Рішення № 140945840, 26.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7706/26

Провадження № 2/466/4618/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

за участі секретаря с/з Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

в с т а н о в и в:

24 серпня 2026 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №5608804 від 13.06.2025 року у розмірі 62 877,62 грн., судовий збір та витрати на правничу допомогу 10 000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 13.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 5608804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у сумі 15 000 грн строком на 360 днів, з 13.06.2025 року по 08.06.2026 року, та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачці кредитні кошти шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, за твердженням позивача, підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».

Відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

27 лютого 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27/02/2026, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Позивач зазначає, що загальна заборгованість відповідачки становить 62 877,62 грн, з яких: 14 999,97 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 485,15 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, та 14 392,50 грн - проценти, нараховані позивачем за період з 28.02.2026 року по 08.06.2026 року. Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.09.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження,

В судове засіданні представник позивача не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подала відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно матеріалів справи, 13.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 5608804 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до п. 1.2 договору сума кредиту становить 15 000 грн.

Згідно з п. 1.3 договору строк кредитування становить 360 днів, з 13.06.2025 року по 08.06.2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

Відповідно до п. 2.1 договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки.

На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань позивач посилається на довідку платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК», згідно з якою на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти у сумі 15 000 грн.

Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» надано відповідь від 17.09.2026 року № КНО-07.8.5/16439 БТ, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у банку була випущена платіжна картка № НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 .

Згідно з інформацією банку, 13.06.2025 року о 18:12:14 з використанням сервісу переказу коштів через АТ «ПУМБ» між банком та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» проведено операцію із зарахування грошових коштів у сумі 15 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить відповідачці ОСОБА_1 .

Таким чином, надана банківською установою інформація підтверджує факт перерахування кредитних коштів на платіжну картку, відкриту на ім`я відповідачки, та узгоджується з умовами кредитного договору № 5608804 від 13.06.2025 року щодо способу надання кредиту.

Суд враховує, що зазначена інформація отримана безпосередньо від банківської установи на виконання ухвали суду та є належним і допустимим доказом у розумінні статей 77, 78 ЦПК України.

Відтак, суд приходить до висновку, що факт надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 15 000 грн знайшов своє підтвердження належними та допустимими доказами, а первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту.

Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця.

Згідно з наведеними у позові відомостями, відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «67345».

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом прийняття пропозиції, зокрема із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, укладення кредитного договору в електронній формі саме по собі не суперечить вимогам чинного законодавства та за умови дотримання встановленого законом порядку породжує для сторін відповідні права й обов`язки.

Аналогічний підхід щодо правових наслідків укладення електронних кредитних договорів викладений у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 та від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20.

Згідно з п. 1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 0,95 % на день та застосовується в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 договору.

Пунктом 1.4.2 договору передбачено знижену процентну ставку в розмірі 0,01 % на день, яка застосовується за умови належного виконання позичальником передбачених договором умов програми лояльності.

У випадку невиконання таких умов проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Згідно з п. 3.1 договору проценти є платою за користування кредитом та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитними коштами протягом строку кредитування.

Відповідно до п. 4.1 договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюються згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору.

З наданого позивачем опису розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 13.06.2025 року по 27.02.2026 року відповідачкою здійснено платежі на загальну суму 2 152,38 грн, з яких 0,03 грн зараховано в рахунок погашення тіла кредиту, а 2 152,35 грн - у рахунок сплати процентів.

Таким чином, залишок заборгованості за тілом кредиту становить 14 999,97 грн.

27.02.2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27/02/2026, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги за кредитним договором № 5608804 від 13.06.2025 року.

За наведеними позивачем відомостями, на момент відступлення права вимоги загальна заборгованість за договором становила 55 985,12 грн, з яких 14 999,97 грн - тіло кредиту, 33 485,15 грн - проценти та 7 500 грн - штрафні санкції.

Разом з тим позивачем вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7 500 грн у цій справі не заявлено, а тому зазначена сума не входить до предмета судового розгляду.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити своє право грошової вимоги до третьої особи.

Таким чином, за умови підтвердження переходу права вимоги відповідним договором факторингу та реєстром боржників, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є належним кредитором за спірним зобов`язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства у встановлений строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відтак, у разі підтвердження факту надання кредиту та відсутності доказів повного погашення заборгованості вимога про стягнення неповернутого тіла кредиту в сумі 14 999,97 грн є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з умов кредитного договору, сторони погодили строк кредитування до 08.06.2026 року та визначили стандартну процентну ставку в розмірі 0,95 % на день.

За розрахунком первісного кредитора за період з 13.06.2025 року по 27.02.2026 року нараховано заборгованість за процентами у розмірі 33 485,15 грн.

Крім того, позивачем після набуття права вимоги здійснено нарахування процентів за період з 28.02.2026 року по 08.06.2026 року, тобто протягом 101 календарного дня, у заявленому розмірі 14 392,50 грн.

Загальна заявлена до стягнення сума процентів становить 47 877,65 грн.

Суд враховує, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

Після спливу строку кредитування права та інтереси кредитодавця охороняються положеннями частини другої статті 625 ЦК України, які регламентують наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно умов кредитного договору № 5608804 від 13.06.2025 року передбачено строк кредитування до 08.06.2026 року.

Нарахування процентів, заявлених позивачем до стягнення, здійснено за період, який не виходить за межі погодженого сторонами строку кредитування.

Водночас сам факт нарахування процентів у межах строку кредитування не звільняє позивача від обов`язку довести правильність їх розміру, застосованої процентної ставки, фактичного залишку заборгованості та врахування здійснених відповідачкою платежів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умови підтвердження наданими до справи розрахунками правильності нарахування процентів, наявності підстав для застосування стандартної процентної ставки та відсутності доказів погашення заборгованості, вимоги про стягнення процентів у межах строку кредитування підлягають задоволенню.

Таким чином, за умови підтвердження зазначених обставин належними та допустимими доказами, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 5608804 від 13.06.2025 року у загальному розмірі 62 877,62 грн, з яких 14 999,97 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 485,15 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, та 14 392,50 грн - проценти, нараховані позивачем.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: копія договору про надання правової допомоги від 10.12.2024 року №10/12/2024, заявка № 22776 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. від 20 липня 2026 року, Рахунок на оплату №22776-18/08-2026 від 18 серпня 2026 року, АКТ № 22776 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. від 18 серпня 2026 року.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 10 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи.

Керуючись: ст. ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5608804 від 13.06.2025 року в загальному розмірі 62 877 грн 62 коп. (шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят сім гривень шістдесят дві копійки),

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн (три тисячі гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27,

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. Є. Зима