Ухвала суду № 140951846, 20.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"20" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1580/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Чуйко О.О.

розглянувши скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України за вх. ГСОО № 2-1927/26 від 05.10.2026 на дії начальника Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шахмана Андрія Валерійовича у справі № 916/1580/26

за позовом: Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (вул. Європейська, 26, м. Херсон, 73003)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кривошеєвої Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 )

про стягнення 187030,34 грн,

за участю представників учасників справи:

від стягувача (скаржника): Лепська А.В.;

від боржника: не з`явився;

від ДВС: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.07.2026 позов Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до Фізичної особи-підприємця Кривошеєвої Тетяни Володимирівни було задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача борг по кредиту в сумі 145833 грн 00 коп, борг по процентам в сумі 41197 грн 34 коп та судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп.

04.08.2026 на примусове виконання вищевказаного рішення судом був виданий відповідний наказ.

05.10.2026 до суду від Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України надійшла скарга на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд скасувати повідомлення начальника Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шахмана Андрія Валерійовича від 17.09.2026 про повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 04.08.2026 у справі № 916/1580/26.

Вищевказана скарга мотивована тим, що при розгляді цієї справи була встановлена адреса фактичного проживання боржника на території, на яку поширюється компетенція вищевказаного органу державної виконавчої служби, натомість державний виконавець протиправно повернув стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання.

Ухвалою суду від 07.10.2026 скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України було прийнято до розгляду в засіданні суду, яке призначено на 20 жовтня 2026 року о 13:45.

14.10.2026 до суду надійшли заперечення Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на вищевказану скаргу стягувача, в яких державний виконавець наголосив, зокрема, про таке: сам факт того, що зареєстроване місце проживання боржника розташоване на тимчасово окупованій території не надає Великоолександрівському відділу державної виконавчої служби повноваження, які не передбачені законом або відповідними актами Міністерства юстиції України; на час дії воєнного стану та у зв`язку з тимчасовою окупацією частини території України Великоолександрівський відділ державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області здійснює примусове виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на яку поширюється компетенція Скадовського відділу державної виконавчої служби, натомість адреса боржника, зазначена у скарзі, належить до села Маринське Каховського району Херсонської області, а тому належність цієї території до компетенції конкретного органу державної виконавчої служби має визначатися за чинними актами Міністерства юстиції України та відповідними документами про територіальну юрисдикцію, а саме до Каховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У судове засідання 20.10.2026 з`явився представник стягувача, який у повному обсязі підтримав подану ним скаргу та просив суд її задовольнити. Представники боржника та державного виконавця не з`явились, водночас, враховуючи, що останні про розгляд скарги були повідомлені належним чином, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 342 ГПК України, вважає можливим розглянути скаргу за їх відсутності.

Отже, розглянувши скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України за вх. ГСОО № 2-1927/26 від 05.10.2026 на дії начальника Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шахмана Андрія Валерійовича у справі № 916/1580/26, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Приписами ст. 340 ГПК України встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За змістом ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень скаржника, оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 17.09.2026 на адресу стягувача надійшло 25.09.2026, а тому суд виснує, що скаржник звернувся до суду зі скаргою без пропущення встановленого законом строку, зазначеного у ст. 341 ГПК України.

Згідно з ч. 2, 3 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Так, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Господарський суд, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року (пункт 43), зазначає, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

При цьому, неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 року № 18966/02).

Згідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Згідно з п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною 1 статті 5 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Пунктом 1 статті 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до 2 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

Як зазначалось судом, за результатом вирішення спору у справі № 916/1580/26 судом були у повному обсязі задоволені позовні вимоги позивача. На примусове виконання рішення суду у цій справі суд 04.08.2026 видав наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кривошеєвої Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (вул. Європейська, 26, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 02766367) боргу по кредиту в сумі 145833 грн 00 коп, боргу по процентам в сумі 41197 грн 34 коп та судового збору в сумі 2662 грн 40 коп.

Отже, суд у самому виконавчому документі чітко визначив, поряд з адресою реєстрації ФОП, фактичну адресу проживання боржника.

Вищевказаний виконавчий документ був пред`явлений стягувачем для виконання до Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, проте був повернутий стягувачу без виконання. З наявного у справі повідомлення від 17.03.2026 про повернення виконавчого стягувачу без виконання вбачається, що підставою для прийняття цього рішення державний виконавець визначив обставину того, що у виконавчому документі вказане місце реєстрації боржника: вул. Ювілейна, 21, с. Маринське, Горностаївський р-н, Херсонська обл., 74611, що не є підвідомчістю Великоолександрівського ВДВС. При цьому державний виконавець послався на п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону та правову позицію, викладену у рішенні Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/22304/24.

Так, наведені вище норми спеціального законодавства свідчать про те, що місцем виконання рішення, за яким виконавець має повноваження прийняти виконавчий документ до виконання, закон визначає місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна. Тобто, закон передбачає альтернативні критерії для визначення місця виконання судового рішення, а правом вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхня компетенція, належить саме стягувачу.

Як зазначалось судом, у виконавчому документів, який був пред`явлений стягувачем до виконання до Великоолександрівського ВДВС, суд зазначив як місце реєстрації боржника: вул. Ювілейна, 21, с. Маринське, Горностаївський р-н, Херсонська обл., 74611, так і фактичну адресу проживання останнього: вул. Гоголя, 10, смт Велика Олександрівка, Херсонська обл., 74100, яку суд встановив під час розгляду справи за даними з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, отриманими на запит суду щодо наявності/відсутності відомостей про боржника як внутрішньо переміщену особу.

Разом з цим, державний виконавець, повертаючи виконавчий документ без виконання, вказав про те, що останній був поданий стягувачем з порушенням правил підвідомчості з посиланням лише на адресу реєстрації боржника, тоді як поза увагою державного виконавця залишилось вказане судом у виконавчому документі місце фактичного проживання боржника, яким є: вул. Гоголя, 10, смт Велика Олександрівка, Херсонська обл., 74100.

Суд зазначає, що Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) визначає обов`язок стягувача додавати до заяви про відкриття виконавчого провадження документ, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція відповідного органу державної виконавчої служби саме у разі, якщо вказана стягувачем адреса відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі. Разом з цим, у спірних правовідносинах виконавчий документ містив дані про фактичну адресу проживання боржника, натомість державний виконавець вказану обставину залишив поза увагою та не надав цим відомостям будь-якої оцінки. Також державним виконавцем ці обставини залишені поза увагою і у поданих суду запереченнях на скаргу стягувача.

Отже, враховуючи, що в наказі суду про примусове виконання судового рішення зазначена адреса проживання боржника, на яку поширюється компетенція Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а державним виконавцем не спростовано під час вирішення питання прийняття виконавчого документу до виконання неактуальність цієї адреси боржника, суд вважає, що повідомлення про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону є передчасним та таким, що винесено без повного з`ясування всіх обставин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що скарга Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України є обґрунтованою, а тому за результатом розгляду скарги повідомлення начальника Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шахмана Андрія Валерійовича від 17.09.2026 про повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 04.08.2026 у справі № 916/1580/26 підлягає скасуванню судом.

Керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України за вх. ГСОО № 2-1927/26 від 05.10.2026 на дії начальника Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шахмана Андрія Валерійовича у справі № 916/1580/26 - задовольнити.

2. Скасувати повідомлення начальника Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шахмана Андрія Валерійовича від 17.09.2026 про повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 04.08.2026 у справі № 916/1580/26.

Повний текст ухвали складено 26.10.2026.

Ухвала набрала законної сили 20.10.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля