Ухвала суду № 140942605, 19.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4171/26 1-кс/335/3613/202619 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП України в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024082030000007 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2026 року на адресу Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП України в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024082030000007 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначили, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 08 лютого 2024 року за № 42024082030000007 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.12.2002 здійснено державну реєстрацію ТОВ «ПекторальЬ» (ЄДРПОУ 32297466).

Наказом № 01 від 05.08.2020 ОСОБА_7 призначено на посаду директора ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466).

Статутом ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), в редакції, затвердженій рішенням єдиного учасника від 04 серпня 2020, визначено наступне:

- п. 8.2 виконавчим органом Товариства є директор Товариства;

- п. 10.1.1. виконавчий орган Товариства є одноособовим в особі директора;

- п. 10.1.2. директор здійснює керівництво усією поточною діяльністю Товариства;

- п. 10.2. директор має право без довіреності виконувати від імені Товариства, укладати усі види угод з урахуванням обмежень, що передбачені Статутом, видавати довіреності, здійснює інші правочини;

- п. 10.7 директор має право:

- без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, з урахуванням обмежень, що передбачені Статутом;

- представляти інтереси Товариства перед третіми особами;

- видавати довіреності на виконання від імені Товариства дії, що відносяться до компетенції Директора;

- відкривати в банківських, фінансових установах та кредитних установах поточні, депозитні, валютні та інші рахунки Товариства;

- на виконання своїх повноважень видавати внутрішні нормативні акти Товариства накази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання працівниками Товариства;

- підписувати від імені Товариства з трудовим колективом або його представниками колективний договір, проект якого затверджений Загальними зборами;

- приймати на роботу та звільняти з роботи працівників Товариства, укладати з ними трудові договори, застосовувати заходи заохочення та накладати стягнення, тощо.

На підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2020, укладеного із ПрАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» (ЄРДПОУ 03121566) (продавець), ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) (покупець) набуло право власності на об`єкт нерухомого майна (об`єкт незавершеного будівництва) у складі недобудованого спального корпусу літ А-4, недобудованого лікувального корпусу літ. Б-2, недобудованої їдальні літ. В-2, недобудованої трансформаторної підстанції літ. Г, недобудованої насосної літ. Д,, які розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Чубанова (на теперішній час вул. Домаха), буд. 6.

Від імені ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), указаний договір підписано директором ОСОБА_7 .

Відомості про право власності ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) на указаний вище об`єкт нерухомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.10.2020.

Згідно з п. 3.2 договору купівлі-продажу від 23.10.2020, укладеного між ПрАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» (ЄРДПОУ 03121566) та ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), одночасно з правом власності на придбаний об`єкт нерухомості до Покупця (ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466)) переходить право користування земельною ділянкою площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, на якій об`єкт нерухомості розташований, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Таким чином, з 23.10.2020 ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) являється користувачем земельної ділянки площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Аналогічна норма закріплена у ст. 1 Земельного кодексу України.

За змістом ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є одним з обов`язків держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов`язані, зокрема, берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів, а також виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Статтею 40 цього ж Закону України регламентовано, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від забруднення, засмічення, уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Статтею 56 цього ж Закону України визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню у повному обсязі.

З огляду на викладене, суб`єкти господарювання при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, забезпечувати захист земель від забруднення, засмічення, уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Частиною 1 ст. 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

В ст. 239 КК України встановлено кримінальну відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля.

Суспільна небезпечність забруднення полягає в тому, що ці дії завдають шкоди навколишньому природному середовищу в цілому та земельним ресурсам держави зокрема і, крім того, можуть негативно впливати на життя та здоров`я людей або довкілля.

Зокрема, небезпека для довкілля - це загроза настання таких наслідків як зміна біологічного, хімічного і фізичного складу ґрунту.

Ґрунт це один із найважливіших компонентів продовольчої безпеки та здоров`я екосистем, а також життєво важливе джерело благополуччя людей.

Ґрунт це не поновлюваний ресурс, тобто в разі втрати або деградації його неможливо відновити в термін, який можна порівняти з тривалістю людського життя.

Щороку все більше людство потерпає від забруднення ґрунтів, адже воно викликає ланцюгову реакцію: позначається на ґрунтовому біорізноманітті, знижує запаси органічної речовини ґрунту і їх фільтруючу здатність.

Забруднення ґрунтів впливає на все навколо - їжу, воду, повітря, і здоров`я всього живого на планеті залежить від здоров`я ґрунтів.

Частиною 2 ст. 293 Цивільного кодексу України визначено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до нищення, псування, забруднення довкілля є незаконною.

У статті ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та п. 2 «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 № 285/2725 (далі Методика № 171) визначено, що забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про управління відходами» визначено, що відходи збираються, перевозяться та оброблюються залежно від їх виду, складу і властивостей у спосіб, що:

1) сприяє їх подальшому відновленню;

2) є безпечним для здоров`я людини та не завдає шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі:

не становить загрози забруднення води, атмосферного повітря, ґрунту, для рослин і тварин, не спричиняє негативного впливу (незручностей) через шум і запах;

не спричиняє негативного впливу на землі сільськогосподарського призначення, природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні;

3) відповідає встановленим стандартам або нормативам шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів та найкращим доступним технологіям і методам управління.

Згідно з ч. 3 ст. 13 указаного Закону, утворювачі або власники відходів, які не є суб`єктами господарювання у сфері управління відходами, зобов`язані забезпечувати зберігання відходів у спосіб, що є безпечним для здоров`я людини та навколишнього природного середовища, та передавати відходи суб`єктам господарювання у сфері управління відходами протягом одного року з моменту їх утворення.

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України «Про управління відходами», суб`єкти господарювання, що здійснюють будівництво або знесення будівель та інженерних споруд, зобов`язані забезпечити роздільне збирання відходів будівництва та знесення, їх облік та передачу суб`єктам господарювання у сфері управління відходами для забезпечення їх оброблення.

В період з 23.10.2020 по 03.06.2024 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин здійснено знесення об`єкта нерухомого майна (об`єкта незавершеного будівництва) у складі недобудованого спального корпусу літ А-4, недобудованого лікувального корпусу літ. Б-2, недобудованої їдальні літ. В-2, недобудованої трансформаторної підстанції літ. Г, недобудованої насосної літ. Д,, які розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6 на земельній ділянці площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025.

Директор ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) ОСОБА_7 в період з 23.10.2020 по 03.06.2024, не виконав указані вище спеціальні правила, що встановлені ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ч.ч. 1, 3, 7 Закону України «Про управління відходами», внаслідок чого відбулося забруднення ґрунту на площі 1,0757 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд.6, за категорією віднесена до земель оздоровчого призначення та має цільове призначення 06.01 - для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.

Так, 11.03.2026 в ході проведення огляду (за участі спеціалістів Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) території, земельної ділянки площею 1,9583 га з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, де були розташовані недобудовані об`єкти, а саме недобудований спальний корпус літ.А-4, недобудований лікувальний корпус літ.Б-2, недобудована їдальня літ.В-2, недобудована трансформаторна підстанція літ.Г, недобудована насосна літ.Д, які належні ТОВ «ПЕКТОРАЛЬ» (ЄДРПОУ 32297466) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова) буд.6 де виявлено вказані знесені будівлі в результаті чого допущено порушення ґрунту навалами будівельного сміття площею 1,0757 га та середнім об`ємом 3600 м3. Висота нагромадження будівельного сміття становить орієнтовно від 1 до 3 метрів.

У ході указаної слідчої дії спеціалістами Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) відібрано проби ґрунту на земельній ділянці площею 1,0757 га.

За результатами дослідження зразків ґрунту встановлено перевищення фонових концентрацій у ґрунтах по кальцію 160 мг/кг при фоновому 148,0 мг/кг, та хлоридів 92,3 мг/кг при фоновому 85,75 мг/кг.

Згідно із довідкою спеціалістів Запорізького регіонального центру ДУ «Держгрунтохорона», наданою листом від 25.06.2026 № 158-08/01/50, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6, забруднена кальцієм та хлоридами, вміст яких значно перевищує природний фон. Встановлені факти такого забруднення земельної ділянки створюють небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля.

Згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), в результаті забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше Чубанова), буд. 6, розмір яких склав 36 773 812 грн. 97 коп. (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-26/14491-ФХЕД від 31.08.2026,

- розмір шкоди, зумовлений забрудненням земельних ресурсів площею 1,0757 га, через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6, становить 36 773 812, 96 гривень (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок);

- була створена небезпека для довкілля внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, яка полягає в наявності у відібраній Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) пробі ґрунту забруднюючих речовин з фактичними концентраціями, що перевищують їх:

фоновий вміст (контрольний вміст) речовин у ґрунті - кальцій (водна витяжка) - в 1,08 разів;

фоновий вміст (контрольний вміст) речовин у ґрунті - хлориди (водна витяжка) - в 1,08 разів, що є фактом настання негативних кількісних та якісних змін у ґрунті та що в сукупності, в свою чергу, може призвести до змін біологічного, хімічного, фізичного складу та властивостей ґрунту.

Директор ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) ОСОБА_7 , не виконуючи спеціальні правила, що встановлені ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ч.ч. 1, 3, 7 Закону України «Про управління відходами», передбачав наслідки своєї бездіяльності, але легковажно розраховував на їх відвернення

Таким чином ОСОБА_7 , перебуваючи з 05.08.2020 на посаді директора ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), будучи особою, зобов`язаною виконувати вимоги ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ч.ч. 1, 3, 7 Закону України «Про управління відходами» при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), б.6, в період з 23.10.2020 по 03.06.2024, передбачаючи наслідки своєї бездіяльності, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, указані спеціальні правила не виконав, що призвело до забруднення земель площею 1,0757 га, які є частиною земельної ділянки загальною площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6, речовинами, відходами та іншими матеріалами, що створило небезпеку для довкілля та заподіяло довкіллю шкоди у розмірі 36 773 812 грн. 97 коп. (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок), що є іншими тяжкими наслідками.

02.10.2026 року директору ТОВ «Пектораль» ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України.

У зв`язку з вчиненням вказаного кримінального правопорушення, державі в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), в результаті забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Домаха (раніше Чубанова), буд. 6, завдано збитки в розмірі 36 773 812 грн. 97 коп. (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок) на підставі чого в порядку ст.128 КПК України Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) було заявлено цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_7 заподіяну шкоду на вказану суму.

08.02.2008 року згідно договору купівлі - продажу ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕКТОРАЛЬ», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32297466, в особі генерального директора ОСОБА_8 , надалі покупець, придбала у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЖІНСТРУМЕНТ ТРЕЙДІНГ», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31637838, в особі ОСОБА_9 , придбала у власність базу відпочинку «Вікторія», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 2 ж (два «ж»), на земельній ділянці площею 21244 кв.м. на якій розташовані літ.А їдальня, матеріал стін цегла, загальною площею 81,6 кв.м.; літ.Б - будинок відпочинку, матеріал стін дошки, загальною площею 19,3 кв.м.; літ Ж-будинок відпочинку, матеріал стін цегла; загальною площею 175,1 кв.м; літ.И- будинок відпочинку, матеріал стін цегла, загальною площею 23,6 кв.м., літ.К- будинок відпочинку, матеріал стін цегла, загальною площею 23,5 кв.м., літ.М - склад, матеріал стін цегла, загальною площею 45,9 кв.м.; літ Н-склад, матеріали стін цегла, загальною площею 85,7 кв.м.; літ.О - вбиральня, №1-паркан; №2 - ворота; 1-замощення вартістю - 102 716,45 грн. (сто дві тисячі сімсот шістдесят гривень сорок п`ять копійок), відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 19558400 база відпочинку «Вікторія», за адресою: АДРЕСА_1 (два «ж»), на земельній ділянці площею 21244 кв.м. розташовані літ.А їдальня, матеріал стін цегла, загальною площею 81,6 кв.м.; літ.Б - будинок відпочинку, матеріал стін дошки, загальною площею 19,3 кв.м.; літ Ж-будинок відпочинку, матеріал стін цегла; загальною площею 175,1 кв.м; літ.И- будинок відпочинку, матеріал стін цегла, загальною площею 23,6 кв.м., літ.К- будинок відпочинку, матеріал стін цегла, загальною площею 23,5 кв.м., літ.М -склад, матеріал стін цегла, загальною площею 45,9 кв.м.; літ Н-склад, матеріали стін цегла, загальною площею 85,7 кв.м.; літ.О - вбиральня, №1-паркан; №2 - ворота; 1-замощення належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕКТОРАЛЬ», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32297466.

Крім того, встановлено, що база відпочинку «Вікторія», за адресою: м.Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 2 ж (два «ж»), на праві власності належить ТОВ «Пектораль» ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32297466. Керівником зазначеного товариства є директор ОСОБА_7 , який відповідно до відомостей ЄДР здійснює керівництво господарською діяльністю товариства та наділений повноваженнями щодо управління майном товариства, у тому числі його використання та розпорядження ним у межах наданих повноважень.

З метою забезпечення відшкодування зазначеної шкоди та забезпечення кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на належну ТОВ «Пектораль» базу відпочинку, оскільки вказане нерухоме майно є майном юридичної особи ,яка може нести цивільно правову відповідальність за завдану кримінальним правопорушенням шкоду, а його відчуження або інше розпорядження ним може унеможливити чи ускладнити подальше виконання рішення суду в частині відшкодування завданої шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою дієвості цього кримінального провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження у тому числі є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема є предметом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупних підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено виключні випадки для накладення арешту на комп`ютерні системи чи їх частини, серед яких, зокрема, такі: якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Зважаючи на те, що арешт майна відповідно до ст. 16 КПК України не може бути здійснено без судового рішення, а також виходячи з того, що вищезазначене майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 та ч. 3 ст. 170 КПК України є необхідність здійснити арешт вищезазначеного майна.

Вважаючи, що вилучені під час проведення обшуку речі мають значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та були використані як засіб його вчинення, для можливості проведення слідчих дій з їх використанням а також можуть бути використані для проведення судових експертиз, необхідно накласти арешт з метою попередження їх можливого зникнення, втрати або пошкодження.

Просили накласти арешт на майно ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Пектораль», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32297466, а саме базу відпочинку «Вікторія», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул.Домаха) Чубанова, буд. 2 ж (два «ж»), на земельній ділянці площею 21244 кв.м. розташовані літ.А - їдальня, матеріал стін цегла, загальною площею 81,6 кв.м.; літ.Б - будинок відпочинку, матеріал стін дошки, загальною площею 19,3 кв.м.; літ Ж - будинок відпочинку, матеріал стін цегла; загальною площею 175,1 кв.м; літ.И - будинок відпочинку, матеріал стін цегла, загальною площею 23,6 кв.м., літ.К - будинок відпочинку, матеріал стін цегла, загальною площею 23,5 кв.м., літ.М - склад, матеріал стін цегла, загальною площею 45,9 кв.м.; літ Н - склад, матеріали стін цегла, загальною площею 85,7 кв.м.; літ.О - вбиральня, №1- паркан; №2 - ворота; 1-замощення вартістю - 102716,45 грн. (сто дві тисячі сімсот шістдесят гривень сорок п`ять копійок), відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, в обсязі тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, з метою забезпечення цивільного позову.

19 жовтня 2026 року з боку представника власника майна ТОВ «Пектораль» адвоката ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення щодо клопотання про арешт майна. В запереченнях зазначили, що подане клопотання безпосередньо стосується прав та законних інтересів ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466). Вважали, що особа, яка подала клопотання, не доводить необхідність такого арешту (наведені у клопотанні аргументи є безпідставними та не підтверджуються (ба навіть спростовуються) доданими матеріалами, доказами), не обґрунтовує у ньому наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, не доводить існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, погодженого прокурором.

Крім цього, вважали, що подане клопотання не відповідає вимогам, визначеним ст. 171 КПК України.

Так, далі зазначили, що у клопотанні підставою арешту визначено п. 4 ч. 2 ст.170 КПК України, а метою забезпечення відшкодування шкоди та забезпечення кримінального провадження.

Одночасно з цим, до клопотання не додано доказів пред`явлення цивільного позову, а наведена у клопотанні інформація з цього приводу є суперечливою. Так, у клопотанні зазначено, що Державною екологічною інспекцією Південного регіону (Запорізька та Херсонська області) було заявлено цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_7 заподіяної шкоди на визначену суму. Разом з цим, в клопотанні зазначено, що шкоду було завдано ОСОБА_7 як посадовою особою ТОВ «Пектораль» (внаслідок виконання обов`язків директора Товариства), а не як фізичною особою. Відтак, позбавленим будь-якої логіки є пред`явлення позову до ОСОБА_7 як фізичної особи.

Також вважали, що суб`єктом звернення з клопотанням не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, ст. 239 КК України передбачає відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил.

З наданих слідчим матеріалів та з клопотання незрозуміло які саме спеціальні норми було порушено, адже міститься виключно посилання на загальні норми природоохоронного законодавства, які визначають права та обов`язки природокористувачів, до того ж громадян, а не юридичних осіб.

Крім цього, як випливає з поданого клопотання (стор. 6, абз. 1), внаслідок бездіяльності ОСОБА_7 як керівника ТОВ «Пектораль» допущено «забруднення земель речовинами, відходами та іншими матеріалами, що створило небезпеку для довкілля та заподіяло шкоду довкіллю».

Згідно глави 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 № 171, нормативно розрізняється забруднення земель, забруднення ґрунтів та засмічення земель. Забрудненням земель є накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Забрудненням ґрунтів є накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості. Засміченням земель є наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відтак, органом досудового розслідування, як випливає з доданих матеріалів справи, не встановлено факту накопичення внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін в ґрунтах і ґрунтових водах, оскільки предметом дослідження були виключно ґрунти, а отже не встановлено факту забруднення земель.

Так само, не встановлено факту накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості. Виявлені в ґрунтових пробах кальцію та хлоридів, обсяг яких у водних витяжках перевищує фонові показники ще не означає, що ці речовини негативно впливають на ґрунти. За своїми властивостями кальцій та хлориди є показниками, які сприяють родючості ґрунтів, а виявлений обсяг цих речовин у відібраних зразках свідчить, що землі є цілком придатними для використання навіть з метою вирощування сільськогосподарських культур. Негативний вплив також не встановлений висновком експерта. Більше того, у висновку експерта на стор. 28 зазначено, що виявлений обсяг «забруднення» є допустимим.

Відтак, ні факт забруднення земель, ні факт забруднення ґрунтів, зібраними органом досудового розслідування та наданими матеріалами не підтверджується.

Згідно практики Верховного суду (Постанова ВС від 01.04.2026, справа №:688/580/22), - «Забруднення і псування (засмічення) земель є самостійними, нетотожними діяннями у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК. Визнаючи особу винною лише в одному з цих діянь, суд зобов`язаний встановити розмір шкоди і окремо оцінити, чи становить така шкода тяжкі наслідки як кваліфікуючу ознаку.»

Органом досудового розслідування розмір шкоди від засмічення земель не встановлювався і окремо не оцінювався.

З огляду на наведене, вважають, що відсутні будь-які правові та фактичні підстави для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 239 КК України, а висунуті органом досудового розслідування підозри є необґрунтованими та безпідставними з огляду на відсутність самої події злочину.

Звертають увагу також на те, що у клопотанні суб`єкт звернення не обґрунтовує наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, що згідно ч. 3 ст. 133 КПК України виключає застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, зауважили, що захід забезпечення позову, про який просить слідчий, не відповідає критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки передбачає у тому числі обмеження права користування майном, яке не має жодного відношення до злочинного діяння, що може негативно вплинути на результати господарської діяльності Товариства.

З урахуванням викладених обставин та виходячи з матеріалів справи №335/4171/26, вважали, що клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про арешт майна за тих обставин, які в ньому зазначені. Також додатково зазначили, що заперечення представника власника майна зводяться до необґрунтованості підозри. Разом з тим, на думку прокурора, такі заперечення не заслуговують на увагу та не відповідають дійсності. Зокрема саме про забруднення земель йдеться у відповідному висновку експерта. На підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК, оскільки директор ТОВ «Пектораль» ОСОБА_7 є найманим працівником, то за його діяння повинен відповідати працедавець. Цивільний позов пред`явлено саме до ОСОБА_7 бо так вважав за необхідне сам представник потерпілого, питання належності відповідача не досліджувалося. 05.08.2020 ОСОБА_7 став директором ТОВ «Пектораль». Період забруднення з 23.10.2020 по 03.06.2024, тобто він припадає на період керування ОСОБА_7 . Товариством. Під час досудового розслідування на адресу ТОВ «Пектораль» було надіслано вимогу щодо усунення виявлених недоліків, яка залишена без виконання. Земельна ділянка є комунальною власністю та знаходиться в оренді ТОВ «Пектораль». Разом з тим, сама база відпочинку як нерухоме майно, належить цьому Товариству. Інше нерухоме майно є знесеним, що і призвело до забруднення земель. Тому, просили в забезпечення цивільного позову накласти арешт на інше нерухоме майно, яке розташоване за адресою: вул. Домахи, буд. 2ж, м.Запоріжжя. Вартість майна, на яке вважають за необхідне накласти арешт, була взята з відповідного договору купівлі-продажу. Під час судового розгляду прокурор зазначив, що обмеження, які просили накласти у клопотанні можна скоригувати, а саме не позбавляти ТОВ «Пектораль» права користування нерухомим майном.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала свої заперечення та просила клопотання про арешт майна залишити без задоволення. Додатково зазначила, що в підозрі, яку було пред`явлено ОСОБА_7 не встановлено складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України. Забруднення та засмічення є різними речами. Для того щоб було саме забруднення, то треба доводити його небезпечність. Негативних наслідків щодо кальцію та хлориду не доведено. Не зазначено в матеріалах кримінального провадження яким чином визначалася земельна ділянка, яка була об`єктом огляду і чим визначалося забруднення чи засмічення. В самій підозрі орган досудового розслідування посилається лише на загальні норми з регулювання забруднення земель. Разом з цим, не визначено спеціальних норм, які регулюють таке питання. Зазначене дає підстави вважати, що не доведено навіть самої події кримінального правопорушеня. ОСОБА_7 не здійснював неправомірних дій самостійно. При цьому, щодо юридичної особи кримінальне правопорушення не порушувалося. Оцінка майна на час звернення з клопотанням до суду не проводилась. Обмеження, які просять застосувати може перешкоджати підприємницькій діяльності ТОВ «Пектораль». Арешт майна стосується не земельної ділянки, а іншого майна Товариства. Вважала, що не доведені підстави для арешту майна саме ТОВ «Пектораль», оскільки воно навіть не визначено цивільним відповідачем.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Завданням кримінального провадження із визначення, встановленого ст. 2 КПК України, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держава Україна, ратифікувавши Конвенцію, зобов`язалася поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності - ст. 41 Конституції України.

В силу приписів ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Разом з цим, існуюча практика Європейського суду з прав людини підтверджує правильність доводів даних заперечень.

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу

не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, зокрема як визначено в рішенні від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні, та відповідати вимогам закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Частини 10, 11 ст. 170 КПК України передбачають, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Положеннями ч. 1 ст. 171 КПК України встановлено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Таким чином, кримінально-процесуальним законом визначено вичерпний перелік осіб, на майно яких в рамках кримінального провадження може бути накладено арешт з метою забезпечення цивільного позову.

За змістом клопотання про арешт майна, яке є предметом розгляду СУ ГУНП України в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024082030000007 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України.

02.10.2026 в даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру гр. ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України, а саме забруднення земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та спричинило інші тяжкі наслідки.

02.10.2026 Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України було надано старшому слідчому СУ ГУНП в Запорізькій області майору поліції ОСОБА_10 цивільний позов до відповідача ОСОБА_7 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням на загальну суму 36 773 812,97 грн.

Чи взнавалася Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України потерпілою особою у даному кримінальному провадженні матеріали, які долучені до клопотання не свідчать, зокрема не долучено відповідної постанови слідчого та пам`ятки щодо роз`яснення прав та обов`язків потерпілого (представника потерпілого).

Згідно клопотання зазначено, що у зв`язку з вчиненням вказаного кримінального правопорушення, державі в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), в результаті забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше Чубанова), буд. 6, завдано збитки в розмірі 36 773 812 грн. 97 коп. (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок) на підставі чого в порядку ст.128 КПК України Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) було заявлено цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_7 заподіяну шкоду на вказану суму.

Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено, що 12.12.2002 здійснено державну реєстрацію ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466).

Наказом № 01 від 05.08.2020 ОСОБА_7 призначено на посаду директора ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466).

Статутом ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), в редакції, затвердженій рішенням єдиного учасника від 04 серпня 2020, визначено наступне:

- п. 7.1, п. 7.2 майно Товариства складають матеріальні та нематеріальні активи, а також інші цінності, власником яких є Товариство. Товариство є власником, зокрема майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність як вклад до статутного капіталу; майно, що набуте Товариством при здійсненні ним своєї господарської діяльності, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом;

- п. 8.2 виконавчим органом Товариства є директор Товариства;

- п.10.1.1. виконавчий орган Товариства є одноособовим в особі директора;

- п. 10.1.2. директор здійснює керівництво усією поточною діяльністю Товариства;

- п. 10.2. директор має право без довіреності виконувати від імені Товариства, укладати усі види угод з урахуванням обмежень, що передбачені Статутом, видавати довіреності, здійснює інші правочини;

- п. 10.7 директор має право:

- без довіреності здійснювати дії від імені Товариства, з урахуванням обмежень, що передбачені Статутом;

- представляти інтереси Товариства перед третіми особами;

- видавати довіреності на виконання від імені Товариства дії, що відносяться до компетенції Директора;

- відкривати в банківських, фінансових установах та кредитних установах поточні, депозитні, валютні та інші рахунки Товариства;

- на виконання своїх повноважень видавати внутрішні нормативні акти Товариства накази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання працівниками Товариства;

- підписувати від імені Товариства з трудовим колективом або його представниками колективний договір, проект якого затверджений Загальними зборами;

- приймати на роботу та звільняти з роботи працівників Товариства, укладати з ними трудові договори, застосовувати заходи заохочення та накладати стягнення, тощо.

На підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2020, укладеного із ПрАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» (ЄРДПОУ 03121566) (продавець), ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) (покупець) набуло право власності на об`єкт нерухомого майна (об`єкт незавершеного будівництва) у складі недобудованого спального корпусу літ А-4, недобудованого лікувального корпусу літ. Б-2, недобудованої їдальні літ. В-2, недобудованої трансформаторної підстанції літ. Г, недобудованої насосної літ. Д,, які розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул.Чубанова (на теперішній час вул. Домаха), буд. 6.

Від імені ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), указаний договір підписано директором ОСОБА_7 .

Відомості про право власності ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) на указаний вище об`єкт нерухомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.10.2020.

Згідно з п. 3.2 договору купівлі-продажу від 23.10.2020, укладеного між ПрАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» (ЄРДПОУ 03121566) та ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), одночасно з правом власності на придбаний об`єкт нерухомості до Покупця (ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466)) переходить право користування земельною ділянкою площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, на якій об`єкт нерухомості розташований, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Таким чином, з 23.10.2020 ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) являється користувачем земельної ділянки площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6.

За поясненнями прокурора у судовому засіданні з`ясовано, що зазначена земельна ділянка перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя.

Згідно з даними пред`явленої ОСОБА_7 підозри встановлено, що в період з 23.10.2020 по 03.06.2024 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин здійснено знесення об`єкта нерухомого майна (об`єкта незавершеного будівництва) у складі недобудованого спального корпусу літ А-4, недобудованого лікувального корпусу літ. Б-2, недобудованої їдальні літ. В-2, недобудованої трансформаторної підстанції літ. Г, недобудованої насосної літ. Д,, які розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6 на земельній ділянці площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025.

Директор ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) ОСОБА_7 в період з 23.10.2020 по 03.06.2024, не виконав указані вище спеціальні правила, що встановлені ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ч.ч. 1, 3, 7 Закону України «Про управління відходами», внаслідок чого відбулося забруднення ґрунту на площі 1,0757 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6, за категорією віднесена до земель оздоровчого призначення та має цільове призначення 06.01 - для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.

Так, 11.03.2026 в ході проведення огляду (за участі спеціалістів Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) території земельної ділянки площею 1,9583 га з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, де були розташовані недобудовані об`єкти, а саме недобудований спальний корпус літ.А-4, недобудований лікувальний корпус літ.Б-2, недобудована їдальня літ.В-2, недобудована трансформаторна підстанція літ.Г, недобудована насосна літ.Д, які належні ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова) буд.6, де виявлено вказані знесені будівлі в результаті чого допущено порушення ґрунту навалами будівельного сміття площею 1,0757 га та середнім об`ємом 3600 м3. Висота нагромадження будівельного сміття становить орієнтовно від 1 до 3 метрів.

У ході указаної слідчої дії спеціалістами Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) відібрано проби ґрунту на земельній ділянці площею 1,0757 га.

За результатами дослідження зразків ґрунту встановлено перевищення фонових концентрацій у ґрунтах по кальцію 160 мг/кг при фоновому 148,0 мг/кг, та хлоридів 92,3 мг/кг при фоновому 85,75 мг/кг.

Згідно із довідкою спеціалістів Запорізького регіонального центру ДУ «Держгрунтохорона», наданою листом від 25.06.2026 № 158-08/01/50, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд.6, забруднена кальцієм та хлоридами, вміст яких значно перевищує природний фон. Встановлені факти такого забруднення земельної ділянки створюють небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля.

Згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), в результаті забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше Чубанова), буд. 6, розмір яких склав 36 773 812 грн. 97 коп. (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-26/14491-ФХЕД від 31.08.2026, - розмір шкоди, зумовлений забрудненням земельних ресурсів площею 1,0757 га, через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), б.6, становить 36 773 812, 96 гривень (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок);

- була створена небезпека для довкілля внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, яка полягає в наявності у відібраній Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) пробі ґрунту забруднюючих речовин з фактичними концентраціями, що перевищують їх:

фоновий вміст (контрольний вміст) речовин у ґрунті - кальцій (водна витяжка) - в 1,08 разів;

фоновий вміст (контрольний вміст) речовин у ґрунті - хлориди (водна витяжка) - в 1,08 разів, що є фактом настання негативних кількісних та якісних змін у ґрунті та що в сукупності, в свою чергу, може призвести до змін біологічного, хімічного, фізичного складу та властивостей ґрунту.

Директор ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466) ОСОБА_7 , не виконуючи спеціальні правила, що встановлені ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ч.ч. 1, 3, 7 Закону України «Про управління відходами», передбачав наслідки своєї бездіяльності, але легковажно розраховував на їх відвернення.

Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи з 05.08.2020 на посаді директора ТОВ «Пектораль» (ЄДРПОУ 32297466), будучи особою, зобов`язаною виконувати вимоги ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ч.ч. 1, 3, 7 Закону України «Про управління відходами» при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд.6, в період з 23.10.2020 по 03.06.2024, передбачаючи наслідки своєї бездіяльності, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, указані спеціальні правила не виконав, що призвело до забруднення земель площею 1,0757 га, які є частиною земельної ділянки загальною площею 1,9583 га, кадастровий номер 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд. 6, речовинами, відходами та іншими матеріалами, що створило небезпеку для довкілля та заподіяло довкіллю шкоди у розмірі 36 773 812 грн. 97 коп. (тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі вісімсот дванадцять гривень 97 копійок), що є іншими тяжкими наслідками.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:044:0025, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Домаха (раніше - Чубанова), буд.6, з 22.10.2020 належить на праві власності юридичній особі - територіальній громад міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Таким чином, випливає, що шкода кримінальним правопорушенням була завдана земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, а не державній.

В долученому до клопотання цивільному позові наведено обґрунтування визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та здійснення ним захисту інтересів держави, а саме щодо Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), яка є виконавчим органом Державної влади, повноваження якого територіально поширюється на дві області.

Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №802 від 09.09.2020 було створено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції в тому числі Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пункту І Положення Інспекції затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20 лютого 2023 № 31 Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції України та їй підпорядковується.

У своїй діяльності Інспекція керується Конституцією України, Законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр- Міністра України, наказами Міндовкілля, дорученнями Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, його заступників, наказами Держекоінспекції, дорученнями Голови Держекоінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, актами Запорізької та Херсонської обласних державних адміністрацій, обласних рад, іншими актами законодавства України.

Інспекція, відповідно до Положення, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр щодо здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.

Згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Стаття 2 цього Закону вказує, що дія вказаного Закону поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель.

Закріплений обов`язок держави забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на території України у взаємозв`язку з закріпленим в законі принципом щодо обов`язковості додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності дає підстави для висновку про наявність прямого державного інтересу у забезпеченні реалізації зазначених положень. З метою мінімізації ризиків та зменшення негативних наслідків від недотримання зазначених положень, державні органи повинні діяти у найкоротші строки, оскільки порушення вимог екологічної безпеки може призвести до некерованих незворотних наслідків (Аналогічні висновки містяться в Постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 922/3025/20).

Пунктами 10, 11 Положення визначено, що Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

З огляду на викладене, вважали, що саме Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження.

Окремо в цивільному позові наведені обґрунтування порушення інтересів держави.

Так, у Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Держава, як суб`єкт публічного права, в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України), у тому числі відносин відшкодування шкоди.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до положень Законів України «Про охорону атмосферного повітря» та «Про основні засади (стратегію) держаної екологічної політики України на період до 2030 року» атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» об`єктами правової охорони навколишнього природного середовища, які підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Таким чином, охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, зокрема, забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

На загальнодержавному рівні екологічну безпеку визначено як невід`ємну складову національної безпеки.

Розмежування земель державної та комунальної власності в контексті відшкодування шкоди, завданої злочином за ч. 2 ст. 239 КК України (Забруднення або псування земель, що спричинило тяжкі наслідки), безпосередньо визначає належного позивача (суб`єкта, якому завдано матеріальних збитків і який має право на їх стягнення) у кримінальному провадженні.

Оскільки ч. 2 ст. 239 КК України є матеріальним складом злочину, обов`язковою умовою є настання тяжких наслідків у вигляді конкретних грошових збитків (наприклад, витрати на рекультивацію, оцінка шкоди довкіллю за відповідними Методиками.

Разом з цим, незалежно від форми власності на землю (державна чи комунальна), розрахунок шкоди здійснює ДЕІ на підставі спеціальних Методик (забруднення хімічними речовинами, засмічення відходами). Але ДЕІ виступає органом контролю, а не самим власником майна.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що у кримінальному провадженні потерпілим може бути визнано юридичну особу лише у випадку, якщо правопорушенням їй завдано безпосередньої майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України). Оскільки землі комунальної власності належать відповідній територіальній громаді (в особі сільської, селищної чи міської ради), майнова шкода від їх забруднення, псування чи незаконного використання завдається саме бюджету цієї громади, а не державному органу контролю.

Так, міські ради мають чітко визначені законодавством повноваження щодо захисту прав комунальної власності на землю, що включає право нарахування збитків та стягнення відшкодування за забруднення чи засмічення земель. Ці права базуються на нормах Земельного кодексу України (ЗКУ) (ст. ст. 12, 152, 156, 157), Цивільного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 33).

Також, відповідно до чч.2-5, ч. 7 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок. Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

Стаття 63 КПК України передбачає, що представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа. Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.

Слідчий отримує від потерпілого (або його представника, чи прокурора в інтересах держави/громади) цивільний позов.

Слідчий перевіряє наявність правових підстав, а саме: чи встановлено факт завдання матеріальних збитків або екологічної шкоди довкіллю (що є обов`язковим для ч. 2 ст. 239 КК); чи є зв`язок між діями підозрюваного (наприклад, директора чи виконроба Товариства) та завданою шкодою; чи закон покладає на Товариство обов`язок відшкодувати цю шкоду (ст. 1172, 1187 ЦК України).

Разом з тим, до матеріалі цивільного позову не було долучено відомостей про те, ким було здійснено накладення на нього електронного підпису, а також не долучено документів на підтвердження повноважень представника цивільного позивача - Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України.

Таким чином, підстави для звернення з цивільним позовом саме Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України належним чином матеріалами кримінального провадження, які були надані на дослідження слідчому судді, не доведені.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний відповідач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.

Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Стаття 96 ЦК України передбачає, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном (чч.1-2).

Відповідно до ст. 99-1 ЦК України керівник (одноосібний виконавчий орган), голова та члени колегіального виконавчого органу, голова та члени наглядової ради або ради директорів, ліквідатор, голова та члени комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), головний бухгалтер, корпоративний секретар, а також голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або установчими документами товариства, є посадовими особами такого товариства. Установчими документами товариства посадовими особами товариства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи товариства мають обов`язки перед товариством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління товариством (фідуціарні обов`язки). Посадові особи товариства зобов`язані діяти: 1) в інтересах товариства; 2) добросовісно та розумно; 3) у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності товариства; 4) у межах повноважень, наданих їм установчими документами товариства та законодавством. Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: 1) діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; 2) діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; 3) діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої установчими документами товариства, якщо для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; 4) бездіяльністю посадової особи у випадку, якщо вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; 5) іншими винними діями посадової особи.

У такій процесуальній ситуації, орган досудового розслідування має право просити про арешт майна Товариства, але лише за умови, що саме ця юридична особа є цивільним відповідачем у кримінальному провадженні, оскільки сама по собі підозра його директору не автоматизує арешт активів підприємства. Таким чином, на переконання слідчого судді, щоб арешт майна ТОВ «Пектораль» для забезпечення позову був законним, прокурор або потерпілий (цивільний позивач) мають пред`явити цивільний позов безпосередньо до цієї юридичної особи.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що фактично орган досудового розслідування ініціював питання щодо арешту майна ТОВ «Пектораль», а саме бази відпочинку «Вікторія», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 2 ж (два «ж»), що є відмінним від об`єктів огляду від 11.03.2026.

В обґрунтування такої позиції прокурор зазначив, що 08.02.2008 згідно договору купівлі - продажу ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕКТОРАЛЬ», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32297466, в особі генерального директора ОСОБА_8 , надалі покупець, придбала у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЖІНСТРУМЕНТ ТРЕЙДІНГ», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31637838, в особі ОСОБА_9 , придбала у власність базу відпочинку «Вікторія», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 2 ж (два «ж»), на земельній ділянці площею 21244 кв.м. на якій розташовані розташовані літ.А їдальня, матеріал стін цегла, загальною площею 81,6 кв.м.; літ.Б - будинок відпочинку, матеріал стін дошки, загальною площею 19,3 кв.м.; літ Ж-будинок відпочинку, матеріал стін цегла; загальною площею 175,1 кв.м; літ.И- будинок відпочинку, матеріал стін цегла, загальною площею 23,6 кв.м., літ.К- будинок відпочинку, матеріал стін цегла, загальною площею 23,5 кв.м., літ.М -склад, матеріал стін цегла, загальною площею 45,9 кв.м.; літ Н-склад, матеріали стін цегла, загальною площею 85,7 кв.м.; літ.О - вбиральня, №1-паркан; №2 - ворота; 1-замощення вартістю - 102716,45 грн. (сто дві тисячі сімсот шістдесят гривень сорок п`ять копійок), відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 19558400 база відпочинку «Вікторія», за адресою: м. Запоріжжя, вул.Чубанова, буд. 2 ж (два «ж»), на земельній ділянці площею 21244 кв.м. розташовані літ.А їдальня, матеріал стін цегла, загальною площею 81,6 кв.м.; літ.Б - будинок відпочинку, матеріал стін дошки, загальною площею 19,3 кв.м.; літ Ж-будинок відпочинку, матеріал стін цегла; загальною площею 175,1 кв.м; літ.И- будинок відпочинку, матеріал стін цегла, загальною площею 23,6 кв.м., літ.К- будинок відпочинку, матеріал стін цегла, загальною площею 23,5 кв.м., літ.М -склад, матеріал стін цегла, загальною площею 45,9 кв.м.; літ Н-склад, матеріали стін цегла, загальною площею 85,7 кв.м.; літ.О - вбиральня, №1-паркан; №2 - ворота; 1-замощення належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕКТОРАЛЬ», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32297466.

Отже, встановлено, що база відпочинку «Вікторія», за адресою: м.Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 2 ж (два «ж»), на праві власності належить ТОВ «Пектораль» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32297466).

Окремо зазначили, що керівником зазначеного товариства є директор ОСОБА_7 , який відповідно до відомостей ЄДР здійснює керівництво господарською діяльністю товариства та наділений повноваженнями щодо управління майном товариства, у тому числі його використання та розпорядження ним у межах наданих повноважень.

Тому, вважали, що з метою забезпечення відшкодування зазначеної шкоди та забезпечення кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на належну ТОВ «Пектораль» базу відпочинку, оскільки вказане нерухоме майно є майном юридичної особи, яка може нести цивільно-правову відповідальність за завдану кримінальним правопорушенням шкоду, а його відчуження або інше розпорядження ним може унеможливити чи ускладнити подальше виконання рішення суду в частині відшкодування завданої шкоди.

Тобто сам орган досудового розслідування не заперечує того факту, що майно, на яке просять накласти арешт не належить самому підозрюваному, а є власністю юридичної особи ТОВ «Пектораль».

Обмеження просили встановити щодо користування, відчуження та/або розпорядження таким майном відносно ТОВ «Пектораль».

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, вартість майна, на яке накладається арешт, повинна бути співмірною з розміром шкоди, заявленої в цивільному позові.

Разом з тим, відповідно до матеріалів клопотання встановлено, що вартість нерухомого майна, на яке хочуть накласти арешт в забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) визначено відповідно до довідки власника майна № 01-04 від 05.11.2007, яка була додана до договору купівлі-продажу від 08.02.2008 укладеного між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕКТОРАЛЬ», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32297466, в особі генерального директора ОСОБА_8 , надалі покупець, придбала у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЖІНСТРУМЕНТ ТРЕЙДІНГ», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31637838, в особі ОСОБА_9 , придбала у власність базу відпочинку «Вікторія», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 2 ж (два «ж»), на земельній ділянці площею 21244 кв.м., відповідно до якої залишкова вартість бази відпочинку «Вікторія» складає 102 716,45 грн.

Таким чином, відомості про оцінку майна, на яке мають намір накласти арешт, на час звернення з клопотанням, не визначалася. Тому, слідчий суддя вважає, що зазначене є недоліком такого клопотання.

Отже, за характером правопорушення, передбаченого ст. 239 КК України псування або забруднення земель юридичною особою зазвичай відбувається в процесі її господарської діяльності (наприклад, неналежне складування відходів, викиди виробництва тощо), управління якою здійснює керівник. Оскільки директор діє від імені підприємства, матеріальну відповідальність за позовом (про відшкодування збитків, завданих державі або іншим особам) несе саме Товариство.

ОСОБА_7 для ТОВ «Пектораль» є найманим працівником (ст. 10 Статуту). Підозрюваний не є єдиним засновником (учасником) зі 100% частки статутного капіталу і повністю не контролює усі кошти такого Товариства. Та навіть за такої ситуації, то згідно законодавства і Статуту ТОВ «Пектораль» (ст. 5, ст. 7) засновник не несе відповідальності за зобов`язаннями чи боргами підприємства, як і останнє не несе відповідального за такого.

Цивільний відповідач і підозрюваний, обвинувачений - це різні процесуальні фігури. Підозрюваний, обвинувачений несуть цивільну відповідальність за власні дії у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення. Цивільний відповідач - це не представник і не захисник підозрюваного, обвинуваченого, а самостійний учасник, який залучається до участі в кримінальному провадженні у зв`язку з наявністю законних підстав, через які цивільну відповідальність за дії, вчинені підозрюваним, обвинуваченим, несе інша особа - цивільний відповідач.

Як цивільний відповідач можуть бути батьки, опікуни, піклувальники та інші особи, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну та моральну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому гл. 9 КПК України.

Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Для притягнення як цивільного відповідача закон не вимагає, аби особа, яка провадить розслідування кримінального провадження виносили постанову, а суд ухвалу, для цього необхідно щоб було заявлено позов, тобто з фактичного моменту заявлення позову.

У кримінальному провадженні інтереси цивільного позивача, цивільного відповідача можуть представляти представники та законні представники.

Якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа, то їх представником може бути керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, а також працівник юридичної особи за довіреністю.

Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

- документами тобто свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером чи договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

- копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

- довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем.

Представник користується процесуальними правами особи, яку він представляє, крім права давати показання. Представник не вправі використовувати свої повноваження на шкоду інтересам особи, яку він представляє.

Як вже зазначалося, то арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

До локального предмета доказування при арешті майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), відносяться: наявність достатніх даних, що вказують на можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна або даних про здійснення таких дій (фактична підстава); дані про наявність фізичної, матеріальної, моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; пред`явлення цивільного позову про відшкодування фізичної, матеріальної, моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; вартість майна є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові; належність майна підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, фізичній чи юридичній особі, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; майно не перебуває у власності добросовісного набувача (умови арешту майна).

Основною метою законодавця є покращення ефективності правової регламентації захисту прав та свобод усіх учасників кримінального провадження. Уся діяльність держави повинна бути спрямована на реальне забезпечення прав і свобод своїх громадян, поваги до особи та як найширшого визнання загальнолюдських цінностей. Особливої уваги такий обов`язок держави набуває у разі найнебезпечнішого порушення прав особи в державі вчинення кримінального правопорушення. Здебільшого під час вчинення кримінального правопорушення особі завдано шкоди (майнової, моральної, фізичної). Обов`язковою обставиною, що підлягає доказуванню під час здійснення кримінального провадження є вид і розмір завданої шкоди (п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК). Ця обставина має важливе кримінальне процесуальне значення. Отже, завдання кримінального судочинства полягають не лише у призначенні покарання особі, котра вчинила кримінальне правопорушення, але й в усуненні його наслідків, зокрема, пов`язаних з порушенням майнових прав громадян, підприємств, установ, що потерпіли від вчинення кримінального правопорушення. Відшкодування матеріальної шкоди має важливе значення для усунення наслідків кримінального правопорушення поновлення порушених прав громадян, підприємств, установ, організацій.

Підставою для участі у кримінальному провадженні цивільного відповідача є у сукупності: подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду і встановлення особи, до якої може бути заявлено цивільний позов. Адже, як показує юридична практика, що не завжди підозрюваний чи обвинувачений виступає як цивільний відповідач, оскільки доволі часто така відповідальність покладається й на інших осіб, які у передбачених законодавством випадках несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну злочинним діянням підозрюваного, обвинуваченого. У зв`язку із цим необхідно погодитися із думкою ряду науковців про те, що осіб, на яких покладається обов`язок щодо відшкодування матеріальної шкоди у межах кримінального провадження, варто розділяти на дві групи: 1) особа, яка безпосередньо заподіяла шкоду шляхом вчинення кримінального правопорушення; 2) особа, на яку відповідно до положень чинного законодавства України покладено обов`язок нести матеріальну відповідальність за вчинення протиправних дій іншими особами.

Отже, якщо цивільним відповідачем є сам підозрюваний або обвинувачений, то відшкодування заподіяної матеріальної або майнової шкоди покладається на нього. В силу певних приписів у законі цивільним відповідачем є особа, на яку покладено обов`язок нести матеріальну (моральну) відповідальність за вчинення протиправних дій іншими особами. Ця підстава міститься в різних галузях права: цивільного, сімейного, трудового. Важливою ознакою, яка характеризує правовий статус цивільного відповідача, є те, що він є суб`єктом цивільно-правової відповідальності у рамках кримінального процесу. Ця ознака передбачає: відшкодування збитків потерпілому (потерпілим); передачу індивідуально визначеної речі; компенсування моральної шкоди потерпілому (потерпілим); відновлення становища, що існувало до порушення права потерпілого (потерпілих); припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. Рішення про притягнення як цивільного відповідача приймається щодо кожної особи окремо.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред`явлений їхніми законними представниками. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред`являти той же позов у кримінальному провадженні. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Як вже зазначалося матеріали надані до клопотання про арешт майна свідчать, що слідчим в повній мірі не перевірено право вимоги цивільного позивача, а також те, що ТОВ «Пектораль» не має будь-якого статусу у даному кримінальному провадженні, оскільки вимоги цивільного позову до нього не пред`явлені.

Накладення арешту на майно особи, яка не має належного процесуального статусу у позові, порушує принципи справедливості та співмірності обмеження права власності.

У випадку, коли держава блокує майно особи, до якої офіційно не пред`явлено жодних претензій та яка позбавлена можливості захищатися в статусі учасника процесу, то на неї покладається індивідуальний та надмірний тягар. Це руйнує справедливий баланс між суспільними інтересами та приватними правами будь-якої особи, зокрема юридичної. Оскільки особа не залучена до позову як відповідач, то вона обмежена в інструментах захисту: не може подати відзив на позов, повноцінно оспорювати суму збитків чи заявляти клопотання у статусі цивільного відповідача.

Також в судовому засіданні в межах клопотання не доводилися обставини щодо того, що майно на яке просили накласти арешт має статус речового доказу чи є об`єктом спеціальної конфіскації, оскільки метою такого арешту було визначено саме відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).

За встановлених обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 167, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП України в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024082030000007 від 08.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 23.10.2026 та проголошено о 15.15 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1