Постанова № 14096946, 28.02.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-421/11/1470

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мир продуктів»,

про стягнення податкового боргу в сумі 10588,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва пред’явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Мир продуктів»податкового боргу в сумі 10588,90 грн. за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємства.

До суду надійшла заява від представника позивача про уточнення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 20683,49 грн.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мир продуктів», як платник податків перебуває на обліку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” (діяв на час виникнення спірного питання) відповідач є платником податків та зборів зокрема є платником податку на прибуток підприємства та повинен сплачувати передбачені законодавством податки та збори.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(діяв на час виникнення спірного питання) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач самостійно обчислив суми податкового зобов’язання по сплаті податку на прибуток підприємства, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства (а.с.9).

Станом на 21.12.2010 року відповідачем має заборгованість зі сплати податкового боргу з податку на прибуток підприємництва в сумі 20683,49 грн. (враховуючи часткову сплату відповідачем боргу в сумі 3924,51 грн.).

В порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач у добровільному порядку не сплатив у бюджет узгоджені податкові зобов’язання.

Згідно приписів підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, та згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені строки вважається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкових зобов’язань у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва відповідачу було надіслано корінець першої податкової вимоги від 05.11.2009 р. № 1/703 та корінець другої податкової вимоги від 15.12.2009 р. № 2/776.

Відповідач у встановленому порядку вимоги позивача про сплату боргу не оскаржив, заборгованість у сумі 20683,49 грн. не сплатив.

Таким чином, станом на час звернення позивача з заявою до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 20683,49 грн. з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мир продуктів»(вул. Новозаводська, 9, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 32092878) на користь державного бюджету Ленінського району м. Миколаєва податковий борг в сумі 20683 гривні 49 копійок.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов