Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/841/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пляцко У. М.,
Розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторспорт груп», м. Ужгород
до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Ужгород
про солідарне стягнення 261 544,17 грн,
секретар судового засідання Дубик Д. С.
учасники справи не викликались
ВСТАНОВИЛА:
Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторспорт груп» та ОСОБА_1 245 814,30 грн заборгованості за кредитом та 15 729,87 грн заборгованості за процентами, посилаючись на неналежне виконання відповідачами договору № 16976 про надання Овердрафту від 28.07.2025 та договору поруки № 16976/2 від 28.07.2025.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/841/26 визначено головуючого суддю Пляцко У. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2026 року.
З огляду на те, що відповідачем 2 у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем суд, в порядку ч. 8 ст. 176 ГПК України, сформував засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» запит щодо ОСОБА_1 та отримав відповідь № 3134892 від 05.08.2026 щодо зареєстрованого місце проживання відповідача фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10 серпня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановив сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.
Крім того, вказаною ухвалою про відкриття провадження у справі суд, у порядку абз. 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України, звернув увагу відповідача 1 на його обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет на виконання вимог частини шостої статті 6 ГПК України, а також на приписи ч. 10 ст. 165 ГПК України, відповідно до яких суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.
Відповідачі не скористалися наданим їм правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд цієї справи повідомлені належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.08.2026 отримана відповідачем 2 (у матеріалах справи міститься повідомлення про вручення № R068138028767), одночасно така ухвала скерована судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача 1 (88004, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 10), але повернута без вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Моторспорт груп» із зазначенням причини невручення Адресат відсутній, що підтверджується довідкою Укрпошти та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером R067251575948.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, зокрема, містяться висновки, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 81, 82, 83, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. (схожа правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 01.04.2025 у справі №908/1766/24).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач 1 вважається належним чином повідомленим про розгляд цієї справи в суді, мав достатньо часу та можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем 1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 16976 про надання Овердрафту від 28.07.2025 зі сплати тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, внаслідок чого АТ КБ «Кредобанк» має право вимагати повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, посилаючись також на укладений з відповідачем 2 договір поруки № 16976/2 від 28.07.2025.
Заперечення (відзив) відповідача.
Відзив на позов по суті заявлених вимог відповідачами не подано.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
28 липня 2025 року між Акціонерним Товариством «Кредобанк» (надалі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моторспорт груп» (надалі - позичальник, відповідач 1) було укладено Договір № № 16976 про надання Овердрафту (надалі - кредитний договір).
Відповідно до умов кредитного договору банк надає в межах встановленого ліміту кредит у формі овердрафту, а позичальник зобов`язується повернути овердрафт і сплатити проценти та комісії за користування ним. Максимальний ліміт овердрафту встановлюється в сумі 300 000,00 гривень. Процентна ставка визначена пунктом 2.2. Кредитного договору - 18,5% річних. Термін остаточного повернення овердрафту - 22.07.2026.
Відповідно до пункту 2.3.2. кредитного договору за видачу кредиту (Овердрафту) 3000,00 гривень (1% від суми максимального кредиту сплачується до видачі кредитних коштів.
За управління кредитом (Овердрафтом) - 0,05% яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок Овердрафту протягом одного операційного дня, яка сплачується при надходженні коштів на Поточний рахунок Позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована (пункт 2.3.3. кредитного договору).
Як визначено в п.п. 2.5.2 Кредитного договору, у забезпечення виконання зобов`язань позивальника за цим договором третіми особами надаються наступні забезпечення: порука ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Пунктом 4.2. Кредитного договору сторони досягли домовленості про те, що проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом факт /360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році) за ставкою, вказаною у п. 2.2. Кредитного договору, з урахуванням строку користування овердрафтом з дня видачі овердрафту до дня повернення овердрафту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього договору. У випадку надання і погашення овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються.
Пунктом 5.7. Кредитного договору визначено, що Банк у випадках, передбачених п. 2.12. цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Овердрафту процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Згідно з пунктом 5.8. Кредитного договору Позичальник зобов`язаний не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання передбаченої п. 5.7. Договору письмової вимоги Банку, надісланої Банком у будь-який із способів, передбачених п. 13.2. Договору, або в інший строк, якщо такий визначено Договором та/або вказаною письмовою вимогою Банку, достроково повернути Овердрафт, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором.
Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань (п. 11.1 Кредитного договору).
Позивач стверджує, що у зв`язку з неналежним виконанням Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, станом на 08.07.2026 у Позичальника була наявна заборгованість в розмірі 261 544,17, в тому числі 245 814,30 грн простроченої заборгованості за кредитом та 15 729,87 грн простроченої заборгованості за відсотками.
Банк 03.06.2026 скерував Позичальнику на зазначену в Кредитному договорі поштову адресу досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань №84-14019/26 від 03.06.2026 про дострокове у термін до 26.06.2026 повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором.
На підтвердження наявності у Позичальника заборгованості за Кредитним договором Банком надано суду виписку з рахунку ТОВ «Моторспорт груп» за період з 28.07.2025 по 08.07.2026, на якому обліковується строкова та прострочена заборгованість за кредитом, нараховані та прострочені відсотки за користування кредитом, розрахунок заборгованості станом на 08.07.2026.
В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та фізичною особою ОСОБА_1 , як Поручителем 28 липня 2025 року укладено договір поруки за 16976/2 (надалі Договір поруки), пунктом 1.1. якого визначено, що поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Моторспорт груп» зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, комісії, штрафів, неустойки тощо) за договором про надання овердрафту № 16976 від 28.07.2025 укладеного між Божником та Кредитором, надалі за текстом - Кредитний договір.
Згідно з п. 2.1. Договору поруки, у випадку невиконання Боржником Основного зобов`язання Кредитор у порядку передбаченому п. 4.10 Договору письмово повідомляє Поручителя про це із зазначенням суми заборгованості Боржника, що підлягає сплаті.
Пунктом 2.2. Договору поруки, визначено, що поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість за основним зобов`язанням не пізніше 5 календарних днів після дати настання терміну/закінчення строку виконання Боржником Основного зобов`язання.
У зв`язку з неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору, беручи до уваги реалізацію Банком права вимагати дострокового повернення кредиту, на зазначену в Договорі поруки адресу 30.06.2026 Банком направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань №84-14019/26-1 від 29.06.2026 відповідно до змісту якої Банк вимагав в Поручителя негайно погасити заборгованість за Кредитним договором в загальній сумі 257 458,94 грн.
За твердженням позивача означені досудові вимоги залишені відповідачами без жодної відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, предметом якого є стягнення солідарно з Позичальника та Поручителя 245 814,30 грн заборгованості за тілом кредиту та 15 729,87 грн заборгованості за процентами.
Доказів належного виконання договірних зобов`язань у визначений Кредитним договором строк та/або погашення заборгованості за Кредитним договором відповідачами не надано.
Несплата відповідачами означеної заборгованості стала підставою для звернення позивачем за захистом свого порушеного права до Господарського суду.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Крім того, відповідно також до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи, а саме: виписка з рахунку ТОВ «Моторспорт груп» за період з 28.07.2025 по 08.07.2026, на якому обліковується строкова та прострочена заборгованість за кредитом, нараховані та прострочені відсотки за користування кредитом, розрахунок заборгованості станом на 08.07.2026, свідчать, що позивачем, як Кредитором належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором щодо надання грошових коштів Позичальнику.
Одночасно, за встановленими у справі обставинами відповідачем 1 порушено умови Договору щодо своєчасного погашення заборгованості за отриманим кредитом, сплатою відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 08.07.2026 прострочена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторспорт груп» перед Акціонерним товариством «Кредобанк» по тілу кредиту становила 245 814,30 грн та по процентах за користування кредитом 15 729,87 грн.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, у п. 5.7. Кредитного договору сторони обумовили, що Банк у випадках, передбачених п. 2.12. цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Овердрафту процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
До таких умов за змістом Кредитного договору віднесено, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про дострокове виконання зобов`язань за Кредитним договором відповідає вимогам чинного законодавства, умовам укладеного між сторонами Кредитного договору та Договору поруки, а право Банку вимагати від Позичальника, як і від Поручителя, дострокове виконання зобов`язань за Кредитним договором є таким, що ґрунтується на законі.
Водночас, відповідачами суду не надано будь-яких доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, а поданими позивачем банківськими виписками по рахунку відповідача 1, розрахунком заборгованості підтверджується заявлена до стягнення сума заборгованості за кредитом, яка на час розгляду справи в суді становить 245 814,30 грн та по процентах за користування кредитом 15 729,87 грн.
За таких обставин, прострочена заборгованість Клієнта перед Банком за кредитом становить 245 814,30 грн та по процентах за користування кредитом 15 729,87 грн, що не заперечено відповідачами, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно, шляхом солідарного стягнення означеної суми боргу з Позичальника та Поручителя.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є своєчасне вирішення спорів, а дотримання розумних строків розгляду справи є однією з основних засад судочинства незалежно від форми її розгляду.
Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження визначається з огляду на обставини справи з урахуванням, зокрема, її складності, поведінки учасників процесу та органів державної влади, а також значення предмета спору для заявника (рішення у справах «Савенкова проти України», «Папазова та інші проти України»).
Розумність строків залежить від об`єктивної необхідності для вчинення процесуальних дій і прийняття рішень із врахуванням зазначених критеріїв.
Відтак, судом розглянуто цю справу у розумний строк, тобто такий, що був об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моторспорт груп» (пл. Шандора Петефі, буд.10, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 38629179) та з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (вул. Сахарова, буд. 78, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) 245 814,30 грн (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 30 копійок) заборгованості за кредитом, 15 729,87 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять гривень 87 копійок) відсотків за користування кредитом та 3923,16 грн (три тисячі дев`ятсот двадцять три гривні 16 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
У зв`язку з перебуванням головуючої судді у щорічній основній відпустці та проходженням суддею Пляцко У. М. підготовки суддів місцевих загальних судів, повне судове рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 року.
Суддя У. М. Пляцко
Судове рішення № 140950607, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 907/841/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: