Рішення № 140910457, 26.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1895/26

Номер провадження2/711/4513/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

2 березня 2026 року ТОВ «ФК Єврокредит» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором у розмірі 54 814,89 грн, витрати на правничу допомогу та витрати на сплату судового збору (вхідний №8696, а.с.1-8).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 01.07.2021 між акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 76-007-864-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина) (далі Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір. Означені документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості АТ «Мегабанк» і позичальника щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і, відповідно до приписів ст. 634 ЦК України та умов п.1.2 Кредитного договору, є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття позичальником пропозиції банку згідно ст. 641, 644 ЦК України.

За умовами п. 8.2 Кредитного договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.06.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

АТ «Мегабанк» зобов`язання перед позичальником за Кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши йому кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі. Позичальник кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку, однак свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплати відсотків і комісії (за наявності) за користування кредитом відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього сформувалась заборгованість перед позивачем у розмірі 54 814,89 грн, що складається з: 21 876,62 грн заборгованість за кредитом; 6569,05 грн заборгованість по сплаті відсотків; 26 369,22 грн заборгованість по сплаті комісії.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (Новий кредитор) був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Новий кредитор ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача як боржника за кредитним договором №TDB.2021.0007.29280 від 11.10.2021.

Пунктом 2 договору №GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України. Користуючись даним правом, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (Первісний кредитор) 27.12.2024 уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (Новий кредитор) договір №1/12 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, відповідно до умов договору №1/12 ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.

Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК «Єврокредит» перейшло і право вимоги до відповідача як боржника за кредитним договором №76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021.

Згідно з Розрахунком заборгованості відповідача як боржника за кредитним договором №76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021, сформованим АТ «Мегабанк», станом на 03.09.2024 (дата укладання договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги), заборгованість боржника/відповідача становить: 54 814,89 грн, що складається з: 21 876,62 грн заборгованість за кредитом; 6569,05 грн заборгованість по сплаті відсотків; 26 369,22 грн заборгованість по сплаті комісії.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а в подальшому ТОВ «ФК «Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Мегабанк», станом на день відступлення права вимоги, тобто станом на 03.09.2024. У свою чергу ні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК «Єврокредит» не здійснювало жодних додаткових нарахувань та умов кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

З огляду на викладене ТОВ «ФК «Єврокредит» просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021 в розмірі 54 814,89 грн, що складається з: 21 876,62 грн заборгованість за кредитом; 6569,05 грн заборгованість по сплаті відсотків; 26 369,22 грн заборгованість по сплаті комісії; витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11200 грн, а також витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 40 хв 1 квітня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.71-72).

1 квітня 2026 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №76-007-864-2-21-Г від 01 липня 2021 року в розмірі 28 445 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок п`ять) гривень 67 (шістдесят сім) копійок, з яких 21 876 (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят шість) гривень 62 (шістдесят дві) копійки сума заборгованості за основною сумою боргу, та 6569 (шість тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 05 (п`ять) копійок заборгованість по сплаті відсотків.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) гривня 52 (п`ятдесят дві) копійки та 5811 (п`ять тисяч вісімсот одинадцять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок витрат на професійну правничу допомогу, а всього 7 193 (сім тисяч сто дев`яносто три) гривні 20 (двадцять) копійок.

У іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення (а.с.89-94).

17 червня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку, до суду подана заява про перегляд заочного рішення, в якій представник відповідача просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, поновивши відповідачу відповідний строку, а також переглянути заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.04.2026 та скасувати його, призначивши справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.104-108).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2026 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 1 квітня 2026 року в цивільній справі №711/1895/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; скасовано заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 1 квітня 2026 року у цивільній справі №711/1895/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; визнано справу малозначною та її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 09 год 10 хв 29 вересня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.143-145).

15 вересня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 до суду поданий відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого цей учасник справи просить суд яким закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 21 876,62 грн, а в частині стягнення комісії у розмірі 26369,22 грн, відсотків у розмірі 6569,05 грн і витрат на правничу допомогу в розмірі 11 200 грн відмовити (вхідний №39572, а.с.152-156).

Заперечення проти позовних вимог представник відповідача обгрунтовує тим, що позивач у позові зазначає про те, що сума заборгованості за тілом кредиту становить 21 876,62 грн, однак відповідно до п.2.3 кредитного договору №76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021, який укладений між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 , загальний розмір кредиту становить 26000 грн. Відповідачем на виконання зобов`язань за цим договором було добровільно сплачено кошти в розмірі 14 302 грн. У зв`язку з цим, на переконання представника відповідача, реальний залишок заборгованості за тілом кредиту, на час подання позову, становив 11 698 грн. У цьому контексті представник відповідача акцентує увагу суду на тому, що після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено 12000 грн з метою виконання зобов`язань за кредитним договором від 01.07.2021.

Також представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що нарахування позивачем комісії у розмірі 26 369,22 грн є неправомірним і незаконним з підстав того, що не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування», що є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні означеної позовної вимоги.

Крім того представник відповідача у відзиві на позов зазначає, що розмір витрат, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, в рахунок витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям реальності, розумності та неминучості. Дана справа є типовою, незначної складності (малозначною), а позовна заява є стандартним шаблоном, що масово використовується позивачем у судах. Формування правової позиції у ній не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів чи аналізу складної судової практики. Підготовка позову не потребує значних часових чи інтелектуальних витрат.

У цьому контексті представник відповідача акцентує увагу на тому, що відповідачу не було відомо про відступлення АТ «Мегабанк» іншим кредиторам прав вимоги за кредитним договору №76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021. Лише після звернення позивача до суду відповідач дізнався про відступлення права вимоги і відразу вчинив дії, направлені на врегулювання ситуації, що, на переконання відповідача, свідчить про повну відсутність зловживань чи супротиву з боку відповідача.

І на сам кінець представник відповідача звертає увагу суду на те, що стягнення витрат на професійну правничу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

24 вересня 2026 року представником позивача адвокатом Журавльовим С.Г. подана відповідь на відзив, у прохальній частині якої містить міститься заява про зменшення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договору №76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021 в розмірі 9876,62 грн, що є заборгованістю за основною сумою кредиту (тілом кредиту), а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 грн та витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн (вхідний №41052, а.с.162-168).

Зокрема, в мотивувальній частині відповіді на відзив представник позивача зазначає про те, що протягом розгляду справи № 711/1895/26 відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості перед позивачем по кредитному договору № 76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021, а саме: 18.08.2026 на суму 5 000,00 грн та 10.09.2026 на суму 7 000,00 грн.

У цьому контексті позивач у відповіді на відзив констатує, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

У відповідності до положень Закону України «Про споживче кредитування» та враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог на суму заборгованості по відсоткам та комісіям, вищевказані платежі були зараховані позивачем в рахунок погашення простроченої заборгованості по кредиту.

У зв`язку зі здійсненням відповідачем частково погашення боргу по сплаті простроченої заборгованості по кредиту, позивач вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог, визначивши загальну суму заборгованості відповідача в сумі 9 876,62 грн, що є заборгованістю за основною сумою боргу тілом кредиту.

Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, то представник позивача у відповіді на відзив зазначає про те, шо позивач вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій зі сторони позивача.

Водночас, на переконання представника позивача, представник відповідача, заперечуючи проти заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не довела неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Підсумовуючи викладене, представник позивача констатує, що судові витрати у заявленому розмірі, понесені позивачем, відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності, а тому розмір таких витрат є обґрунтованим.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 вересня 2026 року прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», що подана адвокатом Журавльовим Станіславом Георгійовичем, про зменшення позовних вимог у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; розгляд цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вирішено здійснювати з врахуванням заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», що подана адвокатом Журавльовим Станіславом Георгійовичем, про зменшення позовних вимог від 24.09.2026, що міститься у пункті другому прохальної частини відповіді на відзив (вхідний №41052); у розгляді цивільної справи №711/1895/26 оголошено перерву до 10 год 50 хв 22 жовтня 2026 року (а.с.175-176).

18 жовтня 2026 року представником відповідача Вітранюка Д.І. за довіреністю ОСОБА_2 до суду поданий відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в прохальній частині якого цей учасник справи просить суд яким закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 9876,62 грн, а в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 11 200 грн відмовити в задоволенні позову (вхідний №44912, а.с.183-184).

Заперечення проти позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог є ідентичними запереченням проти означених вимог, що викладені у відзиві на позовну заяву від 10.09.2026 (а.с.152-156).

Представник позивача адвокат Журавльов С.Г. у судове засідання, що призначене о 10 год 50 хв 22 жовтня 2026 року, не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача ТОВ «ФК Єврокредит», так і адвоката Журавльова С.Г. як його представника, що були отримані цими учасниками справи 30.09.2026 (а.с.181 зворот, 182 зворот). Водночас, у п. 3 відповіді на відзив від 24.09.2026, представник позивача виявив волю на розгляд справи у відсутність означеного учасника справи (а.с.168).

Відповідач ОСОБА_1 та/або його представник ОСОБА_2 у судове засідання, що призначене о 10 год 50 хв 22 жовтня 2026 року, не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2 у підсистемі «Електронний суд», що була отримана цим учасником справи 30.09.2026 о 06 год 20 хв 03 сек (а.с.180 зворот).

Пунктом 2 ч.8 ст.128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Частиною 5 ст.130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Водночас, у п. 4 відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 18.10.2026, представник відповідача виявила волю на розгляд справи у відсутність як відповідача, так і його представника (а.с.184 зворот).

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки сторони та їх представники були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, однак до зали судового засідання не прибули, суд, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, вирішив продовжити розгляд справи по суті у відсутність як представника позивача, так і відповідача та його представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа розглядалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

22 жовтня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08 год 00 хв 26 жовтня 2026 року

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представників позивача та відповідача, висловлені письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 01 липня 2021 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 76-007-864-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина) (далі Кредитний договір) (а.с.49-51).

Пунктом 1.1 Кредитного договору передбачено, що підписанням цього договору позичальник беззастережно та безвідклично підтверджує: 1) прийняття в повному обсязі публічної пропозиції (оферти) АТ «Мегабанк» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Договір), який розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua; 2) згоду з умовами Договору, а також положеннями усіх додатків до Договору, йому зрозумілий їх зміст та він погоджується з ними та зобов`язується їх виконувати; 3) що у зв`язку з вільним доступом до публічної частини Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за допомогою мережі інтернет та у відділеннях банку, відсутня необхідність у друкуванні публічної частини Договору та всіх додатків до неї; 4) укладання з банком Договору, який складається з публічної частини договору, яка розміщена у місці інформування позичальника та на сайті АТ «Мегабанк» www.megabank.ua, а також цієї індивідуальної частини Договору, підписанням якої позичальник приєднується до Договору в цілому.

Згідно з пунктом 1.3. Кредитного договору, кредитодавець надає кредитні кошти в сумі та на умовах визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору. Кредит надається на споживчі цілі шляхом видачі кредитних коштів з каси банку готівкою (пункт 1.4. Договору).

Розділом 2 Кредитного договору визначені умови та порядок надання кредиту. Так, кредит надається з 01 липня 2021 року до 30 червня 2024 року включно. Розмір кредиту 26000,00 грн. Процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) складає 10,00% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 103,2%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 64 938,08 грн. Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,80% від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2. Кредитного договору, складає 90% річних .

Відповідно до пункту 3.1. Кредитного договору кредитодавець зобов`язується для обліку кредиту відкрити позичковий рахунок № НОМЕР_1 та для обліку нарахованих процентів за кредитом відкрити рахунок № НОМЕР_2 .

Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30 червня 2027 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним (пункт 8.2. Кредитного договору).

Із графи «Позичальник» розділу 9 Кредитного договору суд встановив, що означений правочин підписаний відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом, а також містить відмітку про отримання позичальником оригіналу Кредитного договору.

Також, як встановлено судом, 01 липня 2021 року ОСОБА_1 підписав власноручним підписом таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якої кількість днів у розрахунковому періоді складає 1095 днів, чиста сума кредиту 64 938,08 грн, сума кредиту за договором 26000 грн, проценти за користування кредитом 4358,08 грн, плата за обслуговування кредитної заборгованості 34580 грн, реальна річна процентна ставка 103,2002 %, загальна вартість кредиту 64 838,08 грн (а.с.52).

Із виписки по особовим рахункам клієнта ОСОБА_1 з 03.12.2022 до 03.09.2024, що сформована АТ «Мегабанк», станом на 05.10.2024, суд встановив, що заборгованість за основною сумою боргу згідно кредитного договору № 76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021 складає 54 814,89 грн, з яких: 21 876,62 грн заборгованість за кредитом; 6569,05 грн заборгованість по сплаті відсотків; 26 369,22 грн заборгованість по сплаті комісії (а.с.32-41).

Розмір заборгованості відповідача перед АТ «Мегабанк» щодо виконання умов кредитного договору № 76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021, який міститься у виписці по особовим рахункам з 03.12.2022 до 03.09.2024 (а.с.32-41), узгоджується з даними довідки-розрахунку заборгованості станом на 03.09.2024, що складена АТ «Мегабанк» (а.с.42).

09.07.2024, відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260, переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитними договорами, що укладені між АТ «Мегабанк» та боржниками, стало ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (а.с.18).

Також у судовому засідання встановлено, що 03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов якого АТ «Мегабанк» відступає ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» (Новий кредитор) належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених в додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, яким перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх видів, змін, доповнень і додатків до них , згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (пункт 1 договору про відступлення прав вимоги від 03.09.2024) (а.с.14-16).

Факт сплати ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» грошових коштів АТ «Мегабанк» у рахунок виконання умов договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 судом встановлено на підставі платіжної інструкції кредитового переказу коштів №66895 від 31.07.2024 (а.с.17).

Із витягу з Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 суд встановив, що ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , згідно кредитного договору № 76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021 в сумі 54 814,89 грн, з яких: 21 876,62 грн заборгованість за кредитом; 6569,05 грн заборгованість по сплаті відсотків; 26 369,22 грн заборгованість по сплаті комісії (а.с.46).

Із договору про відступлення прав вимоги №1/12 від 27.12.2024, що укладений між ТОВ «ФК Єврокредит» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», суд встановив ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступає ТОВ «ФК Єврокредит» (Новий кредитор) належні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», а Новий кредитор набуває права вимоги ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених в додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, яким перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту), з урахуванням усіх видів, змін, доповнень і додатків до них , згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (пункт 1 договору про відступлення прав вимоги від 27.12.2024) (а.с.12-13).

Факт сплати ТОВ «ФК Єврокредит» грошових коштів ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» у рахунок виконання умов договору про відступлення прав вимоги №1/12 від 27.12.2024 судом встановлено на підставі платіжних інструкцій кредитового переказу коштів №1074 від 27.12.2024, №1091 від 31.12.2024 та №1822 від 22.09.2025 (а.с.30).

Із витягу з Додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024 суд встановив, що ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , згідно кредитного договору № 76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021 в сумі 54 814,89 грн, з яких: 21 876,62 грн заборгованість за кредитом; 6569,05 грн заборгованість по сплаті відсотків; 26 369,22 грн заборгованість по сплаті комісії (а.с.31).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив квитанції про сплату відповідачем грошових коштів первісному кредитодавцю АТ «Мегабанк» у рахунок виконання умов Кредитного договору та встановив, що 31.01.2022, 30.08.2021, 29.10.2021, 25.05.2022, 30.09.2021 та 30.11.2021 ОСОБА_1 здійснив погашення кредитної заборгованості відповідно в розмірі 1800 грн, 1900 грн, 1852 грн, 4000 грн, 1900 грн та 1850 грн (а.с.111-113).

Водночас, із квитанції №1_32 від 01.07.2021 суд встановив, що ОСОБА_1 означеного дня сплатив АТ «СК «Мега-Гарант» 1000 грн у рахунок сплати страхової премії згідно договору №1793_/2021-НВ/М від 01.07.2021 (а.с.110).

Крім того із заяви на видачу готівки №TR.3041226.53711.46 від 01.07.2021 суд встановив, що АТ «Мегабанк» 01.07.2021 видало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 26000 грн з метою виконання умов кредитного договору № 76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021 (а.с.110).

Із довідки Управління Служби безпеки України в Черкаській області №73/12/69 від 24.02.2022 суд встановив, що на виконання Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та наказу УСБУ в Черкаській області №25/ДСК військовослужбовець запасу ОСОБА_1 призваний на військову службу в Службу безпеки України з 24.02.2022 (а.с.158).

Також із квитанцій АТ «Ощадбанк» від 18.08.2026 та 10.09.2026 суд встановив, що ОСОБА_1 сплатив ТОВ «ФК «Єврокредит» грошові кошти в сумах відповідно 5000 грн та 7000 грн з метою погашення боргу за кредитним договором № 76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021 (а.с.159, 160).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021 на підставі договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27.12.2024.

Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні кредитного договору № 76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021 суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного договору власноручним підписом.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надав суду жодних доказів як неотримання ним у кредит в АТ «Мегабанк» грошових коштів, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином, у тому числі і сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Водночас, зі змісту заяви на видачу готівки №TR.3041226.53711.46 від 01.07.2021 суд встановив той юридичний факт, що АТ «Мегабанк» 01.07.2021 видало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 26000 грн з метою виконання умов кредитного договору № 76-007-864-2-21-Г від 01.07.2021 (а.с.110).

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту як первісному кредитодавцю АТ «Мегабанк», так і його правонаступникам у спірних правовідносинах: ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 9876,62 грн у рахунок погашення заборгованості за основною сумою кредиту (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) є обгрунтованою.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача за довіреністю Вітранюк В.В. про те, що відповідач ОСОБА_1 повністю виконав належним чином умови Кредитного договору в частині повного погашення заборгованості зі сплати основної суми боргу (тіла кредиту), оскільки у період 2021-2022 рр сплатив АТ «Мегабанк» 14 302 грн, а у серпні-вересні 2026 року сплатив ТОВ «ФК Єврокредит» 12000 грн у рахунок погашення основної суми боргу, оскільки умовами розділу 2 Кредитного договору обумовлено те, що кредитні зобов`язання позичальника ОСОБА_1 носять оплатний характер у виді сплати кредитодавцю процентів за користування кредитними коштами з призми 10% річних, що нараховується на суму заборгованості.

Статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (укладення Кредитного договору), передбачено було, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи відповідачем сплачено грошові кошти первісному кредитодавцю АТ «Мегабанк» у рахунок виконання умов Кредитного договору, зокрема 31.01.2022, 30.08.2021, 29.10.2021, 25.05.2022, 30.09.2021 та 30.11.2021 у розмірі відповідно 1800 грн, 1900 грн, 1852 грн, 4000 грн, 1900 грн та 1850 грн (а.с.111-113), які згідно виписок по особовому рахунку з 01.07.2021 до 02.12.2022, що підготовлені АТ «Мегабанк» і долучені позивачем до позову (а.с.43-45), були зараховані первісним кредитодавцем як у рахунок погашення основної суми боргу (тіла кредиту), так і відсотків та комісійної винагороди.

У зв`язку з викладеним суд відхиляє твердження представника відповідача про неврахування як АТ «Мегабанк», так і позивачем сплачених позивачем грошових коштів у 2021-2022 рр у рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором. Також суд відхиляє твердження представника відповідач про те, що сплачені відповідачем грошові кошти в сумі 14302 грн підлягали зарахуванню у рахунок заборгованості зі сплати основної суми боргу внаслідок чого, станом на день звернення позивача до суду, розмір основного боргу мав би становити 11 698 грн (стр.2 відзиву на позовну заяву від 10.09.2026, а.с.153), оскільки таке твердження не узгоджується з умовами Кредитного договору, що містяться у розділі 2 означеного правочину, а також суперечать положенням ст.19 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (укладення Кредитного договору).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості зі сплати відповідачем основної суми боргу (тіла кредиту) згідно умов Кредитного договору, станом на день подання позивачем позову до суду, складав 21 876,62 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, оскільки відповідач у серпні-вересні 2026 року сплатив позивачу сукупно грошові кошти в сумі 12000 грн (а.с.159-160), беручи до уваги зарахування означеної суми коштів позивачем як правонаступником АТ «Мегабанк» у спірних правовідносинах у рахунок погашення саме основної суми боргу, що підтвердив і представник позивача у відповіді на відзив (абз.13 стр.6 відповіді на відзив від 24.09.2026, а.с.164 зворот), тому суд дійшов висновку, що, станом на день ухвалення судового рішення, розмір заборгованості відповідача зі сплати основної суми боргу згідно Кредитного договору становить 9 876,62 грн (21 876,62 грн 12000 грн), яка і є предметом позову з урахуванням заяви представника позивача про зменшення позовних вимог.

Проте, з метою визначення загальної суми заборгованості за Кредитним договором суд має здійснити правовий аналіз обгрунтованості нарахування первісним кредитодавцем АТ «Мегабанк» позичальнику для сплати комісійної винагороди, а також і зарахування сплачених позичальником грошових коштів у рахунок означеної складової Кредитного договору.

Як встановлено судом із розділу 2 Кредитного договору розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,80% від суми кредиту, що сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Також із виписок/особових рахунків з 01.07.2021 до 02.12.2022, що підготовлені АТ «Мегабанк» і долучені позивачем до матеріалів позовної заяви (а.с.44-45), суд встановив, що позичальником ОСОБА_1 в період з 01.07.2021 до 02.12.2022 сплачено АТ «Мегабанк» грошові кошти в сумі 10 186,78 грн (встановлено із записів «Погашення заборгованості за комісійною винагородою»).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10.06.2017.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 01.07.2021 (день укладення Кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 01.07.2021 (день укладення Кредитного договору), до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 01.07.2021 (день укладення Кредитного договору), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 01.07.2021 (день укладення Кредитного договору), умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що п.2.8 розділу 2 Кредитного договору передбачена необхідність внесення комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості від суми кредиту в розмірі 3,80% щомісячно. При цьому в Кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг позикодавця, які пов`язані з отриманням такої комісійної винагороди, за які встановлена щомісячна оплата.

Ураховуючи, що позивач як правонаступник первісного кредитодавця АТ «Мегабанк» не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні Кредитного договору, тому положення Кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісійну винагороду в розмірі 3,8% від суми кредиту є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.11.2023 в справі № 216/7637/21 (провадження № 61-5692св23).

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі №359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

Відтак, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування комісії у формі комісійної винагороди.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №545/2248/17 (провадження №61-11459св19) та від 09 січня 2020 року у справі №643/5521/19, провадження №61-20093св19) суд касаційної інстанції зробив висновок, що сплачені відповідачем кошти, які позивач безпідставно зарахував на погашення процентів при відсутності домовленості про їх сплату в підписаній відповідачем заяві-анкеті підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.

Також у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22) суд зробив висновок, що оскільки відповідачем безпідставно здійснено зарахування сплачених позивачем сум у рахунок погашення комісії, тому слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором.

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Оскільки суд дійшов висновку про неправомірність нарахування АТ «Мегабанк» комісії у формі комісійної винагороди, беручи до уваги, що первісним кредитодавцем зараховано 10 186,78 грн, що сплачені ОСОБА_1 в період 2021-2022 рр, у рахунок погашення саме комісійної винагороди (а.с.44-45), тому суд дійшов висновку про необхідність зарахування, сплачених відповідачем коштів у сумі 10 186,78 грн, що позивачем зараховані на сплату комісійної винагороди, на погашення основної суми боргу (тіла кредиту).

Водночас, оскільки розмір сплаченої позичальником ОСОБА_1 кредитодавцю АТ «Мегабанк» комісійної винагороди складає 10 186,78 грн, а розмір заборгованості за основною сумою кредиту (тілом кредиту) складає 9876,62 грн, тобто розмір сплаченої комісійної винагороди перевищує розмір недоплаченого позичальником тіла кредиту (10 186,78 грн > 9876,62 грн), тому суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ТОВ «ФК Єврокредит» про стягнення заборгованості за Кредитним договором слід відмовити.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю та необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд позовні вимоги позивача визнав недоведеними та відмовив у їх задоволенні, тому і судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу також стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» до відповідача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 512, 513, 516, 527, 530, 610, 626-628, 638, 640, 1048-1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.1, 8, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 244, 247, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 26 жовтня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», ЄДРПУО: 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко