Рішення № 140902634, 15.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

присяжних: Хлевної О.В., Остроголової Б.О.

секретар судового засідання - Музичук В.В.

справа №569/15585/26

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі ордеру про надання правничої допомоги діє адвокат Кушнірук К.І., звернулася до суду із заявою, в якій просить оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, військовослужбовця віськової частини НОМЕР_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час виконання військового обов`язку з з захисту держави Україна, забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України в Харківської області. Датою смерті ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місцем смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , вважати село Лозова Борівської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області, Україна.

В обґрунтування своїх вимог заявниця посилається на те, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 16 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області. З часу зникнення ОСОБА_5 минуло більше шести місяців, протягом яких жодної достовірної інформації про місце його перебування, перебування у полоні, лікувальному закладі або серед живих осіб отримано не було.

Обставини зникнення ОСОБА_5 , встановлені матеріалами службового розслідування, наказами військової частини, витягом з журналу бойових дій, рапортом командира підрозділу та поясненнями військовослужбовців, свідчать про те, що він зник саме під час виконання бойового завдання, на виконання бойових розпоряджень командування, в умовах ведення бойових дій та штурмових дій противника, тобто за обставин, що безпосередньо загрожували його життю та дають достатні підстави припускати його загибель.

Оголошення ОСОБА_5 померлим необхідне заявниці як його дружині, а також його сину та матері, для забезпечення правової визначеності статусу ОСОБА_5 , державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть, без якого члени сім`ї позбавлені можливості звернутися за призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України в період дії воєнного стану, а також реалізувати інші права, соціальні гарантії, пільги та спадкові права, пов`язані із загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби. Разом з тим, повідомляємо, що батько ОСОБА_5 ОСОБА_6 помер у 2017 році, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовець Збройних Сил України, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №368 від 25.12.2024 року, ОСОБА_5 прибув із військової частини НОМЕР_3 до військової частини НОМЕР_1 , був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду навідника 3 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 9 аеромобільної роти НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 . Копія витягу з наказу додається.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 29 липня 2026 року з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 29 липня 2026 року заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_7 та представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Дунаєва М.І. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення "EasyCon" задоволено.

Ухвалою суду від 29 липня 2026 року поновлено судовий розгляд у справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.

Ухвалою від 29 липня 2026 року витребувано від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано з Головного управління Національної поліції в Рівненській області відомості про місце перебування громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано з Головного управління ДМС України у Рівненській області інформацію про місце проживання та реєстрацію громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано із Військової частини НОМЕР_1 , належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування, проведеного за фактом зникнення безвісти громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року поновлено судовий розгляд у справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.

Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року витребувано від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали заяву про оголошення фізичної особи померлою, просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви.

Представник заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився.

Представник заінтересованої особи Рівненського відділу ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, судом належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Представник подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 , що підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , виданим 05.09.2014 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, отже має право на звернення до суду з вищезазначеною заявою.

Від шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №343.

Згідно копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_7 виданого Миротинської сільською радою Здолбунівського району Рівненської області 08 листопада 2017 року, помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 58 років, актовий запис 31.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №368 від 25.12.2024 року, ОСОБА_5 прибув із військової частини НОМЕР_3 до військової частини НОМЕР_1 , був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду навідника 3 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 9 аеромобільної роти НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з наказу від 17.01.2025 року, ОСОБА_5 прибув до району виконання бойового завдання ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з району відновлення боєздатності військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Цим же наказом його було зараховано на котлове забезпечення з 18.01.2025 року. Зазначений документ підтверджує, що ОСОБА_5 фактично вибув до району виконання бойових завдань та перебував там у складі військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, відповідно до витягу з наказу від 08.02.2025 року, ОСОБА_5 було призначено на посаду навідника 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу, 11 аеромобільної роти, НОМЕР_4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

З витягу з журналу бойових дій вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 близько 20 год. 00 хв. під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лозова, Ізюмського району Харківської області, внаслідок штурмових дій противника, ОСОБА_5 зник безвісти. У зазначеному документі також зафіксовано, що його місцезнаходження протягом 16.02.2025-18.02.2025 року встановити не вдалося.

Згідно з рапортом командира НОМЕР_4 аеромобільного батальйону ОСОБА_8 від 17.02.2025 року, під час ведення бойових дій 16.02.2025 року приблизно о 20 год. 00 хв. неподалік відповідної бойової позиції, поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області, зникли безвісти військовослужбовці, серед яких був ОСОБА_5 . У вказаному рапорті порушувалося питання про призначення службового розслідування за фактом зникнення військовослужбовців.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №48 від 17.02.2025 року ОСОБА_5 визнано таким, що ІНФОРМАЦІЯ_7 близько 20 год. 00 хв. поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області, під час штурмових дій противника та бойових дій, зник безвісти. Також зазначеним наказом його було виключено з котлового забезпечення зі сніданку 17.02.2025 року.

18.02.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ №516/НАГД про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців, у тому числі солдата ОСОБА_5 , під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області.

За результатами службового розслідування, складено акт службового розслідування від 20.03.2025 року, яким встановлено обставини зникнення ОСОБА_5 16.02.2025 року під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області.

В акті службового розслідування відображено, що ОСОБА_5 проходив службу на посаді навідника, перебував у складі відповідного підрозділу військової частини НОМЕР_1 та зник безвісти під час виконання бойового завдання. Також у матеріалах службового розслідування містяться пояснення військовослужбовців, які підтверджують обставини виконання бойового завдання, бойову обстановку, мінометний обстріл, штурмові дії противника та неможливість встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 після вказаної події.

Таким чином, з матеріалів службового розслідування та пояснень бойових побратимів вбачається, що ОСОБА_5 зник не за невідомих побутових чи цивільних обставин, а саме під час виконання бойового завдання, на виконання бойових розпоряджень командування, в умовах мінометного обстрілу, штурмових дій противника та ведення бойових дій. Зазначені обставини об`єктивно загрожували його життю та дають достатні підстави припускати його загибель.

20.03.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 було видано наказ №1069/НОД, за результатами службового розслідування, яким встановлено, що ОСОБА_5 16.02.2025 року, під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Лозова, Ізюмського району, Харківської області зник безвісти. У зазначеному наказі також вирішено питання щодо оформлення передбачених законом документів, повідомлення відповідних органів, виплати грошового забезпечення членам сім`ї військовослужбовця та вчинення дій, пов`язаних із внесенням відомостей про нього до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Згідно Сповіщення № 1/4196 від 22.02.2025 року, сім`ю ОСОБА_5 було офіційно сповіщено про його зникнення безвісти. Сповіщення сім`ї підтверджує, що ОСОБА_5 зник безвісти під час виконання бойового завдання.

На момент зникнення ОСОБА_5 , був чинним військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходив службу на бойовій посаді навідника у складі аеромобільного підрозділу та перебував у районі виконання бойових завдань, що також підтверджується Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2025 року №3076.

22.02.2025 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів із заявою щодо зникнення її чоловіка ОСОБА_5 .

23.02.2025 року за вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12025181010000541 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. У витязі з ЄРДР зазначено, що заявниця повідомила про зникнення її чоловіка, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який 16.02.2025 року зник під час виконання бойового завдання на території населеного пункту Лозова, Ізюмського району, Харківської області та до цього часу не виходить на зв`язок.

25.03.2025 року було сформовано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відповідно до якого ОСОБА_5 обліковується як особа, яка зникла/виявлена на території бойових дій під час воєнних дій. У витязі також зазначене кримінальне провадження №12025181010000541 від 23.02.2025 року.

З наявних у справі документів вбачається, що ОСОБА_5 зник безвісти 16 лютого 2025 року близько 20 год. 00 хв. поблизу населеного пункту Лозова, Ізюмського району Харківської області під час виконання бойового завдання. Для цілей державної реєстрації смерті та внесення відомостей до актового запису про смерть місце смерті має бути визначено чітко, відповідно до адміністративно- територіального устрою України.

Відповідно до наданої відповіді №569/15585/26 від 29.07.2026 ДМС Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (УДМС у Рівненській області) Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, на виконання ухвали суду від 29.07.2026 повідомили, що за обліками відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Рівненській області станом на 06.08.2026 громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , значиться зареєстрованим з 20.05.2003 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №19.5.2/61658-26-Вих від 12.08.2026 року, повідомили, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі-База даних), що функціонує відповідно до Положення про цю Базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 №614,зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за №1319/38655 (далі Положення), відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 в період з 08.11.2017 по 12.08.2026 (станом на 08:20) в Базі даних не виявлено. Відповідно до пункту 17 Положення інформації про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території зберігається протягом 10 років з дня її внесення.

Відповідно до заяви від 14.08.2026 року за вх.. №57894/26 Військової частини НОМЕР_1 наданої представником Сазоненко Є.Д., на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2026 року по справі №569/15585/26 витребувані документи: Акт службового розслідування за фактом зникнення безвісти під час ведення бойових дій солдата ОСОБА_5 від 20.03.2025; Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності від 20.03.2025 №1069/НОД «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_5 , вказані докази долучено до матеріалів справи ат досліджено в судовому засіданні.

Відповідно до відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №19.5.2/76069-26-Вих від 05.10.2026 року, повідомили, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі-База даних), що функціонує відповідно до Положення про цю Базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 №614,зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за №1319/38655 (далі Положення), відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 в період з 08.11.2017 по 05.10.2026 (станом на 15:00) в Базі даних не виявлено. Відповідно до пункту 17 Положення інформації про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території зберігається протягом 10 років з дня її внесення.

З наявних у справі документів вбачається, що ОСОБА_5 зник безвісти 16 лютого 2025 року близько 20 год. 00 хв. поблизу населеного пункту Лозова, Ізюмського району Харківської області під час виконання бойового завдання. Для цілей державної реєстрації смерті та внесення відомостей до актового запису про смерть місце смерті має бути визначено чітко, відповідно до адміністративно- територіального устрою України.

В зв`язку з фактичними обставинами, які склалися, заявниця не має можливості набути статусу члена сім`ї загиблого захисника України, отримати одноразові та щомісячні виплати, реалізувати право на спадкування та юридичного підтвердження вшанування пам`яті загиблого захисника України Конончука О.В.

Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12, 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Вказані процедури є відмінними між собою, мають певні особливості та різні правові наслідки.

Оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого законом строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №177/11/20, від 07.11. 2023 у справі № 607/159/23.

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанова Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 148/1207/22).

Тобто, на відміну від підстави для встановлення факту смерті особи (наявність достовірних доказів, що свідчать про її загибель), підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально- правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як зазначає заявниця, оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_5 необхідно їй для набуття статусу члена сім`ї загиблого захисника України, отримання одноразових та щомісячних виплат, реалізації права на спадкування та юридичного підтвердження вшанування пам`яті загиблого захисника України.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, ? протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії РФ проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії РФ проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

В постанові від 11.12.2024 Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 також зазначила, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Отже, шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Відтак, військовослужбовець ОСОБА_5 , згідно з актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що зник безвісти за особливих обставин, пов`язаних із захистом Батьківщини під час виконання ним обов`язків військової служби, поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області 16.02.2025, де ведуться активні бойові дії, як на час звернення заявниці з даною заявою, так і під час розгляду справи судом.

З урахуванням зазначеного, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, суд дійшов висновку, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі ОСОБА_5 в районі населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області, оскільки дана територія як на момент зникнення безвісти військовослужбовця, та і на даний час є територією ведення активних бойових дій.

За таких обставин суд вважає, що заява ОСОБА_4 про оголошення особи померлою є передчасною та задоволенню не підлягає.Відтак, військовослужбовець ОСОБА_5 , згідно з актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що зник безвісти за особливих обставин, пов`язаних із захистом Батьківщини під час виконання ним обов`язків військової служби, поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району Харківської області 16.02.2025, де ведуться активні бойові дії, як на час звернення заявниці з даною заявою, так і під час розгляду справи судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 258, 259, 264, 265, 305, 306, 308, 309, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задовленні заяви ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення такого рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9

Заінтересована особа: Рівненський відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: проспект Миру, 14, м. Рівне, 33013

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_10

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, адреса: м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, 03168, ЄДРПОУ 00034022

Суддя -

Присяжні: О.В. Хлевна

О.Б. Остроголова