Ухвала суду № 140951455, 22.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.10.2026 Справа № 914/1074/22

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря судового засідання Перейми Х.О., розглянувши матеріали справи

за заявою:Львівського обласного центру зайнятості, м. Львівпро:зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022у справі:№ 914/1074/22за позовом:Львівського міського центру зайнятості, м. Львівдо відповідача:Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, м. Львівпро:cтягнення 71 898,38 грн.

Представники сторін:

від позивача: Артамонов В.В. представник;

від відповідача: Галик А.В. представник.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1074/22 за позовом Львівського міського центру зайнятості, м. Львів, до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, м. Львів, про cтягнення 71 898,38 грн, а також судових витрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 у справі №914/1074/22 позов задоволено. Вказаним рішенням суду стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області на користь Львівського міського центру зайнятості 71 898,38 грн на відшкодування витрат, пов`язаних із виплатою допомоги по безробіттю, а також 2 481,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 у справі №914/1074/22 без змін.

Отже, рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 набрало законної сили 25.10.2022.

На виконання зазначеного рішення судом видано наказ від 03.11.2022.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.11.2023 у справі №914/1074/22 стягувача Львівський міський центр зайнятості замінено його правонаступником Львівським обласним центром зайнятості.

12.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Львівського обласного центру зайнятості надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 у справі №914/1074/22 (вх.№4711/26 від 12.10.2026).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2026 заяву передано на розгляд судді Мазовіті А.Б.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.10.2026 заяву Львівського обласного центру зайнятості про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2026.

22.10.2026 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

Судом оголошено про розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду та заслухано думки представників сторін.

В обґрунтування заяви представник Львівського обласного центру зайнятості зазначив, що наказ Господарського суду Львівської області від 03.11.2022 перебуває на виконанні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області, однак рішення суду досі не виконано, незважаючи на вжиті стягувачем заходи та застосування судового контролю за його виконанням.

Зокрема, ухвалою суду від 28.04.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов`язано подати звіт про виконання рішення суду. За результатами розгляду звітів боржника судом постановлялися відповідні ухвали, зокрема ухвалою від 11.05.2026 звіт не прийнято, а постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 цю ухвалу залишено без змін. Водночас рішення суду залишається невиконаним.

Заявник також зазначив, що вживав заходів для отримання присуджених коштів, звертаючись до органів Казначейства, державної виконавчої служби та судів, а обставини, які ускладнюють виконання рішення, досліджувалися під час розгляду заяви про застосування заходів примусу до боржника.

Обґрунтовуючи необхідність зміни способу виконання рішення, заявник послався на звіт боржника, прийнятий до розгляду ухвалою суду від 18.06.2026, та лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.06.2026 №1300-0903-5/96064, у яких боржник повідомив про готовність добровільно виконати рішення за умови зміни способу його виконання шляхом зобов`язання виплатити присуджені кошти.

За доводами заявника, зміна способу виконання рішення усуне наявні перешкоди та сприятиме його реальному виконанню.

У зв`язку з наведеним заявник просить змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 у справі №914/1074/22 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити Львівському обласному центру зайнятості 71 898,38 грн відшкодування витрат на виплату допомоги по безробіттю та 2 481,00 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не заперечував проти задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Розглянувши заяву представника Львівського обласного центру зайнятості про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 у справі №914/1074/22 (вх.№4711/26 від 12.10.2026), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною першою статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Отже, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

У постанові від 01.12.2021 у справі №905/3250/16 Верховний Суд зазначив, що зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права.

Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

При вирішенні питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення суд також враховує правову позицію Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення реального виконання судових рішень.

Так, у рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово наголошував на тому, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий судовий розгляд (рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012, від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Обов`язковість виконання судових рішень також є однією з основних засад судочинства та гарантією ефективного здійснення правосуддя (рішення від 30.06.2009 № 16-рп/2009).

Зазначені підходи узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює право на виконання остаточного судового рішення.

Зазначений підхід відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

Отже, з урахуванням наведених правових висновків, вирішуючи питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд має встановити наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим, та з`ясувати, чи забезпечить запропонований спосіб реальне виконання рішення без зміни його суті.

Судом встановлено, що рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 у справі №914/1074/22 набрало законної сили 25.10.2022.

На виконання зазначеного рішення судом видано наказ від 03.11.2022, однак станом на час розгляду заяви рішення залишається невиконаним, незважаючи на вжиття стягувачем заходів, спрямованих на його виконання.

При цьому суд враховує лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.06.2026 №1300-0903-5/96064, у якому боржник виклав свою позицію щодо порядку виконання рішення суду.

Зокрема, Головне управління послалося на частину другу статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої рішення про стягнення коштів із державних органів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також на пункт 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, згідно з яким відповідні рішення виконуються органами Казначейства на підставі виконавчих документів у порядку черговості їх надходження.

Обґрунтовуючи застосування зазначеного порядку, боржник зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним органом Пенсійного фонду України, а тому примусове виконання рішення про стягнення з нього коштів має здійснюватися органами Казначейства відповідно до спеціального порядку, установленого законодавством.

Тривале невиконання боржником судового рішення свідчить про неможливість здійснення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області безспірного списання коштів з рахунків боржника на користь стягувача, що ускладнює фактичне виконання судового рішення.

Отже, наведена боржником позиція стосується особливостей примусового виконання судового рішення з огляду на його правовий статус як державного органу.

Водночас у цьому ж листі боржник зазначив, що з огляду на тривале невиконання рішення суду та відсутність єдиного правового підходу щодо порядку виконання наказу у цій справі пропонує стягувачу звернутися до суду із заявою про зміну способу виконання рішення з метою пришвидшення його фактичного виконання.

Крім того, суд бере до уваги зміст звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, прийнятого до розгляду ухвалою суду від 18.06.2026, у якому боржник повідомив про готовність добровільно виконати рішення суду в разі зміни способу його виконання шляхом зобов`язання виплатити Львівському обласному центру зайнятості присуджені кошти.

Таким чином, матеріали справи свідчать про тривале невиконання судового рішення та особливості його примусового виконання, пов`язані із застосуванням встановленого законодавством казначейського порядку.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки тривале невиконання рішення свідчить про неможливість його фактичного виконання у встановленому порядку, а запропонована зміна спрямована на забезпечення його виконання без зміни суті та розміру присуджених сум.

Керуючись статтями 234, 235, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Львівського обласного центру зайнятості про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 у справі №914/1074/22 (вх.№4711/26 від 12.10.2026) задовольнити.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 у справі №914/1074/22, встановивши новий спосіб виконання:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) виплатити Львівському обласному центру зайнятості (79033, м. Львів, вул. Бортнянського, 11А, код ЄДРПОУ 03491180) 71 898,38 грн відшкодування витрат на виплату допомоги по безробіттю та 2 481,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2022 у справі №914/1074/22 здійснювати з урахуванням цієї ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу складено та підписано 27.10.2026.

Суддя Мазовіта А.Б.