Рішення № 140911193, 19.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. Cправа № 902/1311/25(902/957/26)

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом: Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості (вул.Ольгинська, 3, м. Коростень, Житомирська обл., 11500; ідент. код 44970322) в інтересах Житомирського обласного центру зайнятості (вул. Київська, 83, м. Житомир, 10001; ЄДРПОУ 03491398)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22445; код ЄДРПОУ 45125844)

про стягнення 15 315,53 грн

в межах справи № 902/1311/25

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" (вул. Київська, 64, с.Корделівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22445; код ЄДРПОУ 45125844)

про банкрутство

Представники сторін в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 902/1311/25 за заявою АТ "Одеснафтопродукт" до ТОВ "ВНП" про банкрутство.

Ухвалою суду від 22.12.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1311/25 про банкрутство ТОВ "ВНП". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Слободяна В.М..

Також, ухвалою суду від 23.09.2026 року призначено попереднє засідання у справі у справі № 902/1311/25 на 11.11.2026 р..

Разом з тим, 20.07.2026 року до суду надійшла позовна заява Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості в інтересах Житомирського обласного центру зайнятості до ТОВ "ВНП" про стягнення 15 315,53 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1311/25(902/957/26) від 20.07.2026 року, вказану позовну заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Водночас, в зв`язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено судді Лабунській Т.І..

Ухвалою суду від 27.07.2026 року позовну заяву Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості в інтересах Житомирського обласного центру зайнятості до ТОВ "ВНП" про стягнення 15315,53 грн, залишено без руху. Встановлено Позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання до суду доказів на підтвердження направлення Відповідачу копії позовної заяви разом з доданими до неї документами листом з описом вкладення.

03.08.2026 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.

При цьому, 03.08.2026 року на підставі заяви судді Лабунської Т.І., згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище справу передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 04.08.2026 року суддею Тісецьким С.С. прийнято до свого провадження справу № 902/1311/25(902/957/26) за позовом Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості в інтересах Житомирського обласного центру зайнятості до ТОВ "ВНП" про стягнення 15 315,53 грн, в межах справи № 902/1311/25 про банкрутство ТОВ "ВНП".

06.08.2026 року до суду від Позивача надійшла заява № 1205 від 04.08.2026 року про усунення недоліків позовної заяви.

В подальшому, ухвалою суду від 07.08.2026 року відкрито провадження у справі №902/1311/25(902/957/26) за позовом Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості в інтересах Житомирського обласного центру зайнятості до ТОВ "ВНП" про стягнення 15 315,53 грн, в межах справи № 902/1311/25 про банкрутство ТОВ "ВНП". Ухвалено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 19.10.2026 року о 14:30 год..

Також, ухвалою суду від 13.10.2026 року ухвалено забезпечити участь представника Житомирського обласного центру зайнятості Шелінг А.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1311/25(902/957/26), яке призначено на 19.10.2026 року о 14:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату - 19.10.2026 року в судове засідання представники сторін не з`явились.

Крім того, судом встановлено, що відзиву на позов по цій справі від Відповідача до суду не надходило.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом ч. 4 ст. 252 ГПК України, перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. №475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Водночас, суд зважає на те, що ухвала суду від 07.08.2026 року по справі №902/1311/25(902/957/26) була надіслана до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості - kstnmcz@ukr.net, admin@kstn.zt.dcz.gov.ua; Житомирському обласному центру зайнятості - zhitom@ocz.ic.zt.ua; ТОВ "ВНП" - vnp_llc@ukr.net, aleksandrpolis91@gmail.com; арбітражному керуючому Слободяну В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1

Поряд з цим, згідно відомостей з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", вказана вище ухвала суду була доставлена до електронних кабінетів ЄСІТС Житомирського обласного центру зайнятості - 07.08.26 о 17:44 год.; ТОВ "ВНП" - 07.08.26 о 17:40 год. та в силу положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 10.08.2026 року.

Враховуючи викладене та положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а також беручи до уваги те, що відповідна справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та сторін належним чином повідомлено про розгляд відповідної справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, встановив наступне.

За змістом позову, позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 19.06.2025 року звернулася до Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

ОСОБА_1 з 19.06.2025 року по 30.10.2025 року перебувала на обліку в Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості, як безробітна, яка на момент звернення із заявою про надання статусу безробітного 19.06.2025 року не належала до категорії зайнятого населення у розумінні ст. 43 Закону України " Про зайнятість населення", у тому числі не отримувала пенсію.

Реєстрація безробітної в Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості припинена відповідно до абзацу 2 пп. 3 п. 32 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу. Прийняті рішення Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості щодо безробітної ОСОБА_1 підтверджені витягом з наказів по персональній картці № 065225061800022.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата ОСОБА_1 є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку, а саме: з червня 2024 року по травень 2025 року.

Допомога по безробіттю ОСОБА_1 призначена на період з 20.06.2025 року по 15.04.2026 року. Виплата допомоги по безробіттю припинена 18.09.2025 року.

До моменту реєстрації як безробітної в Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості, ОСОБА_1 , перебувала в трудових відносинах з ТОВ "ВНП" ( ЄДРПОУ 45125844) з 03.10.2024 року по 07.01.2025 року. ОСОБА_1 була звільнена з роботи 07.01.2025 року згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Водночас, обмін інформацією між Державним центром зайнятості, ДПС та ПФУ здійснюється відповідно до протоколів взаємодії інформаційних систем. За результатами обміну було виявлено розбіжність в даних поданих роботодавцем - ТОВ "ВНП".

За даними електронного обміну між центром зайнятості та ПФУ виявлено розбіжність в сплаті ЄСВ за грудень 2024 року між даними електронного обміну від 27.01.2026 року та обміном від 04.07.2025 року, що прямо впливає на розмір призначеної допомоги по безробіттю, так як грудень 2024 року входить в розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата.

Згідно даних електронного обміну від 04.07.2025 року було відображено сплату ЄСВ за грудень 2024 року. За даними електронного обміну від 27.01.2026 року сплата ЄСВ за грудень 2024 року відсутня. Така розбіжність спричинила зменшення середньої заробітної плати і, відповідно, невірний розрахунок виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття. Сума, яка підлягає поверненню в результаті зменшення середньої заробітної плати, складає 12 906,66 грн.

В свою чергу, Коростенською філією Житомирського обласного центру зайнятості був направлений запит до Калинівського відділу Хмільницької філії Вінницького обласного центру зайнятості з метою проведення розслідування страхового випадку. Калинівським відділом Хмільницької філії Вінницького ОЦЗ було складено акт розслідування страхового випадку № 313 від 30.12.2025 року про неможливість проведення розслідування страхового випадку в зв`язку з відсутністю роботодавця. Рекомендовано було звернутися до Головного управління ПФУ в Вінницькій області.

З метою отримання інформації щодо даного страхового випадку Коростенською філією Житомирського обласного центру зайнятості 13.01.2026 року були надіслані запити до ГУ ПФУ в Вінницькій області та арбітражному керуючому ТОВ "ВНП" за № 59, 60. Відповіді на запити додаються.

Коростенською філією Житомирського обласного центру зайнятості складено акт розслідування страхового випадку № 34/652 від 17.02.02026 року в якому зазначено , що за жовтень-листопад 2024 року страхові внески сплачені повністю, а за грудень 2024 року сплата ЄСВ часткова.

З метою досудового врегулювання спору Відповідачу було направлено повідомлення за № 283 від 20.02.2026 року з вимогою повернути кошти в сумі 12 906 грн 66 коп. та попередженням про вирішення питання повернення зазначених коштів в судовому порядку у разі відмови повернути їх добровільно. Станом на сьогодні кошти Позивачу в добровільному порядку не повернуті.

Також, ОСОБА_2 (PHOKПП НОМЕР_2 ) 09.04.2025 року звернулася до Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

ОСОБА_2 з 09.04.2025 року по теперішній час перебуває на обліку в Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості, як безробітна, яка на момент звернення із заявою про надання статусу безробітного 09.04.2025 року не належала до категорії зайнятого населення у розумінні ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", у тому числі не отримувала пенсію.

Прийняті рішення Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості щодо безробітної ОСОБА_2 підтверджені витягом з наказів по персональній картці № 065225040900009.

Водночас, допомога по безробіттю ОСОБА_2 призначена на період з 10.04.2025 року по 06.10.2025 року. З 09.07.2025 року виплата допомоги по безробіттю припинена.

До моменту реєстрації як безробітної в Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості, ОСОБА_2 , перебувала в трудових відносинах з ТОВ "ВНП" (ЄДРПОУ 45125844) з 24.05.2023 року по 15.03.2025 року. ОСОБА_2 була звільнена з роботи 15.03.2025 року згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

За даними електронного обміну між центром зайнятості та ПФУ виявлено розбіжність в сплаті ЄСВ за грудень 2024 року між даними електронного обміну від 30.04.2025 року та обміном від 04.02.2026року, що прямо впливає на розмір призначеної допомоги по безробіттю, так як грудень 2024 року входить в розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата.

Відповідно до даних електронного обміну від 30.04.2025 року було відображено сплату ЄСВ за грудень 2024 року. За даними електронного обміну від 04.02.2026 року сплата ЄСВ за грудень 2024 року відсутня. Така розбіжність спричинила зменшення середньої заробітної плати і, відповідно, невірний розрахунок виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття. Сума, яка підлягає поверненню в результаті зменшення середньої заробітної плати, складає 1 382,87 грн.

З метою отримання інформації щодо даного страхового випадку Коростенською філією Житомирського обласного центру зайнятості 26.01.2026 року були надіслані запити до ГУ ПФУ в Вінницькій області та арбітражному керуючому ТОВ "ВНП" за № 108, 109. Відповіді на запити додаються.

Коростенською філією Житомирського обласного центру зайнятості складено акт розслідування страхового випадку № 4/610 від 17.02.02026 року, в якому зазначено, що несплата внесків за грудень 2024 року призвела до зменшення середньої заробітної плати.

З метою досудового врегулювання спору Відповідачу було направлено повідомлення за № 283 від 20.02.2026 року з вимогою повернути кошти в сумі 1 382 грн 87 коп. та попередженням про вирішення питання повернення зазначених коштів в судовому порядку у разі відмови повернути їх добровільно. Станом на сьогодні кошти Позивачу в добровільному порядку не повернуті.

Крім того, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 16.04.2025 року звернулася до Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

ОСОБА_3 з 16.04.2025 року по 22.07.2025 року перебувала на обліку в Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості, як безробітна, яка на момент звернення із заявою про надання статусу безробітного 19.04.2025 року не належала до категорії зайнятого населення у розумінні ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", у тому числі не отримувала пенсію.

Реєстрація безробітної в Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості припинена відповідно до п. 7.7-1 ч. 1 ст. 45 ЗУ "Про зайнятість населення". Прийняті рішення Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості щодо безробітної ОСОБА_3 підтверджені витягом з наказів по персональній картці № 065225041600005.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата ОСОБА_3 є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку, а саме: з квітня 2024 року по березень 2025 року.

Допомога по безробіттю ОСОБА_3 призначена на період з 17.04.2025 року по 13.10.2026 року. Виплата допомоги по безробіттю припинена 16.07.2025 року.

До моменту реєстрації як безробітної в Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості, ОСОБА_3 перебувала в трудових відносинах з ТОВ "ВНП" (ЄДРПОУ 45125844) з 21.03.2024 року по 25.03.2025 року. ОСОБА_4 була звільнена з роботи 25.03.2025 року згідно п. 1 ст. 36 КЗПП України.

За даними електронного обміну між центром зайнятості та ПФУ виявлено розбіжність в сплаті ЄСВ за грудень 2024 року між даними електронного обміну від 30.04.2025 року та обміном від 04.02.2026 року, що прямо впливає на розмір призначеної допомоги по безробіттю, так як грудень 2024 року входить в розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата.

За даними електронного обміну від 30.04.2025 року було відображено сплату ЄСВ за грудень 2024 року. За даними електронного обміну від 04.02.2026 року сплата ЄСВ за грудень 2024 року відсутня. Така розбіжність спричинила зменшення середньої заробітної плати і, відповідно, невірний розрахунок виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття. Сума, яка підлягає поверненню в результаті зменшення середньої заробітної плати складає 1 206,00 грн.

З метою отримання інформації щодо даного страхового випадку Коростенською філією Житомирського обласного центру зайнятості 26.01.2026 року були надіслані запити до ГУ ПФУ в Вінницькій області та арбітражному керуючому ТОВ "ВНП" за № 108, 109. Відповіді на запити додаються.

Коростенською філією Житомирського обласного центру зайнятості складено акт розслідування страхового випадку № 5/610 від 17.02.02026 року в якому зазначено, що несплата внесків за грудень 2024 року призвела до зменшення середньої заробітної плати.

З метою досудового врегулювання спору Відповідачу було направлено повідомлення за № 283 від 20.02.2026 року з вимогою повернути кошти в сумі 1 382 грн. 87 коп. та попередженням про вирішення питання повернення зазначених коштів в судовому порядку у разі відмови повернути їх добровільно. Станом на сьогодні кошти Позивачу в добровільному порядку не повернуті.

Кошти, що підлягають поверненню, як надлишково сплачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в результаті зменшення середньої заробітної плати, на переконання Позивача, мають бути відшкодовані роботодавцем в повному обсязі.

На підставі викладеного, Позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача - ТОВ "ВНП" на користь Житомирського обласного центру зайнятості кошти в сумі 15 315,53 грн.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року у справі № 910/17743/18, Суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18).

Як вбачається із матеріалів справи № 902/1311/25, Позивач станом на дату розгляду справи № 902/1311/25(902/957/26), не зверталася до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1311/25 про банкрутство ТОВ "ВНП".

Водночас, як зауважив Верховний суд у своїй постанові від 23.09.2021 року у справі №904/4455/19, зважаючи на притаманну позовному провадженню автономію в межах справи про банкрутство, незаявлення позивачем грошових вимог до боржника у справі про банкрутство не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ (п. 117).

У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство (п. 118).

Водночас, частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Як встановлено судом, предметом спору у цій справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача грошових коштів в сумі 15 315,53 грн, які були виплачені колишнім працівникам ТОВ "ВНП", а саме : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як допомога по безробіттю.

При цьому, підставами позову, серед іншого, вказано те, що за результатами обміну даних між Державним центром зайнятості, ДПС та ПФУ було виявлено розбіжність в даних поданих Відповідачем - ТОВ "ВНП", а саме у сплаті ЄСВ відносно вказаних вище фізичних осіб за грудень 2024 року між даними електронного обміну, що прямо впливає на розмір призначеної допомоги по безробіттю. Так, згідно даних електронного обміну було відображено сплату ЄСВ за грудень 2024 року, однак, за даними електронного обміну від 27.01.2026 року та від 04.02.2026 року, сплата ЄСВ за грудень 2024 року відсутня. Відповідна розбіжність спричинила зменшення середньої заробітної плати і, як наслідок, невірний розрахунок виплат зазначеним вище колишнім працівникам Відповідача за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття.

Принагідно, суд зважає на те, що Позивачем долучені до позову копії Електронного обміну з ПФУ.

Водночас, згідно матеріалами цієї справи, ОСОБА_1 , перебувала в трудових відносинах з ТОВ "ВНП" на посаді оператора заправних станцій з 03.10.2024 року по 07.01.2025 року та була звільнена з роботи 07.01.2025 року згідно п. 1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується відомостями з персональної картки Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості № 065225061800022 (копія наявна у справі) стосовно вказаної фізичної особи.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2, перебувала в трудових відносинах з ТОВ "ВНП" на посаді оператора заправних станцій з 24.05.2023 року по 15.03.2025 року та була звільнена з роботи 15.03.2025 року згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується відомостями з персональної картки Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості № 065225040900009 (копія наявна у справі) стосовно цієї фізичної особи.

Крім того, ОСОБА_3 , перебувала в трудових відносинах з ТОВ "ВНП" на посаді оператора заправних станцій з 21.03.2024 року по 25.03.2025 року та була звільнена з роботи 25.03.2025 року згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується відомостями з персональної картки Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості № 065225041600005 (копія наявна у справі) стосовно зазначеної фізичної особи.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявні Додатки № 4 до перелічених вище персональних карток (Нарахування допомоги по безробіттю та платежі), в яких відображені відомості щодо виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Разом з цим, судом встановлено, що згідно наявних у справі копій Витягів з наказів Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості про прийняті рішення по особі від 21.05.2026 року, а саме :

- ОСОБА_1 призначена допомога по безробіттю на період з 20.06.2025 року по 15.04.2026 року, та відповідна виплата припинена 18.09.2025 року;

- ОСОБА_2 призначена допомога по безробіттю на період з 10.04.2025 року по 06.10.2025 року, та відповідна виплата припинена 09.07.2025 року;

- ОСОБА_3 призначена допомога по безробіттю на період з 17.04.2025 року по 13.10.2026 року, та відповідна виплата припинена 16.07.2025 року.

Водночас, судом встановлено, що Коростенською філією Житомирського обласного центру зайнятості складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття № 34/652 від 17.02.02026 року (копія наявна у справі) стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що ЄСВ за жовтень-листопад 2024 року сплачено повністю, а за грудень 2024 року сплата ЄСВ часткова.

Слід зазначити, що інформація щодо часткової сплати ЄСВ за грудень 2024 року щодо ОСОБА_1 , вказана також у листі ТОВ "ВНП" № 02-10 від 14.01.2026 року (копія наявна у справі).

Крім того, згідно Акту Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття № 4/610 від 17.02.02026 року (копія наявна у справі), відносно ОСОБА_2 , несплата внесків за грудень 2024 року призвела до зменшення середньої заробітної плати.

Відповідно до Акту Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення і виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття № 5/610 від 17.02.02026 року (копія наявна у справі) стосовно ОСОБА_3 , несплата внесків за грудень 2024 року призвела до зменшення середньої заробітної плати.

Поряд з цим, наявність заборгованості по страхувальнику - ТОВ "ВНП" з грудня 2024 року повідомлено у листах Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 27.01.2026 року та від 06.02.2026 року (копії наявні у справі) у відповідь на запити Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості.

Також, судом встановлено, що згідно довідки Житомирського обласного центру зайнятості № 1028/09.02-26 від 19.02.2026 року (копія наявна у справі), відповідно до службової записки № 262 від 17.02.2026 року проведено розрахунок отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 ПК № 065225061800022, за період перебування на обліку з 20.06.2025р. - 17.09.2025р., сума до повернення становить 12 906 грн 66 коп..

За змістом довідки Житомирського обласного центру зайнятості № 1026/09.02-26 від 19.02.2026 року (копія наявна у справі), відповідно до службової записки № 261 від 17.02.2026 року проведено розрахунок отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 ПК № 065225040900009, за період перебування на обліку з 10.04.2025р. - 08.07.2025р., сума до повернення становить 1 382 грн 87 коп..

Згідно довідки Житомирського обласного центру зайнятості № 1025/09.02-26 від 19.02.2026 року (копія наявна у справі), відповідно до службової записки № 260 від 17.02.2026 року проведено розрахунок отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_3 ПК № 065225041600005, за період перебування на обліку з 17.04.2025р. - 15.07.2025р., сума до повернення становить 1 206 грн 00 коп..

При цьому, судом встановлено, що Позивач звертався до арбітражного керуючого ТОВ "ВНП" Василя Слободяна із листом № 283 від 20.02.2026 року в якому інформувало про необхідність відшкодування коштів, виплачених ОСОБА_2 (3573406723), ОСОБА_3 (3336314329), ОСОБА_1 (2692216627) як допомога по безробіттю.

Також, у цьому листі вказано, що рішення, щодо повернення коштів, прийняте відповідно до абз. 3, 4 п. 2 ст. 15 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення", що відображено в протоколі засідання комісії щодо розслідування страхових випадків Коростенської філії Житомирського ОЦЗ № 1 від 19.02.2026 року та на підставі актів розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним № 4/610 від 17.02.2026 року, № 5/610 від 17.02.2026, № 34/652 від 17.02.2026 року. Кошти, що підлягають поверненню (в загальній сумі 15 495 грн 53 коп.: ОСОБА_3 - 1206,00; ОСОБА_2 - 1 382,87; ОСОБА_1 - 12 906,66), повинні бути перераховані протягом тридцяти календарних днів від дня отримання листа через установи банку (на вибір) на розрахунковий рахунок центру зайнятості за вказаними у цьому листі реквізитами.

Разом з тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо відповіді Відповідача на вищевказаний лист Позивача № 283 від 20.02.2026 року та стосовно спростування чи повернення зазначених вище грошових коштів Позивачу.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 18 Закону України "Про зайнятість населення", територіальні та місцеві програми зайнятості населення спрямовані на реалізацію основних напрямів державної політики у сфері зайнятості населення в регіонах та є складовими програм їх соціально-економічного розвитку.

Основним завданням територіальних та місцевих програм зайнятості населення є виявлення перешкод на ринку праці, мобілізація наявних ресурсів для їх подолання та розвитку перспективних напрямів зайнятості.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу зареєстрованого безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).

Приписами 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Пунктами 2, 6, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що :

- суб`єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик;

- об`єкт страхування на випадок безробіття - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону;

- страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Приписами ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) закінчення строку її виплати; 2) припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець зобов`язаний: 1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки; 2) подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до приписів ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Отже, зважаючи на викладене та беручи до уваги підтвердження наявними у справі доказами фактів виплачених колишнім працівникам Відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 переплат допомоги по безробіттю, внаслідок виявлення розбіжності в даних поданих ТОВ "ВНП" із даними електронного обміну ПФУ згідно описаних вище обставин, що спричинило зменшення середньої заробітної плати і, відповідно, невірний розрахунок виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування Відповідачем відповідних переплат по вказаним фізичним особами в сумі 12 906,66 грн, в сумі 1 382,87 грн та в сумі 1206,00 грн, згідно наведених вище норм законодавства.

Принагідно, суд звертає увагу на те, що загальна сума вказаних вище грошових коштів складає 15 495,53 грн (12 906,66 грн + 1 382,87 грн + 1 206,00 грн), тоді як згідно прохальної частини позовної заяви, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 15 315,53 грн.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 15315,53 грн заявлені Позивачем до Відповідача обґрунтовано та підлягають задоволенню повністю.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з мотивів наведених вище.

Обґрунтованість та правомірність заявлених і задоволених позовних вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки, позов у цій справі судом задоволено повністю, судові витрати Позивача зі сплати судового збору в сумі 3 328,00 грн, підлягають покладенню на Відповідача, згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 13, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Задоволити позов Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості в інтересах Житомирського обласного центру зайнятості до ТОВ "ВНП" про стягнення 15 315,53 грн у справі № 902/1311/25(902/957/26), в межах справи № 902/1311/25 про банкрутство ТОВ "ВНП", повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНП» (вул. Київська, 64, с.Корделівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22445; код ЄДРПОУ 45125844) на користь Житомирського обласного центру зайнятості (вул. Київська, 83, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 03491398, МФО 820172, Банк ДКСУ м. Київ, рахунок НОМЕР_4 ) 15 315,53 грн та 3 328,00 грн - судового збору за подання позовної заяви.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення суду надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: Коростенській філії Житомирського обласного центру зайнятості - kstnmcz@ukr.net, admin@kstn.zt.dcz.gov.ua; Житомирському обласному центру зайнятості - zhitom@ocz.ic.zt.ua, kerivn@zt.dcz.gov.ua; ТОВ "ВНП" - vnp_llc@ukr.net, aleksandrpolis91@gmail.com; арбітражному керуючому Слободяну В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 26 жовтня 2026 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.