Рішення № 140983102, 26.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10189/26

2/296/5061/26

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - Ярослави СЕРДІЙЧУК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

06.08.2026 представник позивача - ТОВ «Факторинг Партнерс» - Ярослава СЕРДІЙЧУК звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021 в сумі 14 960,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 06.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4172653, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 4000,00 грн строком на 15 днів з 06.12.2021 по 21.12.2021; проценти за користування кредитом становлять 3,00 % на день від фактичного залишку кредиту, загальна сума процентів за первісний строк кредитування - 1 800,00 грн; стандартна (базова) процентна ставка становить 5,00 % на день від фактичного залишку кредиту; тип процентної ставки фіксована; комісія за надання кредиту становить 1 160,00 грн (29 % від суми кредиту одноразово); орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 71, 345 146,00 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника становить 6 960,00 грн; передбачена пролонгація на пільгових або стандартних умовах; загальний строк пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів; У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту може нараховуватися пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 4.1 договору) та проценти за ст. 625 ЦК України за ставкою 5,00 % на день.

Свої зобов`язання ТОВ «Мілоан» виконало та перерахувало відповідачу 4000,00 грн.

Відповідачем не виконано умов договору про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 14 960,00 грн., з яких: - 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 9800,00 грн. сума заборгованості за відсотками на дату відступлення вимог; - 1160,00 грн. сума заборгованості за комісією.

Наразі право вимоги за цим договором має ТОВ ТОВ «Факторинг Партнерс», оскільки між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021.

Наявність заборгованості у відповідача за договором про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021 зумовлює звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 01.09.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та вирішено розглядати її з повідомленням сторін (ініціатива суду) - 12.10.2026 о 12-00 годині.

12.10.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.

Представник позивача разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, заперечень проти позову не надала, як і будь-яких заяв чи клопотань.

Судом було вжито усіх заходів передбачених ЦПК України для належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Так ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду на 12-00 годину 12.10.2026, направлено відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Проте, 06.10.2026 до суду повернувся конверт з відправленням, згідно довідки Укрпошти від 28.09.2026 причина невручення; "адресат відсутній "

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .

Отже, вважається, що саме 28.09.2026 відповідач повідомлений про розгляд цієї справи судом 12.10.2026.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

06.12.2021 ОСОБА_1 о 04:56 подала через сайт miloan.ua анкету заяву на кредит № 4172653 в якій просила надати їй строком на 15 днів 4000,00 грн. під 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, та загальна сума до повернення 6960,00 грн. та того ж дня підписала паспорт споживчого кредиту №4172653.

06.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021.

Сторони домовилися про укладення договору на наступних умовах:

-сума кредиту складає 4 000,00 грн (п. 1.2 договору);

-строк кредитування становить 15 днів, з 06.12.2021 по 21.12.2021 (п. п. 1.3, 1.4 договору);

-проценти за користування кредитом становлять 3,00 % на день від фактичного залишку кредиту, загальна сума процентів за первісний строк кредитування - 1 800,00 грн (п. 1.5.2 договору);

-стандартна (базова) процентна ставка становить 5,00 % на день від фактичного залишку кредиту (п. 1.6 договору);

-комісія за надання кредиту становить 1 160,00 грн (29 % від суми кредиту одноразово) (п. 1.5.1 договору);

-орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 71, 345, 146.00 % річних (п. 1.5 договору);

-орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника становить 6 960,00 грн (п. 1.5 договору);

-передбачена пролонгація на пільгових або стандартних умовах; загальний строк пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів (п.п. 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору);

У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту може нараховуватися пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 4.1 договору) та проценти за ст. 625 ЦК України за ставкою 5,00 % на день (п. 4.2 договору).

Згідно Графіку платежів відповідач мав погасити 4000,00 грн за 1 платіж, 21.12.2021 разом із сплатою відсотків в сумі 1800,00 грн та одноразова комісія за надання кредиту, що становить 1 160,00 грн.

ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором L59829.

Кредитодавець на виконання умов договору про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 згідно платіжної квитанції №0bead5ba-1dc9-480e-b138-7dbae6e3f22d_63774032354389328.

Оскільки відповідачем не виконано умов договору, кредитні кошти, відсотки за користування кредитними коштами відповідачем не сплачені за ним наявна заборгованість в сумі 14 960,00 грн., з яких:

- 4 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 9 800,00 грн. сума заборгованості за відсотками на дату відступлення прав вимоги;

- 1 160,00 грн. сума заборгованості за комісією;

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021.

Так, згідно п.2.4. Сторони домовились, що За цим Договором Клієнт Первісний Кредитор відступає за плату своє право грошової вимоги до Боржників строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому у сумі 287 052 895,25 грн. (двісті вісімдесят сім мільйонів п`ятдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 25 копійок), а Фактор, здійснивши Фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, приймає право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між Клієнтом і Боржниками. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до переліку Реєстру Боржників від 26.07.2024 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №26-07/2024 від 26.07.2026 року в тому числі до Відповідача в сумі 14960,0 грн. з яких 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 9800,0 грн. сума заборгованості за відсотками; - 1160,20 грн. сума заборгованості за комісією.

Таким чином суд встановив, що позивач набув права вимоги до відповідача та між ними між існують зобов`язальні, цивільно -правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.

Вирішуючи спір по суті суд прийшов наступного.

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положнь ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суд під час розгляду справи встановив, що 06.12.2021 ОСОБА_1 о 04:56 подала через сайт miloan.ua анкету заяву на кредит № 4172653 в якій просила надати їй строком на 15 днів 4000,00 грн. під 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, та загальна сума до повернення 6960,00 грн. та того ж дня підписала паспорт споживчого кредиту №4172653.

06.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021.

Сторони домовилися про укладення договору на наступних умовах:

-сума кредиту складає 4 000,00 грн (п. 1.2 договору);

-строк кредитування становить 15 днів, з 06.12.2021 по 21.12.2021 (п. п. 1.3, 1.4 договору);

-проценти за користування кредитом становлять 3,00 % на день від фактичного залишку кредиту, загальна сума процентів за первісний строк кредитування - 1 800,00 грн (п. 1.5.2 договору);

-стандартна (базова) процентна ставка становить 5,00 % на день від фактичного залишку кредиту (п. 1.6 договору);

-комісія за надання кредиту становить 1 160,00 грн (29 % від суми кредиту одноразово) (п. 1.5.1 договору);

-орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 71, 345, 146.00 % річних (п. 1.5 договору);

-орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника становить 6 960,00 грн (п. 1.5 договору);

-передбачена пролонгація на пільгових або стандартних умовах; загальний строк пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів (п.п. 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору);

У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту може нараховуватися пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 4.1 договору) та проценти за ст. 625 ЦК України за ставкою 5,00 % на день (п. 4.2 договору).

Згідно Графіку платежів відповідач мав погасити 4000,00 грн за 1 платіж, 21.12.2021 разом із сплатою відсотків в сумі 1800,00 грн та одноразова комісія за надання кредиту, що становить 1 160,00 грн.

ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором L59829.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19).

Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано

Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, вважає, що 06.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитодавець на виконання умов договору про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021, перерахував Відповідачу 4 000,00 грн. на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 згідно платіжної квитанції №0bead5ba-1dc9-480e-b138-7dbae6e3f22d_63774032354389328.

Доказів зворотнього суду не надано.

Отже, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» в сумі 2100,00 грн., 06.12.2021, суд вважає доведеним.

Доказів повернення ОСОБА_1 кредитних коштів первісному кредитору в сумі 4000,00 грн протягом 15 днів з дня отримання кредиту, як те передбачено умовами договору матеріали цивільної справи не містять.

Щодо відсотків за користування кредитними коштами.

За умовами договору ОСОБА_1 мала сплатити відсотки за користування кредитними коштами в сумі 4 000 гривень, з розрахунку - 3.00 % в день , що нараховується щоденно ( п.1.5.2 договору)

За користування кредитними коштами в сумі 4 000 грн. з 06.12.2021 по 21.12.2021 ОСОБА_1 мала сплатити відсотки з розрахунку 3,00% в день, тобто - 1800,00 гривень (4 000,00 грн * 3,00% * 15 днів).

При цьому в договорі передбачено можливість пролонгації договору (п.п. 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору). Вказаними пунктами визначено, що Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту.

Представником позивача не надано доказів пролонгації договору про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021.

Отже нарахування відсотків за договором про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021 з 22.12.2021 по 19.02.2022 є неправомірними , оскільки не відповідає умовам договору та суперечить правовій позиції Великої Палата ВС викладеній у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (п. 54, 91) де вказано, що після спливу визначеного договором строку кредитування, або у разі пред`явлення вимоги за ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Щодо комісії в сумі 1 474,20 грн .

У своїй Постанові Великі Палаті Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зробила висновок, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Так п.1.5.1 Кредитного договору передбачено одноразову комісію в розмірі 29% від за отримання кредиту.

Сума кредиту 1160,00 грн це комісія за надання кредиту в розмірі 29% від суми кредиту (4000,00 грн * 29% = 1160,00 грн) що нараховані 06.12.2021.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1 160,00 грн є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Таким чином первісний кредитор мав право вимоги до відповідача в сумі 6 960,00 грн :

-4000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;

-1800,00 гривень - заборгованість за відсотками;

- 1160,00 гривня- заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021.

Так, згідно п.2.4. Сторони домовились, що За цим Договором Клієнт Первісний Кредитор відступає за плату своє право грошової вимоги до Боржників строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому у сумі 287 052 895,25 грн. (двісті вісімдесят сім мільйонів п`ятдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 25 копійок), а Фактор, здійснивши Фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, приймає право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між Клієнтом і Боржниками. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до переліку Реєстру Боржників від 26.07.2024 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №26-07/2024 від 26.07.2026 року в тому числі до Відповідача в сумі 14960,0 грн. з яких 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 9800,0 грн. сума заборгованості за відсотками; - 1160,20 грн. сума заборгованості за комісією.

Оскільки первісний кредитор мав право вимоги до позивача в сумі 6960,00 грн, яка складається з:

-4000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;

-1800,00 гривень - заборгованість за відсотками;

-1160,00 гривня- заборгованість за комісією за видачу кредиту

то саме в такому розмірі і до ТОВ ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021.

Отже суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 6960,00 грн. в якості заборгованості за договором про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021.

Щодо судових витрат.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому за приписами п.4 ч.3 ст133 ЦПК Україїни до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ «Факторинг Партнерс» понесло судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.102)

Ціна позову 14 960,00 грн, судом задоволено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6 960,00 грн, що дорівнює 46,52 % від ціни позову.

Оскільки суд задовільнив позов частково то відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1 238,65 грн (6 960,00 грн : 14 960,00 грн * 2662,40 грн = 1238,65 грн) , що пропорційно до задоволених вимог.

Правнича допомога.

Водночас відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ціна позову становить 14 960,00 грн, тоді як позовні вимоги задоволено на суму 6 960,00 грн, що становить 46,52 % від заявленої ціни позову.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до яких вартість професійної правничої допомоги у даній справі становить 9 000,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог та вимоги частини другої статті 141 ЦПК України щодо пропорційного розподілу судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 187,17 грн (6 960,00 грн ? 9 000,00 грн / 14 960,00 грн), що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.509,525,526,530,610,1048,1054 ЦК України ст.ст.12, 13 , 81, 133 , 141, 258,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - Ярослави СЕРДІЙЧУК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит №4172653 від 06.12.2021, яка становить 6 960 (шість тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, з яких:

-4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту;

-1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками;

-1160 (одна тисяча сто шістдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за комісією за видачу кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати зі сплати судового збору в сумі 1238 (тисячу двісті тридцять вісім) гривень 00 копійок та витрат на правничу допомогу в сумі 4 187 (чотири тисячі сто вісімдесят сім) гривень 17 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м. Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено 26.10.2026

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження юридичної особи: 03150, місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, р/р НОМЕР_2 (Гривня, долар США, євро), АТ "ОТП БАНК", код банку 300528.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Cуддя В. М. Шкиря