Постанова № 140942766, 27.10.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/8958/26

Провадження № 3/487/1334/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Лагода А.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст.51 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

06.10.2026 о 13:00 за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 106/8 магазин «Аврора» таємно, шляхом вільного доступу з корисних мотивів здійснив умисно дрібну крадіжку товару рюкзак туристичний 1шт., піна-мус д/уклад.вол. Taft Volume 200мл/ 1 шт., засіб парфум.д/приміщ.рід. Sila Cashm.vanilla 400мл. 1 шт., гель д/миття посуду Sarmix 450мл. 1 шт., паста зубна Colgate від карієсу 150мл. 1 шт., дезодорант чол. Old Spise Bearglove 50мл. 1 шт. чим спричинив матеріальну шкоду в розмірі 939,17грн. Вказаним вчинив правопорушення, за яке відповідальність передбачена ч.2 ст.51 КУпАП.

Також, 12.10.2026 о 15:30 за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 106/8 магазин «Аврора» таємно, шляхом вільного доступу з корисних мотивів здійснив умисно дрібну крадіжку товару сумка дорожня водонепроникна Travel Bag 1 шт. чим спричинив матеріальну шкоду в розмірі 199,17грн. Вказаним вчинив правопорушення, за яке відповідальність передбачена ч.1 ст.51 КУпАП.

Постановою від 27.10.2026 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.51, ч.2 ст.51 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. У вчиненому щиро кається.

Вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою належних та допустимих доказів, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до Закону № 3886-IX, що набув чинності 09 серпня 2024 року, було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 підр. 1 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV цього Кодексу для відповідного року.

За правилами підп. 169.1.1. п. 169.1. ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року складає 3328грн. Тому, податкова соціальна пільга у 2026 році складатиме (3328 грн. х 0,5) = 1664 грн. 00 коп.

Суд дійшов висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 , вбачається склад правопорушення за подією 06.10.2026, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП, а не частиною 2, тобто, кваліфікація його дій підлягає зміні.

Поняття «перекваліфікація» чинним законодавством передбачена лише у кримінальному процесі.

Перекваліфікація протиправних дій судом це зміна судом правової кваліфікації діяння особи на іншу, більш м`яку або більш тяжку, ніж у обвинуваченні. Це може відбуватися за різних обставин, наприклад, коли в ході судового розгляду з`ясовуються нові фактичні обставини, які не були враховані під час досудового розслідування, або якщо суд вважає, що початкова кваліфікація була помилковою.

В КУпАП відсутня норма, яка передбачає зміну кваліфікації (перекваліфікацію) як то передбачено кримінально-процесуальним Законом, де регламентовано можливість зміни кримінально-правової оцінки вчиненого діяння (поведінки особи) шляхом заміни чи зміни (уточнення) кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, повністю або частково. Однак, необхідність зміни правової кваліфікації дій особи виникає не лише у кримінальних провадженнях, а й при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Поширеними є випадки, коли, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особами допускається неправильне застосування норм матеріального права, наприклад, невірно зазначається частина статті КУпАП.

Права і свободи людини мають найвищу цінність у державі. Стаття 22 Конституції України визначає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, і не є вичерпними.

Одним з основних принципів і засад права (Конституція, загальні принципи законодавства) - це можливість застосування для вирішення справи анаолігії Закону та аналогії права.

Так, згідно цього принципу, суд, якщо немає закону, що регулює подібні відносини, - може застосувати аналогію закону неможливо, за загальними принципами права, такими як справедливість, рівність, гуманізм. Аналогія права є допоміжним засобом і застосовується лише за відсутності можливості застосувати аналогію закону.

Аналогія закону це застосування норми права, що регулює подібні за змістом відносини, до спірного випадку, якого не врегульовано законом. Аналогія права, на відміну від цього, передбачає застосування загальних засад законодавства (як-от справедливість, рівність, гуманізм) для вирішення неврегульованих відносин, коли аналогія закону неможлива.

Застосування аналогії закону та аналогії права регламентується відповідними кодексами (наприклад, ЦК України, ЦПК України, КАС України).

Згідно з КПК України, зміна правової кваліфікації (перекваліфікація) кримінального правопорушення може бути здійснена в бік покращення становища обвинуваченого, однак прямої статті, яка б це передбачала, немає; це випливає із загальних принципів кримінального судочинства та практики застосування статей, таких як стст.ст.337-339 КПК України про зміну обвинувачення в суді, яка встановлює, що таке клопотання може заявити прокурор, і в разі його задоволення це може призвести до покращення становища обвинуваченого.

Частина 4 статті 3 Кримінального кодексу України прямо встановлює: «Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено», що означає, що для криміналізації діяння або притягнення особи до відповідальності недостатньо лише подібності діяння до ознак злочину, а потрібно, щоб діяння було чітко передбачене законом як злочин.

Щодо застосування аналогії Закону до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) - законодавством України не встановлено прямої заборони. Хоча пряма заборона на аналогію закону діє у кримінальному праві (як вище вказано - у ст.3ч.4 КК України), судова практика та наукові джерела допускають застосування аналогії в процесуальних питаннях КУпАП, якщо це не суперечить суті адміністративного процесу.

Так, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ст. 8 КУпАП).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Така ситуація, як неможливість перекваліфікації дій особи за КУпАП - є неприпустимою, але, у даному разі, оскільки нормами діючого КУпАП не передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право змінити правову кваліфікацію адміністративного правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження, суд може застосувати аналогію права, що закріплене в КПК України.

По-перше, припис ст.19 Конституції України, який неодноразово тлумачився Конституційним Судом України, унеможливлює інший спосіб діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, ніж на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тісно переплітається із таким приписом, що саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Тобто, діяльність суду, серед іншого, направлена на забезпечення рівності сторін, захисту прав та свобод людини і громадянина. Однак, помилкова кваліфікація дій особи за невірною статтею чи частиною статті КУпАП можуть призвести до того, що особа буде нести надмірний тягар відповідальності, лише через неправильне застосування норми права службовою особою, що, у свою чергу, матиме наслідком порушення прав та свобод людини.

По-друге, перекваліфікація суддею діяння на менш тяжке, ні в якому разі не погіршуючи становище особи, - не є перебираням на себе функції обвинувача, і це не суперечить практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який неодноразово зазначав, що з огляду на каральну мету стягнення, провадження усправах проадміністративне правопорушенняє кримінальнимдля цілейзастосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року). Більше того, українські суди у своїй практиці неодноразово перекваліфіковували діяння особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, посилаючись на практику ЄСПЛ та використовуючи ч.3ст.337 КПК України.

Отже, з метою заповнення прогалини в українському законодавстві та для кращого захисту прав та інтересів людини і громадянина, до внесення змін до КУпАП - до внесення в цей кодекс норми, яка б прямо регламентувала можливість перекваліфіковування суддями діяння особи в ході або за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, - справедливим та законним, з метою дотримання принципу невідворотності покарання та ніяким чином не погіршуючи становище особи, що притягується до відповідальності, суд, розглянувши протокол про адміністративні правопорушення від 12.10.2026 серія ВАД №877678 - дійшов висновку, що дії гр. ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації з ч.2 на ч.1 статті 51 КУпАП, - оскільки матеріали справи не містять беззаперечних доказів, що вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а навпаки за наявним переліком викрадених товарів загальна сума збитків складає 939,17грн. без ПДВ.

Вина гр. ОСОБА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення вчиненого ним 06.10.2026 підтверджується згаданим вище протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом з інформаційно-комунікаційної системи, заявою, поясненнями, переліком товарів від 06.10.2026 та іншими матеріалами.

Також, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення від 12.10.2026 серія ВАД №877679 та додані до нього документи, а саме: рапорти, заява, пояснення, перелік викрадених товарів вд 12.10.2026, суд вважає, що в діях гр. ОСОБА_1 , вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП - скоєння дрібного викрадення чужого майна, вартістю 1999,17грн. без ПДВ.

Відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП, в разі, "якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення призначається в межах санкції, встановленої за більш тяжке правопорушення з числа вчинених", - у даному випадку - статтею 51 ч.1 КУпАП.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, обставиною, яка пом`якшує відповідальність, обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено і вважає за необхідне накласти на особу стягнення у виді штрафу в розмірі, який, на думку суду, є достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особа яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 51, 221, 283, КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним та притягнути до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст. 51 КпАП України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. (номер рахунку (IBAN): UA698999980313030106000014480, Отримувач Миколаїв.ГУК/Заводський район/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030101), найменування коду класифікації доходів бюджету: Адмінштрафи та інші санкції, "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106), найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.(ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та порядку передбачені ст. 294 КУпАП.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя А.А. Лагода