Ухвала суду № 140947972, 26.10.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер справи 289/1895/14

Номер провадження 4-с/289/11/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.

за участі : секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Перегінець Рузани Тігранівни на дії посадової особи Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, інша особа Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» -

ВСТАНОВИВ :

Представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Перегінець Р.Т. звернулася до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії посадової особи Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області щодо відмови у знятті арешту з майна ОСОБА_1 , просить зняти арешт з майна ОСОБА_1 та заборону на відчуження, накладений постановою відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 15.12.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах виконавчого провадження №49663830, номер запису про обтяження 12548859.

Скарга обґрунтовується тим, що на виконанні у відділі ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції перебувало виконавче провадження №49663830 з виконання виконавчого листа Радомишльського районного суду Житомирської області від 02.10.2015 №289/1895-14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» боргу у розмірі 723474,69 грн. Постановою відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 12.15.2015 відкрито виконавче провадження №49663830 з виконання зазначеного виконавчого листа, а постановою від 15.12.2015 у межах цього ж виконавчого провадження накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , а постановою відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 29.08.2016 виконавче провадження №49663830 закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено виконавчий документ за належністю до Радомишльського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області. У межах реорганізації органів ДВС виконавчої служби Радомишльський відділ ДВС у Житомирському районі Житомирської області було приєднано до Коростишівського відділу ДСВ у Житомирському районі, останнім на запит скаржника повідомлено, що станом на 24.09.2026 на виконання до відділу виконавчий лист Радомишльського районного суду Житомирської області від 02.10.2015 №289/1895-14-ц не надходив та на виконанні у відділі не перебуває. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №492639089, станом на 03.09.2026 обтяження на майно ОСОБА_1 чинне на підставі постанови відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 15.12.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, внесеної у межах виконавчого провадження №49663830. 29.09.2026 представником скаржника направлено до Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області заяву про зняття арешту, однак Бердичівський відділ ДВС листом від 02.10.2026 повідомив заявнику, що разом із заявою про зняття арешту не надано належних документів, які б підтверджували фактичне виконання рішення в повному обсязі, погашення заборгованості, надходження необхідної суми коштів або наявність іншої визначеної Законом підстави для зняття арешту, що і стало підставою для звернення до суду із даною скаргою.

Ухвалою суду від 07.10.2026 відкрито провадження за скаргою та призначено судовий розгляд на 26.10.2026 (а.с.25).

15.10.2026 від Бердичівського відділу ДВС надійшов відзив на скаргу ОСОБА_1 , в якому просить відмовити у задоволенні скарги з посиланням на те, що на виконанні у Бердичівському відділі ДВС перебувало виконавче провадження №49663830 з примусового виконання виконавчого листа №289/185/14-ц, виданого Радомишльським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість у розмірі 723474,69 грн., 29.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий лист направлено за належністю до Радомишльського відділу ДВС для подальшого виконання, згідно відомостей Реєстру автоматизованої системи виконавчого провадження 04.10.2016 Радомишльським відділом ДВС отримано зазначений виконавчий документ та відкрито виконавче провадження №52492018 щодо стягнення заборгованості, згідно з відомостями з Реєстру стан завершення даного виконавчого провадження датований 28.06.2017. Станом на 15.10.2026 зазначений виконавчий документ в Бердичівському відділі не перебуває, матеріали виконавчого провадження відсутні, відтак відділ не володіє матеріалами, які б дозволили встановити подальший перебіг виконання зазначеного виконавчого провадження та встановити наявність підстав для зняття арешту, про що листом було повідомлено представнику скаржника. Сам факт незгоди з наданою відповіддю не є достатньою підставою для визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця, тому просить відмовити у задоволенні скарги, розгляд скарги провести у відсутність представника Бердичівського відділу ДВС і судові витрати на останнього не покладати (а.с.42-50).

23.10.2026 від представника АТ «СЕНС БАНК» надійшла заява, в які просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти задоволення скарги заперечує, так як скаржником заборгованість за виконавчим документом на виконання судового рішення погашена не була, загалом по кредитному договору №490061599 від 08.04.2008 за період з 01.10.2014 по 06.10.2026 було сплачено всього 901,48 дол. США, водночас строк давності не припиняє зобов`язання, боржниця не довела того, що вона вживала всіх необхідних заходів на виконання рішення суду, тобто арешти мають бути чинними до повного погашення заборгованості (а.с.53-59).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи №289/1895/14-ц, перевіривши фактичні обставини справи наданими скаржником письмовими доказами, суд зазначає наступне.

Із матеріалів архівної судової справи №289/1895/14-ц вбачається, що рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 26.12.2014 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошові кошти у сумі 723474,69 грн. та сплачений позивачем судовий збір в сумі 3654 грн. (справа 289/1895/14-ц а.с. 50).

15.12.2015 головним державним виконавцем відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження №49663830 про примусове виконання виконавчого листа 289/1895/14-ц, виданого 02.10.2015 Радомишльським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошові кошти у сумі 723474,69 грн. (а.с.9 на звороті).

Постановою від 15.12.2015 у межах виконавчого провадження №49663830 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 723474,69 грн. із забороною відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (а.с.10).

Постановою державного виконавця органу Бердичівського міськрайонного відділу ДВС Житомирського Головного територіального управління юстиції від 29.08.2016 виконавче провадження №49663830 з примусового виконання виконавчого листа 289/1895/14-ц, виданого 02.10.2015 Радомишльським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошові кошти у сумі 723474,69 грн. закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.10 на звороті).

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що станом на 03.09.2026 наявне обтяження на майно ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виданої 15.12.2015 відділом ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції у межах виконавчого провадження №49663830 (а.с.11-12).

Згідно повідомлення Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 14.09.2026 виданий 02.10.2015 Радомишльським районним судом Житомирської області виконавчий лист №289/1895/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошові кошти у сумі 723474,69 грн. станом на 17.09.2026 на виконанні у відділі не перебуває, а саме 29.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслано для подальшого виконання за належністю до Радомишльського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області. Надати більш детальну інформацію немає можливості т.я. матеріали виконавчого провадження знищено (а.с.12 на звороті).

Згідно повідомлення Коростишівського відділу ДСВ у Житомирському районі Житомирської області станом на 24.09.2026 на виконання до відділу виконавчий лист Радомишльського районного суду Житомирської області від 02.10.2015 №289/1895-14-ц не надходив та на виконанні у відділі не перебуває (а.с.13).

29.09.2026 представником скаржника направлено до Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області заяву про зняття арешту (а.с.13 на звороті - 15), однак Бердичівський відділ ДВС листом від 02.10.2026 повідомив заявнику, що сам факт закінчення виконавчого провадження №49663830 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно положень ч. 1 ст. 50 цього Закону, не є підставою для зняття накладеного арешту з майна боржника. Разом із заявою не надано належних документів, які б підтверджували фактичне виконання рішення у повному обсязі, погашення заборгованості, надходження необхідної суми коштів або наявність іншої, передбаченої ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для зняття арешту (а.с.20).

Із наданої АТ «СЕНС БАНК» інформації щодо грошових надходжень за кредитним договором №4900615999 від 08.04.2008 за період з 01.10.2014 по 06.10.2026 вбачається, що станом на 06.10.2026 загальна сума, що надійшла на рахунок погашення кредитної заборгованості складає 901,48 доларів США (а.с.57).

Таким чином судом встановлено, що виконавче провадження №49663830 по примусовому виконанню рішення Радомишльського районного суду Житомирської області згідно виконавчого листа №289//1895/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошових коштів у сумі 723474,69 грн. закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслано для подальшого виконання за належністю до Радомишльського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області, однак, згідно повідомлення Коростишівського відділу ДСВ у Житомирському районі Житомирської області станом на 24.09.2026 на виконання до відділу виконавчий лист Радомишльського районного суду Житомирської області від 02.10.2015 №289/1895-14-ц не надходив та на виконанні у відділі не перебуває.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (частина перша статті 447 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно із частиною другою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (у редакції, чинній на момент накладення арешту на майно боржника) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Схожі за змістом приписи містяться у статті 56 Закону № 1404-VIII.

Виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.

Отже, правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Термін «завершення виконавчого провадження» застосовувався у нормі статті 30 Закону № 606-XIV як узагальнююче поняття процесуальної стадії виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно з статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно з статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно з статтею 48 цього Закону.

У Законі № 1404-VIII (чинний на момент розгляду справи судами) відсутня норма, аналогічна нормі частини першої статті 30 Закону № 606-XIV. Закон № 1404-VIII не містить такого поняття, як «завершення виконавчого провадження», водночас окремо врегульовує виконавчі дії щодо закінчення виконавчого провадження у статті 39 та щодо повернення виконавчого документа стягувачу в статті 37.

В пункті 10 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Згідно положень ч. 1 ст. 50 Закону № 606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім, серед іншого, направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби.

Будь-які належні докази щодо погашення заборгованості на виконання судового рішення в матеріалах справи відсутні та не надано учасниками справи.

На момент розгляду справи в суді порядок зняття арешту з майна чи коштів боржника врегульовано частинами третьою, четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Оскільки заявницею рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26.12.2014 про стягнення з неї грошових коштів не виконано, підстави для зняття арешту, передбачені на час винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого документа стягувачу у 2016 році за п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV і на час розгляду судом скарги заявниці за статтею 59 Закону № 1404-VIII, відсутні.

Таким чином суд вважає, що оскаржувані дії державного виконавця вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, неправомірних дій посадової особи Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області щодо відмови у знятті арешту з майна ОСОБА_1 не встановлено, а тому суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 258-261, 353, 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Перегінець Рузани Тігранівни на дії державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, інша особа Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО