Рішення № 140951837, 19.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1435/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Масловська Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Акціонерного товариства УКРСИББАНК (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН (75024, Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Чорнобаївка, вул. 152 км. Залізничної дороги Одеса-Херсон, буд. б/н, код ЄДРПОУ 38387146)

про стягнення 1 252 539,72 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН (75024, Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Чорнобаївка, вул. 152 км. Залізничної дороги Одеса-Херсон, буд. б/н, код ЄДРПОУ 38387146)

до відповідача: Акціонерного товариства УКРСИББАНК (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750)

про визнання укладеною додаткової угоди

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11519921000 від 15.01.2021 у загальному розмірі 1 252 539,72 грн, з яких: 916 666,58 грн заборгованості за кредитом та 335 873,14 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 11519921000 від 15.01.2021 у частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» звернулося до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 11519921000 від 15.01.2021 на запропонованих позивачем за зустрічним позовом умовах.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими сторони керувалися під час укладення кредитного договору, внаслідок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, окупації території, на якій відповідач здійснював господарську діяльність, припинення роботи підприємства та втрати майна, що, на думку позивача за зустрічним позовом, є підставою для зміни умов кредитного договору відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2026 (суддя Смелянець Г.Є.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на "27" травня 2026 р. о 09:30, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

13.05.2026 судом від Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН отримано відзив на позовну заяву.

Також 13.05.2026 судом від Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН отримано зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.05.2026 (суддя Смелянець Г.Є.) прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН до Акціонерного товариства УКРСИББАНК про визнання укладеною додаткової угоди та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №916/1435/26. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 27.05.2026, за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою продовжено підготовче провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 13.07.2026 о 16:45.

03.06.2026 судом від Акціонерного товариства УКРСИББАНК отримано відзив на зустрічну позовну заяву.

У підготовчому засіданні 13.07.2026 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 29.07.2026 о 12:30.

У судовому засіданні 29.07.2026 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою оголошено перерву щодо розгляду справи по суті до 10.08.2026 о 15:40.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області №310 від 03.08.2026 у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 30.07.2026 №1562/0/15-26 "Про звільнення Смелянець Г.Є. з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку", призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1435/26, за результатом якого справу №916/1435/26 розподілено судді Щавинській Ю.М.

Ухвалою суду від 11.08.2026 прийнято справу №916/1435/26 до свого провадження та призначено справу № 916/1435/26 до розгляду по суті в засіданні суду на "16" вересня 2026 р. о 12:15.

У судовому засіданні 16.09.2026 судом оголошено перерву перед стадією дослідження доказів до 07.10.2026 о 14:30.

У судовому засіданні 07.10.2026 суд закінчив розгляд справи по суті, здійснив перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив, що вступна та резолютивна частини рішення будуть оголошені 19.10.2026 о 10:55.

У судовому засіданні 19.10.2026 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Акціонерного товариства «УКРСИББАНК».

Щодо первісного позову.

В обґрунтування первісного позову позивач зазначає, що 15.01.2021 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» укладено кредитний договір № 11519921000, відповідно до якого Банк зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти, а відповідач - повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором і Правилами (договірними умовами) обслуговування клієнтів АТ «УКРСИББАНК», які є невід`ємною частиною кредитного договору.

На виконання умов договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 2 000 000 грн шляхом зарахування коштів на його поточний рахунок, що, за твердженням позивача, підтверджується випискою за кредитним договором та меморіальним ордером від 16.01.2021.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту щомісячно згідно з установленим графіком, але в будь-якому випадку не пізніше 13.01.2023.

За користування кредитними коштами договором передбачено процентну ставку для строкової суми кредиту в розмірі 8,9 % річних, а для простроченої суми кредиту - у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату виникнення прострочення.

При цьому, як зазначає Банк, у період дії воєнного стану подвійна процентна ставка ним не застосовувалася, а проценти за користування простроченим кредитом нараховувалися за ставкою 8,9 % річних.

Посилаючись на положення пунктів 8.3 та 8.6 Правил, позивач зазначає, що проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню та сплаті до дня фактичного повернення кредитних коштів, у тому числі після закінчення встановленого договором строку кредитування.

За твердженням позивача, починаючи з 11.04.2022 відповідач припинив належним чином виконувати зобов`язання щодо щомісячного погашення кредиту та сплати процентів, а до встановленого договором кінцевого строку - 13.01.2023 - заборгованість у повному обсязі не погасив.

Як зазначає позивач, станом на 08.04.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 1 252 539,72 грн, з яких:

- 916 666,58 грн - заборгованість за кредитом;

- 35 312,77 грн - проценти за користування строковою сумою кредиту за період з 01.03.2022 по 13.01.2023;

- 38 813,89 грн - проценти за користування простроченою сумою кредиту за період з 01.04.2022 по 13.01.2023;

- 261 746,48 грн - проценти за користування простроченою сумою кредиту за період з 14.01.2023 по 31.03.2026.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 1 252 539,72 грн та судові витрати.

Щодо зустрічного позову.

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, АТ «УКРСИББАНК» зазначає, що наведені ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» обставини не є достатньою підставою для зміни кредитного договору в судовому порядку.

Відповідач за зустрічним позовом не заперечує факту повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та запровадження воєнного стану, однак наголошує, що самі по собі зазначені обставини не звільняють позичальника від виконання грошових зобов`язань та не свідчать про наявність передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України підстав для зміни договору.

Посилаючись на положення статей 617 та 652 Цивільного кодексу України, Банк зазначає, що обставини непереборної сили та істотна зміна обставин мають різну правову природу і передбачають різні правові наслідки. Зокрема, наявність форс-мажорних обставин за певних умов може бути підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, однак не припиняє самого зобов`язання та не зумовлює автоматичної зміни умов договору.

АТ «УКРСИББАНК» наголошує, що для зміни договору на підставі статті 652 Цивільного кодексу України необхідно встановити одночасну наявність усіх чотирьох умов, передбачених частиною другою цієї статті, а зміна договору за рішенням суду допускається лише у виняткових випадках.

На думку Банку, позивач за зустрічним позовом не довів наявності сукупності зазначених умов, зокрема того, що ризик зміни обставин несе інша сторона договору та що збереження договору на погоджених умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін у розумінні статті 652 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом посилається на положення пункту 10.5.4 Правил, відповідно до яких позичальник зобов`язаний повідомляти Банк про виникнення обставин, що можуть негативно вплинути на виконання договірних зобов`язань, протягом трьох робочих днів із моменту їх виникнення.

За твердженням АТ «УКРСИББАНК», ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» не виконало зазначеного обов`язку, не повідомило кредитодавця у встановлений договором строк про обставини, на які посилається у зустрічному позові, та не зверталося до Банку з пропозиціями щодо реструктуризації заборгованості або продовження строку кредитування.

Відповідно, як зазначає відповідач за зустрічним позовом, між сторонами не проводилися переговори щодо зміни кредитного договору, а Банк не ухвалював рішення про відмову в погодженні запропонованих позичальником змін.

Також Банк звертає увагу, що позичальник припинив належне виконання кредитних зобов`язань у квітні 2022 року, тоді як із зустрічним позовом про зміну умов договору звернувся лише у травні 2026 року, тобто через значний проміжок часу після виникнення обставин, якими обґрунтовує свої вимоги.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 652 Цивільного кодексу України, АТ «УКРСИББАНК» зазначає, що зміна економічних умов діяльності суб`єкта господарювання, виникнення фінансових труднощів та запровадження воєнного стану не можуть самі по собі бути безумовною підставою для зміни договірних зобов`язань судом.

На думку АТ «УКРСИББАНК», позивач за зустрічним позовом фактично просить покласти на кредитодавця негативні наслідки здійснення господарської діяльності позичальника в умовах воєнного стану шляхом продовження строку повернення кредиту, звільнення від сплати процентів та списання вже нарахованої заборгованості, що не відповідає погодженим сторонами умовам договору.

З огляду на викладене відповідач за зустрічним позовом просить відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН».

Щодо первісного позову.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, відповідач зазначає, що невиконання ним зобов`язань за кредитним договором зумовлене обставинами, які виникли внаслідок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та не залежали від його волі.

За твердженням відповідача, підприємство здійснювало господарську діяльність на території села Чорнобаївка Херсонської області, яка з початком повномасштабного вторгнення опинилася під окупацією. Із 24.02.2022 господарська діяльність підприємства фактично припинилася, а внаслідок бойових дій та окупації товариство втратило можливість користуватися належним йому майном і здійснювати діяльність, за рахунок якої забезпечувалося виконання кредитних зобов`язань.

Відповідач вважає, що зазначені обставини мають характер надзвичайних та невідворотних, істотно змінили умови здійснення господарської діяльності та об`єктивно унеможливили своєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку із цим відповідач посилається на наявність підстав для зміни умов кредитного договору відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, зокрема щодо продовження строку повернення кредиту та порядку нарахування процентів.

На думку відповідача, до вирішення зустрічного позову про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до кредитного договору вимоги Банку про стягнення заборгованості є передчасними, оскільки задоволення зустрічного позову вплине на строк виконання кредитних зобов`язань та розмір заборгованості, що підлягає стягненню.

Крім того, відповідач заперечує проти правомірності нарахування Банком договірних процентів після закінчення строку кредитування - 13.01.2023.

Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, відповідач зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

При цьому відповідач зазначає, що Банк помилково відніс проценти в сумі 4 079,17 грн, нараховані за період з 14.01.2023 по 31.01.2023, до заборгованості за процентами за користування простроченою сумою кредиту за період з 01.04.2022 по 13.01.2023. На думку відповідача, зазначена сума нарахована після закінчення строку кредитування, а тому не підлягає стягненню як договірні проценти.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні первісного позову в повному обсязі як передчасного до вирішення зустрічного позову.

У разі відмови в задоволенні зустрічного позову відповідач просить задовольнити первісний позов частково, стягнувши 986 714,07 грн, з яких: 916 666,58 грн заборгованості за кредитом, 35 312,77 грн процентів за користування строковою сумою кредиту та 34 734,72 грн процентів за користування простроченою сумою кредиту в межах строку кредитування. У частині стягнення 265 825,65 грн процентів, які відповідач відносить до періоду після закінчення строку кредитування, просить відмовити.

Щодо зустрічного позову.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» зазначає, що під час укладення кредитного договору № 11519921000 від 15.01.2021 сторони виходили з можливості здійснення позичальником звичайної господарської діяльності та отримання доходів, необхідних для виконання кредитних зобов`язань.

Однак після початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та окупації території села Чорнобаївка Херсонської області обставини, якими сторони керувалися під час укладення договору, істотно змінилися.

За твердженням позивача за зустрічним позовом, із 24.02.2022 діяльність підприємства фактично припинилася, а внаслідок окупації та бойових дій товариство втратило доступ до майна, обладнання та товарно-матеріальних цінностей, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що такі обставини були непередбачуваними на момент укладення кредитного договору, не могли бути усунуті ним після їх виникнення та призвели до порушення співвідношення майнових інтересів сторін, позбавивши товариство того, на що воно розраховувало під час укладення договору.

Посилаючись на положення статті 652 Цивільного кодексу України, позивач за зустрічним позовом вважає, що наявні передбачені законом підстави для зміни кредитного договору за рішенням суду у зв`язку з істотною зміною обставин.

Зокрема, ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» просить визнати укладеною додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою передбачити продовження строку повернення кредиту у зв`язку з дією обставин воєнного стану, відтермінування виконання зобов`язань щодо погашення кредиту та зміну порядку нарахування і сплати процентів.

Запропонованою редакцією додаткової угоди передбачається, зокрема, відтермінування виконання зобов`язань щодо повернення кредиту до припинення відповідних обставин, але не пізніше дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, а також ненарахування процентів за користування кредитом за ставкою 8,9 % річних і штрафних санкцій за період з 24.02.2022 до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні зі списанням уже нарахованих сум.

На думку позивача за зустрічним позовом, внесення відповідних змін до кредитного договору дозволить відновити баланс майнових інтересів сторін та забезпечити можливість виконання кредитних зобов`язань після припинення дії обставин, які перешкоджають здійсненню господарської діяльності.

З огляду на викладене ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» просить визнати укладеною між ним та АТ «УКРСИББАНК» додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 11519921000 від 15.01.2021 у запропонованій редакції.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

15 січня 2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (далі Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» (далі Клієнт, Позичальник) укладено кредитний договір № 11519921000 (далі Договір).

Відповідно до умов кредитного договору № 11519921000 від 15.01.2021 порядок надання, обслуговування та погашення кредиту визначається також Правилами (договірними умовами) обслуговування суб`єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, представництв клієнтів АТ «УКРСИББАНК».

Матеріали справи містять зазначені Правила, оформлені як Додаток № 1 до наказу № П-LEG-2020-103 від 17.11.2020.

Відповідно до пункту 1.1.1 Договору Банк надає Клієнту кредит у сумі 2 000 000 грн одним траншем, а Клієнт зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит та сплатити плату за користування ним у порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно з пунктом 1.1.2 Договору кредит надається одним траншем у розмірі зазначеної суми кредиту шляхом зарахування Банком коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок Клієнта № НОМЕР_1 у Кредитора для подальшого використання за цільовим призначенням.

Пунктом 1.2.1 Договору передбачено, що надання кредиту здійснюється з 15.01.2021.

Відповідно до пункту 1.2.2 Договору Клієнт зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток № 2 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 13.01.2023, якщо тільки відповідно до умов Договору не застосовується інший термін повернення заборгованості за кредитом.

Згідно з Додатком № 2 до Договору «Графік погашення кредиту» сторонами погоджено щомісячне погашення кредиту зі зменшенням залишку позичкової заборгованості. Останній платіж передбачено 13.01.2023, після здійснення якого залишок заборгованості за кредитом повинен становити 0,00 грн.

Відповідно до пункту 1.3.1 Договору для строкової суми кредиту встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 8,9 % річних.

Згідно з пунктом 1.3.2 Договору для простроченої суми кредиту встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату виникнення такого прострочення.

Пунктом 1.3.3 Договору передбачено, що проценти нараховуються та сплачуються в порядку, визначеному Правилами.

Відповідно до пункту 8.3 Правил за користування кредитом/траншем Клієнт сплачує проценти. Процентна ставка для строкової суми кредиту/траншу встановлюється відповідно до Договору кредитування.

Згідно з пунктом 8.3.1 Правил нарахування процентів за строковою сумою кредиту/траншу здійснюється в останній робочий день кожного місяця та в день повного погашення кредиту/траншу за методом «факт/360», який передбачає використання фактичної кількості днів у місяці та умовно 360 днів у році, на суму кредитних коштів, наданих Клієнту та не повернутих Банку.

Проценти нараховуються за період із дня фактичного надання кредиту/траншу, а в подальшому з першого календарного дня поточного місяця до останнього календарного дня поточного місяця або до дати повного погашення кредиту/траншу, якщо таке погашення здійснюється у поточному місяці.

Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту/траншу вважається одним днем.

Клієнт зобов`язаний сплачувати нараховані проценти з 1 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані, та в день повернення кредиту/траншу, якщо інше не передбачено Договором кредитування.

Пунктом 8.6 Правил передбачено, що за користування кредитом понад установлений Договором кредитування строк/термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту/траншу на дату виникнення такого прострочення, або ставка в розмірі, визначеному відповідним Договором. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми кредиту/траншу.

Нарахування подвійної процентної ставки на прострочену суму кредиту/траншу починається з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу, встановленого Договором кредитування, до дати повного погашення такої заборгованості.

На виконання умов кредитного договору 16.01.2021 Банком надано ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» кредитні кошти в сумі 2 000 000 грн шляхом їх зарахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується меморіальним ордером № 0600718184 від 16.01.2021.

У період із січня 2021 року по лютий 2022 року ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» здійснювало погашення кредиту шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до умов кредитного договору.

Водночас, як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості та зазначено у первісній позовній заяві, починаючи з 11.04.2022 ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» припинило належне виконання зобов`язань щодо щомісячного погашення кредиту та сплати процентів за користування ним.

З наданої АТ «УКРСИББАНК» довідки-розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж за кредитним договором ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» здійснило 08.02.2022. При цьому з 11.04.2022 Банком обліковується прострочена заборгованість за кредитом у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань щодо здійснення чергових платежів відповідно до встановленого договором графіка.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» здійснювало господарську діяльність з оброблення насіння для відтворення (КВЕД 01.64) та виробництва продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (КВЕД 10.61). Місцем здійснення господарської діяльності Товариства було село Чорнобаївка Херсонської області, 152 км залізничної дороги Одеса Херсон, будинок б/н.

Як зазначає відповідач, 24.02.2022 учасником ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» ОСОБА_1 прийнято рішення про негайне зупинення виробничої, господарської та операційної діяльності Товариства у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

За твердженням Товариства, 28.02.2022 на території підприємства з`явилися військовослужбовці збройних сил Російської Федерації, після чого Товариство втратило доступ до належних йому виробничих приміщень, складів та майна.

Відповідно до відомостей, наведених у наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та наказі Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, Чорнобаївська сільська територіальна громада Херсонської області перебувала в тимчасовій окупації Російської Федерації з 01.03.2022 по 11.11.2022.

Після завершення періоду тимчасової окупації територія Чорнобаївської сільської територіальної громади, за наведеними Товариством відомостями, у період з 11.11.2022 по 01.05.2023 належала до територій, на яких велися бойові дії.

Згідно з доводами ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН», станом на 24.02.2022 на території належного йому виробничого комплексу зберігалися запаси насіння соняшнику балансовою вартістю 6 536 200 грн, а також виробниче обладнання залишковою вартістю 9 636 800 грн.

Як зазначає Товариство, після звільнення території від тимчасової окупації було встановлено відсутність зазначеного майна внаслідок його вивезення або знищення під час окупації.

07.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 42023230000000361 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни), за обставинами, пов`язаними з незаконним заволодінням майном ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» представниками збройних формувань Російської Федерації.

Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Херсонській області.

На підтвердження погіршення фінансового стану внаслідок припинення господарської діяльності ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» посилається на фінансову звітність за 2022 рік (форми № 1-м та № 2-м).

Зокрема, відповідно до показників фінансової звітності, чистий дохід Товариства від реалізації продукції зменшився з 19 412,1 тис. грн у 2021 році до 4 028,8 тис. грн у 2022 році, залишок грошових коштів скоротився з 860,8 тис. грн на початок року до 13,9 тис. грн на кінець року, а фінансовий результат за 2022 рік становив збиток у розмірі 7 721,6 тис. грн.

Крім того, за наведеними Товариством даними, вартість запасів, відображених у фінансовій звітності, зменшилася з 6 536,2 тис. грн до 0 грн.

Станом на 13.01.2023, тобто на визначену кредитним договором кінцеву дату повернення кредиту, заборгованість за кредитом у повному обсязі погашена не була.

За розрахунком АТ «УКРСИББАНК», станом на 08.04.2026 загальна заборгованість ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» за кредитним договором становить 1 252 539,72 грн, з яких 916 666,58 грн - заборгованість за кредитом та 335 873,14 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за періоди до 31.03.2026.

5. Позиція суду.

Враховуючи, що зустрічні позовні вимоги ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» спрямовані на зміну умов кредитного договору № 11519921000 від 15.01.2021, з якого виникли спірні правовідносини та на підставі якого АТ «УКРСИББАНК» заявлено первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості, суд вважає за доцільне насамперед розглянути зустрічний позов, оскільки результати його вирішення мають значення для визначення умов договору, які підлягають застосуванню під час розгляду первісного позову.

5.1. Щодо зустрічного позову.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 11519921000 від 15.01.2021, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як зміна правовідношення.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої зазначеної статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Спеціальні підстави зміни або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися під час його укладення, визначені статтею 652 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1. У момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

2. Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

3. Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

4. Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до частини четвертої статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, за загальним правилом зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, а зміна договору за рішенням суду у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за наявності сукупності передбачених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України умов та виняткових підстав, визначених частиною четвертою цієї статті.

Як установлено судом, ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» просить визнати укладеною додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 11519921000 від 15.01.2021, якою, зокрема, передбачається продовження строку повернення кредиту до дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, а також ненарахування та списання процентів за користування кредитом і штрафних санкцій за визначений у додатковій угоді період.

Обґрунтовуючи зазначені вимоги, позивач за зустрічним позовом посилається на істотну зміну обставин у зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України, тимчасовою окупацією території здійснення господарської діяльності, втратою доступу до майна підприємства та погіршенням його фінансового стану.

Суд враховує, що повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України та тимчасова окупація території Чорнобаївської сільської територіальної громади є обставинами, які об`єктивно могли вплинути на можливість здійснення господарської діяльності ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН».

Водночас наявність зазначених обставин сама по собі не свідчить про виникнення у Банку обов`язку погодитися на запропоновані позичальником зміни кредитного договору та не звільняє позивача за зустрічним позовом від необхідності доведення передбачених законом підстав для зміни договору за рішенням суду.

При цьому суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» до АТ «УКРСИББАНК» із пропозиціями щодо зміни умов кредитного договору № 11519921000 від 15.01.2021, зокрема направлення проєкту додаткової угоди № 1, заяв про реструктуризацію заборгованості, продовження строку кредитування чи надання кредитних канікул.

Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 10.5.4 Правил позичальник зобов`язаний повідомляти Банк про виникнення обставин, які можуть негативно вплинути на виконання договірних зобов`язань, протягом трьох робочих днів із моменту їх виникнення. Водночас матеріали справи не містять доказів повідомлення ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» Банку про обставини, на які Товариство посилається як на підставу неможливості належного виконання кредитних зобов`язань.

Також позивачем за зустрічним позовом не надано доказів відмови Банку в погодженні запропонованих змін або ухилення від розгляду відповідних звернень. Зазначене узгоджується із запереченнями Банку, викладеними у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Отже, матеріалами справи не підтверджується, що до звернення із зустрічним позовом між сторонами виникли розбіжності щодо зміни умов кредитного договору, які вони не змогли врегулювати за взаємною згодою.

Суд зауважує, що саме по собі звернення особи безпосередньо до суду без попереднього направлення контрагенту пропозиції про зміну договору не може в усіх випадках розглядатися як самостійна та безумовна підстава для відмови у судовому захисті.

Разом із тим у спірних правовідносинах відсутність будь-яких звернень позичальника до Банку щодо зміни умов кредитного договору має значення для оцінки обґрунтованості зустрічних позовних вимог, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що між сторонами виникли розбіжності щодо запропонованих змін, які вони не змогли врегулювати за взаємною згодою.

Суд також відхиляє доводи позивача за зустрічним позовом щодо недобросовісності поведінки АТ "УКРСИББАНК", оскільки законодавство не покладає на кредитодавця загального обов`язку за власною ініціативою змінювати умови кредитного договору у зв`язку з обставинами, що ускладнюють виконання позичальником кредитних зобов`язань. Саме по собі звернення Банку до суду з вимогою про стягнення заборгованості, навіть за умови часткової необґрунтованості заявлених вимог, не свідчить про недобросовісність кредитодавця та не є підставою для примусової зміни умов кредитного договору.

Крім того, суд враховує, що позивач за зустрічним позовом не довів наявності сукупності всіх умов, передбачених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, зокрема порушення співвідношення майнових інтересів сторін у розумінні пункту 3 цієї частини та відсутності покладення на позичальника ризику зміни відповідних обставин згідно з пунктом 4 цієї частини.

Наведені Товариством обставини припинення господарської діяльності, втрати майна та погіршення фінансового стану, хоча й можуть свідчити про істотне ускладнення виконання кредитних зобов`язань, самі по собі не підтверджують, що збереження погоджених сторонами умов договору порушує співвідношення їхніх майнових інтересів саме в розумінні пункту 3 частини другої статті 652 Цивільного кодексу України.

Також позивачем за зустрічним позовом не доведено, що із суті кредитного договору та характеру договірних правовідносин не випливає покладення на позичальника ризику зміни відповідних обставин.

Окремо суд зазначає, що позивач за зустрічним позовом не довів наявності передбачених частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України виняткових підстав для зміни договору за рішенням суду.

Зокрема, Товариством не доведено, що розірвання кредитного договору суперечило б суспільним інтересам або спричинило б сторонам шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на запропонованих Товариством змінених умовах.

При цьому запропонована позивачем за зустрічним позовом редакція додаткової угоди передбачає не лише продовження строку виконання грошових зобов`язань, а й ненарахування та списання процентів за користування кредитом, що безпосередньо впливає на обсяг майнових прав кредитодавця.

Водночас належного обґрунтування необхідності саме такого способу зміни кредитного договору та його відповідності встановленим законом умовам зміни договору за рішенням суду позивачем за зустрічним позовом не наведено.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18 щодо необхідності встановлення наявності порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу особи, за захистом якого вона звернулася до суду.

Оцінивши подані учасниками справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» не довело наявності передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України підстав для зміни кредитного договору за рішенням суду. При цьому матеріалами справи не підтверджено неправомірної поведінки Банку щодо врегулювання питання про зміну умов договору.

За таких обставин зустрічні позовні вимоги ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 11519921000 від 15.01.2021 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

5.2. Щодо первісного позову.

З огляду на відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог про зміну умов кредитного договору № 11519921000 від 15.01.2021, суд переходить до розгляду первісного позову, виходячи з чинних умов зазначеного договору та Правил з урахуванням положень законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

5.2.1 Щодо заборгованості за основною сумою кредиту.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, 15.01.2021 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» укладено кредитний договір № 11519921000, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 2 000 000 грн, а позичальник - повернути отримані кредитні кошти у строки, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 13.01.2023, та сплатити проценти за користування кредитом у порядку і на умовах, визначених Договором та Правилами.

Матеріалами справи, зокрема меморіальним ордером № 0600718184 від 16.01.2021, підтверджується виконання Банком зобов`язання щодо надання кредиту шляхом зарахування 2 000 000 грн на поточний рахунок позичальника.

Водночас ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів належним чином не виконало, внаслідок чого станом на 08.04.2026 заборгованість за основною сумою кредиту становила 916 666,58 грн.

Доказів погашення зазначеної заборгованості матеріали справи не містять. При цьому відповідач за первісним позовом розмір заборгованості за основною сумою кредиту не оспорює, однак заперечує проти її стягнення, посилаючись на обставини, якими обґрунтовує зустрічні позовні вимоги щодо зміни умов кредитного договору.

З огляду на встановлений договором кінцевий строк повернення кредиту 13.01.2023, відсутність доказів погашення заборгованості та з урахуванням висновків суду щодо зустрічних позовних вимог, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги АТ «УКРСИББАНК» про стягнення з ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 916 666,58 грн.

5.2.2.Щодо заборгованості за процентами за користування строковою сумою кредиту за період з 01.03.2022 по 13.01.2023.

Відповідно до пункту 1.3.1 кредитного договору для строкової суми кредиту встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 8,9 % річних.

Згідно з пунктом 1.3.3 Договору проценти нараховуються та сплачуються в порядку, визначеному Правилами.

Як установлено судом, пунктом 8.3.1 Правил передбачено нарахування процентів за користування строковою сумою кредиту за методом «факт/360» на суму фактично наданих та не повернутих Банку кредитних коштів.

За розрахунком позивача, заборгованість ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» за процентами за користування строковою сумою кредиту, нарахованими за період з 01.03.2022 по 13.01.2023, становить 35 312,77 грн.

Відповідач за первісним позовом не заперечує проти зазначеного розрахунку та не оспорює розмір нарахованих процентів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок у зазначеній частині, суд встановив, що проценти в розмірі 35 312,77 грн нараховані в межах установленого договором строку кредитування, відповідно до погодженої сторонами процентної ставки та на суму неповернутих кредитних коштів.

З огляду на викладене вимога АТ «УКРСИББАНК» про стягнення 35 312,77 грн процентів за користування строковою сумою кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

5.2.3 Щодо заборгованості за процентами за користування простроченою сумою кредиту за період з 01.04.2022 по 13.01.2023.

АТ «УКРСИББАНК» також заявлено до стягнення 38 813,89 грн процентів за користування простроченою сумою кредиту, які, відповідно до розрахунку Банку, нараховані за період з 01.04.2022 по 13.01.2023.

Відповідно до пункту 1.3.2 кредитного договору для простроченої суми кредиту встановлено процентну ставку у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату виникнення прострочення.

Пунктом 8.6 Правил передбачено, що за користування кредитом понад установлений договором строк застосовується процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту, або ставка, визначена відповідним договором. Нарахування процентів на прострочену суму кредиту починається з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу, встановленого договором, до дати повного погашення відповідної заборгованості.

Як убачається з розрахунку позивача, проценти за користування простроченою сумою кредиту нараховувалися Банком за ставкою 8,9 % річних.

Заперечуючи проти розрахунку позивача в цій частині, ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» зазначає, що до суми 38 813,89 грн Банком безпідставно включено 4 079,17 грн процентів, фактично нарахованих за період з 14.01.2023 по 31.01.2023, тобто після закінчення встановленого договором строку кредитування.

Перевіривши наданий АТ «УКРСИББАНК» розрахунок заборгованості за процентами за користування простроченою сумою кредиту, суд встановив, що до заявленої Банком суми 38 813,89 грн, визначеної як заборгованість за процентами за період з 01.04.2022 по 13.01.2023, включено 4 079,17 грн процентів, фактично нарахованих за період з 14.01.2023 по 31.01.2023.

Таким чином, доводи відповідача за первісним позовом щодо неправильного визначення Банком періоду нарахування зазначеної суми процентів знайшли своє підтвердження під час перевірки судом наданого розрахунку.

Враховуючи, що відповідно до пункту 1.2.2 кредитного договору кінцевий строк повернення кредиту встановлено 13.01.2023, проценти, нараховані за період з 14.01.2023 по 31.01.2023, не можуть бути віднесені до процентів за користування кредитом у межах установленого договором строку кредитування.

Отже, за результатами перевірки розрахунку судом встановлено, що сума процентів за користування простроченою сумою кредиту, віднесена Банком до періоду до 13.01.2023, підлягає зменшенню на 4 079,17 грн та становить 34 734,72 грн (38 813,89 грн 4 079,17 грн).

При цьому правомірність стягнення процентів, фактично нарахованих після закінчення строку кредитування, підлягає оцінці з урахуванням правової природи відповідних платежів та положень статей 1048, 1050, 625 Цивільного кодексу України.

5.2.4.Щодо заборгованості за процентами за користування простроченою сумою кредиту за період з 14.01.2023 по 31.03.2026.

АТ «УКРСИББАНК» заявлено до стягнення 261 746,48 грн процентів за користування простроченою сумою кредиту, нарахованих за період з 14.01.2023 по 31.03.2026.

Обґрунтовуючи правомірність зазначених нарахувань, Банк посилається на умови кредитного договору та положення Правил, які передбачають нарахування процентів на прострочену суму кредиту до дати повного погашення відповідної заборгованості.

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (пункти 91 94), відповідно до яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України. Водночас закінчення строку кредитування не звільняє позичальника від обов`язку сплатити проценти, нараховані в межах цього строку, та від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила на необхідності тлумачення умов кредитного договору з метою встановлення того, чи погодили сторони нарахування процентів як міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання після закінчення строку кредитування, чи передбачили лише проценти як плату за правомірне користування кредитом.

Отже, сама по собі наявність у кредитному договорі умови про нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту не свідчить про можливість їх стягнення після закінчення строку кредитування саме як плати за користування кредитними коштами.

Вирішальне значення має правова природа передбачених договором процентів, яка встановлюється шляхом тлумачення відповідних договірних положень.

Як установлено судом, пунктом 1.3.1 кредитного договору передбачено фіксовану процентну ставку для строкової суми кредиту в розмірі 8,9 % річних, а пунктом 1.3.2 подвійну процентну ставку для простроченої суми кредиту.

Відповідно до пункту 8.6 Правил подвійна процентна ставка застосовується за користування кредитом понад установлений договором строк, а її нарахування здійснюється до дати повного погашення простроченої заборгованості.

Водночас наведені положення договору та Правил регулюють порядок нарахування і сплати процентів за користування кредитом та не містять прямого визначення таких процентів як міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, з доводів первісної позовної заяви та наведеного Банком розрахунку вбачається, що спірні 261 746,48 грн заявлені саме як проценти за користування простроченою сумою кредиту, а не як проценти річних за порушення грошового зобов`язання на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, заявлені Банком проценти за період після закінчення строку кредитування визначені позивачем як плата за користування кредитом.

Однак після закінчення встановленого договором строку кредитування - 13.01.2023 -Банк втратив право нараховувати проценти як плату за правомірне користування кредитними коштами відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, оскільки подальше неповернення кредиту свідчить про прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання.

За таких обставин суд доходить висновку, що положення пунктів 1.3.1, 1.3.2 кредитного договору та пунктів 8.3, 8.6 Правил не є достатньою підставою для стягнення заявлених Банком процентів за користування кредитом, нарахованих після закінчення строку кредитування, як процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Суд також враховує положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким установлено особливості відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Водночас застосування зазначених положень не змінює правової природи процентів, які нараховуються відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, та не створює для кредитодавця самостійного права нараховувати такі проценти після закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

З огляду на викладене вимоги АТ «УКРСИББАНК» про стягнення 261 746,48 грн процентів за користування простроченою сумою кредиту за період з 14.01.2023 по 31.03.2026 задоволенню не підлягають.

Крім того, встановлена судом сума 4 079,17 грн, яку Банк помилково включив до процентів за період до 13.01.2023, фактично нарахована після закінчення строку кредитування, а тому також не підлягає стягненню як плата за користування кредитом відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням зокрема висновків суду щодо зустрічних позовних вимог, первісний позов АТ «УКРСИББАНК» підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 986 714,07 грн, з яких 916 666,58 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 35 312,77 грн проценти за користування строковою сумою кредиту та 34 734,72 грн проценти за користування простроченою сумою кредиту в межах строку кредитування.

У решті позовних вимог про стягнення 265 825,65 грн процентів слід відмовити.

5.3 Щодо судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки первісний позов АТ «УКРСИББАНК» підлягає частковому задоволенню в розмірі 986 714,07 грн із заявлених 1 252 539,72 грн, витрати Банку зі сплати судового збору в сумі 15 030,48 грн підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, з ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН» на користь АТ «УКРСИББАНК» підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 11 840,57 грн.

З огляду на відмову в задоволенні зустрічного позову витрати зі сплати судового збору за його подання покладаються на ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН».

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства УКРСИББАНК задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН (75024, Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Чорнобаївка, вул. 152 км. Залізничної дороги Одеса-Херсон, буд. б/н, код ЄДРПОУ 38387146) на користь Акціонерного товариства УКРСИББАНК (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість у розмірі 986 714 / дев`ятсот вісімдесят шість тисяч сімсот чотирнадцять/ грн 07 коп., з яких: 916 666,58 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 35 312,77 грн - заборгованість за процентами за користування строковою сумою кредиту; 34 734,72 грн - заборгованість за процентами за користування простроченою сумою кредиту.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН (75024, Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Чорнобаївка, вул. 152 км. Залізничної дороги Одеса-Херсон, буд. б/н, код ЄДРПОУ 38387146) на користь Акціонерного товариства УКРСИББАНК (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 840 /одинадцять тисяч вісімсот сорок/ грн 57 коп.

4. У задоволенні решти позову Акціонерного товариства УКРСИББАНК відмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН відмовити.

6. Витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ ХЕРСОН».

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 жовтня 2026 р.

Суддя Ю.М. Щавинська