Рішення № 140929212, 15.10.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1185/26

Провадження №2/594/919/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

за участі секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - ТОВ «Бізнес позика»), звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 571331-КС-001 про надання кредиту від 18.12.2025, що становить 169 209,00 грн. Посилається на те, що відповідно до умов кредитного договору ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 50000 грн зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірі, передбаченому договором. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 31.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що доказів того, що ним були отримані кредитні кошти, розмір наданого кредиту, графіку погашення заборгованості, виписки з його карткового рахунку відповідача, а також розрахунку заборгованості позивачем суду не надано. Також звертає увагу на те, що у позовній заяві не вказано, коли саме відповідач отримав кредит. Позивач як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторін. Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані по справі докази, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він дійсно отримав у ТОВ «Бізнес Позика» кредит, розмір відсотків, а також наявність у нього заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача у додаткових поясненнях зазначає, що кредитний договір між Сторонами був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця в особистому кабінеті Позичальника, та підписаний Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Під час укладення Кредитного договору сторони погодились укласти Кредитний договір з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (що зазначено на самому початку Кредитного договору). Аналогічні положення зазначаються на початку Додаткових угод (у випадку їх укладення). Кредитний договір укладений між Сторонами не є договором приєднання (у розуміння ст. 634 Цивільного кодексу України). Позичальник не укладав Кредитний договір шляхом підписання заяви-анкети тощо про приєднання до публічної пропозиції. Кредитний договір не підписувався Відповідачем з накладенням кваліфікованого електронного підпису і не мав бути підписаним таким чином, оскільки як вже було зазначено вище, Кредитний договір між Сторонами був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця в особистому кабінеті Позичальника, та підписаний Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позичальник зайшов на веб-сайт Кредитодавця та зареєстрував на ньому свій особистий кабінет. Після цього, в своєму особистому кабінеті Позичальник заповнив свої анкетні дані, та відомості щодо суми бажаного кредиту. На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви була додана Анкета клієнта, яка є витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця. Погодивши Позичальнику кредит, Кредитодавець в інформаційно-телекомунікаційній системі на своєму веб-сайті надіслав Позичальнику в його особистий кабінет Оферту на укладення Кредитного договору та направив на його номер мобільного телефону, який він вказав заповнивши свої анкетні дані, СМС повідомлення з одноразовим ідентифікатором для прийняття Оферти на укладення Кредитного договору (для підписання Кредитного договору) у відповідності до ч. 3, ч. 4 та ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Позичальник ознайомився з Офертою на укладення Кредитного договору та умовами Кредитного договору, після чого він ввів отриманий на свій номер мобільного телефону одноразовий ідентифікатор у відповідній графі у своєму особистому кабінеті (заповнив формуляр заяви (форми) про прийняття акцепту на укладення Кредитного договору в електронній формі), чим акцептував Оферту на укладення Кредитного та підписав Кредитний договір своїм підписом одноразовим ідентифікатором у відповідності до ч. 6 ст. 11 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після цього, оригінал цілісного та незмінюваного Кредитного договору був розміщений в особистому кабінеті Позичальника на веб-сайті Кредитодавця в цілодобовому постійному доступі, а також був додатково направлений на електронну адресу Позичальника, яку він вказав під час заповнення своїх анкетних даних. Аналогічним чином Позичальники укладають Додаткові угоди до Кредитного договору (у випадку їх укладення). Сторонами була дотримана вимога законодавства щодо письмової форми правочину, оскільки Кредитний договір між Сторонами був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця в особистому кабінеті Позичальника, та підписаний Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після укладення Кредитного договору (Додаткових угод у випадку їх укладення) шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію, Кредитний договір був розміщений в особистому кабінеті Позичальника на веб-сайті ТОВ «Бізнес Позика». Крім того, Кредитний договір та Правила (Додаткові угоди у випадку їх укладення) були додатково направлені на електронну адресу Позичальника, яку він вказав під час заповнення анкетних даних в особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця. Крім того, під час укладення Кредитного договору Відповідач проходив відео-верифікацію, під час якої: зазначив, що він самостійно подав заявку на отримання кредиту; надав повну згоду на проведення відео-верифікації та фото-фіксації екрану з його зображенням та зображенням документів, що були пред`явлені ним під час здійснення відео-верифікації; підтвердив, що на нього не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту; зазначив свій номер телефону НОМЕР_1 (той самий номер телефону, який зазначений у Відзиві на позовну заяву як такий, що належить Відповідачу); зазначив серію та номер свого паспорта НОМЕР_2 та дату його видачі; зазначив свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо перерахування кредитних коштів, то згідно з п. 2.1. Кредитного договору кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 43 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Відповідно до п. 11.4.4. Кредитного договору Позичальник ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням. Згідно з п. 11.4.6. Кредитного договору вказаний Позичальником (з метою отримання Кредиту) поточний (картковий) рахунок, а також інший поточний (картковий) рахунок, який у разі потреби може бути надано Позичальником Кредитодавцю, належать саме Позичальнику і жодні треті особи не мають до нього доступу чи жодних прав щодо нього. Номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за Кредитним договором був вказаний Позичальником під час заповнення анкетних даних в його

особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця. На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви була додана «Анкета клієнта», яка є витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця, відповідно до якої Позичальником був зазначений номер банківської картки НОМЕР_3 для перерахування на цю картку кредитних коштів за Кредитним договором. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів. До Позовної заяви була додана довідка, сформована в платіжній системі «Platon», та яка була надана ТОВ «Бізнес Позика» посередником ТОВ «ПрофітГід», який надає послуги на підставі Договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020 . Також, 18.12.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 571331-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 7 000.00 грн.ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Додатковою угодою виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів. Щодо перерахування Відповідачу кредитних коштів за Додатковою угодою, повідомляємо суд про те, що до Позовної заяви була додана довідка, сформована в платіжній системі «ТАС Рау», та яка була надана ТОВ «Бізнес Позика» посередником АТ «ТАСКОМБАНК», який надає послуги на підставі Договору №83 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам від 11.11.2020. На підтвердження того, що Відповідач начебто не отримував кредитні кошти за Кредитним договором, сторона Відповідача могла просто надати суду виписку з банківського рахунку Відповідача, який був відкритий для обслуговування його банківської картки, однак вона таких дій не здійснила, оскільки їй чудово відомо, що Відповідач отримував кредитні кошти за Кредитним договором.

У додаткових поясненнях, поданих 01.10.2026 представником позивача, сторона Позивача вважала за необхідне додатково надати суду відповідь АТ «ТАСКОМБАНК», у якій банк підтверджує факт перерахування кредитних коштів за Додатковою угодою до Кредитного договору через його платіжну систему «ТАС Рау». Перерахування кредитних коштів за Кредитними договорами ТОВ «Бізнес Позика» за допомогою платіжних систем відповідних посередників відповідає положенням ст. 6 та ст. 9 Закону України "Про електронну комерцію", а вищевказаний доказ (докази) перерахування кредитних коштів є належними, допустимими та достатніми доказами перерахування кредитних коштів за Кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить справу слухати за його відсутності.

Належно повідомлений відповідач у судове засідання не з`явився. Про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 18.12.2025 укладено договір № 571331-КС-001 про надання кредиту та пропозицію (оферту) укласти Договір. ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 571331-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Вказаний договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням його персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-7977.

Згідно з п. 2.1 кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 43000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика».

Пунктами 2.3 - 2.12 кредитного договору визначено: строк, на який надається кредит - 24 тижні; стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована; Комісія за видачу кредиту (надалі - Комісія): 8 600,00 грн. Комісійна винагорода, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за Договором через Сайт Кредитодавця або через Особистий кабінет становить не більше 0,65% від суми платежу, що вноситься Позичальником. Строк дії Договору: до 04.06.2026. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 106 284,73 грн. Загальні витрати за Кредитом: 63 284,73 грн. Загальні витрати за Кредитом розраховані з урахуванням передбаченого у п. 2.6 Договору максимально можливого розміру комісійної винагороди, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через Сайт Кредитодавця або через Особистий кабінет. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: Шість тисяч дев`ятсот двадцять чотири цілих п`ятдесят чотири сотих процентів. Денна процентна ставка: 0,87 процентів.

Таким чином, 18.12.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 571331-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

У розділі 12 кредитного договору зазначено номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_4 та номер телефону відповідача.

Також, 18.12.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 571331-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписана у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 7 000.00 грн.

У пунктах 1-5 Додаткової угоди Кредитодавець та Позичальник підтвердили, що станом на 18.12.2025 сума неповернутого Позичальником Кредиту становить: 43 000 грн.; сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 430 грн. (надалі - Несплачені проценти);сума нарахованоїта несплаченої Комісіїстановить: 8 600 грн. (надалі - Несплачена Комісія). Кредитодавець та Позичальник домовились, що з дати укладення Додаткової угоди: Кредит збільшується на 7 000 грн., та Кредитодавець, на умовах викладених в Договорі, збільшує суму Кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми Кредиту та зобов`язується повернути, Кредит збільшений на 7 000 грн. у строки та на умовах викладених у Договорі. Після збільшення суми Кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 50 000 грн. На дату укладення Додаткової угоди Несплачені проценти, а також Несплачена комісія вносяться до Графіку платежів (п.6.1 цієї

Додаткової угоди)та підлягають сплаті відповідно до Графіку платежів. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 1 400 грн. Після укладення цієї Додаткової угоди та збільшення розміру Кредиту будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним, після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: загальний розмір Кредиту становить: 50 000 грн. (п.1 та п.2. Додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентнаставка: 6918,26 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 123 660,68 грн.; загальні витрати за Кредитом: 73 660,68 грн.; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієїДодаткової угоди: 169 календарних днів; денна процентна ставка: 0,87 процентів.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти 18.12.2025 в розмірі 43000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_4 (котру відповідачем вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), призначення платежу: перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_5 зг. кред.дог. №571331-КС-001 від 18.12.2025, що підтверджується довідкою про перерахування коштів ТОВ «ПрофітГід».

Щодо перерахування відповідачу кредитних коштів 18.12.2025 в сумі 7000 грн за Додатковою угодою, шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_4 , призначення платежу: перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_5 зг. ДУ від 18.12.2025 до кред.дог. №571331-КС-001 від 18.12.2025, до позовної заяви додана довідка, сформована в платіжній системі «ТАС Рау», яка була надана ТОВ «Бізнес Позика» посередником АТ «ТАСКОМБАНК», який надає послуги на підставі Договору №83 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам від 11.11.2020, а також копія Договору.

Факт перерахунку позивачем на рахунок відповідача коштів в загальному розмірі 50000 грн, окремими платежами в сумі 43000 та 7000 грн, також підтверджується інформаціє АТ «Пумб» з випискою по рахунку відповідача, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Відповідно до розрахунку позивача у відповідача станом на 09.07.2026 утворилась заборгованість за Договором №571331-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 169 209,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 49 850,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 84 359,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 25 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 10 000,00 грн. З розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем 02.02.2026 здійснено платіж на суму 150 грн, які позивачем зараховано в погашення заборгованості за тілом кредиту.

Згідно частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року вказав, що із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір № 571331-КС-001 про надання кредиту від 18.12.2025 на суму 43 000 грн та 18.12.2025 уклали додаткову угоду на суму 7000 грн, що разом становить 50000 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Договір № 571331-КС-001 про надання кредиту від 18.12.2025 ОСОБА_1 підписав електронним підписом - одноразовим ідентифікатором UA-7977, а додаткову угоду - одноразовим ідентифікатором UA-9183, що підтверджується візуальними формами послідовності дій Клієнта.

Згідно з п. 11.3.1. Кредитного договору Позичальник підтвердив, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Відповідно до п. 11.4.4. Кредитного договору Позичальник ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням.

Згідно з п. 11.4.6. Кредитного договору вказаний Позичальником (з метою отримання Кредиту) поточний (картковий) рахунок, а також інший поточний (картковий) рахунок, який у разі потреби може бути надано Позичальником Кредитодавцю, належать саме Позичальнику і жодні треті особи не мають до нього доступу чи жодних прав щодо нього.Номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за Кредитним договором був вказаний Позичальником під час заповнення анкетних даних в його особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця.

На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви додана «Анкета клієнта», яка є витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця, відповідно до якої позичальником був зазначений номер банківської картки НОМЕР_3 для перерахування на цю картку кредитних коштів за Кредитним договором.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 50000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника платежами в сумі 43000 грн та 7000 грн, що підтверджується відповідними доказами, які досліджені судом.

Вирішуючи питання стягнення комісії, суд виходить із такого.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Також Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Позивачем за умовами кредитного договору передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 8600 гривень, а в додатковій угоді в розмірі 1400 грн.

Разом із тим, у кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому, в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 10000 грн слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦКУ в розмірі 25000 грн, суд зазначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по цей час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦКУ, позивачем безпідставно нараховано відповідачу відсотки відповідно до статті 625 ЦКУ в розмірі 25000 грн, яка стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Суду не надано доказів повернення відповідачем отриманих коштів та процентів, які нараховані в межах строку кредитування, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення тіла кредиту у розмірі 49 850, 00 грн та прострочених платежів по процентах в сумі 84 359 грн, разом 134209,00 грн.

Матеріалами справи та судом належним чином встановлено, що кредитний договір із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, податкового номера, зареєстрованого місця проживання, мобільного номеру телефону, електронної адреси, рахунку позичальника, так і додаткова угода до Договору містять електронні підписи із одноразовими ідентифікаторами, які відповідно до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» були власноручно введені відповідачем для електронного підпису, що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір позики.

Таким чином, оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

При цьому, доказів про те, що персональні дані відповідача, зокрема, РНОКПП, дані паспорта громадянина України, місце проживання, електронна адреса, номер мобільного телефону, банківський рахунок були використані ТОВ « Бізпозика» для укладення кредитного договору від його імені, ОСОБА_1 до суду не надано. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався як і не оскаржував правомірність (дійсність) укладеного договору, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

Відтак посилання відповідача, на те, що матеріали справи не містять доказів укладення кредитного договору є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються наведеним судом обставинами та дослідженими доказами.

Суд також відхиляє як безпідставні доводи відповідача про відсутність належних та допустимих доказів перерахування йому кредитних коштів на виконання умов кредитного договору, оскільки ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти 18.12.2025 в розмірі 43000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_4 (котру відповідачем вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), призначення платежу: перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_5 зг. кред.дог. №571331-КС-001 від 18.12.2025, що підтверджується довідкою про перерахування коштів ТОВ «ПрофітГід».

Щодо перерахування відповідачу кредитних коштів 18.12.2025 в сумі 7000 грн за Додатковою угодою, шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_4 , призначення платежу: перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_5 зг. ДУ від 18.12.2025 до кред.дог. №571331-КС-001 від 18.12.2025, до позовної заяви додана довідка, сформована в платіжній системі «ТАС Рау», яка була надана ТОВ «Бізнес Позика» посередником АТ «ТАСКОМБАНК», який надає послуги на підставі Договору №83 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам від 11.11.2020, а також копія Договору.

Факт перерахунку позивачем на рахунок відповідача коштів в загальному розмірі 50000 грн, окремими платежами в сумі 43000 та 7000 грн, також підтверджується інформаціє АТ «Пумб» з випискою по рахунку відповідача, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Наведені докази в сукупності підтверджують отримання відповідачем кредитних коштів в загальному розмірі 50000 грн, окремими платежами в сумі 43000 та 7000 грн 18.12.2025 оскільки і сума отриманих коштів, і дата їх отримання відповідають умовам договором № 571331-КС-001 про надання кредиту від 18.12.2025 та додаткової угоди до нього від 18.12.2025, укладених між TOB «Бізнес позика» та ОСОБА_1 .

Посилання відповідача про відсутність доказів про перерахування відповідачу грошових коштів, відхиляються судом, оскільки інших джерел надходження на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 43000 грн та 50000 грн, ніж на підставі укладення кредитного договору та додаткової угоди до нього, ним не повідомлено і доводи позивача не спростовано.

Разом з тим, відповідач не надав суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти він не отримував.

Тому в суду відсутні підстави для сумніву, що ОСОБА_1 не було перераховано визначену умовами договору та додаткової угоди суму кредитних коштів, що підтверджується наведеними доказами та не спростовано відповідачем, який будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору не заявляв.

Таким чином, встановивши факт укладення між та відповідачем кредитного договору, а також факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, щодо стягнення тіла кредиту у розмірі 49 850, 00 грн та прострочених платежів по процентах в сумі 84 359 грн, разом 134209,00 грн.

В силу статті 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (м.Київ, б.Лесі Українки,26, офіс 411, 01133, код ЄДРПОУ 41084239, рахунок: IBAN: НОМЕР_6 , в АТ «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ банку: 21685166, код МФО банку: 300528), заборгованість за договором № 571331-КС-001 про надання кредиту від 18.12.2025 в розмірі 134209,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 49850,00 грн та суми прострочених платежів по процентах - 84359,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2111,70 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Головуючий: Г.І.Зушман