Рішення № 140897069, 20.10.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 404/5668/25

Провадження № 2/401/354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Андріянової С.М.

за участю секретаря судового засідання - Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2025 року через систему "Електронний суд" представник позивача Анохіна О.О. звернулася до Фортечного районного суду міста Кропивницького з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 260629895 від 03 лютого 2015 року та № GP-7408200 від 05 лютого 2015 року в загальному розмірі 94 012 грн. 17 коп. та судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що 03 лютого 2015 року між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 260629895, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 19 627 грн. Крім того, 05 лютого 2015 року між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № GP-7408200, згідно з яким позичальнику надано кредит у розмірі 40 785 грн. 10 коп. Вказує, що відповідач не виконала свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договорами. За кредитним договором від 03 лютого 2015 року № 260629895 заборгованість відповідача, станом на 03 березня 2025 року становить 60 400 грн. 23 коп., з яких: 11 961 грн. 74 коп. - заборгованість за кредитом; 48 438 грн. 49 коп. - заборгованість за процентами. За кредитним договором від 05 лютого 2015 року № GP-7408200 заборгованість відповідача, станом на 03 березня 2025 року становить 33 611 грн. 94 коп., з яких: 17 820 грн. 21 коп. - заборгованість за кредитом; 8 366 грн. 71 коп. - заборгованість за процентами; 7 425 грн. 02 коп. - заборгованість за комісією. Загальний розмір заборгованості за вищевказаними кредитними договорами становить 94 012 грн. 17 коп. (а.с. 1-4)

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 23 вересня 2025 року матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області. (а.с. 12)

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, терміном 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. (а.с. 19-20)

17 березня 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, вважаючи їх необґрунтованими та не підтвердженими належними й допустимими доказами. Зазначає, що позивачем безпідставно нараховано проценти за користування кредитами після закінчення строків кредитування, а також неправильно визначено розмір процентів за період дії кредитних договорів. Крім того, заперечує проти стягнення комісії за обслуговування кредитів. Звертає увагу, що заборгованість за кредитним договором № 260629895 від 03 лютого 2015 року становить 16 436 грн. 38 коп., з яких: 11 961 грн. 74 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 4 474 грн. 64 коп. - заборгованість за процентами. За кредитним договором № GР-7408200 від 05 лютого 2015 року відповідач визнає наявність заборгованості за процентами в розмірі 1 563 грн. 79 коп. У зв`язку з викладеним просить відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів, нарахованих поза межами строків кредитування, а також у частині надмірно нарахованих процентів за період дії кредитних договорів. Крім того, просить суд відмовити у стягненні заборгованості за кредитним договором № СР-7408200 від 05 лютого 2015 року за процентами та комісією, а також у стягненні частини заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 242 грн. 36 коп. (а.с. 89-97)

Ухвалою від 05 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано час для виправлення недоліків. (а.с. 103-105)

25 травня 2026 року від представника позивача Донцової Є.О. до суду надійшла заява про виправлення недоліків позовної заяви та долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію про сплату судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. (а.с. 107-113)

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить представник позивача Анохіна О.О. просить суд проводити розгляд справи без її участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. (а.с. 4)

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися. У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд розгляд справи проводити без їхньої участі. (а.с. 97)

Оскільки сторони у справі не з`явилися в судове засідання для розгляду справи по суті, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03 лютого 2015 року між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 260629895. Відповідно до пункту 1.1 договору, банк зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 19 627 грн. 17 коп. на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит банку в порядку та у строки, обумовлені цим договором. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою і становить 45,00 % (п. 1.3). Кредит надається позичальникові строком на 46 місяців - до 03 грудня 2018 року (п. 1.4). Надання кредиту відбувається шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку № НОМЕР_1 відкритого в ПАТ "ПУМБ", на поточний рахунок позичальника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів № 26254977228421 (п. 2.4.2). У випадку порушення зобов`язань з повернення кредиту, який не було своєчасно повернуто позичальником відповідно до Графіку повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом здійснюється щоденно на суму такої простроченої заборгованості за ставкою 63,00 % річних, виходячи з 360 у році (п. 3.1.4). (а.с. 24-32)

Додатком № 1 до кредитного договору № 260629895 від 03 лютого 2015 року є Графік повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом. (а.с. 33)

Крім того, 03 лютого 2015 року між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 4526A63AFBEB934897170866B9D80D32 до кредитного договору № 260629895 від 03 лютого 2015 року, відповідно до якої викладено в новій редакції додаток № 1 "Графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом". (а.с. 34)

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 260629895 від 03 лютого 2015 року, станом на 03 березня 2025 року становить 60 400 грн. 23 коп., з яких: 11 961 грн. 74 коп. - заборгованість за кредитом; 48 438 грн. 49 коп. - заборгованість за процентами. (а.с. 49-54)

Також судом встановлено, що 05 лютого 2015 року між Акціонерним товариством "Банк Ренесанс Капітал", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", та ОСОБА_1 укладено договір № GР-7408200 від 05 лютого 2015 року, шляхом підписання пропозиції укласти договір (оферта), на підставі якого банк надав позивачу кредит у розмірі 40 785 грн. 10 коп. на споживчі цілі (п. п. 2.1, 2.2), а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути позичені кошти частинами, щомісяця до 5 числа (графік платежів з пропозиції оферти) впродовж 36 місяців, платіжні періоди з 05 лютого 2015 року по 05 лютого 2018 року, зі сплатою 9,00 % річних (п. 2.5), комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,30 % (п. 2.4). Сума платежу за розрахунковий період: 1 826 грн. 77 коп. та 1 826 грн. 45 коп. (останній платіж), а всього 65 763 грн. 40 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 530 грн. 21 коп., а всього 19 087 грн. 56 коп. (а.с. 35, 37-44)

Відповідно до п. 1.1. Статуту АТ "Перший Український Міжнародний Банк", він є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" і АТ "Банк Ренесанс Капітал", в результаті реорганізації АТ "Банк Ренесанс Капітал" шляхом приєднання до АТ "Перший Український Міжнародний Банк", згідно рішення загальних зборів акціонерів АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (протокол № 68 від 14 березня 2015 року) та згідно рішення єдиного акціонера АТ "Банк Ренесанс Капітал" (рішення № 2 від 14 березня 2015 року). (а.с. 75 зворотний бік - 79)

Перерахування коштів за кредитними договорами № 260629895 від 03 лютого 2015 року та № GP-7408200 від 05 лютого 2015 року підтверджується платіжними інструкціями № TR.7928397.14266.8710 від 03 лютого 2015 року на суму 19 627 грн. 17 коп. та № 2761017 від 04 лютого 2015 року на суму 40 785 грн. 10 коп. (а.с. 47 зворотний бік, 48)

Відповідач користувалася кредитними коштами, відповідно до виписки по рахунку вчиняла операції, даний факт підтверджується виписками за кредитними договорами № 260629895 та № GP-7408200 за період з 03 лютого 2015 року по 03 березня 2025 року. (а.с. 60-70)

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № GP-7408200 від 05 лютого 2015 року, станом на 03 березня 2025 року становить 33 611 грн. 94 коп., з яких: 17 820 грн. 21 коп. - заборгованість за кредитом; 8 366 грн. 71 коп. - заборгованість за процентами; 7 425 грн. 02 коп. - заборгованість за комісією. (а.с. 55-59)

03 березня 2025 року позивачем направлено на адресу відповідача письмову вимогу (повідомлення) № КНО-44.2.2/80 про погашення заборгованості за кредитними договорами № 260629895 від 03 лютого 2015 року та № GP-7408200 від 05 лютого 2015 року в загальному розмірі 94 012 грн. 17 коп. (а.с. 45)

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз вказаних норм свідчить, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 зроблено висновок, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Судом встановлено, що АТ "Перший Український Міжнародний Банк" свої зобов`язання за кредитними договорами № 260629895 від 03 лютого 2015 року та № GP-7408200 від 05 лютого 2015 року виконало в повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок відповідача грошові кошти, що підтверджується платіжними інструкціями № TR.7928397.14266.8710 від 03 лютого 2015 року на суму 19 627 грн. 17 коп. та № 2761017 від 04 лютого 2015 року на суму 40 785 грн. 10 грн., а також виписками за кредитними договорами за період з 03 лютого 2015 року по 03 березня 2025 року.

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язана повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року у справі 910/17048/17, щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2020 року у справі № 686/18977/17 зазначено, що "положеннями частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, положеннями ЦК України передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення, зокрема, у розмірі певного проценту за кожен день прострочення".

Суд вважає, що визначені умовами договору проценти за користування кредитом можуть бути нараховані лише в межах строку кредитування. Після закінчення строку кредитування кредитор має право на застосування відповідальності за невиконання грошового зобов`язання в порядку, визначеному ч. 2 ст. 625 ЦК України, проте таких вимог позивачем заявлено не було.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що сума заборгованості за відсотками нарахована поза межами строку кредиту.

Згідно з умовами кредитного договору № 260629895 від 03 лютого 2015 року, кредит надано відповідачу в розмірі 19 627 грн. 17 коп., з фіксованою процентною ставкою - 45,00 %, строк кредитування становить 46 місяців - до 03 грудня 2018 року, а отже нарахування процентів поза межами строку кредитування, тобто після 03 грудня 2018 року є порушенням умов договору. Крім того, договором № 260629895 та графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, затвердженим додатковою угодою № 4526A63AFBEB934897170866B9D80D32, визначено строк кредитування до 03 грудня 2018 року.

Будь-яких додаткових угод до кредитного договору щодо продовження строку кредитування, позивач суду не надав.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків у визначеному позивачем розмірі є необґрунтованими, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування.

Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст. ст. 625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту, тобто за кредитним договором № 260629895 з 03 лютого 2015 року по 03 грудня 2018 року (за 46 місяців). Починаючи з 04 грудня 2018 року позивач не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст. 625 ЦК України.

Крім того, з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, встановлено, що за період з 03 лютого 2015 року по 03 грудня 2018 року позивачем нараховано проценти за відповідний період за процентною ставкою 63,00 % річних, що не відповідає положенням пункту 1.3 договору № 260629895 та додатковій угоді до кредитного договору, згідно з якими процентна ставка за користування кредитом є фіксованою і становить 45,00 %.

Відповідно до графіку повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, зі змінами, внесеними додатковою угодою № 4526A63AFBEB934897170866B9D80D32 від 03 лютого 2015 року, сума процентів, що підлягала сплаті за період з 03 лютого 2015 року по 18 грудня 2018 року складала 22 407 грн. 94 коп.

Згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 260629895 від 03 лютого 2015 року, відповідачем за період з 03 лютого 2015 року по 18 грудня 2018 року сплачено суму процентів у розмірі 17 924 грн. 30 коп.

Враховуючи викладене, з огляду на сплачені відповідачем кошти, остаточна сума заборгованості за процентами за кредитним договором № 260629895 від 03 лютого 2015 року становить: 22 407 грн. 94 коп. (сума процентів згідно з п. 1.3 договору та графіку повернення кредиту) - 17 924 грн. 30 коп. (сплачені відповідачем проценти) = 4 483 грн. 64 коп.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 260629895 від 03 лютого 2015 року в розмірі 16 445 грн. 38 коп., з яких: 11 961 грн. 74 коп. - заборгованість за кредитом; 4 483 грн. 64 коп. - заборгованість за процентами.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором № GP-7408200 від 05 лютого 2015 року, суд зазначає наступне.

Згідно з умовами кредитного договору № GР-7408200 від 05 лютого 2015 року, кредит надано відповідачу в розмірі 40 785 грн. 10 коп., строк кредитування становить 36 місяців (три роки), а отже нарахування процентів поза межами строку кредитування, тобто після 05 лютого 2018 року є порушенням умов договору.

Будь-яких додаткових угод до кредитного договору щодо продовження строку кредитування, позивач суду не надав.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків у визначеному позивачем розмірі є необґрунтованими, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування.

Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст. ст. 625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту, тобто за кредитним договором № GР-7408200 з 05 лютого 2015 року по 05 лютого 2018 року (36 місяців). Починаючи з 06 лютого 2018 року позивач не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст. 625 ЦК України.

Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № GР-7408200, за період з 05 лютого 2015 року по 05 лютого 2018 року (36 місяців) залишок непогашених процентів, з урахуванням сплачених відповідачем процентів, становить 1 563 грн. 79 коп. (05.02.2016-05.03.2016 - 2,64 грн.; 05.03.2016-05.04.2016 - 205,41 грн.; 05.05.2016-05.06.2016 - 191,35 грн.; 05.06.2016-05.07.2016 - 177,03 грн.; 05.12.2016-05.01.2017 - 131,22 грн.; 05.01.2017-05.02.2017 - 122,62 грн.; 05.02.2017-05.03.2017 - 102,70 грн.; 05.03.2017-05.04.2017 - 104,53 грн.; 05.04.2017-05.05.2017 - 92,35 грн.; 05.05.2017-05.06.2017 - 87,37 грн.; 05.06.2017-05.07.2017 - 74,49 грн.; 05.07.2017-05.08.2017 - 67,62 грн.; 05.08.2017-05.09.2017 - 58,52 грн.; 05.09.2017-05.10.2017 - 47,20 грн.; 05.10.2017-05.11.2017 - 38,47 грн.; 05.11.2017-05.12.2017 - 29,04 грн.; 05.12.2017-05.01.2018 - 19,76 грн.; 05.01.2018-05.02.2018 - 11,47 грн.).

З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути проценти за кредитним договором № GР-7408200 від 05 лютого 2015 року, нараховані позивачем за період з 05 лютого 2015 року по 05 лютого 2018 року в розмірі 1 563 грн. 79 коп.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № GР-7408200 від 05 лютого 2015 року позивачем нараховано комісію за обслуговування кредиту в розмірі 7 425 грн. 02 коп.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення пункту кредитного договору, укладеного між відповідачем та АТ "Перший Український Міжнародний Банк", щодо обов`язку позичальника сплачувати плату (комісію) за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 7 425 грн. 02 коп. задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором № GР-7408200 від 05 лютого 2015 року, наданим позивачем, фактично на погашення заборгованості за комісією відповідачем сплачено 11 664 грн. 62 коп.

Оскільки банком без належних на те правових підстав була нарахована відповідачу комісія за кредитним договором, з яких ОСОБА_1 сплачено 11 664 грн. 62 коп., які мали бути спрямовані на погашення відсотків та заборгованості за тілом кредиту, то загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № GР-7408200 від 05 лютого 2015 року становить 7 719 грн. 38 коп., виходячи із розрахунку: 17 820 грн. 21 коп. (заборгованість за кредитом) + 1 563 грн. 79 коп. (заборгованість по процентам) - 11 664 грн. 62 коп. (кошти, внесені відповідачем в рахунок сплати комісії) = 7 719 грн. 38 коп.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов АТ "Перший Український Міжнародний Банк" слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитними договорами № 260629895 від 03 лютого 2015 року та № GP-7408200 від 05 лютого 2015 року в розмірі 24 164 грн. 76 коп., з яких: 16 445 грн. 38 коп. - заборгованість за кредитним договором № 260629895 від 03 лютого 2015 року; 7 719 грн. 38 коп. - заборгованість за кредитним договором № GP-7408200 від 05 лютого 2015 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме 1 245 грн. 30 коп.

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість за кредитними договорами № 260629895 від 03 лютого 2015 року та № GP-7408200 від 05 лютого 2015 року в загальному розмірі 24 164 грн. 76 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1 245 грн. 30 коп., а всього: 25 410 (двадцять п`ять тисяч чотириста десять) грн. 06 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області С.М. Андріянова