Рішення № 140952440, 27.10.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2901/26

Провадження по справі № 2/129/2453/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Установив:

29.07.2026 року через систему «Електронний суд» до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.09.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 30737-09/2024, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 8000 грн строком на 120 днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.

Первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, однак останній своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

23.12.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 28640 грн, яка складається з 8000 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 9600 грн заборгованості за процентами та 11040 грн штрафу, а також понесені судові витрати, зокрема 2662,40 грн судового збору та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою витребувано в АТ «ТАСКОМБАНК» інформацію щодо належності відповідачу банківської платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів у розмірі 8000 грн.

У матеріалах справи наявний відзив ОСОБА_1 , сформований у системі «Електронний суд» 01.08.2026 року, в якому відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що позивач повинен довести правильність нарахування кожної зі складових заборгованості, зокрема процентів та штрафних санкцій. Вважає заявлений штраф у розмірі 11040 грн неспівмірним із наслідками порушення зобов`язання, посилається на положення статті 551 ЦК України та просить зменшити його розмір. Також заперечує проти стягнення 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи.

Крім того, відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності з урахуванням поданого відзиву та інших письмових матеріалів.

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 24.09.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 30737-09/2024.

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику фінансовий кредит у розмірі 8000 грн, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надавався строком на 120 днів, із 24.09.2024 року до 21.01.2025 року.

Пунктом 1.4.1 договору встановлено стандартну процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1 % на день, яка застосовується в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Повернення кредиту та сплата процентів відповідно до пункту 3.1 договору повинні здійснюватися згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

Укладення кредитного договору підтверджується наявними у справі копіями електронного кредитного договору, додатка до нього, паспорта споживчого кредиту, заявки-анкети відповідача та довідки про ідентифікацію.

Відповідно до статей 205, 207, 626, 627, 628, 638 ЦК України правочини можуть вчинятися в електронній формі, а договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Положеннями статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору з використанням електронного підпису, зокрема одноразового ідентифікатора.

Суд ураховує, що відповідач у поданому відзиві не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання грошових коштів.

Крім того, факт надання відповідачу кредиту підтверджується листом про успішне перерахування кредитних коштів за допомогою платіжного сервісу iPay.ua, відповідно до якого 24.09.2024 року здійснено переказ коштів у розмірі 8000 грн на банківську платіжну картку відповідача.

Із наданої АТ «ТАСКОМБАНК» відповіді від 19.08.2026 року та доданої до неї виписки за банківським рахунком убачається, що на ім`я ОСОБА_1 оформлено віртуальну банківську платіжну картку із закінченням номера 7618, на рахунок якої 24.09.2024 року о 17 год 50 хв 10 с зараховано кошти в розмірі 8000 грн.

Таким чином, сукупністю наявних у справі доказів підтверджено фактичне отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8000 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Належних та допустимих доказів повернення отриманих кредитних коштів у повному обсязі відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд вважає доведеною заборгованість відповідача за основною сумою кредиту в розмірі 8000 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом та інших факторів.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Укладеним між сторонами кредитним договором передбачено процентну ставку в розмірі 1 % на день, що не перевищує встановленого законом граничного розміру.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за користування кредитними коштами протягом 120 днів нараховано проценти в загальному розмірі 9600 грн.

Суд ураховує, що договором передбачено нарахування процентів на залишок основної заборгованості. За відсутності погашення основного боргу в межах строку кредитування проценти на суму 8000 грн за ставкою 1 % на день протягом 120 днів становлять 9600 грн.

При цьому передбачена графіком платежів менша загальна сума процентів розрахована з урахуванням поступового погашення позичальником основної суми кредиту відповідно до встановлених графіком строків.

Оскільки належних доказів здійснення відповідачем таких погашень не встановлено, підстав для визначення заборгованості за процентами виходячи з передбаченого графіком зменшення основної суми кредиту суд не вбачає.

Крім того, суд установив, що заявлені до стягнення проценти нараховані за період, який не виходить за межі погодженого сторонами строку кредитування, а саме до 21.01.2025 року.

Отже, нарахування процентів у розмірі 9600 грн відповідає умовам укладеного договору та вимогам законодавства, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 11040 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом установлено, що кредитний договір № 30737-09/2024 укладено 24.09.2024 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні.

Заявлений позивачем до стягнення штраф у розмірі 11040 грн нараховано у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, тобто за прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану.

Таким чином, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від обов`язку сплачувати штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

При цьому обмеження щодо дати укладення кредитних договорів, передбачене пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», не виключає застосування до спірних правовідносин пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 11040 грн задоволенню не підлягають.

Щодо переходу права вимоги до позивача судом установлено наступне.

23.12.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до боржників за кредитними договорами.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу, витяг із реєстру боржників, акт приймання-передачі реєстру боржників та платіжний документ.

Зазначені документи містять відомості щодо кредитного договору № 30737-09/2024 від 24.09.2024 року, укладеного з ОСОБА_1 .

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити своє право грошової вимоги до третьої особи.

Таким чином, суд вважає доведеним факт набуття ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

Отже, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 8000 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 9600 грн, а всього 17600 грн. У решті позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 11040 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 43525 від 21.07.2026 року.

Оскільки заявлені позовні вимоги становлять 28640 грн, а задоволенню підлягають вимоги на суму 17600 грн, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1636,11 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження зазначених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг та детальний опис виконаних адвокатом робіт.

Згідно з поданими документами правнича допомога полягала в наданні консультації, ознайомленні з матеріалами кредитної справи, погодженні правової позиції, складенні та поданні позовної заяви.

Відповідач у відзиві заперечував проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Ураховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, типовість заявлених позовних вимог, обсяг підготовлених представником документів, відсутність необхідності участі адвоката в судових засіданнях, а також заперечення відповідача, суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн завищеним та неспівмірним із фактичним обсягом наданих послуг.

З огляду на принципи розумності, справедливості та співмірності суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263265, 274, 279 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 525, 526, 549, 551, 626, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 30737-09/2024 від 24.09.2024 року в загальному розмірі 17600 (сімнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою кредиту 8000 грн; заборгованості за процентами 9600 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 11040 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1636 (одна тисяча шістсот тридцять шість) гривень 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: