Рішення № 14097528, 01.03.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" березня 2011 р. Справа № 21/1689

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Вельмакіної Т.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" (смт. Нові Білокоровичі Олевський р-н)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакула ДОМ" (м. Житомир)

про стягнення 38528,89 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 38528,89 грн., з яких: 37961,03грн. основного боргу та 567,86 грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 01.03.11р. до суду від ДП "Білокоровицьке лісове господарство" факсимільним зв'язком надійшло клопотання, в якому позивач повідомляє, що акт звірки розрахунків з відповідачем не підписано, оскільки останній відсутній за своєю адресою. Рахунки, на підставі яких здійснювалося перерахування коштів, та документи, що свідчать про проведення відповідачем часткових розрахунків, на підприємстві не збереглися. Зазначає, що сума заборгованості не змінилася. Просить суд розглянути справу без участі представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно ст. 75 ГПК України та прийняти рішення про примусове стягнення з відповідача основної суми заборгованості та судових витрат, не включаючи 3% річних.

У відповідності до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову.

При цьому, згідно ч.2 ст.78 ГПК України, до прийняття відмови позивача від позову, господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, а саме:

- у відповідності до п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, у випадку відмови позивача від позову, господарський суд припиняє провадження у справі;

- згідно ч.2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи вищевказане, а також відсутність у клопотанні позивача інформації щодо його обізнанності про наслідки відмови від позову, відсутність у суду можливості виконати вимоги ч.2 ст. 22 ГПК, оскільки строки розгляду спору, які передбачені ч. 1 с. 69 ГПК України закінчуються 01.03.11р. і стороною не заявлено клопотання про їх продовження, суд не приймає клопотання позивача про відмову від позову в частині нарахування 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 42). Вимоги попередніх ухвал суду відповідачем не виконано.

За вказаних обставин, відсутність представників сторін, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши надані в попередніх судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, Державне підприємство "Білокоровицьке лісове господарство" (позивач) платіжними дорученнями №1590 від 04.08.09р. на суму 5500,00грн., №1683 від 18.08.09р. на суму 7000,00грн., №2081 від 20.10.09р. на суму 8000,00грн., №2092 від 22.10.09р. на суму 16500,00грн., №2153 від 29.10.09р. на суму 5000,00грн., перерахувало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакула ДОМ" (відповідач) грошові кошти на загальну суму 42000,00грн.

Згідно вказаного у платіжних дорученнях призначення платежу, кошти перераховувалися за запчастини, згідно виставлених рахунків.

Як свідчать матеріали справи, станом на 25.05.10р., за відповідачем по бухгалтерським даним позивача, рахувалася заборгованість в сумі 37961,03грн., тому останній направив відповідачеві претензію (а.с.9) з вимогою виконати зобов'язання і добровільно, в досудовому порядку погасити заборгованість в сумі 37961,03грн. протягом 7 днів. Вказану претензію відповідач отримав 02.06.10р., однак залишив без відповіді та без задоволення.

За даними позивача, станом на день звернення його до суду, заборгованість відповідача склала 37961,03грн.

За несвоєчасне виконання зобов'язання, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, були нараховані 3% річних від простроченої суми, у розмірі 567,86грн. (а.с. 8).

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані, в процесі її розгляду, пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив відповідачу перерахування коштів на суму 42000,00грн., про що свідчать платіжні доручення №1590 від 04.08.09р. на суму 5500,00грн., №1683 від 18.08.09р. на суму 7000,00грн., №2081 від 20.10.09р. на суму 8000,00грн., №2092 від 22.10.09р. на суму 16500,00грн., №2153 від 29.10.09р. на суму 5000,00грн. (а.с. 11-12). При цьому з вказаних платіжних доручень вбачається, що підстава перерахування коштів - за запчастини та матеріали згідно рахунків.

Згідно наданих, в процесі розгляду справи, усних пояснень представника позивача, відповідач частково виконав свої зобов’язання на суму 4038,97грн., тому, станом на день звернення до суду, заборгованість склала 37961,03грн., які він і просить стягнути, вважаючи безпідставно перерахованими коштами, оскільки товару на вказану суму отримано не було.

Так, відповідно до ст.1212 гл. 83 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки порядок повернення вищевказаної заборгованості не обумовлений Договором, для визначення виникнення у відповідача зобов'язань щодо погашення боргу, слід керуватися положеннями ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

...Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивач рекомендованою кореспонденцією 25.05.10р. направив на адресу відповідача претензію з вимогою повернути кошти в сумі 37961,03грн.

Отже, враховуючи положення ст. 530 ЦК України, грошове зобов'язання у відповідача в сумі 37961,03грн. виникло після 09.06.10р. (02.06.10р. - дата отримання претензії + 7 пільгових днів, визначених позивачем у письмовій вимозі для добровільного перерахування коштів).

Однак у вказані строки відповідач поставки товару не здійснив, отримані кошти не повернув, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, у нього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 37961,03грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної статті позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 567,86грн. (а.с. 8).

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, враховуючи, що строк виконання зобов'язання наступив з 09.06.10р., вважає, що сума річних нарахувань є обгрунтованою та заявленою до стягнення у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк; одностороння умова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до діючого законодавства та такими, що підлягають задоволенню на суму 38528,89грн., з яких 37961,03грн. основного боргу та 567,86грн. 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакула ДОМ" (10024, м. Житомир, вул. Шевченка, 83, код 34855125)

на користь Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" (11054, Житомирська область, Олевський р-н., смт. Нові Білокоровичі, вул. Гагаріна, 1)

- 37961,03грн. боргу;

- 567,86грн. - 3% річних;

- 385,29грн. - державного мита;

- 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повний текст рішення складено 09 березня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - у справу

2, 3 - сторонам.