Рішення № 14097529, 03.03.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" березня 2011 р.Справа № 11/1899

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Маріщенко Л.О.

судді

за участю представників сторін

від позивача Скачко А.А. ( довіреність від 26.01.11р.)

від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Восток" (м. Кременчук)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Ресурси" (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард" ( м. Київ)

про звернення стягнення на нерухоме майно

Позивачем пред'явлено позов про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, що являє собою будівлі АЗС та кафе-бару, а також земельної ділянки, що знаходиться за адресою: с. Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, вул. Центральна (Леніна), №1, шляхом реалізації зазначеного нерухомого майна з прилюдних торгів в рахунок погашення боргу ТОВ "МС ОЙЛ КАРД" перед ТОВ "Калина - Восток" за поставлені нафтопродукти за договором поставки №В/МС/07-18 від 01.02.2007р. у загальному розмірі 343884,51 грн.

06.04.10р. відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що 24.03.09р. Господарським судом м. Києва порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "МС Ойл Кард" ( справа № 28/118-б).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство було надруковано в газеті "Голос України" від 12.09.09р. № 171, в якому зазначено, що заяви кредиторів приймаються Господарським судом м. Києва протягом 30 днів з дня опублікування оголошення.

В позовній заяві позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки відповідача у зв'язку з невиконанням ТОВ "МС Ойл Кард" грошових зобов'язань в сумі 343884,51 грн. Як видно з позовної заяви, вимоги позивача зі сплати цього боргу виникло до 24 березня 2009р., тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство, а отже у відповідності до ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є конкурентними вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону , конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. В свою чергу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними, зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідач зазначає, що позивач з заявою про включення його грошових вимог в розмірі 343884,51 грн. до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "МС Ойл Кард" № 28/118-б не звернувся взагалі.

Таким чином, відповідач вважає, що зобов'язання ТОВ "МС Ойл Кард" перед позивачем є погашеними.

Ухвалою суду від 06.04.10р. до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ТОВ "МС Ойл Кард" та зупинено провадження у с праві до вирішення справи про банкрутство № 28/118-б.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. у справі №11/1899 було скасовано постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 11.05.2010р. та ухвалу господарського суду Житомирської області від 06.04.2010р., якою зупинено провадження у справі №11/1899 до винесення господарським судом міста Києва ухвали за результатами попереднього засідання (затвердження реєстру вимог кредиторів) у справі № 28/118-б про банкрутство ТОВ "МС ОЙЛ КАРД". Відповідно до п. 3 постанови Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. справу передано на розгляд до господарського суду Житомирської області.

Таким чином, справа №11/1899 має вирішуватись у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

07.12.10р. третя особа по справі надала відзив, в якому проти позову заперечує посилаючись на те, що у зв'язку з неподання позивачем кредиторських вимог по справі № 28/118-б в установлений строк, його вимоги вважаються погашеними, в силу вимог ч. 2 ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання. Відповідно до ст. 17 Закону "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

27.01.11р. відповідач надав суду доповнення до відзиву, в якому зазначив, що ухвалою попереднього засідання від 29.12.10р. по справі № 28/118-б було затверджено реєстр кредиторів ТОВ "МС Ойл Кард". Виходячи з змісту зазначеної вище ухвали ТОВ "Калина-Восток" не визнано кредитором ТОВ "МС Ойл Кард", оскільки до Господарського суду м. Києва з кредиторськими вимогами у справі 28/118-б не звертався.

В судове засідання представник позивача надав письмові пояснення , в яких позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку з хворобою представника.

Суд не вважає відсутність представника юридичної особи поважною причиною для відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

За клопотанням сторін спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Калина-Восток" (далі-позивач) та ТОВ "МС Ойл Кард" (далі-третя особа) був укладений договір поставки №В/МС/07-18 від 01.02.07р., за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався передати товар (нафтопродукти) пред'явнику смарт-карти (здійснити заправку автотранспорту) на АЗС (мережі АЗС), а покупець (третя особа) зобов'язалась оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до пп.4.4 договору оплата за товар по даному договору проводиться підприємством протягом двох банківських днів з моменту підписання сторонами первинних документів (накладні, акти приймання-передачі, тощо).

В забезпечення виконання зобов'язання третьої особи за договором поставки №В/МС/07-18 від 01.02.07р., між ТОВ "Калина-Восток" і ТОВ "Житомир-Ресурси" (далі-відповідач) було укладено іпотечний договір від 30.05.08р., посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_1

За умовами вищевказаного іпотечного договору відповідач як майновий поручитель для забезпечення виконання зобовязання третьою особою надав в іпотеку належне йому нерухоме майно: будівлі АЗС та кафе-бару, літ. "А", цегла, споруд (резервуари та площадка), літ."Б", загальною площею 212,71 кв.м., а також земельну ділянку ( кадастровий № 2121584201:01:003:0005), що знаходяться за адресою: с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, вул. Центральна (Леніна) №1.

Згідно пп.4.1.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі невиконання боржником своїх зобовязань по договору поставки щодо своєчасної оплати за поставлений товар (нафтопродукти), сплати штрафних санкцій та процентів за користування боржником коштами іпотекодержателя за договором поставки.

Відповідно до пп.4.6 іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель (позивач) має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку, необхідні витрати на утримання предмету іпотеки, а також витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги. У разі, якщо суми грошових коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки недостатньо, іпотекодержатель вправі в першу чергу отримати повне задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна іпотекодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставки №В/МС/07-18 від 01.02.07р. поставив третій особі нафтопродукти (далі - товар) згідно відповідних видаткових накладних, однак третя особа за поставлений товар в повному обсязі не розрахувалась, внаслідок чого у третьої особи перед позивачем виникла заборгованість в сумі 343884,51грн., що підтверджується банківськими виписками, підписаним позивачем та третьою особою актом звірки розрахунків станом на 01.10.09р. та іншими матеріалами справи.

26.11.09р. позивачем було надіслано відповідачу як майновому поручителю вимогу про сплату заборгованості в сумі 343884,51 грн. за поставлені ТОВ "МС Ойл Кард" нафтопродукти, шляхом зарахування даних грошових коштів на рахунок позивача до моменту звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 30.05.08р. Дану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За таких обставин ТОВ "Калина-Восток" звернулось до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, що являє собою будівлі АЗС та кафе-бару, літ. "А", цегла, споруд (резервуари та площадка), літ "Б", загальною площею 212,71 кв. м., а також земельну ділянку (кадастровий №2121584201:01:003:0005), що знаходяться за адресою: с. Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, вул. Центральна (Леніна), №1, шляхом реалізації зазначеного нерухомого майна з прилюдних торгів в рахунок погашення боргу ТОВ "МС Ойл Кард" перед позивачем за поставлені нафтопродукти за договором поставки №В/МС/07-18 від 01.02.07р. у розмірі 343884,51 грн.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Згідно з ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною першою ст.543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

При цьому частиною першою ст.11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Частиною першою ст.33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною третьою ст.33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення ТОВ "Калина-Восток" з позовом у даній справі здійснено з урахуванням наведених вище норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку". Для вирішення спору у даній справі необхідним є встановлення існування основного зобов'язання ТОВ "МС Ойл Кард" перед ТОВ "Калина-Восток" за договором поставки № В/МС/07-18 від 01.02.07р.

Як було встановлено вище, ТОВ "МС Ойл Кард" в порушення умов договору поставки №В/МС/07-18 від 01.02.07р. своїх зобов'язань щодо здійснення оплати вартості поставлених йому товариством "Калина-Восток" нафтопродуктів в повному обсязі не виконало, внаслідок чого у ТОВ "МС Ойл Кард" утворилась заборгованість перед ТОВ "Калина-Восток" у розмірі 343884,51грн.

Матеріали справи свідчать про те, що ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2009р. порушено провадження у справі №28/118-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард".

Оголошення про порушення провадження у справі №28/118-б про банкрутство ТОВ "МС Ойл Кард" опубліковано в офіційному друкованому органі Верховної ради України - газеті "Голос України" 12.09.2009р. №171 .

Судом встановлено, що вимога у позивача про сплату боргу в сумі 343884,51 грн. у зв'язку із невиконанням ТОВ "МС Ойл Кард" своїх зобов'язань за договором поставки виникла до 24.03.09р. , тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "МС Ойл Кард". Тому, виходячи з положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " позивач був конкурсним кредитором.

Зі змістом ч. 15 ст. 11 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують ( ст. 14 Закону).

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як встановлено господарським судом ТОВ "Калина - Восток" до господарського суду м. Києва із заявою у справі про банкрутство № 28/118-б з вимогами до ТОВ "МС Ойл Кард" на суму 343884,51 грн., в установлений тридцятиденний строк не зверталось, що також підтверджується письмовими пояснення позивача.

Ухвалою попереднього засідання від 29.12.10р. по справі № 28/118-б було затверджено реєстр кредиторів ТОВ "МС Ойл Кард". Виходячи з змісту зазначеної вище ухвали ТОВ "Калина-Восток" не визнано кредитором ТОВ "МС Ойл Кард", оскільки до Господарського суду м. Києва з кредиторськими вимогами у справі 28/118-б не звертався.

За таких обставин, відповідач вважає що зобов'язання між позивачем та третьої особою є припиненим.

Вищий господарський суд України в постанові від 14.09.2010р. у даній справі, вказав на необхідність встановлення існування основного зобов'язання, яке забезпечене договором іпотеки, та з'ясування цих обставин з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи.

При цьому господарський суд враховує наступне.

Приписами ч.ч.1,2 ст.546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частин 4, 5 ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 1 ст.17 вищезгаданого Закону встановлено, що іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою (ст.1 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена додаткова ( субсидіарна) відповідальність поручителя.

Таким чином, відповідач та третя особа відповідають перед позивачем як солідарні боржники за невиконання третьою особою зобов'язання за договором поставки.

Частиною п'ятою ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

На день вирішення спору відсутні докази припинення зобов'язання третьої особи перед позивачем.

Посилання відповідача, як на підставу припинення зобов'язання третьої особи перед позивачем на ухвалу господарського суду м. Києва від 29.12.10р. по справі № 28/118-б про затвердження реєстру вимог кредитора, з якої вбачається до позивач не включений до даного реєстру є необґрунтованим.

Зобов'язання не вважається припиненим без наявності ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів та ухвали про ліквідацію юридичної особи.

В даному випадку, в матеріалах справи відсутня ухвала про ліквідацію юридичної особи - ТОВ "МС ОЙЛ КАРД".

Лише ліквідація юридичної особи , згідно ст. 609 ЦК України, є підставою для припинення зобов'язання.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.09р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" останній зазначив, що даний закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Однак, ВСУ також зазначив, що норми ряду законів містять положення, що не суперечать даному закону, а доповнюють його, зокрема: згідно з ч.3 ст. 23 Закону України від 18.11.03р. № 1255-ІУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" частиною другою ст. 33 Закону України від 05.06.03р. № 898-ГУ "Про іпотеку" у разі порушення провадження у справі про банкрутство заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, який є майном боржника, незалежно від настання строку виконання забезпеченого заставою зобов'язання. Таке право звернення стягнення на заставне майно має також заставодержатель і в тому разі, коли заставодавцем є відмінна від боржника особа.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання між позивачем та третьої особою , яке виникло на підставі договору поставки, не припинено, тому позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна згідно укладеного з відповідачем договору іпотеки від 30.05.08р. в межах суми боргу 343884,51 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим, заявленим відповідно до чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору від 30.05.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Восток" ( код 32946304) (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Ресурси" ( код 22063283) ( Іпотекодавець) , посвідченому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_1, та зареєстрованому в реєстрі за № 9811 - нерухоме майно, що являє собою будівлі АЗС та кафе-бару, літ. "А", цегла, споруд (резервуари та площадка), літ."Б", загальною площею 212,71 кв.м., а також земельна ділянка ( кадастровий № 2121584201:01:003:0005), що знаходяться за адресою: с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, вул. Центральна (Леніна) №1, шляхом реалізації зазначеного нерухомого майна з прилюдних торгів в рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю " МС ОЙЛ КАРД" ( код 32527593), за поставлені нафтопродукти за договором поставки №В/МС/07-18 від 01.02.2007р. у розмірі 343884,51 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Ресурси" ( 10014, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 37-А, код 22063283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Восток" ( 39617, м. Кременчук, вул. 40-річчя Жовтня, 29, код 32946304) - 3438,84 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяМаріщенко Л.О.

Дата підписання 09.03.11 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам ( рек. з повід.)

4 - третій особі