Рішення № 140945842, 26.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7711/26

Провадження № 2/466/4622/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

24 серпня 2026 року, АТ «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором №А293СТ155101105486 від 23.03.2021 року у розмірі 10 409,12 грн. та судовий збір.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 23.03.2021 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № A293CT155101105486, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 7 000 грн , строком на 36 місяців, тобто до 22.03.2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 50% річних.

Кредитний договір укладено шляхом підписання відповідачкою Заяви клієнта про надання послуги «Швидка готівка», яка разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-Банк», Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить кредитний договір. Відповідно до умов укладеного договору сума кредиту становила 7 000 грн, процентна ставка була фіксованою та складала 50% річних, строк кредитування - 36 місяців. Комісія за надання кредиту договором не передбачалася.

Згідно з Паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка» орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування становила 13 763,02 грн, з яких 7 000 грн - сума кредиту та 6 763,02 грн - проценти за користування кредитними коштами. Реальна річна процентна ставка становила 64,3%.

Відповідачка ознайомилася з умовами кредитування та підтвердила свою згоду на укладення кредитного договору шляхом використання простого електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, що відображено у Заяві клієнта та Паспорті споживчого кредиту від 23.03.2021 року.

На виконання умов укладеного договору Банк надав відповідачці кредитні кошти у розмірі 7 000 грн шляхом їх зарахування на відповідний картковий рахунок.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, однак відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

Внаслідок неналежного виконання відповідачкою умов кредитного договору, згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 24.08.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 10 409,12 грн, яка складається з: 6 365,56 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 043,56 грн - заборгованість за процентами. Заборгованість за комісією та пенею позивачем не заявлена. У зв`язку з невиконанням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 02.09.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась повторно з невідомих причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подала відзиву на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.03.2021 року між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № A293CT155101105486, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 7 000 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 50% річних.

Укладення кредитного договору підтверджується Заявою клієнта № A293CT155101105486 від 23.03.2021 року, Паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка», Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.

Зі змісту зазначених документів вбачається, що відповідачка погодила істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту, строк його повернення, процентну ставку та порядок погашення заборгованості.

Заява клієнта та Паспорт споживчого кредиту містять відомості про підтвердження відповідачкою умов кредитування 23.03.2021 року, о 16 год. 22 хв., шляхом використання простого електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо він підписаний його стороною або сторонами.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором у встановленому законом порядку.

Таким чином, надані позивачем документи підтверджують погодження відповідачкою умов кредитування в електронній формі.

На виконання умов кредитного договору позивачем було надано відповідачці кредитні кошти в розмірі 7 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та банківськими виписками.

З наданої позивачем виписки по рахунку вбачається, що відповідачка здійснювала платежі на погашення кредитної заборгованості, однак у подальшому припинила належним чином виконувати свої договірні зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка взяла на себе зобов`язання повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними відповідно до погодженого сторонами графіка погашення кредиту. Однак свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № A293CT155101105486 станом на 24.08.2026 року загальна сума заборгованості становить 10 409,12 грн, з яких 6 365,56 грн - заборгованість за тілом кредиту та 4 043,56 грн - заборгованість за процентами. Суд бере до уваги, що кредитний договір укладено строком на 36 місяців, тобто до 22.03.2024 року.

При цьому з розрахунку заборгованості вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість за процентами в розмірі 4 043,56 грн сформувалася до закінчення визначеного договором строку кредитування, а саме станом на серпень 2023 року, після чого її розмір не збільшувався.

Отже, позивачем не заявлено до стягнення додаткових договірних процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування.

Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, відповідно до яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу строку кредитування права та інтереси кредитодавця охороняються положеннями частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим зазначені правові висновки не звільняють позичальника від обов`язку сплатити проценти, правомірно нараховані протягом погодженого сторонами строку кредитування. Оскільки у даній справі заборгованість за процентами в розмірі 4 043,56 грн сформувалася до закінчення строку кредитування, а саме до 22 березня 2024 року, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення зазначеної суми на користь позивача.

Крім того, суд враховує, що позивачем не заявлено вимог про стягнення штрафних санкцій, пені чи інших платежів за прострочення виконання кредитного зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідачка не виконала зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів у визначений договором строк, а тому наявні підстави для стягнення непогашеної заборгованості за тілом кредиту.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано копію Заяви клієнта про надання послуги «Швидка готівка», Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, розрахунок заборгованості, меморіальні ордери, банківські виписки та інші документи.

Вказані докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачці кредитних коштів, погодження сторонами умов кредитування, здійснення часткового погашення заборгованості та наявність непогашеного боргу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачкою відзиву на позовну заяву не подано, доказів повного чи часткового погашення заявленої до стягнення заборгованості, які не були враховані позивачем, суду не надано.

Оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач довів факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, надання кредитних коштів та неналежного виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань.

Таким чином, суд вважає встановленим, що внаслідок невиконання відповідачкою умов кредитного договору № A293CT155101105486 від 23.03.2021 року утворилася заборгованість у розмірі 10 409,12 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,

у х в а л и в :

позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № A293CT155101105486 від 23.03.2021 року в загальному розмірі 10 409,12 грн (десять тисяч чотириста дев`ять гривень дванадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима