн.

Таким чином первісний кредитор мав право вимоги до відповідача щодо стягнення тіла кредиту в сумі -1104,10 грн. (3500,00 грн тіло кредиту + 1050,00 грн. відсотки=4550,00 грн - 3445,90 грн сплачених відповідачем, які зараховані за п.6.8.1-6.8.3 Кредитного договору на тіло кредиту та відсотки=1104,10 грн, як залишок за тілом кредиту)

Щодо стягнення комісії в сумі 525,00 грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.1,2,5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Умовами кредитного договору № 71794795 від 07.04.2025, зокрема п.2.2.4, передбачено, що за надання кредиту в сумі 3500,00 грн. сплачується комісія в розмірі 15 % від суми кредиту та дорівнює 525 грн.(3500,00 грн х 15%=525,00 грн)

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Оскільки 525,00 грн комісії за видачу кредиту відповідач не сплатив, вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Щодо стягнення пені/неустойки в сумі 3991,60 грн

Пеня/неустойка нарахована з 25.05.2025 по 13.07.2025 по 140,00 грн. на підставі п.2.2 Кредитного договору, яким передбачено, що у разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту може нараховуватися пеня - 4,00 % на день; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом - 1,000 % на день;.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 дійшов висновку, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

З аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на вказаний кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Отже, нарахований штраф мав бути списаний, з огляду на що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Таким чином первісний кредитор мав право вимоги до відповідача в сумі 1629,10 грн з яких:

-1104,10 грн за тілом кредиту;

-525,00 грн за комісією (за видачу кредиту)

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43311346) уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71794795 від 07.04.2025 р.

Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до Реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 року в тому числі до Відповідача в сумі 8 734,10 грн. з яких 3 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 717,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 525,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 3 991,60 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Оскільки первісний кредитор мав право вимоги до позивача в сумі 1629,10 грн з яких:

-1104,10 грн за тілом кредиту;

-525,00 грн за комісією (за видачу кредиту)

то саме в такому розмірі і до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до відповідача за договором надання коштів у кредит від 07.04.2025 №71794795.

Отже суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 1629,10 грн з яких:

-1104,10 грн за тілом кредиту;

-525,00 грн за комісією (за видачу кредиту)

в якості заборгованості за договором надання коштів у кредит від 07.04.2025 №71794795.

Щодо судових витрат.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому за приписами п.4 ч.3 ст133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ "Фінпром Маркет" понесло судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.2)

Ціна позову 8 734,10 грн, судом задоволено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 629,10 грн, що дорівнює 19,65 % від ціни позову.

Оскільки суд задовільнив позов частково то відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 496,60 грн (1629,10 грн : 8 734,10 грн х 2662,40 грн = 496,60 грн) , що пропорційно до задоволених вимог.

Правнича допомога.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ціна позову становить 8 734,10 грн, тоді як позовні вимоги задоволено на суму 1629,10 грн, що становить 19,65 % від заявленої ціни позову.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до яких вартість професійної правничої допомоги у даній справі становить 6500,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог та вимоги частини другої статті 141 ЦПК України щодо пропорційного розподілу судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1277,25 грн ( 6 500,00 грн х 19,65%), що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.509,525,526,530,610,1048,1054 ЦК України ст.ст.12, 13 , 81, 133 , 141, 258,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - адвоката Ткачук Юлії Олегівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором надання коштів у кредит №71794795 від 07.04.2025 року, яка становить 1629, (одну тисячу шістсот двадцять дев`ять) гривень 10 копійок, з яких:

-1104 ( одна тисяча сто чотири) гривні 10 копійок - заборгованість за тілом кредиту;

-525 (п`ятсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок - комісія за видачу кредиту

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати зі сплати судового збору в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 60 копійок та витрат на правову допомогу в сумі 1277 ( одна тисяча двісті сімдесят сім) гривень 50 копійки.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м. Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено 27.10.2026

Відомості про учасників справи

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова будинок 31/33, р/р НОМЕР_4 , АТ "ПУМБ", код банку 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Cуддя В. М. Шкиря