Рішення № 140911243, 15.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2026 р. Cправа № 902/978/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (вул. Заводська, буд. 150, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700)

до: Немирівської міської ради (вул. Соборна, буд. 26, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800)

до: Фермерського господарства "Агромрія-А" (вул. Гагаріна, буд. 1-Е, с.Бондурівка, Вінницький район, Вінницька область, 22832)

про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у запропонованій позивачем редакції та визнання відсутнім права оренди,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (вих. № 921 від 17.07.2026) до Немирівської міської ради та Фермерського господарства "Агромрія-А" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у запропонованій позивачем редакції та визнання відсутнім права оренди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 за вказаним позовом присвоєно єдиний унікальний номер справи № 902/978/26 та зазначену справу розподілено судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 27.07.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/978/26 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.09.2026 о 10:30 год.

Під час підготовчого провадження у справі учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачами подано відзиви на позовну заяву (а.с. 160-164, 171-223, т.1); позивачем - відповіді на відзиви (а.с. 165-170, 224-227, т.1).

Слід зазначити, що на підставі відповідного клопотання представнику позивача забезпечено участь у судових засіданнях у суді першої інстанції по справі № 902/978/26 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

За результатами слухання справи 15.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.10.2026 о 15:00 год, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 15.10.2026 повідомлені належним чином учасники справи (шляхом доставки ухвали від 23.09.2026 до Електронних кабінетів ЄСІТС) не з`явилися. Поряд з цим від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи по суті без їх участі, за змістом яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" заявлений позов підтримує у повному обсязі, відповідачі проти позову заперечують.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на протиправну відмову Немирівської міської ради щодо поновлення Договору оренди землі № б/н від 05.05.2018, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" дотрималося процедури звернення про поновлення договору оренди на новий строк, мало правомірне очікування на його поновлення, однак Немирівська міська рада передала земельну ділянку кадастровий номер 0523080600:02:001:0161 в оренду Фермерському господарству "Агромрія-А".

У відзиві на позовну заяву Немирівська міська рада вказує, що у встановлений договором та законом строк позивач звернувся до відповідача 1 з листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк 14 років, та розміру орендної плати. Водночас згідно із запропонованою редакцією додаткової угоди, що є додатком до листа повідомлення, позивач виклав у новій редакції договір, зі зміною в тому числі, строку дії договору; розміру орендної плати. Згоду щодо укладення договору оренди на змінених умовах відповідач 1 не надав.

У випадку заперечення орендодавця щодо подальших орендних відносин із орендарем переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може мати пріоритету над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Таким чином, ураховуючи недосягнення згоди сторін щодо поновлення договору оренди землі, чітку і однозначну відмову Немирівської міської ради у поновленні договору оренди у встановлений законодавством строк відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", приймаючи до уваги відсутність волевиявлення орендодавця на продовження договірних відносин та реалізацію його права як власника на користування і розпорядження майном на власний розсуд відповідно до статей 317, 319 ЦК України, дії Немирівської міської ради є обґрунтованими і правомірними.

У відповіді на відзив Немирівської міської ради позивач зазначає, що за період з 10.03.2025 по 17.04.2025 клопотання позивача про поновлення договору оренди землі не було розглянуто Немирівською міською радою через необхідність додаткового вивчення документів (за твердженням відповідача - 1).

Натомість, для розгляду клопотання, поданого ФГ "Агромрія-А", Немирівські міській раді знадобилося 5 робочих днів (з 01.05.2025 - 09.05.2025).

Оферта від ФГ "Агромрія-А" щодо отримання в оренду спірної земельної ділянки надійшла після закінчення місячного строку наданого Немирівській міській раді для розгляду клопотання позивача про поновлення договору оренди від 05.05.2018. А тому пропозиція відповідача - 2 не могла враховуватися Немирівською міською радою при вирішення питання про поновлення договору оренди від 05.05.2018.

На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", Немирівська міська рада знехтувала своїм обов`язковим провести перемовини з позивачем та узгодити істотні умови на яких мав бути поновленим договір оренди землі. В свою чергу, позивач зазначає, що у разі надходження від Немирівської міської ради пропозиції встановити при поновленні договору оренди землі річний розмір орендної плати - 7 500 грн за 1 га землі, як було запропоновано ФГ "Агромрія-А", така пропозиція була би акцептована.

Фермерське господарство "Агромрія-А" у поданому відзиві на позовну заяву стверджує, що є добросовісним набувачем та орендарем земельної ділянки. У відповідності до вимог земельного законодавства відповідачем 2 було зареєстроване право оренди в реєстрі речових прав на нерухомим майно, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Поряд з цим віддповідач 2 підтримує викладену Немирівською міською радою позицію у даному спорі.

У відповіді на відзив Фермерського господарства "Агромрія-А" позивач, зокрема, зазначає, що правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.09.2022 у справі №926/2720/21, який визначає можливість судового захисту прав добросовісного позивача, за відсутності своєчасно висловлених заперечень Немирівської міської ради, а також прийнятого рішення, яке не відповідає нормам законодавства, є релевантним до спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Розпорядженням голови Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області від 04.05.2018 №117 було передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) на території Бондурівської сільської ради Немирівського району Вінницької області загальною площею 46,5486 га (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зокрема, було передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" невитребувану земельну ділянку, яка була сформована із земельної частки (паю), що згідно з проєктом організації території земельних часток (паїв) має №464 та належала ОСОБА_1 (п. 4 додатку до розпорядження голови Немирівської РДА № 117 від 04.05.2018).

За змістом листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26.05.2025 № 321/14-25, відповідно до технічної документації щодо передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право власності на землю на території Бондурівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, а також даних Державного земельного кадастру, земельній ділянці №464 площею 2,5222 га присвоєно кадастровий номер 0523080600:02:001:0161.

05.05.2018 між Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (Орендар) укладено Договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, на підставі розпорядження голови Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області від 04.05.2018 № 117, розташовану на території Бондурівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Згідно із п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,5222 га, із числа невитребуваних земельних часток (паїв). Номер земельної ділянки згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - 464. Кадастровий номер 0523080600:02:001:0161.

Відповідно до пунктів 3-6 Договору на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури.

Земельна ділянка передається в оренду без будівель і споруд та інших об`єктів.

Нормативна грошова оцінка становить 73 584,59 грн.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, не має.

Договір укладається на строк 7 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни, але в будь-якому випадку діє до закінчення збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку цього Договору Орендар має переважне право поновити його на новин строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Згідно із п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8 830,15 грн за 1 рік.

Відповідно до пунктів 14-15 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01).

Пунктом 43 Договору визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Право оренди позивача на земельну ділянку за договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.08.2019 зі строком дії 7 років та правом пролонгації. Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу № 178878398 від 28.08.2019.

06.03.2025, з урахуванням належного виконання обов`язків за Договором оренди та маючи намір його поновити на той самий строк, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" звернулося до Немирівської міської ради з клопотанням № 450 від 06.03.2025, до якого, зокрема, додано проєкт додаткової угоди до договору оренди, а також витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Зазначене клопотання було отримано Немирівською міською радою 10.03.2025 за вхідним № 03-29-1238, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції на поданому документі.

Звернення позивача саме до Немирівської міської ради зумовлено тим, що ця рада на момент подання клопотання є розпорядником спірних земельних ділянок.

Так, відповідно до Перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 512-р від 06.05.2020 року, Бондурівська сільська рада увійшла до складу Немирівської міської територіальної громади.

Отже, після реформування адміністративно-територіального устрою України в 2020 році, земельна ділянка знаходиться в межах Немирівської міської територіальної громади (за межами с. Бондурівка) Вінницького району Вінницької області.

09.05.2025 рішенням 64-ї позачергової сесії 8 скликання Немирівської міської ради № 3341 відмовлено у поновленні договору оренди землі від 05.05.2018 щодо земельної ділянки площею 2,5222 га з кадастровим номером 0523080600:02:001:0161, сільськогосподарського призначення (код 01.01), розташованої за межами населеного пункту с. Бондурівка Немирівської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області. Дію договору оренди землі від 05.05.2018 припинено у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, - до 05.05.2025.

З урахуванням періоду ротації основної сівозміни ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" надано право зібрати врожай на зазначеній земельній ділянці. Колишнього орендаря зобов`язано відшкодувати Немирівській міській раді збитки, пов`язані з тимчасовим зайняттям земельної ділянки, у розмірі, пропорційному орендній платі, - з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Цього ж дня, 09.05.2025, рішенням 64-ї позачергової сесії 8 скликання Немирівської міської ради № 3338 "Про надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власники яких померли" вирішено передати в оренду Фермерському господарству "Агромрія-А" земельні ділянки загальною площею 28,5878 га, розташовані за межами населених пунктів Немирівської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01), строком на 25 років або до моменту державної реєстрації прав власності спадкоємцями. Орендну плату встановлено в розмірі 7 500,00 грн за 1 га. Припинено дію договорів оренди землі від 05.05.2018, укладених між Немирівською РДА та ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", у зв`язку із закінченням строку їх дії. Міському голові Качуру В.М. доручено укласти договори оренди із ФГ "Агромрія-А", а останнє зобов`язано укласти та зареєструвати такі договори відповідно до вимог законодавства.

На виконання зазначеного рішення 19.05.2025 між Немирівською міською радою та Фермерським господарством "Агромрія-А" укладено договір оренди землі.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 484453318 від 03.07.2026) право оренди земельної ділянки кадастровий номер 0523080600:02:001:0161, площею 2,5222 га, зареєстровано 21.05.2025 за Фермерським господарством "Агромрія-А".

Вважаючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" дотримано порядку поновлення договору оренди, а Немирівська міська рада до закінчення строку дії договору не прийняла рішення про відмову у поновленні договору, зазначене Товариство звернулося із відповідним позовом до суду про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у запропонованій позивачем редакції та визнання відсутнім права оренди за відповідачем 2.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

16.01.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16 липня 2020 року), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 126-1 Земельного кодексу України якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 Земельного кодексу України.

Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 Земельного кодексу України, за загальним правилом заборонено.

З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" базується саме на положеннях статті 126-1 Земельного кодексу України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі".

Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23 листопада 2023 року у справі №906/1314/21.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про оренду землі", що була чинною на момент укладення договору оренди, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

В силу положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

У пункті 38 постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19 зазначено, що положення частин п`ятої та шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачаються два різні механізми продовження орендних правовідносин - загальний та спеціальний.

За загальним правилом, визначеним частиною п`ятою цієї статті, орендодавець після отримання від орендаря листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі разом із проєктом додаткової угоди протягом одного місяця розглядає таку пропозицію, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору та, за відсутності обґрунтованих заперечень, приймає рішення про поновлення договору і укладає відповідну додаткову угоду.

Натомість спеціальне правило, передбачене частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", застосовується у випадку, коли орендодавець після отримання відповідного повідомлення орендаря протягом одного місяця після закінчення строку договору не висловив заперечень щодо його поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах без прийняття орендодавцем окремого рішення.

Пункти 41 та 43 цієї ж постанови Великої Палати Верховного Суду містять висновок про те, що єдиним механізмом оформлення продовження орендних правовідносин є укладення додаткової угоди, передбаченої частинами третьою, п`ятою - восьмою та одинадцятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", що підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Отже, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця у разі наміру поновити договір оренди землі, завершення якої полягає в укладенні додаткової угоди - за згодою сторін або на підставі судового рішення.

Таким чином, положення частин першої - п`ятої статті 33 Закону підлягають застосуванню у їх системному та хронологічному взаємозв`язку.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України "Про оренду землі" при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати або інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, зміст наведеної норми свідчить, що поновлення договору оренди землі можливе лише за умови досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов. За відсутності такої згоди, у тому числі з боку орендодавця, переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк припиняється.

Норми щодо переважного права орендаря спрямовані виключно на забезпечення пріоритету його інтересів перед іншими особами та не надають йому права вимагати укладення договору на новий строк за відсутності згоди орендодавця зі зміненими умовами.

Аналогічний правовий висновок викладений у пунктах 8.25 - 8.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі №143/591/20, у якій зазначено, що юридичним фактом, з яким закон пов`язує поновлення договору оренди землі, є досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов такого договору.

Отже, власник земельної ділянки має право висловлювати заперечення щодо поновлення договору оренди, зокрема у частині умов його використання та інших істотних умов договору.

Слід зазначити, що Немирівська міська рада у спірних правовідносинах не є власником спірної земельної ділянки, а здійснює повноваження щодо передачі такої земельної ділянки в тимчасове платне користування як невитребуваної до моменту державної реєстрації права власності на неї спадкоємцями.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічно, згідно зі статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципі законності.

Отже, будь-яке рішення органу місцевого самоврядування щодо відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки повинно ґрунтуватися на вимогах закону, бути належним чином вмотивованим та прийнятим з урахуванням прав та законних інтересів сторін орендних правовідносин.

Як передбачено статтею 33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Зміна умов такого договору можлива лише за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо істотних умов договору переважне право орендаря припиняється.

Разом з тим реалізація зазначених положень закону передбачає обов`язок сторін діяти добросовісно та вживати заходів для досягнення домовленості щодо умов продовження орендних правовідносин. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №906/1314/21 орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, як орендодавець, зобов`язаний добросовісно провести переговори з орендарем щодо умов укладення договору на новий строк. Безпідставна відмова від такого узгодження або ухилення від проведення переговорів може свідчити про зловживання правом та порушення переважного права орендаря.

З огляду на наведене, у випадку передачі земельної ділянки в оренду іншій особі орган місцевого самоврядування повинен належним чином обґрунтувати причини неврахування переважного права попереднього орендаря, який належно виконував свої договірні обов`язки.

Водночас у цивільному праві діє принцип добросовісності, закріплений, зокрема, у статті 3 Цивільного кодексу України, одним із проявів якого є доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки). Згідно з цією доктриною сторона не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, якщо інша сторона обґрунтовано покладалася на таку поведінку та діяла собі на шкоду. Такий підхід викладений, зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17.

Отже, орган місцевого самоврядування, який протягом дії договору оренди визнавав правомірність користування земельною ділянкою орендарем та приймав орендну плату, не може без належного правового обґрунтування ігнорувати передбачене законом переважне право такого орендаря та передавати спірну земельну ділянку в оренду іншій особі.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди звернувся до орендодавця з клопотанням про поновлення договору оренди та надіслав проєкт додаткової угоди, а саме лист вих. №450 від 06.03.2025, який отримано Немирівською міською радою 10.03.2025, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції.

Тобто, позивачем дотримано передбаченого частинами 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" порядку реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі.

Також матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, що підтверджується копіями квитанцій про сплату орендної плати та податковими деклараціями з плати за землю.

Водночас протягом встановленого законом строку розпорядником земельної ділянки не було надіслано орендарю обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди на новий строк у розумінні частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладення договору оренди та державної реєстрації права оренди.

Отримавши 10.03.2025 лист орендаря з проєктом додаткової угоди про поновлення договору оренди, Немирівська міська рада була зобов`язана у місячний строк, тобто не пізніше 09.04.2025, розглянути подані пропозиції, узгодити істотні умови договору або висловити обґрунтовані заперечення щодо поновлення договору оренди шляхом прийняття відповідного рішення та повідомлення орендаря. Проте відповідних дій органом місцевого самоврядування вчинено не було.

Суд наголошує, щодо безпідставності посилань Немирівської міської ради на положення Закону України "Про адміністративну процедуру" як на підставу для продовження строку розгляду заяви, оскільки правовідносини щодо поновлення договору оренди землі врегульовані спеціальними нормами статті 33 Закону України "Про оренду землі", які підлягають застосуванню у даному випадку.

Крім того, у рішенні у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини наголосив на особливій важливості принципу належного урядування, відповідно до якого державні органи зобов`язані діяти своєчасно, послідовно та у спосіб, що забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах, які стосуються майнових прав особи. Аналогічні підходи висловлені ЄСПЛ у рішеннях у справах "Oneryildiz v. Turkey" (пункт 128) та "Beyeler v. Italy" (пункт 119).

За таких обставин Немирівська міська рада, отримавши лист-повідомлення орендаря про поновлення договору оренди, була зобов`язана організувати розгляд цього питання з дотриманням передбаченого законом місячного строку, у тому числі шляхом скликання відповідної сесії ради.

Суд констатує, що договір оренди землі, укладений сторонами 05.05.2018, діяв до 05.05.2025. Водночас до закінчення строку його дії Немирівською міською радою не було прийнято рішення про відмову у поновленні договору оренди на новий строк.

З урахуванням своєчасно поданого позивачем листа-повідомлення про намір укласти договір оренди землі на новий строк, спливу передбаченого законом місячного строку на розгляд такого повідомлення, а також закінчення строку дії договору оренди, відсутність у визначений законом строк обґрунтованих заперечень орендодавця свідчить про настання правових наслідків, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі". Таким чином, починаючи з 06.05.2025 договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Лише 09.05.2025 рішенням 64 позачергової сесії 8 скликання Немирівської міської ради №3338 припинено дію договорів оренди землі від 05 травня 2018 року, укладених між Немирівською районною державною адміністрацією та ТОВ "ПК "Зоря Поділля", у зв`язку із закінченням строку, на який їх було укладено.

За таких обставин прийняття Немирівською міською радою рішення про відмову у поновленні договору оренди та припинення його дії після спливу строку договору не може впливати на правові наслідки, що вже настали відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме - поновлення договору оренди на той самий строк, починаючи з 06.05.2025.

Отже, відповідне рішення органу місцевого самоврядування прийнято всупереч вимогам статті 33 Закону України "Про оренду землі", порушує переважне право позивача на укладення договору оренди на новий строк та є протиправним.

Аналізуючи доводи відповідачів щодо застосування правових висновків Верховного Суду, суд звертає увагу, що у постанові від 21 вересня 2022 року у справі №926/2720/21 Верховний Суд сформулював алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) залежно від поведінки сторін договору.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що у випадку, коли орендар своєчасно звернувся до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору та надав проєкт договору, а орендодавець у встановлений законом строк не висловив заперечень щодо поновлення договору оренди землі, суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той самий строк і на тих самих умовах.

Саме така правова ситуація має місце у даній справі, оскільки позивач своєчасно звернувся до орендодавця з листом-повідомленням та проєктом додаткової угоди, тоді як Немирівська міська рада у встановлений законом строк не висловила обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди.

Отже, суд вважає релевантними правові висновки Верховного Суду щодо можливості судового захисту прав добросовісного орендаря у разі відсутності своєчасно висловлених заперечень орендодавця.

При цьому сам по собі факт подальшого висловлення заперечень без оцінки їх змісту та без дотримання передбаченого законом порядку не може бути підставою для відмови у поновленні договору оренди, оскільки такий підхід суперечив би принципам правової визначеності, законності та верховенства права.

Зі змісту рішення 64 (позачергової) сесії 8 скликання Немирівської міської ради Вінницької області №3340 від 09 травня 2025 року "Про відмову у поновленні договору оренди та припинення його дії" вбачається, що підставою для прийняття такого рішення, зокрема, визначено положення статті 1285 Цивільного кодексу України, а також статей 4 та 19 Закону України "Про оренду землі".

Дійсно, відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини є особа, яка управляє спадщиною.

Згідно з частиною п`ятою статті 1277 Цивільного кодексу України спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 Цивільного кодексу України, якою визначено, що охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження такого майна до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до частини першої статті 1285 Цивільного кодексу України, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду або вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його у належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є відповідна сільська, селищна чи міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

Разом з тим наведені положення законодавства регулюють правовідносини щодо охорони та управління спадковим майном.

Крім того, на момент укладення спірного договору оренди діяла редакція частини шостої статті 19 Закону України "Про оренду землі" (у редакції від 04 червня 2017 року), відповідно до якої особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, мала право передати таку земельну ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на відповідну земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов`язково зазначалося у договорі оренди.

Надалі до зазначеної норми були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності 16 січня 2020 року, відповідно до яких особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, має право передати таку земельну ділянку в оренду без права на поновлення договору оренди землі.

Водночас правовий статус спірної земельної ділянки як невитребуваної земельної частки (паю) зумовлює застосування спеціального правового регулювання, передбаченого Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Згідно зі статтею 13 цього Закону нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, однак відповідно до протоколу розподілу земельних ділянок не була виділена конкретному власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або право на яку посвідчено відповідно до законодавства, однак така земельна частка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки та невитребувані земельні частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк, визначений договором оренди, але не довше ніж до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди.

З моменту державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

У разі якщо договір оренди невитребуваної земельної ділянки закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, орендар має право на збирання такого врожаю, тоді як власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим користуванням земельною ділянкою.

Також договір оренди земельної ділянки, сформованої з невитребуваної земельної частки (паю), у разі переходу такої земельної ділянки у комунальну власність припиняється через два роки з дня державної реєстрації права комунальної власності на неї, якщо інше не передбачено самим договором.

Отже, наведені норми законодавства свідчать, що правовідносини щодо передачі в оренду земельних ділянок, сформованих з невитребуваних земельних часток (паїв), регулюються спеціальним законом, який визначає особливості розпорядження такими земельними ділянками, що відрізняються від правового режиму управління спадковим майном.

Сам по собі факт смерті власника земельної частки (паю) не змінює правової природи спірної земельної ділянки як невитребуваної земельної частки (паю), правовий режим якої врегульований спеціальними нормами земельного законодавства, зокрема Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Саме цими нормами передбачено право відповідних органів передавати такі земельні ділянки в оренду до моменту оформлення спадкоємцями права власності на них.

Крім того, положення частини шостої статті 19 Закону України "Про оренду землі" регулюють правовідносини передачі в оренду земельної ділянки як об`єкта спадщини, тоді як у даному випадку спірні правовідносини виникли щодо невитребуваної земельної частки (паю), яка була передана в оренду позивачу ще до оформлення будь-яких спадкових прав на неї.

За таких обставин посилання Немирівської міської ради на норми цивільного законодавства, що регулюють управління спадщиною, не може бути підставою для відмови у поновленні договору оренди, оскільки спірна земельна ділянка не перебувала у режимі спадкового майна, а належала до категорії невитребуваних земельних часток (паїв).

Суд звертає увагу, що як рішеннями органів державної влади щодо передачі земельної ділянки в користування, відомостями Державного земельного кадастру, так і умовами пункту 2 договору оренди земельної ділянки підтверджується її правовий статус невитребуваної земельної частки (паю).

Умови договору оренди землі від 05.05.2018 щодо строку його дії протягом семи років із наданням орендарю переважного права на поновлення договору на новий строк (пункт 8 договору) не можуть вважатися нікчемними, у судовому порядку недійсними не визнавалися та не суперечать положенням статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Зазначена норма закону не містить заборони щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок, сформованих із невитребуваних земельних часток (паїв), а лише встановлює, що такі договори діють до моменту державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку, зокрема за спадкоємцем або у разі переходу такої земельної ділянки у комунальну власність.

Отже, стаття 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлює спеціальне правове регулювання орендних правовідносин щодо невитребуваних земельних часток (паїв), яке відрізняється від правового регулювання оренди земельних ділянок, що входять до складу спадщини, передбаченого статтею 19 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим під час прийняття рішення 64 (позачергової) сесії 8 скликання Немирівської міської ради Вінницької області №3341 від 09.05.2025 року "Про відмову у поновленні договору оренди та припинення його дії" органом місцевого самоврядування не було враховано положення зазначеного спеціального закону, натомість помилково застосовано положення статті 1285 Цивільного кодексу України, а також статей 4 та 19 Закону України "Про оренду землі", які регулюють правовідносини управління спадковим майном та передачі в оренду земельних ділянок, що входять до складу спадщини.

За таких обставин, відповідне рішення Немирівської міської ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправним та порушує передбачене законом переважне право позивача на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Верховний Суд у постанові від 15 січня 2019 року у справі №908/2217/17 зазначив, що у разі встановлення факту дотримання орендарем процедури та строків звернення до орендодавця з повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем обов`язку, передбаченого частиною п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", щодо розгляду такого повідомлення у місячний строк і надання обґрунтованої відповіді, поведінка орендодавця не може вважатися добросовісною.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права або інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Відповідні право чи інтерес повинні бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та спричиненим цим наслідкам.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23) та від 04 листопада 2020 року у справі №327/1884/17.

Суд відхиляє доводи Немирівської міської ради про те, що запропоновані позивачем у проєкті додаткової угоди положення свідчать про зміну істотних умов договору оренди.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов договору оренди землі від 05.05.2018 річний розмір орендної плати становив 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Разом з тим у листі-повідомленні від 06.03.2025 №450 з проєктом додаткової угоди позивач запропонував при поновленні договору встановити річну орендну плату у фіксованому розмірі 17655,4 грн, що є істотно більшим за розмір орендної плати, передбачений чинним договором (8830,15 грн), який відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2025 році (48230,54 грн, а.с. 24, т.1) становив би 5787,67 грн. Отже, запропоновані позивачем умови не погіршували становища орендодавця та не могли розцінюватися як порушення його прав.

Інші положення проєкту додаткової угоди, зокрема щодо порядку збирання врожаю та відшкодування збитків власнику земельної ділянки, фактично спрямовані на приведення умов договору у відповідність до вимог чинного законодавства та Типового договору оренди землі. Такі умови узгоджуються, зокрема, з положеннями частини четвертої статті 19 Закону України "Про оренду землі" та частини третьої статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а тому їх включення до проєкту додаткової угоди саме по собі не свідчить про зміну правової природи спірних правовідносин.

Суд зауважує, що істотні умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону України "Про оренду землі", а умови додаткової угоди щодо меліорації, порядку збирання врожаю та відшкодування збитків до таких не відносяться.

Крім того, відповідно до змісту статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі отримання листа-повідомлення орендодавець мав право або погодитися із запропонованими умовами, або надати орендарю власні пропозиції щодо зміни істотних умов договору. Така зустрічна пропозиція становила б нову оферту, з якою орендар вправі був погодитися або не погодитися, наслідком чого була б втрата переважного права.

Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №906/1314/21 зазначив, що у разі отримання пропозиції про поновлення договору орган державної влади чи місцевого самоврядування зобов`язаний діяти добросовісно та провести переговори з орендарем щодо узгодження умов договору. Якщо ж такий орган безпідставно відмовляє в укладенні договору та не вживає заходів для досягнення домовленостей, це свідчить про зловживання правом та порушення законних прав орендаря.

Однак матеріалами справи не містять доказів, що Немирівська міська рада здійснила будь-які дії, спрямовані на узгодження умов поновлення договору оренди чи надала позивачу альтернативні пропозиції щодо істотних умов договору. Натомість орендодавець фактично ухилився від проведення добросовісних переговорів та прийняв рішення про відмову у поновленні договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сам факт включення до проєкту додаткової угоди уточнених умов договору не може свідчити про припинення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі, а тому доводи апелянта у цій частині є безпідставними.

При цьому запропоновані позивачем істотні умови додаткової угоди до договору оренди не порушують прав та інтересів Немирівської міської ради, оскільки передбачають строк дії договору на наступні сім років від дати укладення первісного договору, а розмір орендної плати визначено у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає граничному розміру орендної плати, встановленому підпунктом 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову у частині визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 05 травня 2018 року укладеною у редакції, запропонованій позивачем.

Щодо вимоги позивача про визнання додаткової угоди укладеною з моменту її підписання сторонами (пункт 3 проєкту додаткової угоди), суд бере до уваги, що невідповідність окремих положень договору вимогам законодавства сама по собі не свідчить про невідповідність закону всієї угоди. У такому випадку суд вправі змінити або виключити відповідні положення договору, залишивши інші його умови чинними.

Отже, суд уповноважений частково задовольнити позовні вимоги щодо визнання укладеною додаткової угоди, враховуючи їх обґрунтованість та відповідність нормам законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення сторонами домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором або не обумовлено характером його зміни. Якщо ж договір змінюється у судовому порядку, відповідні зобов`язання змінюються з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №921/530/18, де зазначено, що у разі внесення змін до договору на підставі судового рішення відповідні права та обов`язки сторін виникають саме з моменту набрання таким рішенням законної сили.

Отже, зміни до прав та обов`язків сторін за договором, який визнається укладеним на підставі судового рішення, набувають чинності з моменту набрання таким рішенням законної сили.

Разом з тим підлягає виключенню з тексту додаткової угоди положення щодо припинення строку дії договору у випадку набрання законної сили рішенням про визнання спадщини відумерлою, оскільки частиною третьою статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що договір оренди припиняється з моменту державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Визначаючись щодо позовної вимоги про визнання відсутнім у Фермерського господарства "Агромрія-А" права оренди спірної земельної ділянки, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Верховний Суд у своїй практиці звертає увагу на специфіку так званого "книжкового володіння" нерухомим майном, яка полягає, зокрема, у тому, що нерухомістю можуть володіти одночасно кілька осіб, але щодо різних речових прав. Зокрема, якщо зареєстровані право власності та право оренди нерухомого майна, то і особа, зареєстрована як власник, і особа, зареєстрована як орендар, визнаються фактичними володільцями нерухомої речі щодо відповідних речових прав (постанови Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі №911/665/22, від 20 вересня 2023 року у справі №910/3453/22, від 17 квітня 2024 року у справі №640/14353/19 (пункт 6.14), від 24 липня 2024 року у справі №920/14/23 (пункт 50).

Позовна вимога про визнання відсутнім у ФГ "Агромрія-А" права оренди спірної земельної ділянки є похідною від вимог про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є лише підставою для внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а після внесення таких записів рішення про державну реєстрацію прав вичерпує свою дію.

Отже, належним способом захисту у разі, коли особа вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є звернення до суду з вимогою про визнання відсутнім права оренди у особи, за якою воно зареєстроване. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідної особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі №513/879/19).

У постанові від 04 лютого 2026 року у справі №920/1557/24 Верховний Суд звернув увагу, що вимоги первісного орендаря про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди та одночасно про визнання відсутнім права оренди у наступного орендаря можуть бути належним та ефективним способом захисту порушеного права у випадку, коли орендодавець безпідставно відмовляє у поновленні договору та передає спірну земельну ділянку іншій особі.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №610/1030/18.

Разом з тим Верховний Суд зазначив, що можливість застосування такого способу захисту залежить від наявності у позивача чинного права оренди на момент звернення до суду. Якщо ж на момент пред`явлення позову право оренди позивача вже припинено, відповідна позовна вимога про визнання відсутнім права оренди у іншого орендаря не може бути заявлена, оскільки позивач більше не є носієм відповідного майнового права.

На відміну від наведених у постанові Верховного Суду обставин, у даній справі позивач звернувся до суду, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ним було належним чином реалізовано переважне право на поновлення договору оренди землі, однак орендодавець безпідставно відмовив у його поновленні та передав спірну земельну ділянку в оренду іншій особі - Фермерському господарству "Агромрія-А".

Отже, позивач вважає, що його право оренди не припинилося, а підлягає поновленню, у зв`язку з чим одночасне заявлення вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди та про визнання відсутнім права оренди у наступного орендаря є взаємопов`язаним та спрямованим на ефективне відновлення порушеного права.

Таким чином, у разі встановлення судом факту належної реалізації позивачем переважного права на поновлення договору оренди, вимога про визнання відсутнім права оренди у Фермерського господарства "Агромрія-А", яке виникло на підставі договору, укладеного після безпідставної відмови у поновленні попереднього договору, є належним способом захисту прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, похідна вимога позивача про визнання відсутнім у Фермерського господарства Агромрія-А" права оренди спірної земельної ділянки підлягає задоволенню.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, з урахуванням мотивів внесення судом змін щодо моменту набрання чинності додаткової угоди та виключення положення щодо припинення строку дії договору у випадку набрання законної сили рішенням про визнання спадщини відумерлою, як необґрунтованого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів повністю в сумі 6656 грн (по 3328 грн на кожного), оскільки частковість задоволення позову не вплинула на кількість задоволених позовних вимог немайнового характеру.

Визначаючись щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, які заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" в загальному розмірі 40000 грн, суд враховує таке.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Наведений порядок обчислення гонорару адвоката викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21. Також Велика Палата Верховного суду зазначила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу у матеріалах справи містяться в копіях: Договір про надання правової допомоги від 07.07.2024 з Додатковою угодою №4 від 17.07.2026 до Договору, якою визначено фіксований розмір гонорару адвоката в сумі 40000 грн; обопільно підписаний сторонами Акт приймання-передачі наданих послуг від 25.09.2026, ордер про надання правничої допомоги ТОВ "ПК "Зоря Поділля" адвокатом Хитруком Іваном Сергійовичем серії АВ №1305378 від 17.07.2026 та свідоцтво про право на зайняття вказаним адвокатом адвокатською діяльністю серії ВН №000674 від 05.05.2020.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, а також підтримано у постанові Верховного Суду від 22.10.2025 у справі № 761/415/24.

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.

Немирівська міська рада у поданому клопотанні (вх. №01-30/10273/26 від 08.10.2026) просить зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, вказуючи на неспівмірність таких витрат із складністю справи. Водночас просить визначити такі витрати правомірними в загальному розмірі 10000 грн. При цьому зазначає, що позивачем подано до Господарського суду Вінницької області чотири позови до Немирівської міської ради та Фермерського господарства "Агромрія-А" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди, та, як наслідок, відкрито провадження по чотирьох справах (№902/967/26, 902/968/26, 902/977/26, 902/978/26). Дані позовні заяви за своїм змістом є абсолютно ідентичними. Також позивачем подано чотири відповіді на відзив, які є аналогічними за змістом відповідно. Крім того, позивач бере участь у засіданнях виключно у режимі відеоконференції, що зменшує вартість витрат.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, враховуючи характер спору у даній справі, ступінь її складності, незначний обсяг матеріалів у справі, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає завищеним розмір таких витрат в сумі 40000 грн.

Так, обсяг наданих послуг включає: ознайомлення із наявними документами; попередню консультація клієнта з приводу наявності підстав для задоволення позовних вимог; опрацювання нормативної бази, судової практики та написання позову, написання відповідей на відзиви, участь у судових засіданнях; написання заяв, запитів, клопотань процесуального характеру.

Суд зазначає, що написанням позовної заяви поглинаються надання супутніх послуг з консультування клієнта, аналізу судової практики, опрацювання нормативної бази. Крім того, слушними є доводи відповідача 1 щодо наявності судового провадження у чотирьох однотипних справах за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", зміст позовів та відповідей на відзиви у яких є аналогічними, що зменшує обсяг опрацьованих адвокатом матеріалів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі загалом складають 20000 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки частковість задоволення позову не вплинула на кількість задоволених позовних вимог немайнового характеру, визнані судом обґрунтованими витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн покладаються на відповідачів у рівних частинах (по 10000 грн на кожного).

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (код ЄДРПОУ 34009446) та Немирівською міською радою (код ЄДРПОУ 03772619) Додаткову угоду до Договору оренди землі від 05 травня 2018 року, що укладений між Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", в такій редакції:

Додаткова угода

до договору оренди землі

від "05" травня 2018 року

м. Немирів "___" __ 2025 року

Орендодавець (уповноважена ним особа): Немирівська міська рада, в особі міського голови Качура Віктора Миколайовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Рішення Немирівської міської ради від _____ 2025 р № _____ з одного боку, та

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", в особі представника Максимчака Віктора Дмитровича, який діє на підставі Статуту, з другого боку, далі за текстом спільно іменовані "Сторони", а кожен окремо "Сторона", керуючись ст. 33 Закону України "Про оренду землі", уклали дану додаткову угоду до Договору оренди землі від "05" травня 2018 року (далі - Договір), про наступне:

Предмет Додаткової угоди

1. Сторони дійшли згоди поновити Договір строком на 7 років та внести наступні зміни до Договору:

1.1. Преамбулу Договору викласти у наступній редакції

"Орендодавець: (уповноважена ним особа): Немирівська міська рада, в особі міського голови Качура Віктора Миколайовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з одного боку, та

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", в особі представника Максимчака Віктора Дмитровича, який діє на підставі Статуту, з другого боку, далі за текстом спільно іменовані "Сторони", а кожен окремо "Сторона" уклали цей договір про нижченаведене:

1.2. Пункт 1 Договору оренди землі викласти у наступній редакції:

"Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Немирівської міської ради, Вінницького району, Вінницької області (за межами села Бондурівка).";

1.3. Пункт 2 Договору оренди землі викласти у наступній редакції:

"В оренду передається земельна ділянка: кадастровий номер 0523080600:02:001:0161 розміром 2,5222 га із числа невитребуваних земельних часток (паїв). Земельна ділянка не є земельною ділянкою меліоративних земель і на Земельній ділянці не проводиться гідротехнічна меліорація.";

1.4. Пункт 5 Договору викласти у наступній редакції:

"Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2025 рік становить 48 230,54 грн. (сорок вісім тисяч двісті тридцять гривень 54 коп.".

1.5. Пункт 8 Договору викласти у наступній редакції:

"Договір укладено на строк 14 (чотирнадцять) років до 05.05.2032 р. з урахуванням періоду ротації основної сівозміни або до моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше, як за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору.

У разі закінчення дії цього Договору, у тому числі достроково, до збору Орендарем урожаю культур, що вирощувалися ним на Земельній Ділянці Орендар має право на збір урожаю, а Орендодавець зобов`язаний не чинити перешкод у зборі такого урожаю Орендарем. У такому разі власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім Орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю. Право оренди Земельної Ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами."

1.6. Пункт 9 Договору викласти у наступній редакції:

"Орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі з розрахунку 7000 грн (сім тисяч гривень) за 1 (один) га, що становить 17 655,40 грн (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень, 40 коп.) за 1 (один) рік користування."

1.7. Розділ Договору "Реквізити сторін" викласти у наступній редакції:

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Немирівська міська рада ТОВ "ПК "Зоря Поділля"

Юридична адреса: 22800, Вінницький обл., Юридична адреса: 23700,

Вінницький р-н, м. Немирів, Україна, Вінницька обл.,

вул. Соборна, 26, м. Гайсин, вул. Заводська, 150

Код ЄДРПОУ 03772619 ЄДРПОУ 34009446

ІПН340094402043

р/р НОМЕР_1

в АТ "МІБ" м. Київ

т/факс +38 (04334) 2-14-10

E-mail: Office@upi-agro.com.ua

2. Всі інші умови Договору залишаються без змін.

3. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

4. Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться в Орендодавця, друга - в Орендаря.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Немирівська міська рада ТОВ "ПК "Зоря Поділля"

Юридична адреса: 22800, Вінницький обл., Юридична адреса: 23700,

Вінницький р-н, м. Немирів, Україна, Вінницька обл.,

вул. Соборна, 26, м. Гайсин, вул. Заводська, 150

Код ЄДРПОУ 03772619 ЄДРПОУ 34009446

ІПН340094402043

р/р НОМЕР_1

в АТ "МІБ" м. Київ

т/факс +38 (04334) 2-14-10

E-mail: Office@upi-agro.com.ua

ПІДПИСИ СТОРІН

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОРЕНДАР:

____ (Качур В.М.) ____(Максимчак В.Д.)

3. Визнати відсутнім право оренди Фермерського господарства "Агромрія-А" (вул. Гагаріна, буд. 1-Е, с.Бондурівка, Вінницький район, Вінницька область, 22832, код ЄДРПОУ 44450498) на земельну ділянку з кадастровим номером 0523080600:02:001:0161, площею 2,5222 га, яке зареєстроване 21.05.2025 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису про інше речове право 60044909 на підставі Договору оренди землі від 19.05.2025 року.

4. Стягнути з Немирівської міської ради (вул. Соборна, буд. 26, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ 03772619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (вул. Заводська, буд. 150, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 34009446) 3328 грн - витрат на сплату судового збору та 10000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

5. Стягнути з Фермерського господарства "Агромрія-А" (вул. Гагаріна, буд. 1-Е, с.Бондурівка, Вінницький район, Вінницька область, 22832, код ЄДРПОУ 44450498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (вул. Заводська, буд. 150, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 34009446) 3328 грн - витрат на сплату судового збору та 10000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

6. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 26 жовтня 2026 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.