Рішення № 140941644, 23.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/8025/26

Провадження № 2-о/463/349/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м.Львів

Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Яворського С.Й.,

з участю секретаря судового засідання -Коцан С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

представник заявника - адвокат Янівська Галина Ярославівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту що має юридичне значення. Зокрема просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , трудової книжки, серії НОМЕР_2 , заповненої на ім`я " ОСОБА_2 ", дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву обґрунтовує тим, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.08.2026 року №134650041980 їй відмовлено. Однією з підстав відмови стало те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи, відображені у трудовій книжці, серії НОМЕР_2 , оскільки ім`я власника трудової книжки зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як у паспорті заявниці ім`я зазначене як « ОСОБА_4 ». При цьому зазначає, що розбіжність між документами стосується виключно написання однієї літери в імені власника документа: «Зеновия» та « ОСОБА_4 ». Вважає, що така розбіжність має очевидно технічний характер і виникла внаслідок помилки при заповненні трудової книжки, зазначена обставина не спростовує факту належності трудової книжки заявниці та не створює обґрунтованих сумнівів щодо особи її власника. Вказує, що наявність у документах таких розбіжностей позбавляє заявника можливості підтвердити її трудовий та страховий стаж, а відтак остання позбавлена можливості реалізації права на пенсійне забезпечення. У зв`язку з наведеним, просить заяву задовольнити.

Заява поступила до Личаківського районного суду м.Львова 26.08.2026 року та автоматизованою системою документообігу суду для розгляду такої було визначено суддю Яворського С.Й.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 21.09.2026 року, прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання заявник та представник заявника не з`явилися, належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. При цьому, 23.10.2026 року представник заявника - адвокат Янівська Г.Я. на адресу суду скерувала заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності заявника, вимоги заяви підтримує, просить про задоволення такої.

Представник заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. При цьому, 23.09.2026 року представник ОСОБА_5 через систему «Електронний Суд» скерувала клопотання про розгляд справи у її відсутності, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

З врахуванням зазначених обставин та відповідно до вимог ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності учасників процесу, які не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 23.10.2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності сторін по справі, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.

Крім того, як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06; п.57) суд зазначає, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03).

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, уродженка м.Львова, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Заявник ОСОБА_1 звернулася із заявою до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.08.2026 №134650041980 заявниці відмовлено.

Підставою відмови стало те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи, відображені у трудовій книжці, серії НОМЕР_2 , оскільки ім`я власника трудової книжки зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як у паспорті заявниці ім`я зазначене як « ОСОБА_4 ».

Згідно трудової книжки, серії НОМЕР_2 , заповненій 15 вересня 1978 року, власником такої зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження, серїі НОМЕР_3 від 16.09.1961 року, вбачається, що ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, №00055797254 від 08.01.2026 року, ОСОБА_7 , 25.10.1980 року уклав шлюб із ОСОБА_2 , який зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління, актовий запис №3576. Після державної реєстрації шлюбу заявник змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Водночас у трудовій книжці міститься запис про зміну прізвища « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_8 » на підставі паспорта, що додатково підтверджує належність зазначеного документа саме заявниці.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як реалізація права на пенсійне забезпечення, що випливає із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа.

Таким чином, судом встановлено, що у паспорті громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 та трудовій книжці, серії НОМЕР_2 виданої на ім`я " ОСОБА_2 ", міститься розбіжність у зазначенні імені заявника, яка має очевидний технічний характер та утворилася внаслідок помилки при заповненні трудової книжки, що позбавляє заявника можливості реалізувати належне їй право на пенсійне забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт належності документу знайшов своє підтвердження в матеріалах справи, будь-якого спору між заявником та заінтересованою особою не має, крім того, встановлення факту є необхідним заявнику для підтвердження її трудового та страхового стажу та реалізації гарантованого законом права на пенсійне забезпечення, перешкодою чому є невідповідність імені заявника у паспорті громадянина України та документі, що посвідчує таке право, а тому суд вважає, що даний факт підлягає встановленню.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.10, 12, 259, 263-265, 268, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , трудової книжки, серії НОМЕР_2 , заповненої на ім`я " ОСОБА_2 ", дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, місцезнаходження: 25006, м.Кропивницький, вул.Соборна,7А,код ЄДРПОУ 20632802.

Суддя Сергій ЯВОРСЬКИЙ