Ухвала суду № 140964292, 01.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37951/24

Провадження № 1-кп/761/572/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження №22024000000000842, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 111 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000842 від 19.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Ухвалою від 12.08.2026 строк тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 продовжено до 10.10.2026, включно.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, оскільки не перестали існувати ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачена ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, має зв`язки з представниками рф, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.

Захисник ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на обґрунтування вказаних доводів зазначили, що ризики позапроцесуальної поведінки обвинуваченої прокурором не доведено, обвинувачена не має наміру переховуватися від суду, має постійне місце проживання, вже тривалий час перебуває під вартою, відтак вважали, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої зможе забезпечити запобіжний захід не пов`язаний з триманням в умовах слідчого ізолятору. Крім того, адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні також заявив клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання. Захисник ОСОБА_7 також долучив до матеріалів справи відповіді з ДУ «Київський слідчий ізолятор» щодо стану здоров`я обвинуваченої ОСОБА_5 , як підставу для застосування відносно неї іншого менш сурового запобіжного заходу.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала доводи захисників, та також зазначила, що має проблеми зі здоров`ям, однак в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» належного лікування їй не надається. Крім того, також просила змінити застосований відносно неї запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

Ухвалою від 12.08.2026 строк тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 продовжено до 10.10.2026, включно.

При продовженні запобіжного заходу судом враховані ризики, що не зменшилися, а також обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан обвинуваченої, існування ризиків переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченої під вартою суд дійшов висновків, що вказані ризики суттєво не зменшились та не змінились.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, ступінь суспільної небезпеки, тривалість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення, продовження військової агресії рф, відтак остання може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність.

Так, застосування запобіжного заходу необхідно для забезпечення судового розгляду, який з об`єктивних причин не закінчено на даний час.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 10.10.2026.

В той же час, будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров`я обвинуваченої ОСОБА_5 або існування інших обставин, які б виключали можливість тримання під вартою останньої, суду не надано.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов до переконання про необхідність продовження застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

Так, ухвалою суду від 11.02.2026 обвинуваченій ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який в подальшому не одноразово зменшувався.

Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких умов, суд вважає, що розмір застави, визначений обвинуваченій ОСОБА_5 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на неї обов`язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинувачену від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на неї обов`язків, забезпечувала її належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, суд також враховує, що застава може бути внесена, як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.

Зважаючи на тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення та відомості про обвинувачену, її матеріальний стан, суд вважає, що розмір застави, який належить визначити обвинуваченій має бути встановлений в більшому розмірі ніж передбачено п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331 200 грн, такий розмір є виправданим за наявних обставин, а тому може бути застосований.

Визначаючи розмір застави, суд враховує не лише обсяг висунутого обвинувачення, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного/обвинуваченого, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).

Оскільки до обвинуваченої ОСОБА_5 застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, то у разі внесення застави в розмірі, визначеному цією ухвалою, на неї необхідно покласти також обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України.

Суд приходить до висновку, що вказані обов`язки, у разі внесення застави, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та не зашкодять інтересам судового розгляду.

Зазначені обов`язки покладаються на обвинувачену строком на два місяці з моменту внесення застави (ч. 7 ст. 194 КПК).

Поряд з цим, судом враховано і доводи обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про необхідність отримання медичної допомоги обвинуваченою, з огляду на що суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя, суд зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи.

Частиною 7 ст. 206 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

Таким чином, обов`язок слідчого судді, суду в межах здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи, встановлений ч. 6 ст. 206 КПК України, обумовлений наявністю факту або обґрунтованої підозри вважати, що до такої особи було застосовано насильство під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі, або ж що права такої особи порушуються

Враховуючи викладене, суд, вважає за необхідне зобов`язати керівника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області забезпечити ОСОБА_5 належне лікування відповідно до встановлених за наслідками її обстеження в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» протягом 2024-2026 років діагнозів, а також з урахуванням скарг останньої щодо погіршення стану здоров`я.

Крім того, суд також вважає за необхідне зобов`язати прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 забезпечити перевірку додержання прав та належних умов утримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятору», з урахуванням її психоемоційного стану.

Керуючись ч. 3 ст. 331, ст. 369, ч. 2 ст. 376, КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 29 листопада 2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_5 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків передбаченим КПК України у розмірі 400 (чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 331 200 (один мільйон триста тридцять одна тисяча двісті) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01.10.2026 у справі №761/37951/24.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-прибувати до суду за кожним викликом;

-не відлучатися за межі міста Одеса без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов`язати керівника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області забезпечити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належне лікування відповідно до встановлених за наслідками її обстеження в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» протягом 2024-2026 років діагнозів, а також з урахуванням скарг останньої щодо погіршення стану здоров`я.

У разі з`ясування обставин які унеможливлюють перебування обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятору», за станом здоров`я, негайно повідомити суд.

Зобов`язати прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 забезпечити перевірку додержання прав та належних умов утримання обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятору», з урахуванням її психоемоційного стану. Про результати проведеної перевірки негайно повідомити Шевченківський районний суд міста Києва.

На ухвалу безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченою, її захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3