Рішення № 140909477, 06.10.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/950/26

Номер провадження 2/530/796/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВЕА ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

04.05.2026 року до Зіньківського районного суду Полтавської області для розгляду надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВЕА ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 28.02.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2128632 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Кредит надається терміном на 360 днів в розмірі 3300,00 грн, стандартна процентна ставка 1% в день. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування їх на картку ОСОБА_1 , яку було вказано ним при оформленні кредиту.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань ОСОБА_1 здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2128632 від 28.02.2025 року, останній платіж було здійснено 31.03.2025 р. у сумі 5300,00 грн.

22.10.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-41/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-41/25 від 22.10.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 76300,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 20000,00 грн, заборгованості по відсотках 46300,00 грн, пеня 10000,00 грн.

В зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся з позовом до суду і просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 2128632 від 28.02.2025 року у розмірі 76300,00 грн. та суму судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Представник позивача просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

13.07.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що факт отримання кредитних коштів він не заперечує, про те, позивач повинен довести, що при визначенні розміру заборгованості були враховані всі фінансові операції за кредитним договором та правильно визначено залишок боргу. У зв`язку з цим просив суд критично оцінити поданий позивачем розрахунок та перевірити його обґрунтованість. Просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у повному обсязі. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову: відмовити у стягненні необґрунтовано нарахованих процентів; відмовити у стягненні штрафних санкцій; перевірити правильність та обґрунтованість розрахунку заборгованості, поданого позивачем, з урахуванням усіх доказів, досліджених у судовому засіданні; судові витрати розподілити відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін не надходило.

Відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та супровідний лист за адресою його місця реєстрації, даний лист ОСОБА_1 отримав 13.06.2026 року, надіслав до суду відзив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом встановлено, що 28.02.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2128632 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Кредит надається терміном на 360 днів в розмірі 3300,00 грн, стандартна процентна ставка 1% в день. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування їх на картку ОСОБА_1 , яку було вказано ним при оформленні кредиту. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань ОСОБА_1 здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2128632 від 28.02.2025 року, останній платіж було здійснено 31.03.2025 р. у сумі 5300,00 грн.

Вказаний договір укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), про що зазначено у самому договорі після реквізитів сторін.

У п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно із ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За умовами укладеного Кредитного договору ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Селфі Кредит» кредит в сумі 20000 гривень. (п.1.2 Кредитного договору)

Строк кредитування - 360 календарних днів (п.1.3 Кредитного договору)

Згідно з п.1.5.2 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом в межах строку кредиту, а також за зниженою процентною ставкою 0,85% за кожен день користування кредитом.

ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. отримав, про що свідчить долучений до матеріалів справи лист-чек про успішне перерахування коштів на картку від 22.10.2025 р. ( а.с. 21).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 27.03.2026 заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 76300,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 20000,00 грн, заборгованості по відсотках 46300,00 грн, пеня 10000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Окрім того, згідно пункту 5 ч. 1 статті 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оскільки, ТОВ «Селфі Кредит» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий позивачем довідка-розрахунок, суд вважає належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Щодо нарахування позивачем пені в сумі 10000,00 грн, суд зазначає наступне:

Згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Даний пункт Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Законом України №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» не виключений та продовжує діяти та є чинним.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2128632 від 28.02.2025 року в розмірі 66300,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 20000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 46300,00 грн.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на 86,89 % (66300/ 76300х 100%).

Відповідно, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2 313,36 грн. (2662,40х86,89 %/100=2 313,36 ).

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13,19, 81, 210, 247, 258-259, 263-268,274-279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю до СВЕА ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВЕА ФІНАНС, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37616221, заборгованість за договором № 2128632 від 28.02.2025 року у розмірі 66300 (шістдесят шість тисяч триста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВЕА ФІНАНС, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37616221, судовий збір в сумі 2 313 (дві тисячі триста тринадцять) грн. 36 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ситник