Постанова № 14097201, 03.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2011 року 14:24 № 2а-16817/10/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НВП Оракул»

доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2010р. №0001911705/0/43461

Суддя Смолій І.В.

Секретар судових засідань Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача: Місечко В.М. п\к (дов.від 28.10.10р. № б/н);

Від відповідача: Лихоборов В.В. п\к (дов.від 04.10.10р. № 11);

Штогрин О.І. п/к(дов.від 04.01.11р. № 10)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.02.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2010р. №0001911705/0/43461.

Ухвалою суду від 25.11.10року по справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду по супі на 07.12.10року.

Розгляд справи 07.12.10р. відкладався до 14.12.10р. у звязку із неявкою у судове засідання відповідача.

В судових засіданнях 14.12.10р., 23.12.10р. та 21.01.11р. оголошувались перерви для витребування та приєднання до матеріалів доказів необхідних для повного та всебічного зясування обставин справи.

В судовому засіданні 03.02.11р. подано клопотання яким зменшено позовні вимоги.

В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві письмових поясненнях та поданих уточненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені у письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «НВП Оракул»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.09.2007р. по 30.06.2010р. За результатами перевірки складено акт від 29.10.10р. за № 7345/2305/35391301 (надалі акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено ряд порушень в тому числі порушення пп.8.1.2 п..8.1 ст.8. п.12.1ст.12,п.19.2а ст.19 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»№°889 від 22.05.2003р., а саме встановлено порушення вимог щодо своєчасності та повноти перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2008р. у звязку з чим донараховано податок в сумі 3300,00грн. а також порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.19.2.а п.19 ст.19 цього ж Закону, а саме встановлено порушення вимог щодо своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за квітень 2009р. на суму 1445,76грн.

У звязку із встановлення зазначеного вище порушення Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0001911705/43461 від 10.11.10р. яким за позивачем визнано суму податкового зобовязання в розмірі 9917,50грн. в тому числі 3300,00грн. основний платіж та 6617,50грн. штрафні фінансові санкції. При цьому 17,50грн. пеня за несвоєчасність перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за квітень 2009р.

Податкове повідомлення-рішення в частині нарахування пені в сумі 17,50грн. за несвоєчасність перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за квітень 2009р. позивачем не заперечується, в у звязку із чим було подано уточнення позовних вимог.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи та пояснень сторін податковим органом зроблено висновки про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб в 2008році на суму 3300,00грн., оскільки позивач на думку податкового органу являючись у відповідності до п. 1.15 ст.1 Закону № 889-ІУ від 22.05.2003 р. податковим агентом по відношенню до майна вартістю 22000,00грн. яке було внесено гр. ОСОБА_1 до статутного фонду підприємства, не сплатив вказаний податок. При цьому на думку податкового органу інвестування фізичної особи до статутного фонду господарського товариства майна є з її боку відчуженням такого майна, а підприємство, в свою чергу, повинно виконати свої обов'язки, як податкового агента у частині утримання та перерахування до бюджету належної суми податку з доходів фізичних осіб.

Суд повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи та обставини справи прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Протоколу Загальних зборів Учасників ТОВ «НВП Оракул»№1 від 11.09.2007р. статутний фонд даного товариства сформований фізичною особою ОСОБА_1 у розмірі 44000,00грн. при чому 50% було внесено майном. Як дана обставина так оціночна вартість внесеного до статутного фонду майні сторонами не оспорюються, та і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих відомостей.

Як вбачається з акту перевірки та поданих відповідачем заперечень податковий орган, підприємство, яке в обмін на внесення до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно з п. 1.15 ст.1 Закону № 889-ІУ від 22.05.2003 р. є податковим агентом щодо вартості такого майна. Інвестування фізичної особи до статутного фонду господарського товариства майна є з її боку відчуженням такого майна, а підприємство, в свою чергу, повинно виконати свої обов'язки, як податкового агента у частині утримання та перерахування до бюджету належної суми податку з доходів фізичних осіб.

У відповідності до пп. 9.6.1 п. 9.6 ст.9 Закону № 889-ІУ від 22.05.2003 р. облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Відповідно до п.1.34 ст. 1 Законом №334/94-ВР від 28.12.1994 р., Інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Порядок оподаткування доходів фізичної особи у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п.9.6 ст. 9 Закону № 889-ІУ від 22.05.2003 р., згідно із яким облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. У засновника товариства, який отримує безоплатно інвестиційний актив у вигляді частки статутного фонду товариства, об'єкт оподаткування виникне у разі відчуження у подальшому такого корпоративного права, і тоді до інвестиційного прибутку, отриманого від такого продажу, виходячи з положення пп.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону № 889-ІУ від 22.05.2003 р. буде включена вартість цього корпоративного права, визначена при його безоплатному отриманні.

В даному випадку Позивач не може виступати податковим агентом фізичних осіб (засновників), котрі самостійно здійснюють операції з інвестиційними активами та ведуть облік доходів і витрат за операціями з ними для визначення суми загально річного оподаткованого доходу, а відповідно у підприємства відсутні будь-які зобов'язання щодо визначення доходу, отриманого фізичною особою на кінець звітного податкового року, нарахування та утримання податку з інвестиційного прибутку фізичної особи.

Аналогічна позиція викладена у Листі Державної податкової адміністрації України «Про надання розяснення щодо окремих питань оподаткування»від 24.01.07р. № 666/6/16-1515-26 та від 12.10.09р. № 22292/7/17-0717 , зазначені листи хоча на даний час і відкликані однак були чинними на момент правовідносин що послужили винесенню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того суд вважає з необхідне зазначити, що як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача податковим органом зроблено висновки щодо неповноти сплати позивачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 3300,00грн. за 2008рік, при цьому як вже встановлено судом та не заперечується сторонами формування статутного капіталу позивача відбувалось у 2007році.

Аналізуючи наявні матеріали та обставини справи, а також норми що діяли на час правовідносин що були предметом розгляду у даній справі суд прийшов до внутрішнього переконання про безпідставні та необґрунтованість податкового повідомлення-рішення в частині визнання за позивачем суми податкового зобовязання з податку з фізичних осіб в сумі 9900,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0001911705/0/43461 від 10.11.10р. в частині суми податкового зобовязання в розмірі 9900,00грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій