Рішення № 140916910, 22.10.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 583/1281/26

2/950/755/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1872715 від 09 жовтня 2024 року.

Позов мотивований тим, що 09 жовтня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 1872715 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний».

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачці кредит у сумі 32 000 грн, а відповідачка - повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними відповідно до погоджених сторонами умов.

Строк кредитування визначений договором у межах 360 днів. Договором передбачено фіксовані процентні ставки, зокрема пільгову процентну ставку в розмірі 0,75 % на день, яка застосовується з 08 листопада 2024 року до останнього дня строку кредитування.

Кредитні кошти в сумі 32 000 грн були перераховані на платіжну картку, реквізити якої відповідачка зазначила під час укладення договору.

У період виконання договору відповідачкою було здійснено часткові платежі на загальну суму 25 459,81 грн, з яких 1 200,01 грн зараховано на погашення тіла кредиту, а 24 259,80 грн на погашення процентів.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань станом на момент відступлення права вимоги у неї утворилася заборгованість.

13 серпня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 13082025-1, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1872715.

Згідно з реєстром боржників та повідомленням про відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимоги заборгованості за договором у сумі 98 081,99 грн, з якої: 30 799,99 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 51 282 грн - заборгованість за процентами; 16 000 грн - пеня (штрафні санкції).

Позивач також зазначив, що після набуття права вимоги ним у межах строку кредитування продовжувалось нарахування процентів за ставкою 0,75 % на день на залишок основного боргу 30 799,99 грн.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачки загалом 109 862,99 грн, а також судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Представник позивача просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала та заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надсилала.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи та наявність передбачених статтею 280 ЦПК України умов, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що 09 жовтня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1872715 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний». Договір укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку та він підписаний стороною.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачкою під час укладення договору використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «M957».

Отже, суд приходить до висновку, що кредитний договір укладений з дотриманням передбаченої законом письмової форми та є обов`язковим для сторін.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За пунктом 1.3 кредитного договору сума кредиту становить 32 000 грн.

Згідно з пунктом 2.1 договору кредит мав бути наданий у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Наданий суду лист ТОВ «ПЕЙТЕК» підтверджує успішне перерахування 09 жовтня 2024 року коштів у сумі 32 000 грн за реквізитами платіжної картки, вказаної при укладенні кредитного договору.

Суд оцінює зазначений доказ у сукупності з кредитним договором та розрахунком руху коштів і доходить висновку, що первісний кредитор належним чином виконав свій обов`язок із надання кредиту.

Крім того, здійснення відповідачкою платежів на погашення кредитної заборгованості в загальній сумі 25 459,81 грн узгоджується з фактом отримання нею кредитних коштів та виконання договору.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, установлені договором.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що з отриманих 32 000 грн у рахунок основного боргу відповідачкою погашено 1 200,01 грн, у зв`язку з чим неповернутий залишок кредиту становить 30 799,99 грн.

Доказів погашення цієї суми відповідачкою суду не надано. Отже, вимога про стягнення 30 799,99 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Пунктом 1.5 кредитного договору сторонами погоджено фіксовану процентну ставку.

Пільгова процентна ставка у розмірі 0,75 % на день відповідно до пункту 1.5.3 договору застосовується з 08 листопада 2024 року до останнього дня строку кредитування.

За статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що до моменту відступлення права вимоги первісним кредитором нараховано проценти, з урахуванням здійснених відповідачкою платежів, і непогашений їх залишок становив 51 282 грн.

Вказане нарахування здійснено в межах установленого сторонами строку кредитування.

Відповідачкою належного контррозрахунку або доказів сплати зазначеної суми не надано.

Таким чином, вимога про стягнення 51 282 грн процентів, нарахованих первісним кредитором, є доведеною.

13 серпня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 13082025-1.

За його умовами первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1872715.

У реєстрі боржників зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір № 1872715 та суму заборгованості, що передавалася фактору.

Факт здійснення фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією № 4838 від 15 серпня 2025 року.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 1077 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає фактору своє право грошової вимоги до третьої особи, а фактор надає або зобов`язується надати клієнту фінансування за плату.

Предметом договору факторингу відповідно до статті 1078 ЦК України може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.

Судом також враховано повідомлення про відступлення права вимоги, адресоване відповідачці.

Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та право вимагати від відповідачки виконання зобов`язання за кредитним договором № 1872715.

Позивач у позові просить стягнути додатково 11 781 грн процентів, зазначаючи, що ця сума нарахована за 51 календарний день у період з 14 серпня 2025 року по 03 жовтня 2025 року.

Разом з тим суд оцінює не лише викладені в позові твердження, а й докази, якими вони підтверджуються.

Наданий позивачем окремий розрахунок заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» містить нарахування процентів за період з 15 серпня 2025 року по 03 жовтня 2025 року за 50 календарних днів.

Зазначений розрахунок здійснено виходячи із залишку основного боргу 30 799,99 грн та процентної ставки 0,75 % на день, що становить 231 грн на день. Таким чином: 30 799,99 грн ? 0,75 % = 231 грн на день; 231 грн ? 50 днів = 11 550 грн.

Доказу нарахування ще 231 грн за 14 серпня 2025 року позивачем до матеріалів справи не надано.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України саме сторона, яка заявляє вимогу, повинна довести її розмір належними і допустимими доказами, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому суд приходить до висновку, що вимога про стягнення процентів, нарахованих новим кредитором, підлягає задоволенню в розмірі 11 550 грн, а в частині 231 грн. - задоволенню не підлягає.

Позивач просить також стягнути 16 000 грн штрафних санкцій, які були включені первісним кредитором до суми заборгованості, переданої за договором факторингу.

З наданого розрахунку та повідомлення про відступлення права вимоги вбачається, що зазначені 16 000 грн є пенею, нарахованою за порушення строків здійснення платежів за кредитним договором.

Разом із тим суд враховує спеціальне правове регулювання відповідальності позичальників у період дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальникові надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, передбачені договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання такого договору, підлягають списанню кредитодавцем.

Спірний кредитний договір укладено 09 жовтня 2024 року, а отже всі заявлені позивачем штрафні санкції у сумі 16 000 грн нараховані після 24 лютого 2022 року та у період дії воєнного стану.

При цьому зазначена сума за своєю правовою природою є саме відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не платою за правомірне користування кредитом.

За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідачки 16 000 грн пені відсутні.

Той факт, що право вимоги зазначеної суми було включено до реєстру боржників за договором факторингу, не змінює цього висновку, оскільки відповідно до статті 514 ЦК України новий кредитор набуває лише ті права та в тому обсязі, які належали первісному кредиторові.

Первісний кредитор не мав права вимагати сплати пені, яка відповідно до імперативної норми закону підлягала списанню, а тому такого права не міг набути і позивач.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 16 000 грн штрафних санкцій слід відмовити.

Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджена заборгованість відповідачки в такому розмірі: 30 799,99 грн - основний борг; 51 282 грн - проценти, нараховані первісним кредитором; 11 550 грн - проценти, нараховані новим кредитором у межах строку кредитування. Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню, становить: 30 799,99 грн + 51 282 грн + 11 550 грн = 93 631,99 грн.

У частині стягнення 16 231 грн, з яких 16 000 грн. - штрафні санкції та 231 грн. - документально не підтверджені проценти, у задоволенні позову слід відмовити.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Заявлені позовні вимоги становлять 109 862,99 грн, задоволенню підлягають вимоги в сумі 93 631,99 грн, тобто 85,226 % від заявленого розміру.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2 269,06 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; заявку № 16102 на виконання доручення від 09 лютого 2026 року; рахунок на оплату; акт № 16102 приймання-передачі виконаних робіт від 10 березня 2026 року.

Із зазначених документів убачається, що вартість наданої у цій справі професійної правничої допомоги визначена сторонами в сумі 10 000 грн, а акт містить деталізацію виконаних адвокатом робіт та їх вартості.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт і їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті.

Враховуючи часткове задоволення позову та положення частини другої статті 141 ЦПК України, витрати на правничу допомогу також підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 8 522,61 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263265, 280282 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1872715 від 09 жовтня 2024 року в загальному розмірі 93 631 (дев`яносто три тисячі шістсот тридцять одна) гривня 99 копійок, яка складається з: 30 799,99 грн - заборгованості за основною сумою кредиту; 51 282,00 грн. - заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором; 11 550,00 грн - заборгованості за процентами, нарахованими новим кредитором у межах строку кредитування.

У задоволенні позову в частині стягнення 16 231,00 грн, з яких 16 000,00 грн - штрафні санкції (пеня), 231,00 грн - проценти, розмір яких не підтверджений наданим розрахунком, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 522 (вісім тисяч п`ятсот двадцять дві) гривні 61 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуте Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя Роман БАКЛАНОВ