Постанова № 14159378, 27.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2010 р. Справа № 2а-1824/10/1470

м. Миколаїв

16:58

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»,

до Державної податкової інспекції у м. Миколаєві,

за участю представників: від позивача: Сядро О.В.

від відповідача: Яброцький С.В.

У справі приймає участь прокурор Дзюбан О.В.

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2005 року Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод" (далі ЧСЗ) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у м. Миколаєві (далі ДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21.03.2005 року № 0000042201/0; № 0000052201/0; № 0000262301/0; № 0000272301/0; № 0000282301/0; № 0000292301/0; № 0000232301/0; № 0000242301/0; № 0000252301/0 та № 0000111701/1.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2010 року прийняті по справі судові рішення скасовані, справа направлена не новий судовий розгляд.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що здійснюючи перевірку, складаючи акт перевірки та приймаючи оспорюванні податкові повідомлення-рішення ДПІ діяла поза межами наданих їй повноважень, чим порушила приписи частини 2 статті 19 Конституції України та статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Представник відповідача, заперечуючи проти позову вважає, що ДПІ діяла в межах наданих їй повноважень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року, про що складено акт № 23/25-130/14312980 від 10.03.2005 року.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом були встановлені, зокрема, такі порушення, що знайшли відображення у висновках акту перевірки:

- ст.ст.1, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що призвело до нарахування штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та порушення порядку декларування валютних цінностей;

- п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до нарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 13678,00грн.;

- п.1.24 ст.1, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5,9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до нарахування податку на прибуток у розмірі 83262960,00грн.;

- п.4.1, п.4.5 ст.4, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1.24 ст1, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.9 ст.5, п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до нарахування податку на додану вартість в сумі 65015923,97грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 168204,54грн..

На підставі акту перевірки № 23/23-130/14312980 від 10.03.2005 року ДПІ у м. Миколаєві прийняла оспорюванні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000042201/01 від 21.03.2005 р. про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності та штраф за порушення порядку декларування в сумі 511,96 грн. у зв'язку з порушенням ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунку в іноземній валюті" із змінами та доповненнями;

№ 0000052201/0 від 21.03.2005 р. про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток юридичних осіб в сумі 13678 грн. за порушення п. 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції № 283/97-ВР від 02.05.1997 р. із внесеними змінами та доповненнями);

№ 0000262301/0 від 21.03.2005 р. про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: податок на землю в сумі 28564,9 грн. за порушення ст.ст. 2, 5, 7, 12 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ "Про оплату за землю" (із змінами та доповненнями ), пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями;

№ 0000272301/0 від 21.03.2005 р. про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: збір за використання радіочастотного ресурсу в сумі 340 грн. за порушення ст. 24 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" від 01.06.2000 р. № 1770-ІІІ, пп. 17.1.1 п. 17.1.2 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями;

№ 0000282301/0 від 21.03.2005 р. про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 8413,17 грн. у зв'язку з порушенням п. п. 2, 4 "Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", затвердженого Постановою КМ України від 01.03.99 р. № 303 із змінами та доповненнями, п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями;

№ 0000292301/0 від 21.03.2005 р. про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: плата за спецвикористання водних ресурсів загальнодержавного значення в сумі 586,30 грн. за порушення п. 5 Порядку справляння збору за спецвикористання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.99 р. № 1494, п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями;

№ 0000232301/0 від 21.03.2005 р. про визначення до позивача суми податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 65015923,97 грн. за порушення ) п. 4.1, п. 4.5, ст. 4, пп. 7.4.2, п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 1.24, ст. 1, пп. 4.1.6, п. 4.1, ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції № 283/97-ВР від 02.05.1997 р. із змінами та доповненнями, п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями;

№ 0000242301/0 від 21.03.2005 р. про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) в розмірі 168204,54 грн.:

за березень 2004 року у розмірі 1001,21 грн.,

за травень 2004 року у розмірі 83333,33 грн.,

за листопад 2004 року у розмірі 81235,00 грн.,

за грудень 2004 року у розмірі 2635,00 грн. відповідно до п. 4.1, п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями), пп. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, пп. 12.1.5, п.12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями);

№ 0000252301/0 від 21.03.2005 р. про визначення до позивача суми податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток в сумі 83262960 грн. за порушення п. 1.24 ст. 1 пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12, пп. 11.3.1 п. 11.3. ст. 11, п. 5.9 ст. 5 пп. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 п. 5.10 ст. 5, пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ( в редакції № 283/97-ВР від 02.05.1997 р. із внесеними змінами та доповненнями), п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями;

№ 0000111701/1 від 21.03.2005 р. про визначення до позивача суми податкового зобов'язання за платежем: податок доходів фізичних осіб в сумі 5253,33 грн. в зв'язку з порушенням пп. 6.3.2 п. 6.3, пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України № 889-ІУ від 22.05.2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб" та п. 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035, пп. 17.1.9, п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями.

Відповідно до приписів частини 2 статті 71 КАС України обов'язок доказування правомірності своїх рішень законодавець покладає на суб'єкта владних повноважень відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, саме ДПІ повинна належними і допустимими доказами довести правомірність своїх дій та правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Разом з тим, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Так, як видно з акту позапланової виїзної перевірки № 23/23-130/14312980 від 10.03.2005 р. (т. 2, а. с. 12-152) вона проводилась органами державної податкової служби, як це безпосередньо зазначено в акті, на підставі ч. 1 ст. 11 та ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (т. 2, а. с. 14). При цьому, ДПІ, всупереч вимогам чинного законодавства, безпосередньо в акті перевірки не зазначила, яка саме з восьми підстав, наведених в п. п. 1-8 ч. 6 ст. 11-1 згаданого закону, стала поводом для проведення цієї позапланової виїзної перевірки позивача.

Аналізуючи зазначені в п. п. 1-8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави та наявні в матеріалах справи докази суд приходить до висновку, що будь-які зазначені в наведених пунктах ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави для проведення позапланової виїзної перевірки у ДПІ були відсутні. Більш того, абзацом другим ч. 7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", в редакції, саме яка діяла на час проведення цієї перевірки, законодавець визначив, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватись лише на підставі рішення суду. ДПІ таке судове рішення не отримувала і цей факт встановлений чинним рішенням господарського суду Миколаївської області по справі № 1/79 від 09.03.2005 року, яким відповідачу було відмовлено в задоволенні його зави про продовження терміну проведення даної позапланової перевірки (т. 1, а. с. 27-28).

Суд не може погодитись з посиланнями представника відповідача, що спірна позапланова перевірка проводилась згідно з положеннями ч. 13 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", тобто на підставі постанови слідчого прокуратури Миколаївської області по кримінальній справі № 05900008 (т. 1, а. с. 24), яка порушена за ознаками злочинів, передбачених:

-ч. 2 ст. 175 КК України (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат внаслідок нецільового використання коштів, призначених для цих виплат);

- ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі);

- ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки);

- ч. 2 ст. 366 КК України (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки).

Так, як вбачається із згаданої постанови слідчого, ним, саме в межах кримінальної справи, яка порушена по ознакам зазначених вище злочинів, котрі, як це наведено вище, не являються злочинами, що встановлюють відповідальність за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК України) та за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК України), тобто не являються злочинами, які витікають з порушення податкового законодавства, призначена документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ЧСЗ за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. Проведення згаданої перевірки дійсно доручене органам державної податкової служби у Миколаївській області. Отже, слідчий саме в межах розслідування кримінальної справи поручив ДПІ здійснити перевірку безпосередньо фінансово-господарської діяльності позивача для отримання доказів наявності чи відсутності складів наведених вище злочинів, по ознакам яких ним і порушена кримінальна справа, та предметом доказування котрих не являється правомірність сплати позивачем податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Наведене повністю узгоджується з приписами ст. 64 КПК України, в якій законодавець навів вичерпний перелік обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі. Разом з тим, ДПІ, всупереч порученій їй постановою слідчого перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, здійснила позапланову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства позивачем по справі за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. Документальна перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства, не є тотожною позаплановій виїзної перевірки підприємства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Таким чином, аналізуючи згадані вище положення, суд приходить до висновку, що ДПІ здійснила перевірку, на яку вона постановою слідчого уповноважена не була.

Суд також приймає до уваги той факт, що на час розгляду справи, згідно з повідомленням прокуратури Миколаївської області, кримінальна справа № 05900008, порушення якої було підставою для проведення перевірки, ще досі не розслідувана з 2005 року. Постановою слідчого від 01.12.2008 року досудове слідство зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України.

Відтак, здійснюючи позапланову виїзну перевірку, складаючи акт цієї перевірки № 23/23-130/14312980 від 10.03.2005 року, ДПІ діяла поза підставами і поза межами повноважень, що передбачені Конституцією України та Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Отже, суд, згідно до приписів частини 3 статті 70 КАС України, не може взяти до уваги в якості доказу акт позапланової виїзної перевірки № 23/23-130/14312980 від 10.03.2005 року, оскільки цей доказ одержаний з порушенням закону. Також суд приймає до уваги, що відповідно до приписів частини 4 статті 70 КАС України та вимог податкового законодавства, наявність чи відсутність у платника податків порушень цього законодавства може підтверджуватись виключно актом перевірки такого платника податків.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову, всупереч приписів частини 2 статті 71 КАС України не довів правомірності прийняття ним оспорюваних податкових повідомлень-рішень, котрі, як це з них безпосередньо видно, прийняті на підставі саме акту позапланової виїзної перевірки № 23/23-130/14312980 від 10.03.2005 року.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Керуючись статтям 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000042201/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" податкового зобов'язання в сумі 511 гривень 96 копійок.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000052201/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" податкового зобов'язання в сумі 13678 гривень.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000262301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" податкового зобов'язання в сумі 28564 гривні 90 копійок.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000272301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" податкового зобов'язання в сумі 400 гривень.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000282301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" податкового зобов'язання в сумі 8413 гривень 17 копійок.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000292301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" податкового зобов'язання в сумі 586 гривень 30 копійок.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000232301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" податкового зобов'язання в сумі 65015923 гривні 97 копійок.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000242301/0 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" в сумі 168204 гривень 54 копійок.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000252301/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" податкового зобов'язання в сумі 83262960 гривень.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000111701/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" податкового зобов'язання в сумі 5253 гривень 33 копійок.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Миколаєві від 21.03.2005 року №0000042201/0 про визначення Державній акціонерній холдинговій компанії "Чорноморський суднобудівний завод" податкового зобов'язання в сумі 511 гривень 96 копійок.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 203 гривні.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І.А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 01.10.2010 року.

Суддя І.А. Устинов