Рішення № 140951844, 19.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1284/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Масловська Є.Д.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (65009, м. Одеса, вул.Артура Савельєва (Черняховського), 6) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, місто Одеса, площа Біржова, будинок 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна фінансово-будівельна компанія" (65007, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Велика Арнаутська, будинок 115)

про стягнення 4 660 486,81 грн

за участю представників сторін:

від прокуратури: Коломійчук І.О.;

від позивача: Явченко Д.В. - самопредставництво;

від відповідача: Михайлишина Г.В., ордер серії ВН №1689726 від 09.04.2026;

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

06.04.2026 Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна фінансово-будівельна компанія», в якій просив стягнути на користь Одеської міської ради 8 434 798,18 грн, з яких: 7 321 702,52 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 830 257,29 грн - інфляційні нарахування, 282 838,37 грн - 3 % річних, а також витрати зі сплати судового збору.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем як замовником будівництва об`єкта «Будівництво апартаментів з вбудовано-прибудованими адміністративними та торгівельними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Велика Арнаутська, 115» обов`язку сплатити кошти пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста. Прокурор посилається на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», статті 625, 1212 Цивільного кодексу України.

У заяві від 15.10.2026 прокурор зменшив розмір позовних вимог до 4 660 813,96 грн, з яких: 3 980 354,00 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 526 698,34 грн - інфляційні нарахування, 153 761,62 грн - 3 % річних. Зменшення вимог обґрунтовано врахуванням висновку експерта від 18.09.2026 № 09/18-1, яким кошторисну вартість будівництва визначено у розмірі 99 508 859 грн.

Заявою від 16.10.2026 прокурор уточнив початок періоду нарахування 3 % річних та остаточно зменшив розмір позовних вимог до 4 660 486,81 грн, з яких: 3 980 354,00 грн безпідставно збережені кошти пайової участі, 526 698,34 грн інфляційні нарахування, 153 434,47 грн 3 % річних. Також прокурор просив стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору та повернути Одеській обласній прокуратурі 45 291,73 грн судового збору у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Разом із позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми 8 434 798,18 грн.

Ухвалою суду від 07.04.2026 відкрито провадження у справі № 916/1284/26 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову (вх. № 2-646/26 від 06.04.2026).

28.04.2026 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. Прокурором подано відповідь на відзив, сформовану в підсистемі «Електронний суд» 30.04.2026.

13.05.2026 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, сформовані 12.05.2026.

03.06.2026 прокурором подано до суду додаткові пояснення у справі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 ухвалу від 13.04.2026 скасовано, заяву прокурора про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти, що належать відповідачу, як у національній, так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після постановлення судового акта про забезпечення позову та належатимуть відповідачу, в межах 8 434 798,18 грн.

12.06.2026 відповідачем подано до суду пояснення щодо призначення експертизи.

03.07.2026 відповідачем до суду подано додаткові пояснення щодо різниці у сумах витрат на будівництво, в яких також відповідач просить про призначення судової експертизи.

03.07.2026 прокурором подано до суду додаткові пояснення.

Ухвалою від 15.07.2026 задоволено клопотання відповідача (вх. № 23276/26 від 03.07.2026) та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Накул Олені Миколаївні. Перед експертом поставлено питання щодо відповідності фактичної вартості будівництва вартості основних фондів і кошторисній вартості, визначення фактичної вартості будівництва, складових відповідних показників та включення до кошторисної вартості окремих витрат на земельну ділянку, звільнення будівельного майданчика, інженерні мережі, споруди та транспортні комунікації. Витрати на проведення експертизи покладено на відповідача. Провадження у справі зупинено до закінчення експертизи та повернення матеріалів справи.

17.08.2026 до суду надійшло клопотання експерта про оплату експертизи та надання додаткових матеріалів, разом із рахунком № 08/17 від 17.08.2026 на 45 000 грн і матеріалами справи.

Ухвалою від 21.08.2026 провадження поновлено, відповідача зобов`язано надати докази оплати експертизи та запропоновано подати копію кошторисної документації станом на дату введення об`єкта в експлуатацію, експертизу кошторисної документації та фотофіксацію об`єкта на зазначену дату.

31.08.2026 відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, докази оплати експертизи та повідомив про намір надати додаткові документи. Розгляд клопотання експерта відкладено на 14.09.2026.

07.09.2026 відповідач подав клопотання про долучення витребуваних матеріалів. 14.09.2026 від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання без участі його представника.

Ухвалою від 14.09.2026 клопотання експерта задоволено, вирішено питання організації обстеження об`єкта та направлення матеріалів експерту. Провадження у справі зупинено до закінчення експертизи та повернення матеріалів справи.

30.09.2026 до суду надійшов висновок експерта від 18.09.2026 № 09/18-1 разом із матеріалами справи.

Ухвалою від 02.10.2026 провадження поновлено, підготовче засідання призначено на 12.10.2026, учасникам запропоновано надати пояснення щодо висновку експерта.

12.10.2026 судом від відповідача отримано заяву до початку розгляду справи по суті, сформовану в системі "Електронний суд" 11.10.2026, в якій ТОВ "Південна фінансово-будівельна компанія" просить:

- Прийняти визнання позову по справі № 916/1284/26 у частині 4 585 476,26 грн, з яких сума безпідставно збережених коштів пайової участі складає 3 980 355 грн, сума інфляційних нарахувань складає 451 359,26 грн, сума 3 % річних складає 153 762 грн.

- Допустити розстрочення виконання рішення суду на суму 4585476,26 грн. на строк 12 місяців рівними платежами.

- Скасувати заходи забезпечення позову, у вигляді арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна фінансово-будівельна компанія", як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать цьому товариству у межах суми позовних вимог на загальну суму 8 434 798,18 гривень, що накладені Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026.

У підготовчому судовому засіданні 12.10.2026 з метою надання прокурору та представнику позивача часу для ознайомлення із заявою відповідача та підготовки правових позицій щодо неї, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 19.10.2026 о 14:15.

15.10.2026 та 16.10.2026 прокурор подав заяви про зменшення розміру позовних вимог. В остаточній редакції заяви від 16.10.2026 прокурор просить стягнути з відповідача на користь Одеської міської ради 4 660 486,81 грн, з яких 3 980 354,00 грн безпідставно збережені кошти пайової участі, 526 698,34 грн інфляційні втрати та 153 434,47 грн три проценти річних. Також прокурор просить стягнути на користь Одеської обласної прокуратури 55 925,84 грн судового збору за подання позову та 1 331,20 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також повернути з Державного бюджету України 45 291,73 грн судового збору у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

19.10.2026 відповідач подав заяву, в якій визнав позов в остаточній редакції на суму 4 660 486,81 грн та витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 55 925,84 грн і заяви про забезпечення позову в зазначеній ним сумі 1 331 грн. Водночас відповідач підтримав прохання про розстрочення виконання рішення на суму 4 585 476,26 грн строком на дванадцять місяців рівними платежами та про скасування арешту грошових коштів, накладеного постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026.

У підготовчому засіданні 19.10.2026 прокурор підтримав позовну заяву відповідно до редакції заяви про зменшення позовних вимог від 16.10.2026, питання розстрочення виконання рішення суду залишив на розсуд суду.

Представник позивача в підготовчому засіданні підтримав заяву прокуратури про зменшення розміру позовних вимог, питання щодо розстрочення виконання рішення залишив на розсуд суду.

Представник відповідача підтримала заяву від 19.10.2026.

У підготовчому засіданні 19.10.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 26.10.2026.

3. Позиції учасників справи.

3.1. Доводи прокурора.

Прокурор обґрунтовує позов несплатою ТОВ «Південна фінансово-будівельна компанія» пайової участі у зв`язку з будівництвом апартаментів із вбудовано-прибудованими адміністративними та торговельними приміщеннями й підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 115.

Оскільки будівництво розпочато у серпні 2020 року, прокурор вважає застосовним пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, який передбачав визначення та сплату пайової участі до прийняття об`єкта в експлуатацію. На його думку, скасування обов`язку укладати відповідний договір не звільняло відповідача від сплати внеску. Несплачені кошти прокурор просить стягнути як безпідставно збережені за статтею 1212 ЦК України, а інфляційні втрати та три проценти річних - за статтею 625 цього Кодексу.

Первісні вимоги становили 8 434 798,18 грн, з яких 7 321 702,52 грн - пайова участь, визначена як 4 % кошторисної вартості будівництва 183 042 563,00 грн, 830 257,29 грн інфляційні втрати та 282 838,37 грн - три проценти річних.

Прокурор заперечував проти зменшення внеску на витрати відповідача зі спорудження мереж і благоустрою, оскільки частина п`ята статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на час початку будівництва вже не діяла, а отримання містобудівних умов у 2019 році не визначає моменту виникнення спірного обов`язку. Крім того, надані документи, за його доводами, не підтверджують будівництва самостійних об`єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки, їх вартості та підстав для зменшення внеску. Приєднання до наявних мереж і благоустрій самі по собі не звільняють від платежу.

Закриття кримінального провадження та проведену в ньому експертизу прокурор не вважає підтвердженням правомірності несплати внеску, оскільки це питання в межах провадження не вирішувалося. Також він заперечував проти використання матеріалів досудового розслідування без підтвердження дозволу на їх розголошення.

Прокурор наполягав на розрахунку внеску за кошторисною вартістю будівництва, а не вартістю основних фондів, та заперечував проти призначення експертизи для розмежування цих показників, вважаючи це можливим без спеціальних знань.

Після отримання висновку експерта від 18.09.2026 №09/18-1 прокурор перерахував вимоги виходячи з вартості будівництва 99 508 859 грн, а згодом уточнив початок нарахування трьох процентів річних з урахуванням постанови ОП КГС ВС від 02.10.2026 у справі №922/2047/25.

В остаточній редакції прокурор просить стягнути 4 660 486,81 грн: 3 980 354,00 грн пайової участі, 526 698,34 грн інфляційних втрат та 153 434,47 грн трьох процентів річних, а також на користь Одеської обласної прокуратури 55 925,84 грн судового збору за позов і 1 331,20 грн за заяву про забезпечення позову.

Представництво інтересів держави прокурор обґрунтовує невжиттям міською радою заходів судового захисту, попри її обізнаність про несплату внеску та листування з прокуратурою.

3.2. Позиція позивача

Одеська міська рада письмових заяв щодо суті спору не подала. У підготовчому засіданні її представник підтримав заяву прокурора про зменшення позовних вимог, а питання розстрочення виконання рішення залишив на розсуд суду.

3.3. Позиція відповідача.

Первісно відповідач просив відмовити в позові, посилаючись на скасування статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відсутність договору про пайову участь, а також закриття кримінального провадження та результати проведеної в ньому експертизи.

Товариство наполягало на врахуванні 20 307 408 грн власних витрат на електричні мережі й обладнання, перекладення водопровідних мереж, відновлення дорожнього покриття та тротуару за межами земельної ділянки. Застосування частини п`ятої статті 30 зазначеного Закону в попередній редакції відповідач обґрунтовував виникненням містобудівних правовідносин з отриманням містобудівних умов та обмежень 29.11.2019.

Також відповідач посилався на передбачені Законом №132-IX випадки звільнення від пайової участі та загальнодоступне призначення споруджених мереж і об`єктів благоустрою. Стягнення внеску без врахування цих витрат він вважав порушенням принципів справедливості, добросовісності, пропорційності та захисту правомірних очікувань.

Для встановлення характеру, розташування й вартості виконаних робіт товариство просило призначити експертизу. Відповідач розмежовував кошторисну вартість як заплановані витрати та вартість основних фондів як фактичні витрати на дату складання акта, наполягаючи на встановленні реальної вартості будівництва і причин розбіжностей між показниками.

Після отримання експертного висновку відповідач у заяві від 11.10.2026 частково визнав позов, а після зменшення вимог у заяві від 19.10.2026 визнав їх в остаточній сумі 4 660 486,81 грн: 3 980 354,00 грн пайової участі, 526 698,34 грн інфляційних втрат та 153 434,47 грн трьох процентів річних.

Одночасно товариство просило розстрочити виконання рішення на дванадцять місяців рівними платежами через значне фінансове навантаження, ризик порушення господарської діяльності та необхідність виконання поточних зобов`язань. Також відповідач просив скасувати арешт коштів, накладений постановою апеляційного суду від 10.06.2026 у межах первісної ціни позову 8 434 798,18 грн.

4. Позиція суду.

4.1. Щодо визнання позову.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частиною четвертою статті 185 ГПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.

Частиною першою статті 191 ГПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як зазначено вище, у заяві від 19.10.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна фінансово-будівельна компанія» визнало позовні вимоги в остаточній редакції на суму 4 660 486,81 грн, з яких: 3 980 354,00 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 526 698,34 грн - інфляційні нарахування, 153 434,47 грн - три проценти річних.

Відповідно до частини четвертої статті 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, суд з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку про прийняття визнання позову та задоволення позовних вимог в остаточному розмірі 4 660 486,81 грн.

4.2. Щодо розстрочення виконання рішення.

Відповідно до статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, про що зазначає в рішенні.

За частинами третьоюп`ятою статті 331 ГПК України підставою для розстрочення є обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення.

Суд враховує, що відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність та має поточні зобов`язання перед контрагентами, зокрема щодо оплати електропостачання, водопостачання та водовідведення. Одноразове стягнення значної суми коштів може ускладнити виконання цих зобов`язань та подальше отримання доходу, необхідного для погашення присудженої суми.

Водночас відповідач визнав позовні вимоги та заявив про готовність виконати рішення шляхом щомісячного погашення заборгованості. Запропонований порядок передбачає регулярне надходження коштів стягувачу та повне виконання рішення протягом одного року. Враховуючи наведене, а також те, що прокурор і представник позивача залишили вирішення питання на розсуд суду, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення на дванадцять місяців.

З урахуванням зазначених обставин та необхідності забезпечення балансу інтересів сторін суд дійшов висновку про задоволення клопотання та розстрочення виконання рішення в частині стягнення 4 660 486,81 грн на дванадцять місяців відповідно до графіка, визначеного в резолютивній частині рішення.

4.3. Щодо скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За змістом частини сьомої статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 916/1284/26 накладено арешт на грошові кошти відповідача в національній та іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після постановлення судового акта про забезпечення позову, у межах 8 434 798,18 грн.

Зазначені заходи забезпечення позову застосовано виходячи з первісного розміру позовних вимог з метою гарантування можливості реального виконання майбутнього судового рішення.

Водночас під час розгляду справи відбулися обставини, які мають істотне значення для оцінки подальшої необхідності збереження вжитих заходів забезпечення позову.

Так, прокурором зменшено розмір позовних вимог до 4 660 486,81 грн, які відповідач визнав у повному обсязі. Крім того, суд, врахувавши обставини справи та необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення в частині стягнення зазначеної суми на дванадцять місяців відповідно до графіка, визначеного в резолютивній частині рішення.

Отже, судом не лише визначено остаточний розмір грошового зобов`язання відповідача, а й установлено порядок та строки його виконання шляхом сплати відповідних сум частинами.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Пунктом 6 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, що у разі пред`явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум, за якими сплинув строк сплати

Таким чином, у разі надання судом розстрочення виконання рішення обов`язок боржника щодо сплати присудженої суми підлягає виконанню не одночасно в повному обсязі, а окремими частинами у визначені судом строки.

При цьому розстрочення виконання рішення не звільняє боржника від виконання встановленого судом обов`язку, а змінює порядок його реалізації, який є обов`язковим як для сторін, так і під час здійснення примусового виконання.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Частиною другою цієї статті передбачено накладення арешту виконавцем у розмірі суми стягнення з урахуванням визначених законом додаткових сум.

Отже, арешт коштів у виконавчому провадженні є заходом забезпечення виконання рішення, обсяг якого має відповідати меті його застосування та встановленому порядку виконання судового рішення.

У цій справі судом визначено щомісячне погашення присудженої заборгованості протягом дванадцяти місяців. Відтак застосування обмежень щодо грошових коштів відповідача має оцінюватися з урахуванням того, що виконання рішення здійснюватиметься частинами, а не шляхом одноразового стягнення всієї присудженої суми.

Збереження арешту грошових коштів у межах 8 434 798,18 грн, тобто суми, яка майже вдвічі перевищує розмір задоволених позовних вимог, не відповідає зміненим обставинам справи.

Більше того, навіть зменшення арешту до розміру присудженої суми не усувало б суперечності між таким обмеженням та встановленим судом порядком виконання рішення.

Адже збереження арешту на всю суму присуджених коштів протягом періоду розстрочення фактично означало б одночасне обмеження права відповідача розпоряджатися коштами, обов`язок зі сплати яких за встановленим судом графіком має виконуватися поступово.

Такий підхід фактично нівелював би надане судом розстрочення, оскільки, визначивши можливість поетапного погашення заборгованості, суд водночас залишив би чинними обмеження, спрямовані на забезпечення всієї суми стягнення без урахування встановлених строків її сплати.

При цьому суд враховує, що відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність, виконувати поточні зобов`язання перед контрагентами та отримувати кошти, за рахунок яких передбачається виконання судового рішення. Збереження арешту всієї суми може істотно обмежити можливість здійснення відповідних господарських операцій та, як наслідок, ускладнити виконання встановленого судом графіка платежів.

За таких обставин подальше збереження арешту в первісному обсязі є непропорційним меті забезпечення позову, порушує необхідний баланс інтересів стягувача та боржника і не узгоджується з установленим судом порядком виконання рішення.

Водночас скасування заходів забезпечення позову не позбавляє стягувача права на примусове виконання судового рішення у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням установлених судом строків та розмірів платежів.

Таким чином, враховуючи зменшення розміру позовних вимог, їх визнання відповідачем, задоволення позову та надання розстрочення виконання рішення на дванадцять місяців, суд дійшов висновку, що обставини, за яких застосовувалися заходи забезпечення позову, істотно змінилися, а збереження арешту коштів у первісному обсязі є непропорційним та може перешкоджати належному виконанню судового рішення.

З огляду на викладене клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, а заходи забезпечення позову, вжиті постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 916/1284/26, скасуванню.

4.4. Щодо судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову Одеською обласною прокуратурою сплачено 101 217,57 грн судового збору. З урахуванням зменшення ціни позову до 4 660 486,81 грн та застосування коефіцієнта 0,8 належний розмір збору становить 55 925,84 грн.

Питання повернення різниці в сумі 45 291,73 грн у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог вирішено окремою ухвалою відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав остаточні позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, на користь Одеської обласної прокуратури підлягає поверненню з державного бюджету 27 962,92 грн 50 відсотків судового збору, обчисленого з остаточної ціни позову.

Інша частина судового збору за подання позову в сумі 27 962,92 грн, а також витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 331,20 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 130, 145, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна фінансово-будівельна компанія" (код ЄДРПОУ 42182040, юридична адреса: 65007, м. Одеса, Велика Арнаутська, буд. 115) на користь Одеської міської ради (на розрахунковий рахунок (IBAN): UA 918999980314111921000015744, отримувач: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету (ККДБ): 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Одеси») грошові кошти у сумі 4 660 486,81 грн /чотири мільйони шістсот шістдесят тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 81 коп./, з яких: 3 980 354,00 грн безпідставно збережені кошти пайової участі, 526 698,34 грн інфляційні нарахування, 153 434,47 грн 3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна фінансово-будівельна компанія" (код ЄДРПОУ 42182040, юридична адреса: 65007, м. Одеса, Велика Арнаутська, буд. 115) 50% витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 27 962,92 грн /двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні 92 коп./ та витрати на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331,20 грн /одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп./ на користь Одеської обласної прокуратури та перерахувати його на № UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса Одеської обласної прокуратури: 65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3).

4. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, місто Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) на користь Одеської обласної прокуратури (№ UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552, адреса: 65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3) частину суми судового збору у розмірі 27 962,92 грн /двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні 92 коп./, перераховану згідно з платіжною інструкцією №783 від 02.04.2026 на суму 101 217,57 грн.

5. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна фінансово-будівельна компанія" про розстрочення виконання судового рішення задовольнити.

6. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2026 по справі №916/1284/26 у частині стягнення 4 660 486,81 грн наступним чином:

- до 19.11.2026 388 373,90 грн;

- до 19.12.2026 388 373,90 грн;

- до 19.01.2027 388 373,90 грн;

- до 19.02.2027 388 373,90 грн;

- до 19.03.2027 388 373,90 грн;

- до 19.04.2027 - 388 373,90 грн;

- до 19.05.2027 - 388 373,90 грн;

- до 19.06.2027 - 388 373,90 грн;

- до 19.07.2027 - 388 373,90 грн;

- до 19.08.2027 - 388 373,90 грн;

- до 19.09.2027 - 388 373,90 грн;

- до 19.10.2027 - 388 373,91 грн.

7. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна фінансово-будівельна компанія" про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/1284/26, задовольнити.

8. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 по справі №916/1284/26.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 жовтня 2026 р.

Суддя Ю.М. Щавинська