Постанова № 14097216, 21.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2011 року 14:50 № 2а-17121/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М"

до

Державної податкової інспекціі у Голосіївському районі м. Києва

про

скасування рішення № 2711/10/3/28-312 від 09.08.2010 року про невизнання податкової декларації, зобов"язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від Позивача: Присяжнюк Л.Г.. довіреність б/н від 01.12.2010 р., Румша А.Л., довіреність б/н від 01.12.2010 р.;

від Відповідача: не прибув

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - Відповідач) та просить суд визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови у визнанні податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за липень 2010 р., просить скасувати рішення Відповідача про невизнання податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за липень 2010 р. , відповідно до повідомлення № 2711/10/3/28-312 від 09.08.2010 р. та зобов"язати Відповідача визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 р., подану Позивачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду. В судовому засіданні представники Позивача позов підтримали та пояснили, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем упереджено та безпідставно не визнано, подану 06.08.2010 р. податкову декларацію Позивача з податку на додану вартість за липень 2010 р., оскільки, остання не містить жодних недоліків, надали для огляду екземпляр вказаної декларації з відміткою Відповідача про її прийняття.

Представник Відповідача в судове засідання 21.02.2011 р. не прибула, у судовому засіданні, що відбулося 11.01.2011 року надала заперечення на позовну заяву, у яких стверджувала, що Відповідач діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства, просила відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки Позивачем порушено вимоги оформлення документів податкової звітності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

06.08.2010 р. Позивачем подано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, що підтверджено відбитком штампу з відміткою Відповідача про прийняття вказаної декларації на екземплярі декларації Позивача та не заперечувалось Відповідачем .

Рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, оформленим у формі листа від 09.08.2010 № 2711/10/3/28-312 повідомлено Позивача, що подана декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2010 р. не визнається як податкова декларація з ПДВ, оскільки, заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому наказом ДПА України порядку заповнення: наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання та запропоновано Позивачу надати нову податкову декларацію з податку на додану вартість, оформлену належним чином.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Далі –Закон) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював на час виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (пункт 1.11 Закону).

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054) затверджено форму податкової декларації та Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість.

Відповідачем при невизнанні спірної податкової декларації зроблено посилання на невідповідність останньої вказаному Порядку № 166, що має наслідком невизнання спірної податкової декларації. При цьому, представником Відповідача в обґрунтування таких дій зазначено, що у поданій за липень 2010 р. декларації Позивача з податку на додану вартість наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання.

Судом витребувано, проте, Відповідачем не надано суду доказів невідповідності спірної податкової декларації вимогам чинного законодавства чи Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість. Досліджений в судовому засіданні екземпляр декларації Позивача з податку на додану вартість за липень 2010 р. з відбитком штампу з відміткою Відповідача про прийняття вказаної декларації не містить недоліків, зокрема, і тих, що зазначені Відповідачем: порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань.

Таким чином, зазначена Відповідачем інформація про наявність вказаних недоліків у спірній податковій декларації не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у Відповідача підстав для невизнання податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за липень 2010 р.

Викладені обставини не дають підстав вважати, що Відповідачем оскаржувані дії вчинено з дотриманням положень частини другої статті 19 Конституції України та податкового законодавства.

Стосовно позовної вимоги Позивача про скасуваня рішення Відповідача про невизнання податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за липень 2010 р., відповідно до повідомлення № 2711/10/3/28-312 від 09.08.2010 р., суд звертає увагу на те, що рішення податкового органу про невизнання податкової декларації підлягає оскарженню в порядку апеляційного узгодження, проте, не є рішенням в розумінні п.1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки оформлено листом і не визначає для Позивача зобов"язання вчинити дії, чи утриматись від їх вчинення, а містить лише пропозицію надати нову податкову декларацію з податку на додану вартість, оформлену належним чином, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги Позивача про скасуваня рішення Відповідача про невизнання податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за липень 2010 р., оформленого листом № 2711/10/3/28-312 від 09.08.2010 р.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинених ним дій.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустар-М»(вул. Тімірязевська, 2, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 34867324) за липень 2010 р.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва (01033, м.Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 26088788) визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустар-М»(вул. Тімірязевська, 2, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 34867324) за липень 2010 року

4. В решті позовних вимог, - відмовити.

5. Судові витрати в сумі 1,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" (вул. Тімірязевська, 2, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 34867324) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

В судовому засіданні 21.02.2011 року, з урахуванням положень ч. 3 ст. 160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 23.02.2011 року

Суддя Ю.Т. Шрамко