Рішення № 140952430, 27.10.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2909/26

Провадження по справі № 2/129/2459/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

Установив:

29.07.2026 через систему «Електронний суд» до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 197,64 грн, а також судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Позов обґрунтований тим, що 28.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4338722 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 000 грн строком на 360 днів, до 22.01.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав та перерахував відповідачу кредитні кошти, однак останній належним чином зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав.

25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до якого до нового кредитора перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. У подальшому найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінено на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Згідно з наданими позивачем розрахунками загальна заборгованість відповідача становить 17 197,64 грн, з яких 1 999,99 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 10 747,65 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, 4 450 грн - проценти, нараховані позивачем у межах строку кредитування.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.08.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності відповідачу платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не висловив.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4338722 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «77048», що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 1.2 договору сума кредиту становить 2 000 грн.

Згідно з пунктом 1.3 договору строк кредитування становить 360 днів, з 28.01.2024 до 22.01.2025, із періодичністю сплати процентів кожні 30 днів.

Пунктом 1.4.1 договору передбачено стандартну процентну ставку в розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом погодженого строку кредитування.

Пунктом 1.4.2 договору передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки в розмірі 1,13% на день за умови своєчасного виконання позичальником визначених договором зобов`язань.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за договором та 28.01.2024 перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 2 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Факт перерахування коштів підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек Україна» від 01.11.2024 № 20241101-2968.

Крім того, на виконання ухвали суду від 05.08.2026 АТ КБ «ПриватБанк» листом від 21.08.2026 підтвердило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 28.01.2024 зараховано кошти в сумі 2 000 грн.

Отже, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджений належними доказами.

З наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості вбачається, що протягом строку користування кредитом відповідач здійснив платежі на загальну суму 2 850,01 грн, з яких 0,01 грн зараховано на погашення основної суми кредиту та 2 850 грн - на погашення процентів за користування кредитними коштами.

Зокрема, 04.03.2024 відповідачем сплачено 1 850,01 грн, а 31.08.2024 - 1 000 грн.

Відповідно до пункту 4.6 кредитного договору погашення заборгованості здійснюється з дотриманням черговості, передбаченої статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Надані відповідачем платежі враховані первісним кредитором у розрахунку заборгованості. Доказів здійснення інших платежів або повного погашення заборгованості матеріали справи не містять.

25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 4338722 від 28.01.2024.

Перехід права вимоги до відповідача підтверджується договором факторингу, актом приймання-передачі та витягом із реєстру боржників, у якому зазначено ОСОБА_1 та заборгованість за відповідним кредитним договором.

Рішенням єдиного учасника товариства № 251124/1 від 25.11.2024 змінено найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає доведеним факт переходу до позивача права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4338722 від 28.01.2024.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

Оцінюючи правомірність нарахування процентів за стандартною ставкою 2,5% на день, суд враховує положення Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на момент укладення договору.

Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки за договорами споживчого кредитування із передбаченням перехідного періоду для поетапного зменшення її розміру.

Зокрема, протягом перших 120 днів із дня набрання чинності цим Законом максимальна денна процентна ставка не могла перевищувати 2,5%.

Оскільки кредитний договір між сторонами укладено 28.01.2024, тобто в межах зазначеного перехідного періоду, встановлена договором стандартна процентна ставка 2,5% на день відповідала законодавчому обмеженню, чинному на момент його укладення.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, згідно з якою максимальна денна процентна ставка для договорів споживчого кредитування, укладених із 24.12.2023 до 21.04.2024, не могла перевищувати 2,5%.

Відповідно до розрахунку первісного кредитора за період із 28.01.2024 до 25.10.2024 нараховано проценти за користування кредитом, залишок заборгованості за якими після врахування здійснених відповідачем платежів становить 10 747,65 грн.

Після переходу права вимоги до позивача останнім за період із 26.10.2024 до 22.01.2025, тобто протягом 89 календарних днів, нараховано проценти в розмірі 4 450 грн відповідно до погодженої сторонами стандартної процентної ставки 2,5% на день.

Отже, загальна заборгованість за процентами становить 15 197,65 грн.

Суд враховує, що зазначені проценти нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, який закінчився 22.01.2025, та є платою за користування кредитними коштами, а не штрафними санкціями за порушення грошового зобов`язання.

При цьому положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими передбачено звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у період воєнного стану, не звільняють його від обов`язку сплати договірних процентів за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування.

Нараховані первісним кредитором штрафні санкції в розмірі 1 000 грн позивачем до складу заявлених позовних вимог не включені.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши кредитний договір, розрахунки заборгованості, докази надання кредитних коштів та документи щодо переходу права вимоги, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором № 4338722 від 28.01.2024 у загальному розмірі 17 197,64 грн.

Відповідачем доказів погашення зазначеної заборгованості або інших обставин, які спростовують надані позивачем докази, суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8587 від 21.07.2026, виконаною банком 22.07.2026.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволені повністю, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження таких витрат надано договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладений між позивачем та адвокатом Столітнім М.М., акт приймання-передачі виконаних робіт № 22388 від 23.07.2026 та інші документи щодо вартості правничої допомоги.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу зазначених витрат, суд відповідно до частини п`ятої статті 141 ЦПК України враховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору.

Суд бере до уваги, що справа стосується стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не потребувала проведення судових засідань за участю представника позивача, призначення експертиз чи здійснення складних процесуальних дій.

Крім того, заявлений позивачем перелік послуг включає консультації, аналіз документів, підготовку правової позиції, складання позовної заяви, оформлення додатків, процесуальних документів та представництво інтересів позивача в суді.

При цьому суд враховує фактичний характер розгляду справи, відсутність відзиву відповідача та необхідності підготовки відповіді на нього, а також те, що окремі зазначені в акті послуги мають організаційний характер і не потребували самостійного правового аналізу значної складності.

Під час оцінки необхідності та обґрунтованості заявлених витрат суд враховує також підхід, викладений у постанові Дніпровського апеляційного суду від 16.09.2026 у справі № 209/1635/25, у якій під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу в спорі за участю ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суд виходив із критеріїв реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, складності справи та обсягу необхідних процесуальних дій.

Оцінивши подані докази щодо обсягу наданої правничої допомоги, характер спору, складність справи та необхідність відповідних витрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та пропорційним розміром витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають покладенню на відповідача, є 3 000 грн.

Відшкодування решти заявлених витрат у розмірі 7 000 грн суд не вважає достатньо обґрунтованим з огляду на фактичний обсяг необхідної правничої допомоги у цій справі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4338722 від 28.01.2024 у розмірі 17 197 (сімнадцять тисяч сто дев`яносто сім) гривень 64 копійки, з яких: 1 999,99 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 10 747,65 грн - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 4 450 грн - заборгованість за процентами, нарахованими позивачем.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

У решті вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: