Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 129/2963/26
Провадження по справі № 2/129/2495/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" жовтня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Установив:
31.07.2026 року до Гайсинського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 11.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 7105687, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 10000 грн зі сплатою процентів та інших платежів, передбачених договором.
28.10.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за зазначеним кредитним договором.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою кредитних зобов`язань, позивач просить стягнути з неї заборгованість у загальному розмірі 57780 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 9800 грн, за комісією за надання кредиту 1050 грн, за процентами 41930 грн, за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання 5000 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки 2662,40 грн судового збору та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 та зарахування на неї кредитних коштів у розмірі 10000 грн від ТОВ «Мілоан» у період з 11.05.2024 року по 18.05.2024 року.
Відповідачка ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом установлено, що 11.05.2024 року від імені ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 оформлено в електронній формі договір про споживчий кредит № 7105687 на суму 10000 грн строком на 360 днів.
Відповідно до умов договору кредитні кошти мали бути надані шляхом безготівкового перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .
На підтвердження укладення кредитного договору позивач надав копію договору з додатками, довідку про надсилання одноразового ідентифікатора, а на підтвердження надання кредитних коштів платіжне доручення № 130766048 від 11.05.2024 року.
Також позивачем надано відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, виписку з особового рахунку, договір відступлення прав вимоги та витяг із реєстру боржників.
Водночас сама наявність електронного кредитного договору та платіжного документа не звільняє позивача від обов`язку довести фактичне надання кредитних коштів саме відповідачці.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 205, 207 ЦК України передбачена можливість вчинення правочинів в електронній формі.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом прийняття пропозиції про його укладення та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Отже, укладення кредитного договору в електронній формі допускається законодавством України. Разом із тим належне оформлення такого договору та фактичне виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредитних коштів є окремими обставинами, які підлягають доказуванню.
Із наданого позивачем платіжного доручення № 130766048 від 11.05.2024 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» зазначило про перерахування 10000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем яких указана ОСОБА_1 .
Однак цей документ сам по собі не підтверджує, що зазначена банківська картка належала відповідачці та що грошові кошти фактично були зараховані на її рахунок.
На виконання ухвали суду від 05.08.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» листом від 19.08.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260812/62138 повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банківську картку № НОМЕР_1 не емітовано.
Банк зазначив, що вказана картка не обслуговується за клієнткою ОСОБА_1 , у зв`язку із чим відсутня можливість надати запитувану інформацію.
Крім того, банк повідомив про неможливість установлення особи, на ім`я якої емітовано зазначену картку, через недостатність інформації для пошуку та необхідність надання повного номера рахунку.
Таким чином, отримана судом інформація не підтверджує належності зазначеної у кредитному договорі банківської картки відповідачці та фактичного зарахування на її рахунок кредитних коштів у розмірі 10000 грн.
Водночас суд зазначає, що відповідь банку сама по собі не є безумовним доказом неотримання відповідачкою кредитних коштів, однак у сукупності з іншими матеріалами справи має істотне значення для перевірки обставин, на які посилається позивач.
Належних доказів того, що банківська картка № НОМЕР_1 належала саме ОСОБА_1 , або інших документів, які достовірно підтверджували б фактичне зарахування кредитних коштів на її рахунок, позивачем не надано.
Суд також дослідив надану ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 7105687, яка містить, зокрема, записи про погашення заборгованості 22.06.2024 року.
Проте зазначена відомість сформована первісним кредитодавцем та відображає внутрішній облік операцій за кредитним договором.
Сама по собі така відомість за відсутності відповідних платіжних документів не дає можливості встановити, ким саме здійснено зазначені платежі, з якого рахунку або платіжного інструменту вони надійшли та чи були кошти фактично внесені відповідачкою.
Матеріали справи не містять банківських виписок, квитанцій або інших незалежних підтверджень, які дозволяли б ідентифікувати ОСОБА_1 як особу, що здійснювала відображені у відомості платежі.
Тому зазначені записи не можуть розцінюватися як достатній доказ фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів за спірним договором.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статей 7680 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У цій справі обов`язок доведення факту надання кредитних коштів відповідачці покладається саме на позивача, оскільки зазначена обставина є підставою заявлених вимог про повернення кредиту та сплату нарахованих платежів.
Принцип змагальності цивільного судочинства не передбачає обов`язку суду самостійно збирати докази на підтвердження заявлених позовних вимог або усувати недоліки доказування, допущені позивачем.
Той факт, що відповідачка не скористалася своїм правом на подання відзиву, не свідчить про визнання нею позову та не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається.
Оцінивши надані позивачем документи в сукупності з інформацією АТ КБ «ПриватБанк», суд дійшов висновку, що факт фактичного перерахування та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 10000 грн за договором № 7105687 від 11.05.2024 року належними та достатніми доказами не підтверджений.
Наявність оформленого електронного кредитного договору, платіжного доручення із зазначенням замаскованого номера картки та внутрішньої відомості кредитодавця за встановлених обставин не є достатньою для висновку про виконання первісним кредитодавцем зобов`язання щодо надання кредитних коштів саме відповідачці.
Укладення договору відступлення права вимоги між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» також не усуває необхідності доведення виникнення відповідного грошового зобов`язання та наявності заборгованості відповідачки.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, договір відступлення права вимоги сам по собі не підтверджує фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та достатніми доказами обставин, які є підставою заявлених позовних вимог, зокрема факту надання кредиту саме ОСОБА_1 .
Оскільки факт виникнення у відповідачки відповідного грошового зобов`язання за спірним кредитним договором у заявлених позивачем обставинах не доведений, відсутні підстави для стягнення як основної суми кредиту, так і нарахованих процентів, комісії та неустойки.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, покладаються на нього та не підлягають стягненню з відповідачки.
Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 178, 259, 263265, 274, 279 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 526, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7105687 від 11.05.2024 року в розмірі 57780 грн відмовити повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Судове рішення № 140952427, Гайсинський районний суд Вінницької області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 129/2963/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: