Рішення № 140888220, 23.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9936/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3 (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 25.03.2026 № 167 о/с Про виплату премії поліцейським ГУНП у Львівській області, в тій частині яка стосується позивача, та (похідна вимога), з урахуванням висновків суду (у разі задоволення позову) зобов`язати суб`єкта владних повноважень повторно розглянути питання (пропозиції) про виплату (нарахування) премії позивачеві за березень 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наприкінці березня 2026 року позивач отримав на свій особистий картковий рахунок грошове забезпечення поліцейського, яке у порівнянні з його грошовим забезпеченням за період 01.01.2025 - 01.02.2026 р.р. виявилось меншим на 19 000 гривень. 30.04.2026 з управління фінансового забезпечення ГУНП у Львівській області отримано лист відповідь від 30.04.2026 щодо документальних підстав зменшення у березні 2026 році поліцейському ОСОБА_2 грошового забезпечення, з долученням до відповіді копій орг.-розпорядчого документу та ін. документів про це.

Продовжує, що сам оскаржуваний наказ ГУНП у Львівській області від 25.03.2026 № 167 о/с Про виплату премії поліцейським ГУНП у Львівській області за березень 2026 року, в тій частині, що стосується позивача ОСОБА_2 ніколи не доводився.

Зазначає, що на підставі доповідної записки від 13.03.2026 начальника ВнП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Про результати аналізу службової діяльності позивача було порушено перед керівництвом ГУНП Львівщини питання про преміювання ОСОБА_2 у березні 2026 року, у розмірі 1 відсотку. Серед підстав такого рішення/пропозиції на думку автора доповідної записки, з посиланням на положення Дисциплінарного статуту НПУ стало не дотримання позивачем належного рівня службової дисципліни, самоусунення від виконання службових обов`язків, яке полягало у перебуванні позивача на лікарняному, попри те, зазначає, що станом на 28.04.2026 діючих дисциплінарних стягнень не мав, а власне перебування на оплачуваному лікарняному не є формою вчинення дисциплінарного проступку. Отже, вважає, за відсутності діючих дисциплінарних стягнень, відкритих службових розслідувань позивачу було зменшено премію до 1 відсотку, (становить мінус 19 000 тисяч від грошового забезпечення).

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що позивач проходить службу в органах Національної поліції на посаді старшого дільничого офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Львівській області від 25.03.02026 № 167 о/с «Про виплату премії поліцейським ГУНП у Львівській області за березень 2026 року» позивачу встановлено розмір премії за березень 2026 року - 1%.

Згідно з довідки від 01.06.2026 року № 499/58/13-2026 позивач перебував на лікуванні з 2025 року по теперішній час в періодах: 19.05.2025 - 02.06.2025, 19.06.2025 - 28.06.2025, 29.06.2025 - 30.06.2025, 01.07.2025 - 14.07.2025, 25.09.2025 08.08.2025, 09.09.2025 - 15.09.2025, 16.09.2025 - 19.09.2025, 01.10.2025 - 03.10.2025, 04.10.2025 - 06.10.2025, 07.10.2025 - 16.10.2025, 17.10.2025 - 21.10.2025, 22.10.2025 24.10.2025, 22.10.2025 - 24.10.2025, 27.10.2025 - 14.11.2025, 15.11.2025 - 17.11.2025, 18.11.2025 - 25.11.2025, 26.11.2025 - 02.12.2025, 17.01.2026 - 19.01.2026, 20.01.2026 27.01.2026, 28.01.2025 - 29.01.2025, 09.04.2026 - 23.04.2026, 24.04.2026 - 24.04.2026, 28.04.2026 - 12.05.2026, 13.05.2026 - 20.05.2026, 21.05.2026 - 28.05.2026, 29.05.2026 по теперішній час.

Продовжує, що доповідною запискою начальника відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області № 45178-2026 від 13.03.2026 надано керівнику ГУНП у Львівській області результати аналізу службової дисципліни старшого дільничого офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 , в якій зазначено, що напротязі 2025-2026 років ОСОБА_1 неодрозовово відкривав лікарняні (перебував на лікарняному 161 день), про що доповідалось окремим рапортом СЕД №30496-2026 від 18.02.2026 року чим самоусувався від виконання службових обов`язків та ігнорував зауваження керівництва.

Відтак, зазначає, що майор поліції ОСОБА_1 своєю поведінкою та ставленням до служби не проявив належного рівня особистої службової дисципліни, а тому начальник відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП просив начальника ГУНП у Львівській області, розглянути питання щодо встановлення розміру щомісячної премії старшому дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_1 , залежно від його особистого вкладу у загальний результат служби, у розмірі 1% за березень 2026 року.

Представник позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до обґрунтувань позову та матеріалів справи, під час прийняття суб`єктом влади рішення/бездіяльності щодо встановлення позивачу відсоткової надбавки до грошового забезпечення, серед іншого не було враховано думки Первинного профспілкового органу ОВС, (відсутнє погодження прийнятого відносно позивача рішення), а також відсутній підпис розпорядника коштів на листку погодження самого наказу.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою від 22.05.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до витягу із наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.03.2026 №167 о/с Про виплату премії поліцейським ГУПН у Львівській області за березень 2026 року, наказано встановити за березень 2026 року премію, зокрема ОСОБА_1 у розмірі 1%

Позивач, вважаючи, такий наказ протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи цей спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ).

Частиною першою статті 60 Закону України «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка частиною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частинами першою, другою статті 94 Закону № 580-VІІІ, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Загальні питання визначення порядку матеріального заохочення поліцейських, з урахуванням специфіки умов проходження служби та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

У пункті 1 Постанови № 988 визначено, що грошове забезпечення, зокрема, поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У пункті 12 розділу 2 Порядку № 260 визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Львівській області області від 22 листопада 2024 року № 24 затверджено Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Львівській області (далі - Положення про преміювання) , згідно з пунктом 1 Розділу ІІ «Показники преміювання» за результатами служби за місяць розмір премії визначається за такими показниками: 1) неухильне дотримання положень Конституції України , законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійність виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, відповідного територіального органу та підпорядкованого йому структурного підрозділу; 4) виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України та відповідного територіального органу); 5) своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Національної поліції України; 6) стан забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів; 7) виявлення причин та умови, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 8) вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 9) дотримання службової дисципліни; 10) дотримання виконання обов`язків, пов`язаних з проходженням поліцейським служби поліції відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ «Розмір премії» Положення про преміювання визначено, що розмір премії встановлюється за рішенням начальника ГУНП або особою, що виконує його обов`язки та визначається за показниками, зазначеними в пункті 1 Розділу ІІ цього Положення залежно від особистого вкладу поліцейського у загальні результати служби та наявного фонду грошового забезпечення.

Порядок і строки преміювання встановлені Розділом V Положення про преміювання.

Так, виплата премії поліцейським здійснюється на підставі рішення начальника ГУНП або особи, що виконує його обов`язки і оформляється відповідним наказом, який видається до 25 числа кожного місяця на підставі списків керівників підрозділів.

Списки з пропозиціями про встановлення премії поліцейським, складі їхніми безпосередніми керівниками, погоджуються начальником УКЗ (в частині відповідності займаним посадам) та начальником УФЗБО (в частині розміру фонду преміювання) та подаються щомісячно до 25 числа поточного місяця (до 10 числа в лютому та грудні) до фінансового підрозділу ГУНП у Львівські області.

Таким чином нормами законодавства визначено сукупність підстав, що впливають на встановлення розміру премій поліцейському.

Крім того, встановлення премій є правом керівника, а не його обов`язком, при цьому, встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Отже, з вищевикладеного слідує, що премія за своїм змістом є засобом заохочення поліцейських та не є обов`язковими платежем, хоча і входять до структури грошового забезпечення поліцейського.

В свою чергу, вищевказаними нормами не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця.

Суд встановив, що відповідно до Доповідної записки начальника відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області № 45178-2026 від 13.03.2026 надано керівнику ГУНП у Львівській області результати аналізу службової дисципліни старшого дільничого офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 , в якій зазначено, що напротязі 2025-2026 років ОСОБА_1 неодноразово відкривав лікарняні (перебував на лікарняному 161 день), про що доповідалось окремим рапортом СЕД №30496-2026 від 18.02.2026 року чим самоусувався від виконання службових обов`язків та ігнорував зауваження керівництва.

Із матеріалів справи встановлено, що згідно зі списком з пропозиціями на встановлення щомісячної премії поліцейським ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області у березні 2026 року, ОСОБА_1 встановлено премію у розмірі 1% на підставі рішення керівника про розмір премії.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Львівській області від 25.03.02026 № 167 о/с «Про виплату премії поліцейським ГУНП у Львівській області за березень 2026 року» позивачу встановлено розмір премії за березень 2026 року - 1%.

Відповідно до довідки Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 01.06.2026 року № 499/58/13-2026 позивач перебував на лікуванні з 2025 року по теперішній час в періодах: 19.05.2025 - 02.06.2025, 19.06.2025 - 28.06.2025, 29.06.2025 - 30.06.2025, 01.07.2025 - 14.07.2025, 25.09.2025 08.08.2025, 09.09.2025 - 15.09.2025, 16.09.2025 - 19.09.2025, 01.10.2025 - 03.10.2025, 04.10.2025 - 06.10.2025, 07.10.2025 - 16.10.2025, 17.10.2025 - 21.10.2025, 22.10.2025 24.10.2025, 22.10.2025 - 24.10.2025, 27.10.2025 - 14.11.2025, 15.11.2025 - 17.11.2025, 18.11.2025 - 25.11.2025, 26.11.2025 - 02.12.2025, 17.01.2026 - 19.01.2026, 20.01.2026 27.01.2026, 28.01.2025 - 29.01.2025, 09.04.2026 - 23.04.2026, 24.04.2026 - 24.04.2026, 28.04.2026 - 12.05.2026, 13.05.2026 - 20.05.2026, 21.05.2026 - 28.05.2026, 29.05.2026 по теперішній час.

Також, в матеріалах справи міститься рапорт від 18.02.2026 №30496-2026 начальника відділу поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Михайла Доскоча, в якому повідомляється, що є поліцейські, які систематично перебувають на лікарняних, а саме старший дільничий офіцер поліції сектору превенції відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що премія відноситься до виду заохочення за результатами служби поліцейського відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, а преміювання працівників відноситься до права керівника, а не до його обов`язку.

Слід зазначити, що премія як складова, в цьому випадку, грошового забезпечення, не є обов`язковою, беззастережною виплатою, яка підлягає нарахуванню і виплаті кожному поліцейському за підсумками місяця, як наприклад, посадовий оклад.

Заохочувальний, стимулюючий характер премії як складової грошового забезпечення передбачає, що керівництво може диференціювати розмір премій поліцейських, зокрема (але не виключно), з урахуванням якості та обсягу виконаних завдань.

Внаслідок чого, обґрунтованих підстав вимагати, щоб керівництво преміювало усіх працівників однаково, чи принаймні нарівні з іншим працівником немає, адже розмір премії залежить як від фінансових можливостей органу, так і від результатів продуктивності виконання посадових обов`язків.

Щодо останнього, то чітких критеріїв/нормативів тут бути не може (з огляду на завдання і функції, які покладено на органи поліції, особливості посадових обов`язків кожного із працівників).

Однак, з огляду на те, що премія пов`язується з результатами службової діяльності, професійними заслугами, то за наявності зауважень чи недоліків в роботі керівник, на думку суду, може зменшити працівникові розмір його премії за підсумками місяця.

Зазначений правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 06.05.2020 у справі № 813/4032/17.

Призначення або позбавлення премії поліцейського, не є заходом дисциплінарної відповідальності, не потребує доведеності вини поліцейського у скоєнні правопорушення, а є суто управлінським рішенням, яке переслідує виховні цілі, підвищує зацікавленість поліцейського у результатах своєї роботи, підвищує виконавську дисципліну.

Більше того, Верховний Суд розглядаючи справи від 27.04.2020 № 816/2038/17, від 16.04.2020 № 818/1157/17, від 16.04.2020 № 805/1874/18-а, від 11.07.2019 № 819/1613/16, від 02.10.2019 № 808/1629/18, за аналогічними обставинами дійшов до того ж самого висновку про те, що виплата премії - це особисте рішення керівника про виплату додаткового виду грошового забезпечення і її розмір залежить від оцінки особистого вкладу працівника у загальний результат роботи органу поліції.

Також, оскільки за наведеним вище правовим регулюванням керівникам органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, то визначення розміру премії здійснюється з певною свободою розсуду, з урахуванням визначених законом критеріїв.

У рішенні по справі «Класс та інші проти Німеччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що повноваження керівника органу поліції щодо преміювання є дискреційними, у зв`язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження відповідача щодо визначення конкретного розміру премії ОСОБА_1 та оцінити які саме були у спірному періоді підстави для преміювання позивача та визначення відповідачем у зв`язку із цим відповідного відсотку премії у спірному періоді.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а його дискреційні повноваження обмежені вимогами цих законів.

Таким чином, премія виплачуються в залежності від особистого внеску службовця в загальний результат роботи державного органу, а встановлення її розміру є виключною компетенцією відповідних органів.

Щодо доводів представника позивача про період перебування ОСОБА_1 на лікарняному, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 розділу III Порядку № 260 визначено, що поліцейським, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, що вони отримували на день хвороби, з розрахунку посадового окладу, встановленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць, але не більше ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.

Отже, вказаною нормою встановлено певну соціальну гарантію держави на випадок втрати працездатності особам, що проходять службу в органах поліції.

Виплата грошового забезпечення за період перебування на лікарняному має на меті підтримання належного матеріального рівня поліцейського (у відпустці) та повної або часткової компенсації втрати доходу на період тимчасової непрацездатності, розмір якого прямо залежить від розміру грошового забезпечення, яке отримував конкретний поліцейський перебуваючи на службі.

Аналіз пункту 3 розділу III Порядку № 260 дає підстави для висновку, що поліцейським, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, що вони отримували на день хвороби, з розрахунку, зазначених у цій нормі складових, у тому числі премії за поточний місяць.

Підпунктом 2 пункту 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

За приписами пункту 12 розділу II Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Отже, характерною особливістю нарахування премії, порівняно з іншими складовими грошового забезпечення, наведеними у пункті 3 розділу ІІІ Порядку № 260 є те, що хоча зазначена виплата має постійний характер, однак її розмір не є сталим, з огляду на те, що такий визначається за рішенням керівника органу поліції щомісяця та її виплата проводиться в останній день місяця за поточний місяць.

Також, представник позивача у додаткових поясненнях звертає увагу на те, що під час прийняття оскаржуваного наказу про встановлення позивачу премії за березень 2026 року відповідачем не було враховано позицію Первинного профспілкового органу органів внутрішніх справ, а також відсутнє погодження прийнятого щодо позивача рішення з таким органом. Крім того, представник позивача зазначає про відсутність підпису розпорядника бюджетних коштів на листку погодження наказу. Обґрунтовуючи наведені доводи, представник позивача посилається на положення колективного договору між профспілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції у Львівській області на 2026-2028 роки, електронний примірник якого, за його твердженням, містить відомості про відсутність дат у розділах підписів представників сторін та двосторонньої узгоджувальної комісії.

Надаючи оцінку наведеним доводам, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд встановив, що у матеріалах справи міститься Колективний договір мід роботодавцем та трудовим колективом Головним управлінням Національної поліції у Львівській області та Львівською обласною організацією професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України на 2026-2028 роки.

Як вбачається з листа Департаменту економічного розвитку від 25.03.2026 №2301-вих-41160 вищезазначений договір зареєстрований за номером 75 від 25.03.2025.

Суд зазначає, що саме по собі не зазначення дати безпосередньо біля підписів представників сторін колективного договору не свідчить про відсутність факту його підписання та не є достатньою підставою для висновку про неукладеність такого договору.

Стаття 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» пов`язує набрання колективним договором чинності з днем його підписання представниками сторін або з днем, зазначеним у договорі, однак не встановлює самостійної вимоги про обов`язкове проставлення дати безпосередньо біля кожного підпису.

За таких обставин відсутність зазначеного реквізиту сама по собі не спростовує факту укладення колективного договору. Питання щодо дати його підписання та набрання чинності має вирішуватися з урахуванням змісту договору, наявності підписів уповноважених представників сторін та інших належних доказів, які підтверджують обставини його укладення.

Отже, за відсутності доказів того, що уповноважені представники сторін не підписували колективного договору, висновок про його неукладеність виключно з мотивів відсутності дати біля підписів є передчасним.

Суд також враховує, що колективний договір між профспілковою організацією та Головним управлінням Національної поліції у Львівській області на 2026 2028 роки пройшов повідомну реєстрацію та, за наявними матеріалами справи, не був визнаний недійсним у судовому порядку, його дію не припинено та не зупинено у встановленому законом порядку.

Разом з тим, суд зазначає, що досліджений колективний договір між Головним управлінням Національної поліції у Львівській області та Львівською обласною організацією професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України на 2026 2028 роки не містить положень, які передбачають обов`язкове погодження з профспілковим органом індивідуального рішення про встановлення конкретному поліцейському розміру щомісячної премії.

За таких обставин посилання представника позивача на відсутність погодження оскаржуваного наказу з Первинним профспілковим органом органів внутрішніх справ саме по собі не свідчить про порушення відповідачем процедури прийняття такого наказу.

Отже, за відсутності доказів того, що погодження з профспілковим органом або підпис розпорядника бюджетних коштів були обов`язковими умовами прийняття оскаржуваного наказу, наведені доводи представника позивача не є достатніми для висновку про протиправність наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.03.2026 № 167 о/с у частині встановлення позивачу премії за березень 2026 року.

Таким чином, системний аналіз наведених норм права в контексті обставин справи дає підстави для висновку, що доводи позивача щодо перебування на лікарняному, є безпідставними, оскільки єдиним критерієм преміювання поліцейських є їх особистий внесок в загальний результат служби, водночас, перебування на лікарняному не впливає ні на збільшення таких виплат, ні на зменшення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

у позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.