Ухвала суду № 140911194, 19.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 р. Справа № 902/1371/24

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" (вул. Богуна І., буд. 2, офіс 304, м. Вінниця, 21010; код ЄДРПОУ 40884934)

та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСПЕРТ" (вул. Каштанова, буд. 54, м. Кагарлик, Київська область, 09200; код ЄДРПОУ 32010004)

до: Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" (вул.Наукова, буд. 1, с. Медвеже Вушко, Вінницький район, Вінницька область, 23226; код ЄДРПОУ 00496573)

про банкрутство

за участю представників:

кредитор: Туйчев В.Г.

арбітражний керуючий Панченко Р.М.

боржника: Вишнівський О.В.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа № 902/1371/24 за заявою ТОВ "ГРОУ СІДС" та ТОВ "АГРО ЕКСПЕРТ" до ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" про банкрутство.

Ухвалою від 03.03.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1371/24. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Панченка Р.М.

Ухвалою від 15.05.2026 року призначено справу до розгляду в підсумковому судовому засіданні на 11.08.2026 року.

05.08.2026 року до суду від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 05.08.2026 року (вх. № 01-32/1141/26) про додаткові вимоги до боржника в розмірі 246 364,22 грн у справі № 902/1371/24.

Ухвалою від 06.08.2026 вказану заяву призначено до розгляду на 19.10.2026.

15.10.2026 до суду від арбітражного керуючого Панченка Р.М. надійшло повідомлення № 02-01/926 від 14.10.2026 про результати розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника.

16.10.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява-відповідь (заперечення) б/н від 15.10.2026 на повідомлення розпорядника майна про відхилення вимог.

В судове засідання на визначену дату з`явились заявник, арбітражний керуючий та представник боржника. Інші учасники справи правом участі в судовому засіданні не скористались.

В ході розгляду справи, заявник надав пояснення щодо обставин, наведених у заяві про додаткові вимоги до боржника, підтримав її вимоги та просив задоволити.

Арбітражний керуючий щодо заяви заперечив, з підстав наведених у поданому до суду раніше повідомленні; зазначає, що у даному випадку заявлені кредитором вимоги є поточними та заявлені передчасно.

Представник боржника зазначив, що заявлені поточні вимоги можуть бути погашені після закриття провадження у справі про банкрутство або під час ліквідаційної процедури.

Суд, розглянувши вказану вище кредиторську заяву, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Так, кредиторська заява мотивована тим, що заявник підтримує свої позовні вимоги, визначені в позовній заяві від 02.05.2025р..

21.05.2025 року ухвалою Господарського суду Вінницької області позовні вимоги заявника задоволені в повному обсязі та його визнано кредитором ДП ДГ ПДСС ІС НААН на суму 120 000,00 грн.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 25.03.2024 року Національною академією аграрних наук України було видано наказ № 144-ка від 01.04.2024 року (наявний у матеріалах справи) про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" з 01.04.2024 року.

На підставі зазначеного наказу Національної академії аграрних наук України в Державному підприємстві "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" був виданий наказ № 1-К від 01.04.2024 року (наявний у матеріалах справи) про призначення ОСОБА_1 на посаду виконуючого обов`язки директора Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" за сумісництвом з 01.04.2024 року на умовах неповного робочого дня з 16:00 до 18:00 з посадовим окладом 15 000,00 грн/місяць.

З 01.04.2024 року по 31.07.2024 року ОСОБА_1 знаходився у відпустці за свій рахунок, що підтверджується наказами № 2-КВ від 01.04.2024 року (наявний у матеріалах справи) та № 2/1-КВ від 15.05.2024 року (наявний у матеріалах справи). Тому за даний період заробітна плата йому не нараховувалась та не виплачувалась.

19.06.2026 року відповідно до наказу НААН № 271-к від 19.06.2026 року (сканкопія додається) та наказу ДП ДГ ПДСС ІС НААН № 1-К/26 від 19.06.2026 року (сканкопія додається) ОСОБА_1 був звільнений з посади в. о. директора ДП ДГ ПДСС ІС НААН.

У період з 01.08.2024 року по 19.06.2026 року, ОСОБА_1 виконував обов`язки директора ДП ДГ ПДСС ІС НААН, у основній щорічній відпустці не перебував. За даний період йому нараховувалась заробітна плата у розмірі 15 000,00 грн/місяць. Виплати заробітної плати не проводились в зв`язку із відсутністю коштів на рахунку підприємства.

Станом на 19.06.2026 року, згідно "Загального розрахунку" заборгованості по заробітній платі та виплати компенсацій за невикористані основні щорічні відпустки за період з 01.04.2024 року по 19.06.2026 рік (включно) від 19.06.2026 року (сканкопія додається), "Докладного розрахунку нарахувань" компенсації відпустки від 19.06.2026 року (сканкопія додається) та витягу з програми "Калькулятор днів щорічної відпустки за робочі роки" (сканкопія додається) - заборгованість ДП ДГ ПДСС ІС НААН з виплати заробітної плати та виплати компенсацій за не використанні основні щорічні відпустки становить 366 364,22 грн, з яких 340 227,27 грн - заборгованість по заробітній платі та 26 136,95 грн - компенсації за 53 календарних дні не використаної щорічної основної відпустки.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.05.2025 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі та мене визнано кредитором ДП ДГ ПДСС ІС НААН на суму 120 000,00 грн. Дана сума заборгованості була нарахована станом на 21.04.2025 рік за період з 01.08.2024 року по 31.03.2025 рік.

Заробітна плата керівника, нарахована після затвердження реєстру вимог кредиторів (тобто під час процедури розпорядження майном, санації або ліквідації), класифікується як поточна кредиторська вимога.

Згідно з КУзПБ, такі виплати здійснюються позачергово або у першу чергу ліквідаційної процедури, залежно від поточної стадії справи.

Під час процедури розпорядження майном поточна заробітна плата керівника (якщо його не усунули від посади) має виплачуватися позачергово в міру її нарахування за рахунок коштів від поточної господарської діяльності підприємства. Мораторій на задоволення вимог кредиторів на виплату поточної зарплати та податків на неї не поширюється.

Поточні вимоги щодо оплати праці керівника мають пріоритет над конкурсними вимогами (старими боргами), затвердженими судом. Однак вони не мають переваги перед поточною зарплатою інших працівників - усі поточні зарплатні виплати здійснюються одночасно.

Поточні вимоги не включаються до початкового реєстру конкурсних вимог, але арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний обліковувати їх окремо як поточні зобов`язання підприємства.

На дату звільнення бухгалтерія (або розпорядник майна, якщо він перебрав ці функції) зобов`язана нарахувати повний розрахунок: поточну зарплату за відпрацьовані дні, компенсацію за невикористані відпустки. Розпорядник майна реєструє ці вимоги окремо як поточні зобов`язання боржника.

Тож, загальна сума заборгованості, вказана за період з 01.04.2024 року по 19.06.2026 рік (включно), становить - 366 364,22 грн та являться фіксованою (кінцевою), у зв`язку зі звільненням заявника.

Оскільки 21.05.2025 року позовні вимоги в сумі 120 000,00 грн. за період з 01.08.2024 року по 31.03.2025 рік, були віднесені до конкурсних вимог кредиторів, то до поточних вимог потрібно віднести суму в розмірі 246 364,22 грн. за період з 01.04.2025 року по 19.06.2026 рік (включно).

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 246 364,22 грн.

Арбітражний керуючий Панченко Р.М. у повідомленні про результати розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника зазначає про відхилення заявлених вимог, оскільки вони є передчасними.

Так, додаткові вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 246 364,22 грн не підлягають розгляду в процедурі розпорядження майном та відхиляються, позаяк за ст. 1 КУзПБ поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

З моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом. (ч. 14 ст. 39 КУзПБ).

За ч. 4 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом. (абз. 3 ч. 8 ст. 45 КУзПБ).

Тобто, додаткові вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 246 364,22 грн заявлені не в той строк та не в тому порядку, що визначені вказаними нормами КУзПБ.

ОСОБА_1 у заяві-відповіді (запереченні) на повідомлення розпорядника майна про відхилення вимог, зазначає таке.

З вказаним повідомленням арбітражного керуючого кредитор категорично не погоджується, вважає його доводи безпідставними, незаконними та такими, що спрямовані на умисне приховування заборгованості перед працівником перед спробою закриття справи, з огляду на наступне.

Щодо відсутності "спору про право" та безспірності боргу: Арбітражний керуючий посилається на абз. 3 ч. 8 ст. 45 КУзПБ, зазначаючи, що поточні вимоги мають вирішуватися в позовному провадженні. Дане твердження є хибним. Позовне провадження ініціюється виключно за наявності спору (якщо підприємство заперечує проти факту роботи чи суми). У даному випадку заборгованість у сумі 246 364,22 грн є безспірною, оскільки вона в повному обсязі нарахована, зафіксована та офіційно визнана самим Боржником у Наказі № 1-К/26 від 19.06.2026 р. під час звільнення.

Щодо безпідставності посилання на ліквідаційну процедуру (ст. 60 КУзПБ): Твердження розпорядника майна про те, що поточні вимоги розглядаються судом лише після визнання боржника банкрутом, прямо суперечить чинному законодавству та сталій судовій практиці.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів взагалі не поширюється на виплату заробітної плати та вимоги поточних кредиторів. Конституційне право працівника на оплату праці (ст. 43 Конституції України) та обов`язок роботодавця провести повний розрахунок у день звільнення (ст. 116 КЗпП) діють безперервно і не можуть бути обмежені чи зупинені жодною стадією процедури банкрутства.

Невідповідність позиції розпорядника майна практиці Верховного Суду: Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 19.09.2019 р. у справі № 910/11833/18 сформувала чіткий правовий висновок: кошти, які належить виплатити звільненому працівникові (зарплата, відпускні, вихідна допомога), виникають як поточні зобов`язання боржника, мають безспірний характер і підлягають першочерговому задоволенню в міру їх виникнення на будь-якій стадії провадження (зокрема і в процедурі розпорядження майном) за наявності коштів на рахунках.

Факт навмисного правопорушення та порушення черговості: Розпорядник майна Панченко Р.М. отримав первинну заяву кредитора про наявність боргу ще 18.08.2026 р. Попри це, 17.09.2026 р. він погодив Договір про фінансування з інвестором ТОВ "АРТЕМАКС-М", за яким на рахунки ДП надійшли кошти. З цих коштів було повністю виплачено винагороду самому арбітражному керуючому в сумі 458 956,11 грн та задоволено вимоги нижчих черг, а поточну зарплату кредитора першої черги - цинічно проігноровано.

Спроба розпорядника майна назвати вимоги звільненого працівника "передчасними" за 5 днів до суду є виключно процесуальною маніпуляцією, щоб встигнути закрити справу на підставі рішень зборів кредиторів від 28.09.2026 р., так і не виплативши борг.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як зазначено вище, грошові вимоги, що заявляються ОСОБА_1 в розмірі 246 364,22 грн за період з 01.04.2025 по 19.06.2026, є поточними вимогами до боржника.

В абз.3 ч.14 ст.39 КУзПБ законодавець імперативно визначив, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом (абз.3 ч.8 ст.45 КУзПБ).

До визнання боржника банкрутом вимоги позивача у такій справі можуть бути задоволені добровільно боржником або в примусовому порядку за рішенням суду, що набрало законної сили, адже за змістом ч. 5 ст. 41 КУзПБ на вимоги поточних кредиторів не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.4 ст.60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Відтак, законодавцем розмежовано процедури розгляду поточних кредиторських вимог, що здійснюються (1) у разі спору між кредитором і боржником до визнання останнього банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури - із застосуванням процесуальних правил Господарського процесуального кодексу України для позовного провадження та (2) після визнання банкрутом - визнання/відхилення судом грошових вимог поточних кредиторів у порядку КУзПБ.

За таких умов, задоволення вимог поточних кредиторів у ліквідаційній процедурі спеціальний закон безальтернативно пов`язав із дотриманням процедури заявлення кредиторами цих вимог та визнання їх судом відповідно до статті 60 КУзПБ.

Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 23.09.2021 року (справа № 904/4455/19).

Водночас, суд зауважує, що станом на даний час провадження у справі про банкрутство ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" перебуває на стадії процедури розпорядження майном.

Оскільки провадження у справі перебуває у процедурі розпорядження майном боржника, суд не має підстав для розгляду вимог поточних кредиторів, в т.р. і вимог ОСОБА_1 в розмірі 246 364,22 грн за період з 01.04.2025 по 19.06.2026, так як вимоги поточних кредиторів розглядаються судом у ліквідаційній процедурі, а заявлення вимог поточних кредиторів у процедурі розпорядження майном є передчасним.

Враховуючи наведені вище обставини та положення закону у їх сукупності, заява ОСОБА_1 б/н від 05.08.2026 року (вх. № 01-32/1141/26) про додаткові вимоги до боржника в розмірі 246 364,22 грн у справі № 902/1371/24, задоволенню не підлягає.

У зв`язку з вищезазначеним, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що поточні грошові вимоги можуть бути заявлені кредитором та відповідно розглянуті судом в процедурі ліквідації відповідно до ст. 60 КУзПБ, або ж вирішені в межах справи про банкрутство, шляхом їх розгляду у позовному провадженні відповідно до абз.3 ч.8 ст.45 КУзПБ.

При цьому, суд також зауважує, що в силу положень ч. 5 ст. 41 КУзПБ, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

З огляду на наведені вище положення закону, судом не приймаються заперечення ОСОБА_1 , викладені у заяві-відповіді (запереченні) на повідомлення розпорядника майна про відхилення вимог.

Крім того, суд зауважує, що заявник посилаючись на невідповідність позиції арбітражного керуючого практиці Верховного Суду, послався на постанову Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 р. у справі № 910/11833/18. Поряд з цим, перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено відсутність вказаної у запереченні постанови Верховного Суду з наведеними заявником правовими висновками.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 42, 196, 234, 235, 236 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 05.08.2026 року (вх. № 01-32/1141/26) про додаткові вимоги до боржника в розмірі 246 364,22 грн у справі № 902/1371/24, повністю.

2. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: представнику ТОВ "ГРОУ СІДС" та ТОВ "АГРО ЕКСПЕРТ" Нагірняк Я.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" - dpdg496573@gmail.com; Національній академії аграрних наук України - prezid@naas.gov.ua, secretar@naas.gov.ua; арбітражному керуючому Панченку Р.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) - info@kv.minjust.gov.ua; Хмельницькому міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України - bankrutvn@gmail.com; ОСОБА_3. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; представнику ТОВ "Агро Віз" адвокату Сташку П.М. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; представнику ОСОБА_2., адвокату Левицькій-Корчун В.І. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.