Рішення № 140953086, 27.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29253/26

Провадження № 2/127/8189/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Антонюка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що 13.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено електронний Договір про надання коштів у кредит № 45842247, який був підписаний ОСОБА_1 , на суму 1 000,00 грн., за яким у ОСОБА_1 , виникла заборгованість у розмірі 3 243,70 грн., з яких: 1 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 83,70 грн. - заборгованість по відсотках; 160,00 грн. - комісія; 2 000,00 грн. - пеня.

Крім того, 21.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено електронний Договір про надання коштів у кредит № 6456267, який був підписаний ОСОБА_1 на суму 10 000,00 грн., за яким у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 23 645,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 8 645,00 грн. - заборгованість по відсотках; 5 000,00 грн. - пеня.

25.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 25/02/2025, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитними договорами № 45842247 від 13.01.2026 року та № 6456267 від 21.10.2025 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

У добровільному порядку відповідач заборгованість не погасив.

Враховуючи викладене вище, позивач був вимушений звернутись до суду із даним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 26 888,70 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 500 грн.

Згідно з ч. 1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 01.09.2026 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) осіб. Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. Окрім того, цією ж ухвалою витребувано з АТ "Універсал Банк" інформацію щодо відповідача ОСОБА_1

03.09.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано до суду доказів зарахування кредитних коштів по кредитному договору № 45842247 від 13.01.2026.

Щодо кредитного договору №6456267 від 21.10.2025, відповідач зазначив, що наданий позивачем «Розрахунок заборгованості» у графі «Платежі» містить виключно нульові значення («0,00») по кожній складовій заборгованості (тіло, проценти, комісія, пеня) на кожну з чотирьох наведених дат (19.05.2026, 20.05.2026, 01.06.2026, 22.06.2026), тобто Позивач стверджує, що Відповідач жодного разу не здійснював платежів за цим договором. Це твердження спростовується наявними у Відповідача офіційними банківськими документами АТ «Універсал Банк» (monobank), підписаними кваліфікованим електронним підписом банку: - квитанція № 92AT-9T3H-59K9-C486 від 19.11.2025 про перерахування з картки № НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_1 ) на користь отримувача «CLICKCREDITV» суми 3 358,35 грн; - квитанція № K1PE-71K3-3A9M-K301 від 19.12.2025 про перерахування з тієї ж картки на користь отримувача «EPS*CLICK1_C» суми 2 907,00 грн. Отримувачі платежів («CLICKCREDITV», «EPS*CLICK1_C») ідентичні бренду «ClickCredit», під яким укладено Договір № 6456267 (п. 10.3 Договору: «Договір укладено із використанням мобільного застосунку «ClickCredit»»). Разом Відповідачем сплачено 6 265,35 грн, що не відображено Позивачем у розрахунку заборгованості жодним чином. Крім того, платіж від 19.11.2025 у сумі 3 358,35 грн перевищує поріг у 3 292,50 грн, встановлений п.п. 2.2.9 Договору для застосування пільгової (зниженої) процентної ставки у розмірі 0,523 % на добу замість базової ставки 0,95 % на добу протягом перших 30 календарних днів користування кредитом. З наданого Позивачем розрахунку неможливо встановити, чи застосовував Позивач (Кредитодавець) цю пільгову ставку при обчисленні заявлених 8 645,00 грн процентів, чи нараховував проценти за повною ставкою всупереч умовам Договору. Оскільки надана Позивачем таблиця розрахунку заборгованості не відповідає дійсності в частині обліку платежів та не розкриває методики (помісячного/подобового) нарахування процентів з урахуванням фактично сплачених сум, такий розрахунок не може вважатися належним і допустимим доказом розміру заборгованості за Договором № 6456267 у розумінні ст. 76, 77 ЦПК України. Окрім того, позивачем не надано до суду доказів підтвердження повідомлення відповідача щодо відступлення права вимоги. Відповідач просив суд витребувати у позивача детальний розрахунок заборгованості.

07.09.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просив позовні вимоги задовольнити за вимог, викладених у позовній заяві.

07.09.2026 року АТ «Універсал Банк» на адресу суду надіслано відповідь №Е/711428-В від 02.09.2026 року.

08.09.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

08.09.2026 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № 45842247 від 13.01.2026 року у розмірі 1 243,70 грн., з яких: 1 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 83,70 грн. - заборгованість по відсотках; 160,00 грн. - комісія та по кредитному договору № 6456267 від 21.10.2025 року у розмірі 18 645,00 грн, з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 8 645,00 грн. - заборгованість по відсотках.

Ухвалою суду від 23.09.2026 судом витребувано з ТОВ "Фінпром Маркет" детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором №6456267.

07.10.2026 року до суду представником відповідача надано витребовувану інформацію.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому з огляду на зазначені вище обставини суд звертає увагу на такі висновки Верховного Суду.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

13.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №45842247, який був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 75780.

Згідно з п. 2 Договору сума позики складає 1 000 грн., строк позики - 30 днів (дата надання позики 13.01.2026 року, дата повернення позики 11.02.2026 року), тип процентної ставки - фіксована 0,279%; комісія за надання кредиту 16,00%, що у грошовому виразі складає 160 грн.

Згідно з п. 1. Договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було у повному обсязі виконано своє зобов`язання за Договором шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується, довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» за № КД-000101851 від 24.06.2026 року, копією платіжної інструкції за № 4ec3a774-14c8-446d-8fff-77156d314519 та витребуваною інформацією АТ "Універсал Банк".

Щодо тіла кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 не сплачувалася заборгованість по тілу кредиту, а тому стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 1 000 грн.

Щодо процентів за користування кредитом та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 4 Договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

Отже, строк користування кредитом з 13.01.2026 року до 11.02.2026 року становить 30 днів.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 і підтвердженого у постанові від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, проценти за користування грошовими коштами (кредитом) у розмірі 83,70 грн. та комісія 160 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Дійсно, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, 21.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6456267, який був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 581017.

Згідно з п. 2 Договору сума позики складає 10 00 грн., строк позики - 360 днів (дата надання позики 21.10.2025 року, дата повернення позики 15.10.2026 року), тип процентної ставки - фіксована 0,95%; комісія за надання кредиту 17,25%, що у грошовому виразі складає 1 725,00 грн.

Згідно з п. 1. Договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було у повному обсязі виконано своє зобов`язання за Договором шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» від 24.06.2026 року №КД-000102469, копією платіжної інструкції за №c857308a-9162-46df-ae0b-1aa69ece4634 dsl 21/10/2025 та витребуваною інформацією АТ "Універсал Банк".

Щодо тіла кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 частково сплачувалася заборгованість по кредитув розмірі 7 425,00 грн., які покривали відсотки по кредиту, а тому стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 10 000 грн.

Щодо процентів за користування кредитом та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 4 Договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

Отже, строк користування кредитом з 21.10.2025 року до 15.10.2026 року становить 360 днів.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 і підтвердженого у постанові від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, проценти за користування грошовими коштами (кредитом) у розмірі 8 645,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Дійсно, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

25.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 25/02/2025, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитними договорами № 45842247 від 13.01.2026 року та №6456267 від 21.10.2025 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Таким чином, позов підлягає задоволенню, тобто до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» підлягає заборгованість за кредитним договором № 45842247 від 13.01.2026 року у розмірі 1 243,70 грн., з яких: 1 000 грн. - тіло кредиту; 83,70 грн. - проценти за правомірне користування кредитом; 160 грн.- комісія та за кредитним договором №6456267 від 21.10.2025 року у розмірі 18 645,00 грн., з яких: 10 000,00 грн.- тіло кредиту, 8 645,00 грн. - проценти за правомірне користування кредитом.

Отже загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 19 888,70 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правової допомоги від 11.05.2026 року №11-05/26/ФП, укладеного між ТОВ "Фінпром Маркет" та адвокатом Ткаченко Ю. О., витяг від 12.06.2026 з Акту №2-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.20256, що містять перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, витрачений час адвоката, зокрема: письмова консультація, правовий аналіз обставин спірних правовідносин, складення позовної заяви, формування додатків. Сума наданих послуг відповідно до Договору складає: 6 500 гривень.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4 500,00 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України зважаючи на задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 662,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 137, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість у розмірі 19 888 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 70 коп., з яких:

- за кредитним договором № 45842247 від 13.01.2026 року у розмірі 1 243,70 грн., з яких: 1 000 грн. - тіло кредиту; 83,70 грн. - проценти за правомірне користування кредитом; 160 грн.- комісія;

- за кредитним договором №6456267 від 21.10.2025 року у розмірі 18 645 грн., з яких: 10 000,00 грн.- тіло кредиту, 8 645,00 грн. - проценти за правомірне користування кредитом, а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та 4 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.10.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9А, офіс 204; ЄДРПОУ 43311346).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: