Рішення № 140959706, 20.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4955/25

Н/п 2/638/1196/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Заварзи Т. В.,

за участі секретаря судового засідання Одинця А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач просить стягнути з відповідача на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 196 451,90 грн, з яких:

92 663,88 грн прострочене тіло кредиту,

63 370,33 грн відсотки за користування кредитом;

38 929,45 грн тіло кредиту;

1 488,24 овердрафт (несанкціонована заборгованість).

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу у сумі 16 021,47 грн.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що 03.06.2020 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування Платіжних карток, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком. Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис.

26.06.2020 Відповідач та Банк уклали Договір про внесення змін та доповнень №1 від 26.06.2020 року (далі Договір про внесення змін та доповнень) до Угоди про обслуговування Платіжних карток №618756242 від «03» червня 2020 р., яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком.

Позивач стверджує, що він належним чином виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредиту, натомість відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка становить 196 451,90 гривень.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. У позовній заяві зазначено, що проти винесення заочного рішення судом позивач не заперечує, справу просить розглядати за відсутності представника Банку.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.06.2020 ОСОБА_1 підписав оферту на укладення угоди про обслуговування Платіжних карток № 618756242, відповідно до якої просив АТ «Альфа-Банк» відкрити йому рахунок для зарахування заробітної плати. Оферта була акцептована АТ «Альфа-Банк» того ж дня.

26.06.2020 Відповідач та Банк уклали Договір про внесення змін та доповнень №1 до Угоди про обслуговування Платіжних карток №618756242 від «03» червня 2020 р.

Відповідно до цього Договору від 26.06.2026 сторони погодили внести зміни та доповнити Угоду від 03.06.2020 в наступній редакції: «Тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії (далі - Кредит або Кредитна лінія). Найменування Продукту: відновлювальна кредитна лінія. Мета Кредиту - для особистих потреб. Умови надання Кредитної лінії: Ліміт Кредитної лінії встановити у розмірі 100 000 грн. Процентна ставка за користування Кредитною лінією для торгових операцій складає 28 % річних та/або операцій зняття коштів готівкою 28 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Сума Кредиту, що може бути доступна Клієнту в будь-який час протягом строку дії Кредитної лінії та Угоди у межах ліміту Кредитної лінії, повідомляється Банком Клієнту у порядку, визначеному Договором. Зобов?язання Банку щодо надання Кредиту є відкличними та безризиковими. Умови сплати платежів, визначених Угодою/Договором: Обов`язковий мінімальний платіж складає 7 % від суми Загальної заборгованості за Кредитною лінією (далі - ОМП). Дата сплати ОМП визначається відповідно до умов Додатку № 4 до Договору. Платежі з повернення Кредиту здійснюватимуться відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в Тарифах, які є невід`ємною частиною Договору. Інші умови: Сторони домовились, що всі відносини між Клієнтом та Банком та істотні умови надання та користування Кредитом, які не врегульовані Угодою, регулюються Договором. Діюча редакціях Договору розміщена за електронною адресою www.alfabank.com.ua».

До позовної заяви також надано паспорт споживчого кредиту.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 18 квітня 2023 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 196451,90 гривень.

Позовна заява подана до суду 20 березня 2025 року.

У наданій позивачем виписці з рахунку ОСОБА_1 відображається перелік операцій по рахунку, а саме щодо використання позичальником картки для оплати товарів до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші відомості за випискою з банківського рахунку свідчать про проведення операцій самим Банком.

Окрім того, при дослідженні виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 судом встановлено, що 18 квітня 2023 року відбулося списання заборгованності зг. виписки з Протоколу № 27 від 27.03.2023р. (КУНА РБ) у сумі 179018,20 гривень.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Інші докази, на підставі яких суд може встановити факти, що стосуються обставин справи, що розглядається, у суду відсутні.

Отже, суд всебічно та повно дослідивши докази на підтвердження вимог позивача, робить наступні висновки.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 26.06.2020 між АТ «Альфа-Банк», яке змінило своє найменування на АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 до Угоди про обслуговування Платіжних карток №618756242 від «03» червня 2020 р., на підставі якого АТ «Альфа-Банк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 28 % річних.

На підтвердження договірних відносин та надання кредиту АТ «Сенс-Банк» надало суду Оферту на укладення угоди про обслуговування Платіжних карток № 618756242 від 03.06.2020, Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування Платіжних карток № 618756242 від 03.06.2020, Паспорт споживчого кредиту, виписку з рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідач користувався кредитом.

Відтак, АТ «Сенс Банк» свої зобов`язання виконало належним чином, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами (в межах встановленого кредитного ліміту), в порядку та на умовах, передбачених Договором.

З долученої позивачем виписки по особовому (банківському) рахунку відповідача ОСОБА_1 , а також наданого розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідачем частково здійснювалося внесення коштів на погашення заборгованості.

Однак, в подальшому, жодних платежів від відповідача на виконання умов договору та погашення заборгованості не надходило.

З наданого розрахунку заборгованості також вбачається, що вказані платежі були враховані позивачем при визначені загального розміру заборгованості.

Водночас судом встановлено, що відповідно до виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 18 квітня 2023 року відбулося списання заборгованності зг. виписки з Протоколу № 27 від 27.03.2023р. (КУНА РБ) у сумі 179018,20 гривень.

Відповідно до виписки з банківського рахунку відповідача після 18 квітня 2023 року жодних нарахувань по кредиту не проводилося, однак всупереч цьому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 26.06.2020 у сумі 196451,90 грн. станом на 18 квітня 2026 року.

Верховний суд неодноразово висловлював позицію, що по своїй суті розрахунок заборгованості не є доказом (зокрема письмовим) у розумінні статей 76, 95 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а є результатом вчинення арифметичних дій стороною, тоді як саме виписки за рахунками позичальника можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, тобто слугувати підтвердженням правильності проведених стороною в такому розрахунку арифметичних дій (зокрема, у Постанові Верховного Суду від 09 серпня 2023 року).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п.5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Позивач не надав суду жодних пояснень щодо розбіжностей між розрахунком заборгованості за договором від 26.06.2020 та випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , відкритому на підставі договору від 26.06.2020.

Отже, заборгованість за договором від 26.06.2020 не підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , відкритому на підставі договору від 26.06.2020.

Тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по кредитному договору від 26.06.2020 підлягають задоволенню частково у сумі 179018,20 гривень.

Окрім того, відповідно до наданого позивачем суду розрахунку та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 відповідач частково погашав кредитну заборгованість, але ці кошти розподілялись позивачем на погашення заборгованості за комісією. Так за період з 03.06.2020 по 18.04.2023 з відповідача було стягнуто комісію у сумі 29283,95 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (комісія за обслуговування кредиту) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що АТ «Сенс Банк» на регулярній основі здійснював нарахування заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості та на її погашення списував із ОСОБА_1 грошові кошти, сума яких становить 29283,95 грн.

При цьому в кредитному договорі не зазначено ані умов щодо нарахування такої комісії ані переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надано доказів правомірності щомісячного нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту.

За таких обставин суд вважає за необхідне суми сплачені відповідачем на погашення заборгованості, які були безпідставно зараховані позивачем як комісія, зарахувати в рахунок погашення заборгованості за кредитом за договором від 26.06.2026, зменшивши його до 149734,25 грн.

Таким чином, суд вважає, що позивач довів позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 149734,25 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» слід стягнути судовий збір у сумі 1846 грн 35 коп.

Також представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені витрати на правничу допомогу, з цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року, укладений із адвокатським об`єднанням «СмартЛекс». Суд встановив, що від імені Акціонерного товариства «Сенс Банк» цей договір підписали Дяченко Дмитро Ігорович, який діяв на підставі довіреності № 023230/24 від 07.11.2024 та Туча Вікторія Володимирівна, яка діяла на підставі Довіреності № 022278/24 від 07.05.2024.

Водночас суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є особами, які мають повноваження на укладення договорів від імені АТ «Сенс Банк».

Окрім того, суд зазначає, що окрім договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року суду не надано інших доказів на підтвердження позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суду не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 638/4955/25.

Суд не може визнати детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 638/4955/25, вказівку у п. 3.1 договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року на стандартну вартість адвокатських послуг у кожній справі, в якій будуть представлятися інтереси АТ "Сенс Банк". Суду не надано жодних доказів, які послуги у справі, що розглядається судом, надавалися адвокатом.

Отже, зважаючи на відсутність доказів укладення договору на надання правничої допомоги особами, що мали на це законні повноваження, та відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 638/4955/25, суд вважає, що слід відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Виходячи з вище викладеного, керуючись частиною першою та другою статті 11, частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», частиною першою статті 1048, статтею 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість у сумі 149734 гривень 25 коп. (сто сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири грн 25 коп.), в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 1846 грн 35 коп. (одна тисяча вісімсот сорок шість грн 35 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома суду адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В період з 21 жовтня 2026 року по 11 год. 30 хв. 27 жовтня 2026 року суддя Заварза Т. В. перебувала у нарадчій кімнаті по справі № 638/19480/26.

Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя Т. В. Заварза