Рішення № 140951845, 16.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1776/26Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Чуйко О.О.

розглянувши справу за позовом: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідачів: 1) Приватного підприємства Транс-Ойл (вул. Миколи Гефта, 2-А, м. Одеса, 65003) та 2) Березівської районної державної адміністрації Одеської області (пл. Т.Г. Шевченка, 1, м. Березівка, Березівський р-н, Одеська обл., 67300)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чентезіо" (вул. Гомельська, 59 к. 7, м. Дніпро, 49064)

про припинення корпоративних та трудових відносин, зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Зайцев В.В.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Транс-Ойл, в якій просить суд:

- припинити корпоративні та трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Транс-Ойл з 11 травня 2026 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади керівника (директора) за власником бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України;

- зобов`язати Березівську районну державну адміністрацію Одеської області провести реєстраційні дії, а саме внести зміни до відомостей про керівника та особи, яка може вчиняти дії від імені Приватного підприємства Транс-Ойл (код ЄДРПОУ 31253737) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення запису про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) як керівника (директора) Приватного підприємства Транс-Ойл та особи, яка може вчиняти дії від імені Приватного підприємства Транс-Ойл, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади керівника (директора) з 11 травня 2026 року за власником бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину незвільнення його відповідачем-1 з посади директора товариства за заявою позивача, а також нез`явлення єдиного учасника товариства на скликані позивачем загальні збори для вирішення спірного питання, що унеможливило проведення таких зборів.

10.06.2026 до суду надійшов відзив Березівської районної державної адміністрації Одеської області, в якому останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних до відповідача-2, наголошуючи на тому, що в структурі районної державної адміністрації відсутній структурний підрозділ та посадова особа, що має доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому не вбачається можливим проведення відповідачем-2 реєстраційних дій щодо відповідача-1.

У додаткових пояснень від 09.10.2026 позивач наголосив на тому, що ним була отримана відповідь на власний запит, зміст якої свідчить про те, що відповідач-2, як суб`єкт владних повноважень, свідомо та принципово відмовляється вчиняти реєстраційні дії за відсутності судового рішення, що свідчить про наявність спору між позивачем та відповідачем-2 у спірних правовідносинах щодо вчинення реєстраційних дій.

Відповідач-1 та третя особа відзив на позов/письмові пояснення по суті спору та жодних доказів суду не надали, про розгляд справи були повідомлені належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач-1 та третя особі не повідомляли суду про наявність обставин, що перешкоджають їм брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 було залишено без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 25.05.2026 позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1776/26; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 18 червня 2026 року об 11:00; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Чентезіо" до участі у справі на стороні відповідача-1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 916/1776/26 було залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України. Ухвалою суду від 04.06.2026 розгляд справи був продовжений, приймаючи до уваги усунення позивачем виявлених судом недоліків.

18.06.2026 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у підготовчому засіданні до 09 липня 2026 року о 10:30. Крім цього, ухвалою суду від 18.06.2026 суд витребував у Березівської районної державної адміністрації Одеської області (пл. Т.Г. Шевченка, 1, м. Березівка, Березівський р-н, Одеська обл., 67300, код ЄДРПОУ 04056888) належним чином засвідчену копію останньої редакції статуту Приватного підприємства Транс-Ойл (вул. Миколи Гефта, 2-А, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 31253737).

Ухвалою суду від 23.06.2026 судом було задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

09.07.2026 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання у справі на 08 вересня 2026 року о 10:00.

08.09.2026 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 29 вересня 2026 року о 12:00.

29.09.2026 судом було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 16 жовтня 2026 року о 10:00.

У судовому засіданні 16.10.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Відповідно до статуту Приватного підприємства «Транс-Ойл» (код ЄДРПОУ 31253737), затвердженого рішенням власника підприємства від 17.02.2016, відповідач-1 є приватним підприємством з правом найняття робочої сили, яке створене та діє відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та інших актів чинного законодавства України.

Згідно з п. 2.1. статуту власником підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю "Чентезіо".

За змістом п. 10.1., 10.2. статуту вищим органом підприємства є власник. До виключної компетенції власника належить, зокрема: утворення, обрання та відкликання виконавчого органу підприємства.

Пунктом 11.1. статуту передбачено, що на підприємстві діє одноособовий виконавчий орган директор. Директор призначається власником, підзвітний йому та організовує виконання його рішень. Директор може бути достроково звільнений власником з цієї посади.

Як встановлено судом, статут не містить положень, які визначають порядок скликання та проведення загальних зборів учасників ПП «Транс-ойл».

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 02.03.2001 була проведена державна реєстрація юридичної особи Приватного підприємства «Транс-ойл» (код ЄДРПОУ 31253737). Станом на час розгляду справи судом єдиним засновником відповідача згідно з відомостями з Реєстру є Товариство з обмеженою відповідальністю "Чентезіо" (вул. Гомельська, 59 к. 7, м. Дніпро, 49064), а керівником відповідача-1 є позивач з 01.04.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача на посаду директора ПП «Транс-ойл» було обрано (призначено) рішенням загальних зборів учасників підприємства від 30.03.2014, оформленим протоколом № 30/03/2014. Також в матеріалах справи наявний наказ відповідача-1 про призначення позивача на посаду директора приватного підприємства.

В цей же час, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що між позивачем та відповідачем був укладений окремий трудовий договір (контракт), підписаний від імені підприємства особою, уповноваженою на таке підписання загальними зборами учасників.

10.04.2026 позивач направив відповідачу-1 та учаснику відповідача-1 - третій особі за адресами, вказаними в ЄДР, повідомлення про проведення за ініціативою директора підприємства позачергових зборів учасників ПП «Транс-ойл», призначених на 11.05.2026 об 11:00 за місцезнаходженням відповідача-1. У повідомленні наведений порядок денний позачергових загальних зборів, до якого включено, зокрема, питання про звільнення позивача з посади директора підприємства, призначення нового директора та вирішення питання щодо внесення відповідних змін до Реєстру. Вказане повідомлення було направлено відповідачу-1 та третій особі разом із заявою позивача від 09.04.2026 про звільнення за власним бажанням, наказом від 09.04.2026 № 09/04-1 щодо прийняття рішення про скликання позачергових загальних зборів з відповідним порядком денним, а також проєктом протоколу загальних зборів відповідача-1 від 11.06.2026. Обставина направлення цих документів підтверджується наявними у справі фіскальними чеками від 10.04.2026, поштовими накладними від 10.04.2026 та описами вкладення до направлених листів. Відповідно до даних відстеження на сайті поштового оператора «Укрпошта», здійснені позивачем відправлення були повернуті відправнику з позначками: щодо відповідача-1 від 15.04.2026 «одержувач відсутній за вказаною адресою»; щодо третьої особи від 27.04.2026 «закінчення встановленого терміну зберігання».

Як вбачається з пояснень позивача та наявного у справі акту від 11.05.2026 № 11/05-1, підписаного позивачем як директором ПП «Транс-ойл», на визначену дату учасник товариства третя особа не з`явився, у зв`язку з чим загальні збори учасників відповідача-1 11.05.2026 не відбулись. На підтвердження іншого матеріали справи доказів не містять.

Наказом від 11.05.2026 № 1/26 позивач звільнив себе з посади директора ПП «Транс-ойл» на підставі заяви про звільнення від 09.04.2026 та у зв`язку з відсутністю можливості провести загальні збори учасників ПП «Транс-ойл», через відсутність єдиного учасника цього підприємства.

У зв`язку з тим, що учасник відповідача-1 третя особа проігнорував запрошення виконавчого органу відповідача-1 про скликання загальних зборів, з метою вирішення питання щодо звільнення позивача з посади директора відповідача-1 за власним бажанням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом, що розглядається судом в межах цієї справи.

В цей же час, відповідач-2 під час розгляду справи заперечив заявлені до нього вимоги щодо зобов`язання проведення реєстраційних дій, наголошуючи на тому, що наразі в структурі Березівської районної державної адміністрації Одеської області відсутній структурний підрозділ та посадова особа, що має доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а на підтвердження цих доводів відповідач-2 подав суду: розпорядження Березівської районної державної адміністрації Одеської області від 14.01.2021 № 3/А-2021 «Про оптимізацію структури Березівської районної державної адміністрації Одеської області», яким, зокрема, припинено відділ надання адміністративних послуг районної державної адміністрації штатною чисельністю 3 особи, з яких: начальник відділу 1 особа; адміністратор 1 особа; державний реєстратор 1 особа; затверджену розпорядженням голови (начальника) районної державної (військової) адміністрації від 01.12.2025 № 240/А-2025 структуру Березівської районної державної (військової) адміністрації, якою не передбачено наявності структурного підрозділу Центру надання адміністративних послуг. З цих же підстав відповідач-2 відмовив позивачу у внесенні змін до Реєстру за його заявою, що вбачається з наявного у справі листа відповідача-2 від 05.10.2026 № 01/17-08/26/6179.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» (набрав чинності 28.02.2025, введений в дію 28.08.2025) з дня введення в дію цього Закону дія Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" поширюється на дочірні підприємства, іноземні підприємства, підприємства об`єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, приватні підприємства у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами. Якщо у перехідний період власник (уповноважений орган управління об`єктами державної власності, уповноважений орган місцевого самоврядування) не прийняв рішення про припинення дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації, приватного підприємства відповідно до цього Закону, до регулювання діяльності таких підприємств після завершення перехідного періоду застосовуються положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, а статути таких підприємств у частині, що суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", є недійсними.

Статтею 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі Закон) визначено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, в тому числі, з ініціативи виконавчого органу товариства.

Згідно з ч. 1-7 ст. 32 Закону загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Будь-який учасник має право внести пропозиції щодо включення питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 5 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. Таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Відповідно до ч. 7 ст. 33 Закону загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

За змістом ч. 4 ст. 34 Закону рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Згідно з ч. 4, 5 статті 39 Закону виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 39 Закону з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державний реєстратор: 1) приймає документи; 1-1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації; 2) перевіряє наявність у Єдиному державному реєстрі заборони вчинення реєстраційних дій; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 3-1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 3-2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей; 3-3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; 3-4) перевіряє наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Згідно з ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Як встановлено судом виконавчий орган Приватного підприємства Транс-Ойл є одноосібним в особі директора, яким з 01.04.2014 є позивач. При цьому, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що між позивачем та відповідачем був укладений окремий трудовий договір (контракт), підписаний від імені підприємства особою, уповноваженою на таке підписання загальними зборами учасників.

Так, у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду відзначила, що в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. При цьому позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Судом встановлено, що позивач, з метою припинення своїх повноважень як члена одноосібного виконавчого органу (директора), подав відповідачу-1 та третій особі заяву про звільнення та за своєю ініціативою скликав загальні збори учасників відповідача-1 з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень за власним бажанням, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасника (власника) відповідача-1. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач дотримався вимог Закону щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема, за 30 днів до початку зборів позивачем було направлено учаснику товариства третій особі відповідне повідомлення про проведення зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення, в якому містились відомості про порядок денний, дату, час і місце їх проведення. При цьому суд враховує, що Статутом підприємства відповідний порядок скликання загальних зборів не визначений, а тому у даному випадку цей порядок має регулюватись вимогами Закону.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що у визначені в повідомленні дату та час збори відповідача-1 не відбулись, у зв`язку з неявкою єдиного учасника (власника) підприємства третьої особи.

У постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що: для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21 (пункт 5.15). На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення. У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.».

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Отже, приймаючи до уваги, що позивачем було дотримано вимоги Закону щодо належного повідомлення учасника (власника) підприємства про проведення загальних зборів, натомість рішення щодо ініційованого позивачем питання про своє звільнення не було прийнято через відсутність можливості зібрати кворум для проведення цих зборів, а також враховуючи право позивача на свободу праці, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача про припинення між ними трудових відносин є обґрунтованими та доведеними, а тому в цій частині підлягають задоволенню судом. При цьому, враховуючи, що загальні збори відповідача-1 не прийняли рішення про звільнення позивача 11.05.2026, а рішення з цього спору прийнято судом 16.10.2026, то суд вважає, що відсутні підстави зазначати про припинення трудових відносин між сторонами саме з 11.05.2026.

Водночас, приймаючи до уваги, що рішення суду про визнання трудових відносин припиненими і є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а також з огляду на те, що позивачем не спростовані докази відповідача-2 щодо відсутності у його структурі посадової особи, що має доступ до Реєстру та повноваження на внесення відповідних записів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги до відповідача-2 в цій частині є передчасними та відсутні підстави для їх задоволення судом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача-1 слід задовольнити частково та визнати припиненими трудові відносини між позивачем та відповідачем-1, у зв`язку зі звільненням позивача із займаної посади директора відповідача-1 за власним бажанням. В решті позову судом відмовлено.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов позивача задоволено лише в частині вимог до відповідача-1, суд дійшов висновку, що з останнього на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи ОСОБА_1 до Приватного підприємства Транс-Ойл задовольнити.

2. Визнати припиненими трудові відносини фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) із Приватним підприємством Транс-Ойл (вул. Миколи Гефта, 2-А, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 31253737), у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням.

3. У задоволенні позову фізичної особи ОСОБА_1 до Березівської районної державної адміністрації Одеської області відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства Транс-Ойл (вул. Миколи Гефта, 2-А, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 31253737) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2026 р.

Суддя Д.О. Бездоля