Рішення № 140962595, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2361/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2026 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії на виконання статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30 грудня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2026 року без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30 грудня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням фактично проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду відповідача неодноразово зобов`язано провести перерахунок і виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів. На виконання цих рішень відповідач перерахував пенсію без обмеження максимальним розміром, і з 01.01.2026 її розмір склав 46174,63 грн. Проте з 01.01.2026, із застосуванням коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1778, пенсію позивачу виплачують у розмірі 28062,87 грн. На заяву позивача від 26.01.2026 про виплату пенсії без застосування коефіцієнтів і без обмеження максимальним розміром відповідач листом від 30.01.2026 №2200-0202-8/7603 відмовив.

Позивач вважає, що стаття 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та постанова Кабінету Міністрів України №1778 запровадили інше (додаткове) регулювання, відмінне від встановленого Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Це, на його думку, суперечить статті 1-1 цього Закону. Позивач посилається на правові позиції Конституційного Суду України та Верховного Суду, згідно з якими будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених за цим Законом, є протиправним. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що позивач перебуває на обліку з 08.03.2005 та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". За статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" пенсії, призначені за цим Законом, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у період воєнного стану у 2026 році виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до сум перевищення. Розміри коефіцієнтів визначено постановою Кабінету Міністрів України №1778. Розмір пенсії позивача з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №560/11221/24 становить 30583,43 грн, тому із застосуванням коефіцієнтів з 01.01.2026 до виплати належить 28062,87 грн.

Посилаючись на статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та статтю 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", відповідач також вказує, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто з 01.01.2026 - 25950,00 грн. Крім того, відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, а в умовах воєнного стану держава має широку свободу розсуду щодо їх коригування. Просить у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Вирішуючи це клопотання, суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Справа є незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання. Тому в задоволенні клопотання суд відмовляє.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 08.03.2005 та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .

Як зазначено в листі відповідача від 30.01.2026, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі №560/482/25, яке набрало законної сили згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025, відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 від 13.12.2024 №ХС49492, з урахуванням раніше виплачених сум.

В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01.03.2024 склав 44206,03 грн. До виплати, з урахуванням максимального розміру пенсії (на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №560/11221/24), визначено 30583,43 грн. З 01.01.2025, з урахуванням обмежувальних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, до виплати визначено 26635,47 грн.

Згідно з перерахунком пенсії з 01 січня 2026 року підсумок пенсії позивача з надбавками становить 46174,63 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 30583,43 грн. Із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів 0,5 до частини пенсії в діапазоні понад 10 до 11 прожиткових мінімумів (2595,00 грн) та 0,4 до частини пенсії в діапазоні понад 11 до 13 прожиткових мінімумів (2038,43 грн) до виплати визначено 28062,87 грн.

26.01.2026 позивач звернувся до відповідача із запитом, у якому просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2026 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778, та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Листом від 30.01.2026 №2200-0202-8/7603 відповідач повідомив позивача, що станом на 01.01.2026 розмір його пенсійної виплати (з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №560/11221/24) становить 30583,43 грн, що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (станом на 01.01.2026 - 25950,00 грн). Тому з 01.01.2026 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" до розміру пенсії застосовано обмежувальні коефіцієнти, визначені постановою №1778, і з січня 2026 року розмір пенсії до виплати становить 28062,87 грн. Підстав для виплати пенсії з 01.01.2026 у повному розмірі без застосування обмежувальних коефіцієнтів та без обмеження максимальним розміром, як зазначив відповідач, немає.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 2 статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Строк дії режиму воєнного стану продовжено і до теперішнього часу.

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України, обмежень не зазнали.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з положеннями частин 1, 3 статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак статтею 30 Закону України від 10.12.2025 №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (далі - Закон №4695-ІХ) установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", 13.10.1995 № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" (далі - Постанова №1778) встановлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Таким чином, Законом №4695-ІХ та Постановою №1778 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною 3 статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.

У рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до частини 3 статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У разі суперечності між правовими нормами закону про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

За таких обставин, оскільки Законом №2262-ХІІ, який є спеціальним у спірних правовідносинах, не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосування до суми перевищення коефіцієнтів, то у спірних правовідносинах не можуть бути застосовані проаналізовані вище положення як статті 30 Закону №4695-ІХ, так і Постанови №1778.

Матеріалами справи підтверджується, і відповідач цього не заперечує, що з 01.01.2026 до пенсії позивача застосовано коефіцієнти 0,5 і 0,4, передбачені пунктом 1 Постанови №1778, внаслідок чого розмір пенсії до виплати визначено в сумі 28062,87 грн. Такі дії відповідача є протиправними.

Щодо доводів відповідача про обмеження пенсії позивача максимальним розміром відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ та статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VІ) суд зазначає таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: частина 7 статті 43 вказаного Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, починаючи з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону №2262-XII вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Тобто, протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Цей висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі №522/3049/17.

Що ж стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення), то у постановах від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного Закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Крім того, як зазначає сам відповідач у відзиві, Законом №3668-VІ передбачалося, що обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на осіб, яким призначено пенсію до 01.10.2011. Позивач отримує пенсію з 08.03.2005.

Суд також зауважує, що згідно з перерахунком пенсії з 01.01.2026 підсумок пенсії позивача з надбавками становить 46174,63 грн, проте до розрахунку суми до виплати відповідач взяв не цей розмір, а 30583,43 грн, зазначивши його як розмір з урахуванням максимального розміру пенсії. Ні у відзиві, ні в листі від 30.01.2026 відповідач не навів норми закону, яка б передбачала обмеження пенсії позивача сумою 30583,43 грн. Посилання відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №560/11221/24 таким обґрунтуванням не є. Отже, обмеження пенсії позивача з 01.01.2026 як сумою 30583,43 грн, так і десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, не ґрунтується на законі.

Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 не змінюють наведеного висновку. Пенсію позивачу призначено до 01.10.2011, а спірні правовідносини врегульовано Законом №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Доводи відповідача про те, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, а також посилання на практику Європейського суду з прав людини щодо допустимості зменшення соціальних виплат суд відхиляє. Ці міркування не можуть братися до уваги за умови, що застосоване обмеження встановлено з порушенням вимог частини 3 статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, яка є спеціальною нормою у спірних правовідносинах та прямо забороняє зміну умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, інакше ніж шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо виплати позивачу пенсії з 01.01.2026 з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 30 Закону №4695-ІХ та пунктом 1 Постанови №1778, а також щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Підсумовуючи викладене та обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню. Суд визнає протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з 01.01.2026 з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії на виконання статті 30 Закону №4695-ІХ та пункту 1 Постанови №1778. Також суд зобов`язує відповідача нарахувати та виплачувати позивачу пенсію з 01.01.2026 без урахування цих коефіцієнтів, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, тому звільнений від сплати судового збору. Інших судових витрат позивач не заявив. Отже, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2026 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії на виконання статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30 грудня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2026 року без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30 грудня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський