Рішення № 140957867, 26.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18474/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії/бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄДРПОУ 20987385 65012, 65609 м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокип НОМЕР_1 ) період перебування у відпустці по догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 09.03.2004р, в період з 01.01.2004 року по 30.04.2005pp;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄДРПОУ 20987385 65012, 65609 м. Одеса, вул. Канатна, 83) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) період перебування у відпустці по догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 09.03.2004 р, в період з 01.01.2004 року по 30.04.2005pp.;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Код ЄДРПОУ 20987385 65012, 65609 м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі в розмірі 1,023 який враховано для обчислення пенсії з 01.03.2025 року у 2025 році та 1,036 який враховано для обчислення пенсії з 01.03.2026 року у 2026 році;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області (Код ЄДРПОУ 20987385 65012, 65609 м. Одеса, вул. Канатна, 83) здійснити індексацію пенсії у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за 2021- 2023 роки в розмірі і 13 559,41 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» починаючи з 01.03.2025 року, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» починаючи з 01.03.2026 року, у зв`язку з чим провести виплату недоотриманих сум пенсії, з урахування раніше виплачених сум, починаючи з 15 грудня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. 3 02.01.2024 року позивача переведено на пенсію за віком, застосовано середню заробітну плату (доход) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 рр. у розмірі 13 559, 41 грн.

Позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2021-2023) на коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115, 1,121, однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Також позовна заява обґрунтована протиправністю дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною з 01.01.2004 року по 30.04.2005 року. У цій частині позовних вимог позивач посилається на те, що у трудовій книжці позивача міститься запис №5 від 17.09.1990 року про прийняття на роботу Позивача та запис №14 від 31.03.2009 рік про звільнення. Тобто, у трудовій книжці позивача відсутні записи про звільнення, припинення або інших записів про не знаходження Позивачу у спірний період у трудових відносинах з BAT «Горлівська автобаза» у спірний період. При цьому, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до стажу роботи за спеціальністю.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача часу догляду за дитиною в період з 01.01.2004 року по 30.04.2005 pp, а також не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2025 у розмірі 1, 115 та з 01.03.2026 року у розмірі 1,121, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 24.06.2026 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Даною ж ухвалою суду витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копій матеріалів з пенсійної справи ОСОБА_1 .

08.07.2026 року до суду від відповідача надійшли належним чином засвідчені копії документів з пенсійної справи позивача.

09.07.2026 року до суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає.

Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач зазначив, що для послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії Позивачці в розмірі 13559, 41 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, 1,115 з 01.03.2025, 1,121 з 01.03.2026 відсутні законні підстави.

Відповідач також не погоджується з позовними вимогами про зарахування до страхового стажу періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною період з 01.01.2004 по 30.04.2005 рр., посилаючись на те, що із дня набрання чинності Законом № 1058 обов`язковою умовою для зарахування періоду роботи до страхового стажу є сплата за особу страхових внесків. Страховий стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності в порядку, визначеному раніше діючим законодавством. З урахуванням зазначених норм, персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з 01.07.2000 є обов`язковим.

З наведеного слідує, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною з 01.01.2004 року по 30.04.2005 року у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків.

Також у відзиві зауважено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом та звернуто увагу на виключну компетенцію пенсійного органу в питаннях призначення та перерахунку пенсій.

Інші заяви, клопотання та додаткові докази до суду не надходили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 17.10.2019 призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсію розраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, що становить 6188.89 грн.

02.01.2024 року позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (вид пенсії: перехід на інший вид пенсії).

3 02.01.2024 року позивача переведено на пенсію за віком, як учасника бойових дій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021 - 2023 роки, що становить 13559,41 грн. Стаж та заробітну плату враховано по 31.12.2023. Розмір пенсії після перерахунку у зв`язку з уточненням показників середньої заробітної плати по народному господарству з 02.01.2024 склав 6829,83 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році було передбачено проведення індексації пенсій з 01.03.2025 року на коефіцієнт збільшення 1,115.

Постановою КМУ № 236«Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2025р було передбачено проведення індексації пенсій з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення 1,121.

Як зазначає позивач, індексація пенсії позивача із застосуванням вищевказаних коефіцієнтів проведено не була.

Не погоджуючись із зазначеним, представник позивача звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області з адвокатським запитом №2504/26-1Д від 25.04.2026, в якому просила повідомити, серед іншого :

Чи проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 у розмірі 1,0796 передбачену Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року № 185? якщо так які застосовувалися показники ЗП та індексу?

Чи проведено індексація/перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV із застосуванням коефіцієнту збільшення, установленого Постановою КМУ № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», і з врахування якого показника середньої заробітної плати та коефіцієнта?

Чи застосовано, станом на 02.01.2026 рік під час перерахунку пенсії нового розміру пенсії виходячи з більш високого заробітку ОСОБА_1 за 2024-2025pp, за даними 5- ОК? якщо так - зазначити вихідні показники та розрахунок.

Чи проведено індексації/перерахунок пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2026 рік та у якому розмірі у відповідності до Постановою КМУ № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25 лютого 2026 року.

У випадку встановлення порушення, або невідповідності застосування вимог законодавства, в адвокатському запиті заявлено вимогу про усунення порушення та проведення належних перерахунків/розрахунків пенсії ОСОБА_1 з дня звернення з заявою про призначення/перерахунок пенсії з 02.01.2024 року, у подальшому із застосуванням та виконанням постанови КМУ від 23 лютого 2024 року № 185, постанови КМУ від 25.02.2025р № 209, Постанови КМУ № 236 ст.64-67 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплатити заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум.

Також в адвокатському запиті представник позивач просив надати щомісячний детальний розрахунок з дня призначення пенсії з 21.02.2024 року по 31.03.2026 pp, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

У відповідь на вказаний адвокатський запит, листом ГУ ПФУ у Одеській області від 05.05.2026 повідомлено, що ОСОБА_1 проведено перерахунки по індексації заробітної плати згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 ст. 42 Закону, затвердженим постановою КМУ від 20.02.2019 №124 із наступними змінами з 01.03.2024, 01.03.2025, 01.03.2026 р. Для послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), в Україні, з якої сплачені страхові внески, та якими враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, 1,115 з 01.03.2025, 1,121 з 01.03.2026 відсутні законні підстави.

До листа від 05.05.2026 року пенсійним органом долучено сканкопії витребуваних документів на 21 арк. в 1 прим.

Згідно з наданим на адвокатський запит розрахунком стажу Форма РС-право, до страхованого стажу позивачки за період з 01.01.2004 року по 30.04.2005pp. зараховано 6 днів:

з 01.03.2004 по 03.03.2004;

з 01.03.2005 по 03.03.2005.

Не погоджуючись із зарахуванням неповного періоду до страхового стажу для обчислення пенсії, представник позивача скерував на адресу відповідача адвокатський запит від 25.05.2026 року, у якому просив зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 знаходження у декретній відпустці в період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : з 01.01.2004 по 31.03.2005 pp.

Листом від 04.06.2026 року, у відповідь на вказаний адвокатський запит, представника позивача повідомлено, що ОСОБА_1 до заяв про призначення та перерахунки пенсії свідоцтво про народження дитини не надавала.

Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2025 у розмірі 1, 115 та з 01.03.2026 року у розмірі 1,121, а також щодо не зарахування до страхового стажу часу догляду за дитиною в період з 01.01.2004 року по 30.04.2005 pp, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV).

Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2025 у розмірі 1, 115 та з 01.03.2026 року у розмірі 1,121, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч. 5 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною 5 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №124).

Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З огляду на те, що позивачу призначена пенсія за віком, розмір якої визначається відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то, відповідно до вказаного Порядку, пенсія позивача підлягає перерахунку, що не заперечується сторонами.

Пунктом 3 Порядку №124 визначено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли:

по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок);

в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до п. 4. Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К=(ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% + 1,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій, відповідно до цього Порядку, проводиться щороку з 1 березня.

Згідно пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до п. 6. Порядку, під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій, відповідно до цього Порядку, враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

22.02.2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»

Пунктом 1 Постанови КМУ № 127 було установлено, що з 01.03.2021 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (надалі Порядок №124) проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

За п.1 Постанови №185, установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

25.02.2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 209, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

У підпункті 6 пункту 2 постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.

Пунктом 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова №236) установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 (пункт 3 Постанови №236).

У підпункті 6 пункту 2 постанови №236 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/ перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669), на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,048;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,036;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2025 році, - 1,024.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов №127, №118, №168, №185, № 209, №236 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

У іншому випадку, відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2026 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, який в даному випадку становить 13559,41 грн. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України, у тому числі «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, від 25.02.2025 року № 209 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2026 №236.

Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.

Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24 та від 11 лютого 2025 року у справі № 160/6064/24.

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі зазначених норм права відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 13559,41 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №209, починаючи з 15.12.2025 року, та в розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 236, починаючи з 01.03.2026 року.

Відтак, бездіяльність відповідача щодо проведення індексації пенсії позивача у 2025 та 2026 році із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 та 1,121 відповідно є протиправною.

Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду суд відхиляє, оскільки позовну заяву у цій справі подано 15 червня 2026 року (дата штампу на конверті, у якому надійшла позовна заява), відповідно, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду охоплює період починаючи з 15 грудня 2025 року. При цьому позовні вимоги щодо проведення індексації пенсії заявлені за період з 15 грудня 2025 року, тобто в межах встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період перебування у відпустці по догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 09.03.2004 р, в період з 01.01.2004 року по 30.04.2005pp., суд зазначає наступне.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку зараховується до стажу роботи.

Відповідно до статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, на підставі медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

За приписами пункту 8 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які відповідно до законів отримують, зокрема, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, які передбачені законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями пункту "ж" частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачається, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку зараховується до стажу роботи.

Абзацом 1 частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV передбачається, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за тими даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, час догляду за дитиною у період до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом № 1058-IV) зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення нею 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку була надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3 та 6-ти річного віку.

Разом із тим, до страхового стажу для обчислення пенсії зараховуються ті періоди, протягом яких людина підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за які з 1 січня 2004 року, дати набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, щомісяця сплачені страхові внески.

У статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності в порядку, визначеному раніше діючим законодавством.

Отже до 1 січня 2004 року час догляду за дитиною до трьох років зараховується до страхового стажу матері, яка на час народження дитини не перебувала у трудових відносинах, на підставі свідоцтва про народження дитини.

З 1 січня 2004 року пунктом 1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що страхові внески за жінок, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сплачуються з 01.01.2005.

Тому якщо жінка доглядала за дитиною віком до трьох років у період з 01.01.2004 по 31.12.2004, то такий період враховується до її страхового стажу на підставі документу, що підтверджує факт отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (наприклад, довідки управління соціального захисту населення, яке виплачувало жінці допомогу).

Після 1 січня 2005 року час догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу матері, якщо вона отримувала відповідну допомогу, за даними системи персоніфікованого обліку.

Таким чином, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підлягає зарахуванню до страхового стажу при умові отримання відповідної допомоги та наявності відомостей у Державному реєстрі застрахованих осіб.

Згідно із записами у трудовій книжці позивачка перебувала у трудових відносинах із Горлівською автобазою об`єднання «Артемвугілля»(з подальшою реорганізацією) з 17.09.1990 року до 31.03.2009 року.

Як зазначає позивачка, у період з 01.01.2004 року по 01.05.2005 року вона перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Водночас трудова книжка не містить записів про перебування позивачки у відпустці для догляду за дитиною у період з 01 січня 2004 року до 30 квітня 2005 року.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивачки до органу Пенсійного фонду України із заявою про зарахування зазначеного періоду до страхового стажу після призначення пенсії, а також доказів подання нею документів, які підтверджували б перебування у відповідній відпустці або отримання допомоги по догляду за дитиною у спірний період.

Наявна в матеріалах справи копія адвокатського запиту від 25.05.2026 року та відповідь пенсійного органу на нього від 04.06.2026 року свідчать лише про надання відповіді на запит щодо обставин пенсійного забезпечення позивачки.

При цьому, зі змісту цієї відповіді вбачається, що під час звернення із заявами про призначення та перерахунок пенсії позивачка не долучала свідоцтва про народження дитини.

Водночас доказів подання адвокатом від імені позивачки заяви про зарахування конкретного періоду до страхового стажу, яку відповідач не розглянув, відмовив у зарахуванні або щодо якої не прийняв рішення, матеріали справи не містять.

Сам по собі адвокатський запит, спрямований на отримання інформації, не підтверджує подання заяви про призначення чи перерахунок пенсії та не свідчить про виникнення у пенсійного органу обов`язку розглянути таку заяву по суті.

Як вже було зазначено, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня до 31 грудня 2004 року підтверджується документами про отримання відповідної допомоги, тоді як з 1 січня 2005 року зарахування такого періоду здійснюється за даними персоніфікованого обліку за умови дотримання передбачених законодавством вимог.

Отже, відсутність відомостей про сплату страхових внесків за спірний період сама по собі не є достатньою підставою для висновку про відсутність права на його зарахування. Разом із тим наявність трудових відносин із підприємством та сам факт народження дитини не підтверджують автоматично всіх обставин, необхідних для зарахування відповідного періоду до страхового стажу за відсутності відповідних доказів перебування у відпустці по догляду за дитиною та отримання відповідних виплат.

Суд бере до уваги, що під час звернення за призначенням/перерахунком пенсії позивачка не надавала свідоцтва про народження дитини, а матеріали справи не містять інших належних доказів, які підтверджували б обставини, необхідні для зарахування спірного періоду, зокрема отримання відповідної допомоги у 2004 році або наявність відповідних відомостей у системі персоніфікованого обліку за період із 1 січня 2005 року.

Позивачка у позовній заяві не спростовує факту ненадання нею до пенсійного органу свідоцтва про народження дитини.

При цьому суд наголошує, що відсутність зазначених документів у матеріалах пенсійної справи не означає встановлення факту, що позивачка фактично не здійснювала догляду за дитиною. Однак сам факт такого догляду, а також наявність передбачених законом умов для зарахування відповідного періоду мають бути підтверджені належними доказами.

Оцінюючи доводи щодо протиправної бездіяльності відповідача, суд зазначає, що для визнання бездіяльності протиправною необхідно встановити наявність у суб`єкта владних повноважень конкретного юридичного обов`язку вчинити певні дії, невиконання такого обов`язку та порушення внаслідок цього прав чи законних інтересів позивачки.

Хоча з обставин справи вбачається, що спір стосується часу догляду за дитиною, матеріали справи не містять доказів звернення позивачки до відповідача з відповідною заявою та документами, які давали б підстави для розгляду питання про зарахування цього періоду після призначення пенсії.

При цьому, рішення про призначення пенсі за віком в межах даної справи позивачкою не оскаржується.

Водночас суд ураховує, що відсутність окремої заяви сама по собі не виключає можливості перевірки правомірності обчислення страхового стажу під час призначення пенсії. Однак у межах заявленої вимоги та на підставі наданих доказів суд не встановив обставин, які б підтверджували невиконання відповідачем конкретного обов`язку щодо зарахування спірного періоду.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 09.03.2004 р, з 01.01.2004 року по 30.04.2005 pp.

При цьому суд не встановлює відсутності у позивачки права на зарахування періоду догляду за дитиною як такого, а вирішує спір виключно в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, наявних у матеріалах цієї справи.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 без застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі в розмірі 1,115, який враховано для обчислення пенсії з 01.03.2025 року у 2025 році, та 1,121, який враховано для обчислення пенсії з 01.03.2026 року у 2026 році.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснити індексацію пенсії у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2021- 2023 роки в розмірі 13 559,41 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» починаючи з 01.03.2025 року, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» починаючи з 01.03.2026 року, у зв`язку з чим провести виплату недоотриманих сум пенсії, з урахування раніше виплачених сум, починаючи з 15 грудня 2025 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук