Ухвала суду № 140888970, 21.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/26266/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42026000000000416, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення у кримінальному провадженні № 42026000000000416 від 26.03.2026 арешту на майно, вилучене в ході невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , а саме:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім"я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , орган що видав 5912;

- довідка на ім`я ОСОБА_4 від 14.10.2023 № 543.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000416 від 26.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , працюючи на посаді начальника продовольчого складу ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовій частині НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , з метою незаконного збагачення, будучи службовою особою, відповідальною за організацію приймання та вхідного контролю продовольчої продукції, яка постачається для потреб Збройних Сил України, вирішив використати своє службове становище для вимагання неправомірної вигоди у представників ТОВ «Діджител», шляхом створення штучних перешкод під час процедури приймання та вхідного контролю поставленої продукції.

Так, слідчий вказав, що 08.12.2025 між державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» код ЄДРПОУ 44830311 (правонаступником якого є ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель») як Замовником та ТОВ «Діджител» код ЄДРПОУ 32701799 як Постачальником укладено державний контракт № 205/12-25-ХП про закупівлю добових польових наборів продуктів для потреб Збройних Сил України.

Відповідно до контракту, ТОВ «Діджител» зобов"язалося здійснити поставку продукції до 46-го Об"єднаного центру забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_2 , що розташована в АДРЕСА_2 .

На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями щодо організації приймання продовольчої продукції, контролю відповідності та впливу на результати складання актів приймання, усвідомлюючи надані йому повноваження та можливість впливати на процес прийняття продукції, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив використати своє службове становище для вимагання неправомірної вигоди у представників ТОВ «Діджител».

В подальшому, діючи відповідно до свого кримінально-протиправного умислу, 03.03.2026 під час приймання у ТОВ «Діджител» першої партії добових польових наборів продуктів, у військовій частині НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище, у період з 15 год. по 23 год. організував затягування процедури приймання продукції, ініціював здійснення перевірок, не передбачених методикою технічної специфікації, та фактично створював штучні перешкоди у складанні акту приймання, попри відсутність обґрунтованих зауважень до продукції з боку інших членів комісії. Після чого, узгодивши із комерційним директором ТОВ «Діджител» ОСОБА_6 під час дзвінка подальшу особисту зустріч та обговорення умов приймання продукції у товариства, підписав акти приймання та забезпечив швидкий прийом продукції.

18.03.2026, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , під час особистої зустрічі і з комерційним директором ТОВ «Діджител» ОСОБА_6 , повідомив останній про вимогу надати йому грошові кошти у сумі 100 000,00 (сто тисяч) гривень, як матеріальну допомогу для військової частини, при цьому попередив, що у разі невиконання його вимоги він поставить під сумніви виконання контракту їх товариством та продовжить створювати перешкоди у здачі продукції.

ОСОБА_6 , розуміючи, що будь-якої матеріальної допомоги військовій частині вона не надає, а дані кошти необхідно надати ОСОБА_4 як хабар за безперешкодне приймання продовольчої продукції та належне виконання умов контракту, а також враховуючи необхідність подальшого постачання інших партій продукції, передбачених умовами договору та здійснюваних окремими поставками, зважаючи на залежність подальшого виконання контракту від безперешкодного приймання товару, погодилася на висунуті останнім умови.

08.05.2026 приблизно о 09 год. 55 хв. ОСОБА_4 відповідно до встановленої домовленості, на автомобілі Volkswagen Passat B5» д.н.з. НОМЕР_4 , прибув до раніше узгодженого місця адресою: м. Одеса, Київське шосе, 12/1, (автозаправна станція «SOCAR»), після чого ОСОБА_6 , виконуючи вимоги ОСОБА_4 , передала останньому грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. неправомірної вигоди за нездійснення дій, спрямованих на перешкоджання прийманню та вхідному контролю продукції, що поставлялась за державним контрактом № 205/12-25-ХП від 08.12.2025.

Цього ж дня, тобто 08.05.2026, о 10 год. 03 хв., працівниками поліції поруч із автомобілем Volkswagen Passat B5» д.н.З. НОМЕР_4 , було затримано ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України.

08.05.2026 у період часу з 13 год. 14 хв. по 14 год. 22 хв. під час обшуку автомобіля марки «Volkswagen Passat B5» д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , який знаходиться за адресою: м. Одеса, Київське шосе, 12/1, на паркувальній стоянці автозаправної станції «SOCAR» було виявлено та вилучено кошти в сумі 100 000,00 грн. купюрами по 1 000 грн. в кількості 100 шт.

08.05.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий зазначив, що 08.05.2026 в період з 11 год. 03 хв. до 11 год. 58 хв. у порядку та на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено невідкладний обшук квартири АДРЕСА_3 , за місцем фактично мешкання ОСОБА_4 . Під час проведення вказаного обшуку виявлено та вилучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім"я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , орган що видав 5912, та довідку на ім"я ОСОБА_4 від 14.10.2023 № 543. Вказані речі поміщено до спеціального пакету № HYQ 0081216.

08.05.2026 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання зазначених речей речовими доказами.

На переконання слідчого, згідно встановлених в ході слідства відомостей, зазначені речі становлять інтерес для слідства, оскільки в ході обшуку при попередньому перегляді інформації виявлено документи, які посвідчують особу та характеризують склад його сім"ї, що має важливе значення для з"ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, слідчий просить задовольнити клопотання та накласти арешт на належне ОСОБА_4 майно з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вилучених предметів і речей.

Прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подано до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала у повному обсязі.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_8 направила на адресу суду письмові заперечення, в яких зазначила, що постанова слідчого про визнання належного ОСОБА_4 майна речовими доказами у кримінальному провадженні носить суто формальний характер, оскільки в ній, як і в клопотанні, не наведено достатнього обґрунтування, якому саме з критеріїв, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України, відповідає це майно.

На переконання адвоката, враховуючи обставини кримінального провадження та кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України, належні ОСОБА_4 документи не можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Представник власника майна наголосила, що вилучення паспорта громадянина України призводить до низки складнощів у повсякденному житті ОСОБА_4 . Зокрема, з огляду на його місце проживання у м. Одеса та місцезнаходження органу досудового розслідування у м. Києві, ОСОБА_4 не має змоги приїхати до м. Києва ні автобусом, ні поїздом, з огляду на необхідність пред"явлення документів на посадку за зазначеними видами транспорту.

Також відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» вилучення паспорта громадянина України не допускається, крім випадків, коли є підстави вважати, що такий документ містить ознаки підробки, що, на думку адвоката, у даному випадку відсутні.

Крім того, адвокат ОСОБА_8 вказала, що 15.05.2026 нею було скеровано до ГСУ НПУ клопотання про повернення ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім"я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , орган, що видав 5912, паспорта громадянина України НОМЕР_6 на ім?я ОСОБА_4 , посвідчення водія НОМЕР_7 на ім"я ОСОБА_4 .

У відповідь на вказане клопотання 20.05.2026 представником власника майна було отримано лист від 19.05.2026 № 74612-2026, яким повідомлено про задоволення поданого клопотання в повному обсязі. Разом з тим, повідомлено про те, що вказані документи ОСОБА_4 може отримати у приміщенні ГСУ НПУ або ж за нотаріально посвідченою довіреністю інша особа, у тому числі захисник.

Проте адвокат ОСОБА_8 наголосила на тому, що ОСОБА_4 , не маючи на руках оригіналу паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, позбавлений можливості здійснити нотаріальне оформлення довіреності для отримання таких документів. Без наявності вказаних документів ОСОБА_4 позбавлений можливості навіть зайти до приміщення суду чи органу досудового розслідування з огляду на пропускний режим у вказаних установах.

З огляду на вказане, представник власника майна просить залишити клопотання про арешт майна без задоволення та зобов?язати слідчого повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно.

Власник майна та його представник у судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про місце, дату та час розгляду клопотання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, а також письмові заперечення представника власника майна, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000416 від 26.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

08.05.2026 було затримано ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України.

08.05.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

08.05.2026 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України проведено невідкладний обшук квартири АДРЕСА_3 , за місцем фактично мешкання ОСОБА_4 , в результаті якого було виявлено та вилучено:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , орган що видав 5912;

- довідку на ім"я ОСОБА_4 від 14.10.2023 № 543.

Постановою слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 від 08.05.2026 вказане тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави вважати, що довідка на ім`я ОСОБА_4 від 14.10.2023 № 543, на яку слідчий просить накласти арешт, відповідно до викладених у клопотанні доводів та долучених до нього матеріалів, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак наявні підстави для накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

Разом з тим, в частині накладення арешту на паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім"я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , орган що видав 5912, слід відмовити.

Так, матеріали клопотання свідчать про відсутність правових підстав в накладенні арешту на паспорт громадянина України для виїзду закордон на ім`я ОСОБА_5 .

Зокрема, не встановлено, що вказаний паспорт громадянина України для виїзду за кордон може містити відомості, які мають значення для кримінального провадження, та такий відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на" вилучену в ході невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , довідку на ім`я ОСОБА_4 від 14.10.2023 № 543, яка належить підозрюваному ОСОБА_4 .

В іншій частині клопотання - відмовити.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім"я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , орган що видав 5912, вилучений в ході невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 - повернути власнику ОСОБА_4 .

Про накладення арешту повідомити заінтересованих осіб шляхом направлення копії ухвали слідчого судді.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1