Рішення № 140886315, 23.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуСправа №640/18340/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Суть спору: 01.07.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» (далі - позивач, ТОВ «Євро Смарт Пауер») до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2021 № 0235210707, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 424 879,50 грн на підставі статті 20 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акта фактичної перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам. Позивач зазначає, що паливо дизельне ДП-Євро 5 у кількості 6350 л, яке згідно з акцизною накладною від 23.12.2020 № 197458 мало надійти на акцизний склад 1012920 (АЗС за адресою: Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Магала, вул. Чернівецька, 3А), під час транспортування було переадресоване та фактично злите на іншій АЗС позивача - акцизний склад 1012919 (с. Магала, вул. Чернівецька, 2), де його оприбутковано в журналі обліку нафтопродуктів за формою № 13-НП, у фіскальному звітному чеку (Z-звіті) та в змінному звіті АЗС за формою № 17-НП за 23.12.2020. Переміщення пального між акцизними складами позивач оформив акцизною накладною від 24.12.2020 № 624210. Оскільки на АЗС за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 3А, вказане пальне фактично не надходило, підстав для його оприбуткування за цим місцем не було. Щодо пального моторного альтернативного А-95 Е-50 позивач пояснює, що 20.02.2021 постачальник ТОВ «Катма Груп» одним транспортним засобом із секційною автоцистерною (державний номер НОМЕР_1 ) відвантажив пальне згідно з акцизною накладною № 28567 (3925 л на акцизний склад 1012920) та акцизною накладною № 28568 (4720 л на акцизний склад 1012919). 21.02.2021 через помилку під час зливу пальне у кількості 4720 л було злито на АЗС за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 3А, а пальне у кількості 3925 л - на АЗС за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 2. Пальне оприбутковано за кожною АЗС у тій кількості, в якій воно фактично надійшло, а різницю (795 л) позивач оформив акцизною накладною від 21.02.2021 № 85018 та розрахунком коригування до неї.

На думку позивача, облік нафтопродуктів на АЗС ведеться у формах, визначених Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, і такий облік ним вівся належним чином. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на розбіжності між акцизними складами, зазначеними в акцизних накладних, та акцизними складами, на які пальне фактично надійшло, що може свідчити щонайбільше про порушення порядку складання акцизних накладних, а не про ведення обліку товарних запасів з порушенням встановленого порядку. Надлишків пального чи інших обставин, які б свідчили про отримання та неоприбуткування товару, під час перевірки не виявлено, а надані пояснення та первинні документи перевіряючими не враховано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2021 (суддя Погрібніченко І.М.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону справи, не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, передаються на розгляд іншим окружним адміністративним судам шляхом їх автоматизованого розподілу.

У січні 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/18340/21.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2025 справу передано на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 справу прийнято до провадження судді Сластьон А.О., продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

10.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач, посилаючись на положення статей 75, 80, 81, 85 Податкового кодексу України (далі - ПК України), зазначає, що під час фактичної перевірки працівнику господарської одиниці вручено документи на проведення перевірки, проте документів, які стосуються предмета перевірки, зокрема документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів, надано не було, що відображено в акті фактичної перевірки від 12.03.2021 № 1021/24-13-07-05/42547705. На цій підставі, як зазначає відповідач, 03.03.2021 встановлено неналежне ведення обліку товарних запасів на складі та/або за місцем їх реалізації. Відповідач вважає, що стаття 20 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність окремо або в сукупності за реалізацію товарів, не облікованих у встановленому порядку, та за ненадання під час перевірки документів, що підтверджують облік товарів, а обов`язок надати документи обліку стосується, зокрема, і вже реалізованого товару.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» (ідентифікаційний код: 42547705, місцезнаходження: 02160, м. Київ, просп. Соборності, буд. 15, каб. 219) зареєстроване як юридична особа; згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом його економічної діяльності є 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», серед інших видів діяльності - 47.30 «Роздрібна торгівля пальним», 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», 52.10 «Складське господарство».

Позивач зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального; за ним зареєстровано, зокрема, акцизний склад 1012919 (АЗС за адресою: Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Магала, вул. Чернівецька, 2) та акцизний склад 1012920 (АЗС за адресою: Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Магала, вул. Чернівецька, 3А), що підтверджується витягом з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового.

20.11.2019 між ТОВ «Євро Смарт Пауер» (комісіонер) та ТОВ «Катма Груп» (комітент) укладено договір комісії № 201119-К, за умовами якого комісіонер зобов`язався прийняти від комітента товар для продажу та зберігати його в належних умовах.

Згідно з акцизною накладною форми «П» від 23.12.2020 № 197458, зареєстрованою в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН), ТОВ «Катма Груп» реалізувало позивачу паливо дизельне (код УКТ ЗЕД 2710194300 «Важкі дистиляти (газойлі)») у кількості 6350 л; як акцизний склад, на який фізично відвантажено пальне, зазначено акцизний склад 1012920 (с. Магала, вул. Чернівецька, 3А), пересувний акцизний склад - автоцистерна, державний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до журналу обліку нафтопродуктів, що надійшли на АЗС, за формою № 13-НП АЗС за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 2, 23.12.2020 з 13:00 до 13:15 до резервуара № 5 цієї АЗС злито 6350 л дизельного пального з автоцистерни, державний номер якої відповідає номеру, зазначеному в акцизній накладній № 197458.

Надходження пального відображено в змінному звіті АЗС за формою № 17-НП та у фіскальному звітному чеку (Z-звіті) № 1293 за 23.12.2020 АЗС за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 2.

24.12.2020 позивач склав та зареєстрував у ЄРАН акцизну накладну форми «П» № 624210, згідно з якою паливо дизельне у кількості 6350 л переміщено з акцизного складу 1012920 на акцизний склад 1012919.

Згідно з акцизними накладними форми «П» від 20.02.2021 № 28567 та № 28568 ТОВ «Катма Груп» реалізувало позивачу пальне моторне альтернативне (код УКТ ЗЕД 3824909710): 3925 л із зазначенням акцизного складу отримувача 1012920 та 4720 л із зазначенням акцизного складу отримувача 1012919.

В обох акцизних накладних зазначено один і той самий пересувний акцизний склад - автоцистерну, державний номер НОМЕР_1 , місткістю 36,42 куб. м, що має сім секцій. Обидві акцизні накладні зареєстровано в ЄРАН 22.02.2021.

Відповідно до журналу обліку нафтопродуктів за формою № 13-НП АЗС за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 3А, 21.02.2021 з 20:00 до 21:00 на цю АЗС з автоцистерни НОМЕР_1 злито 4720 л пального А-95. Надходження пального відображено також у змінних звітах АЗС за формою № 17-НП та фіскальних звітних чеках (Z-звітах) обох АЗС.

21.02.2021 позивач склав акцизну накладну форми «П» № 85018 на переміщення пального з акцизного складу 1012919 на акцизний склад 1012920 та розрахунок коригування до неї від 21.02.2021 № 51, яким обсяг переміщеного пального визначено в кількості 795 л.

Акцизну накладну та розрахунок коригування зареєстровано в ЄРАН 22.02.2021, тобто до початку перевірки.

Отже, згідно з даними ЄРАН на акцизний склад 1012920 надійшло 4720 л пального (3925 л + 795 л), а на акцизний склад 1012919 - 3925 л (4720 л - 795 л), що відповідає даним журналів обліку нафтопродуктів цих АЗС.

03.03.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області розпочато фактичну перевірку господарської одиниці позивача - АЗС за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 3А, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 12.03.2021 № 1021/24-13-07-05/42547705 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що згідно з фіскальним звітним чеком та змінним звітом за формою № 17-НП АЗС за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 3А (акцизний склад 1012920), не обліковувалось у встановленому порядку паливо дизельне ДП-Євро 5 у кількості 6350 л, отримане згідно з акцизною накладною від 23.12.2020 № 197458 (ціна реалізації станом на 23.12.2020 - 20,79 грн за 1 л), та пальне А-95 Е-50 у кількості 3925 л, отримане згідно з акцизною накладною від 20.02.2021 № 28567 (ціна реалізації станом на 20.02.2021 - 20,49 грн за 1 л).

У акті перевірки також зафіксовано складення позивачем акцизної накладної від 24.12.2020 № 624210 на переміщення 6350 л пального з акцизного складу 1012920 на акцизний склад 1012919.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме не забезпечено ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складі та/або за місцем їх реалізації.

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій, доданим до акта перевірки, на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР визначено фінансову санкцію в розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації: 132 016,50 грн Ч 2 = 264 033,00 грн та 80 423,25 грн Ч 2 = 160 846,50 грн, усього - 424 879,50 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та статті 20 Закону № 265/95-ВР прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 30.03.2021 № 0235210707, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 424 879,50 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Предметом спору є правомірність застосування до позивача фінансової санкції за реалізацію товарів, не облікованих у встановленому порядку, у ситуації, коли пальне, отримане позивачем згідно з акцизними накладними, фактично було злите та оприбутковане не на тій автозаправній станції (акцизному складі), яка зазначена в акцизних накладних, а на іншій автозаправній станції позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує норми законодавства в редакції, чинній на момент їх виникнення (грудень 2020 року - березень 2021 року), та виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265/95-ВР, дія якого відповідно до його преамбули поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 20.09.2019 № 128-IX, чинній з 01.08.2020) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Цим же пунктом на суб`єкта господарювання покладено обов`язок надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 20.09.2019 № 128-IX, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що стаття 20 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність за два самостійні правопорушення:

-реалізацію товарів, не облікованих у встановленому порядку, та

-ненадання під час перевірки документів, що підтверджують облік товарів, які знаходяться у місці продажу.

Для застосування санкції за першим складом контролюючий орган повинен встановити та довести належними доказами як факт відсутності обліку конкретних товарів, так і факт їх реалізації; для застосування санкції за другим складом - факт ненадання документів обліку під час проведення перевірки, зафіксований у порядку, встановленому ПК України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафти і нафтопродуктів, визначено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція).

Відповідно до підпункту 10.2.1 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.

Згідно з підпунктом 10.2.2 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у товарно-транспортній накладній та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП (додаток 13).

Відповідно до підпункту 10.2.10 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції на підставі товарно-транспортної накладної та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами, тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП.

Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14).

Згідно з підпунктом 10.4.1 пункту 10.4 розділу 10 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС, зокрема, визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни (обліковий залишок), вимірюють загальний рівень нафтопродуктів у кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок), роздруковують на реєстраторі розрахункових операцій фіскальний звітний чек.

Відповідно до пунктів 16.1, 16.2 розділу 16 Інструкції матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами у змінному звіті за формою № 17-НП, перший примірник якого разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, яка перевіряє та приймає змінні звіти з доданими до них первинними документами.

Отже, Інструкцією визначено вичерпний перелік документів, у яких фіксуються операції з приймання, відпуску та обліку нафтопродуктів на АЗС, а фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам, визначеним з урахуванням надходження нафтопродуктів, підтвердженого відповідними документами, та кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/18483/13-а.

Водночас порядок складання та реєстрації акцизних накладних і розрахунків коригування до них врегульовано статтею 231 ПК України та Порядком заповнення акцизної накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262.

Акцизна накладна є документом, що використовується для цілей адміністрування акцизного податку з реалізації пального, і не належить до документів обліку нафтопродуктів на АЗС, визначених Інструкцією.

Повертаючись дод обставин справи.

Досліджуючи обставини справи, суд зазначає, що в акті перевірки висновок про відсутність обліку пального зроблено лише на підставі того, що пальне, зазначене в акцизних накладних № 197458 та № 28567, не відображене в документах обліку АЗС за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 3А (акцизний склад 1012920).

Натомість матеріалами справи підтверджено, що пальне у кількості 6350 л фактично надійшло 23.12.2020 на АЗС позивача за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 2, і того ж дня було оприбутковане в журналі обліку за формою № 13-НП, змінному звіті за формою № 17-НП та фіскальному звітному чеку цієї АЗС, а пальне, отримане 21.02.2021, оприбутковане в журналах обліку обох АЗС у тій кількості, в якій воно фактично було злите на кожній із них.

Розбіжність між акцизним складом, зазначеним в акцизних накладних постачальника, та фактичним місцем зливу пального позивач усунув шляхом складення та реєстрації в ЄРАН акцизних накладних № 624210 та № 85018 і розрахунку коригування № 51, які зареєстровані до початку перевірки.

Зазначення в акцизній накладній № 624210 іншого транспортного засобу, ніж той, яким пальне фактично було доставлене, само по собі не спростовує факту надходження та оприбуткування пального на АЗС за адресою: с. Магала, вул. Чернівецька, 2, оскільки цей факт підтверджено записами в документах обліку нафтопродуктів, складеними в день надходження пального, які відповідачем не спростовано.

Отже, увесь обсяг пального, отриманого позивачем згідно з акцизними накладними № 197458 та № 28567, відображено в обліку товарних запасів позивача за місцем його фактичного зберігання та реалізації.

Невідповідність між акцизним складом, зазначеним в акцизній накладній, і фактичним місцем надходження пального може мати значення для оцінки дотримання позивачем порядку складання акцизних накладних, проте не утворює складу правопорушення, передбаченого пунктом 12 статті 3 та статтею 20 Закону № 265/95-ВР.

Застосування фінансової санкції за статтею 20 Закону № 265/95-ВР за порушення, яке цією нормою не передбачене, суперечить вимогам частини другої статті 19 Конституції України.

Крім того, в акті перевірки відсутні відомості про вимірювання фактичних залишків пального в резервуарах АЗС, порівняння їх з обліковими залишками та даними реєстраторів розрахункових операцій, а також про виявлення надлишків пального.

Жодних доказів реалізації позивачем пального, не відображеного в обліку, відповідач суду не надав.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 у справі № 460/49664/22 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що для висновку про реалізацію необлікованого пального має бути встановлена розбіжність між даними обліку нафтопродуктів АЗС та фактичними залишками пального, а документи обліку, надані платником податків разом із запереченнями чи до суду, підлягають оцінці.

Доводи відповідача про ненадання позивачем під час перевірки документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів, суд відхиляє, оскільки акт перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містять висновку про таке порушення, а матеріали справи не містять акта, складеного відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України, що засвідчує факт відмови платника податків надати документи.

Натомість, висновки акта перевірки ґрунтуються на аналізі фіскальних звітних чеків та змінних звітів за формою № 17-НП, тобто на документах обліку, які перевіряючим було надано.

Суд також зауважує, що у відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2023 № 0443130707, яке не є предметом цього спору, а доводів, які б спростовували надані позивачем докази щодо фактичного надходження та оприбуткування пального, відзив не містить.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а висновки акта перевірки, на підставі яких його прийнято, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 30.03.2021 № 0235210707 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 6 373,19 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» (ідентифікаційний код: 42547705, місцезнаходження: 02160, м. Київ, просп. Соборності, буд. 15, каб. 219) до Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення, - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 30.03.2021 № 0235210707.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» (ідентифікаційний код: 42547705, місцезнаходження: 02160, м. Київ, просп. Соборності, буд. 15, каб. 219) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6 373,19 грн (шість тисяч триста сімдесят три гривні 19 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон