Постанова № 14098242, 16.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 р.Справа № 6/111/07/5016 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на Постанову Господарського суду Миколаївської області від «20»березня 2007 року по справі за позовом приватного підприємства «БМП»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач, приватне підприємство «БМП», звернувся до Господарського суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від «20»березня 2007 року скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва № 000008233/0 від 22.12.2006 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Господарського суду Миколаївської області від «20»березня 2007 року по справі № 6/111/07 та постановити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до постанови слідчого СВ ММУ УМВС України у Миколаївській області Гудими О. А. від 19.10.2006 р. в зв'язку з розслідуванням кримінальної справи № 05410132, на підставі п.1 ст.11, п.7 ч.6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні”, Відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.09.2006р. За результатами перевірки складено акт №502/23-300-30397204 від 11.12.2006р., яким зафіксовані наступні порушення чинного законодавства України.

Так, в податковому обліку Позивача було відображено операції з придбання вібропресу та комплектуючих до нього у ПП "Втортекс" на загальну суму 97500,00 грн., у тому числі ПДВ - 16250,0 грн. На вказану суму ПДВ ПП „Втортекс" надало Позивачу податкові накладні, на підставі яких останній включив їх до складу загальної суми податкового кредиту з ПДВ за жовтень - грудень 2005 р. (разом - 16250,0 грн.), яка відображена в податкових деклараціях з ПДВ за жовтень - грудень 2005 р., поданих Відповідачу.

На підставі висновків акту перевірки, Відповідачем було прийнято податкове-повідомлення-рішення №0000082330/0 від 22.12.2006 р., яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 16250,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 8125,00 грн., а всього на загальну суму 24375,0 грн.

Суд першої інстанції своєю Постановою від «20»березня 2007 року скасував вказане вище податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.03.2006 р. по справі №1/145/06 визнані недійсними установчі документи ПП „Втортекс" з дати реєстрації у зв'язку з тим, що підприємство створене і зареєстроване з порушенням встановленого законом порядку, а власник та керівник не здійснював безпосередньої діяльності, направленої на отримання прибутку. Судом було встановлено, що установчі документи ПП „Втортекс" зареєстровані на підставну особу громадянина ОСОБА_4 , який підписував документи без мети створення юридичної особи та фактичної участі у господарській діяльності підприємства. До того ж, ПП „Втортекс" за юридичною адресою не знаходиться, податкові декларації та документи бухгалтерської звітності до органів державної податкової служби не надає з моменту реєстрації. Зазначені обставини свідчать, що в господарській операції з Позивачем від імені ПП "Втортекс" на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності. Як наслідок, включена Позивачем до податкового кредиту сума ПДВ 16250,00грн. не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку-продавця.

Суд першої інстанції у своїй постанові зазначив, що оскільки ПП „Втортекс" на момент складання податкових накладних був зареєстрований податковою службою як платник ПДВ, то Позивач правомірно включив до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену ПП „Втортекс" в ціні купленої продукції.

Разом з тим, як вибачається з Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.03.2006 р. по справі №1/145/06, - установчі документи ПП "Втортекс" складені та зареєстровані на підставну особу громадянина ОСОБА_4, який підписував документи без мети створення юридичної особи та фактичної участі у господарської діяльності підприємства. З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що останній участі у господарській діяльності підприємства не приймав, угод з іншими субєктами підприємницької діяльності не укладав, договорів, банківських, бухгалтерських і податкових документів від імені підприємства як засновник та посадова особа не складав та не підписував.

Відповідно до Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168), який був чинний на момент спірних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митні території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168, Порядком заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 року N 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця (пункт 18).

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Таким чином, оскільки рішенням суду скасовано державну реєстрацію та визнано недійсними установчі документи ПП "Втортекс" з дати їх складання, то це підприємство у розумінні підпунктів 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168 не мало права на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічну правову позицію висловили Вищий адміністративний суд України в своїх Ухвалах від 14.06.2006 р., від 13.09.2006 р.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову служб) в Україні" (далі - Закон №509), основним завданням органів державної податкової служби (далі - ОДПС) є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фонд податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п. 11 ч.1 ст.11 Закону № 509, яка була чинна на момент спірних правовідносин, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Підпунктом 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), який був чинний на момент спірних правовідносин встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б'' підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятидесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Перевіркою було встановлено, що Позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ шляхом неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми 16250,00грн., в зв'язку з чим до нього застосовані штрафні санкції в розмірі 8125,00грн. (16250,00 грн. х 50%), згідно п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181.

На підставі висновків акту перевірки, Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082330/0 від 22.12.2006 р., яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 16250,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 8125,00грн., а всього на загальну суму 24375,0грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято за наявними в нього документами та з дотриманням вимог закону, а суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неповно зясував обставини, що мають значення до справи, що призвело до її неправильного вирішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення до справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на Постанову Господарського суду Миколаївської області від «20»березня 2007 року по справі № 6/111/07, - задовольнити.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від «20»березня 2007 року по справі за позовом приватного підприємства «БМП»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування повідомлення-рішення, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову приватному підприємству «БМП», - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили Постанови апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль