Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/8913/26
Провадження № 3/487/1320/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2026 суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Лагода А.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП: не відомий, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст.173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ :
16.10.2026 близько 21:05год гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме принижував та виражався нецензурною лайкою, завдав декілька ударів рукою в районі голови та тулуба, чим вчинив домашнє насильство фізичного і психологічного характеру. Вказаним вчинив правопорушення, за яке відповідальність передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, 16.10.2026 близько 21:05год гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї неповнолітньої падчірки ОСОБА_3 , 20.06.2013, а саме принижував та погрожував фізичною розправою, хапав за волосся та вдарив один раз кулаком по голові, чим вчинив домашнє насильство фізичного і психологічного характеру. Вказаним вчинив правопорушення, за яке відповідальність передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Постановою від 27.10.2026 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст.173-2 об`єднано в одне провадження.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з`явилась, повідомлялась своєчасно належним чином про час та місце розгляду справ. Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Миколаєва (https://zv.mk.court.gov.ua/sud1412/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому вона клопотання про відкладення судових засідань не подавала, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.173-2КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до вимог ч.2 ст.173-2КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно із п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Тобто, з огляду на вищезазначене, дитина є постраждалою від домашнього насильства, якщо вона безпосередньо зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Згідно з п.14, 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Факт скоєння особою, що притягається до адміністративної відповідальності вказаного правопорушення підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №876265 від 16.10.2026, ВАД № 877660 від 16.10.2026 та додані до них документи, а саме: рапорти, заяви, пояснення.
За результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства уповноваженою службовою особою винесено стосовно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис із забороною на вхід та перебування у місці проживання постраждалої особи та у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 3 доби.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Таким, чином, суд та кваліфікує дії ОСОБА_1 , як домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо потерпілої ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 та приходить до висновку про наявність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
При вирішенні питання про міру адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, відомості про особу порушника, його відношення до вчиненого проступку, відсутність обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність.
Враховуючи особу винного, обставини, передбачені ст.ст.33-35 КУпАП, вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст.173-2 КУпАП і відповідно до санкцій вказаних статей накласти на нього адміністративне стягнення, у відповідності до ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 510,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особа яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн.
Керуючись ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 визнати винним та притягнути до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) грн. 00 коп. (Отримувач Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/21081100, ЄДРПОУ 37992030, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA698999980313030106000014480 код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106), найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), "00" Без деталізації за відомчою ознакою).
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.(ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та порядку передбачені ст. 294 КУпАП.
Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя А.А. Лагода
Судове рішення № 140942769, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/8913/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: