Рішення № 140879554, 06.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.10.2026

Справа № 335/6204/26

Провадження № 2/334/4357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мандик М.О.,

представника відповідача Рощина В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

25.06.2026року з Вознесенвського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №66273-08/2025 від 27.08.2025 року в розмірі 28560,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.08.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір №66273-08/2025, який був підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на мобільний телефон позичальника.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах, визначених цим договором.

Для отримання кредиту клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється і з відповідною інформацією, а саме Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно правових актів НБУ. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п. 2.3 п. 2, п.п. 7,6 п. 7 кредитного договору).

Вказані правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

25.02.2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем було укладено договір факторингу №25022026, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №25022026 від 25.02.2026 року, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №66273-08/2025 в розмірі 28560,00 грн, з яких: 14000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7560,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 7000,00 грн сума заборгованості за штрафами.

27.08.2026 року від представника відповідача адвоката Рощина В. С. надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач не заперечує факту укладення договору про фінансовий кредит №66273-08/2025 від 27.08.2025 року та отримання 14000,00 грн за умовами вказаного договору. Проте, відповідач у строки, встановлені Графіком платежів здійснив платіж 24.09.2025 у розмірі 2877,84 грн, 25.10.2025 року 3780,00 грн.

Пунктом 1.4.2 Договору передбачено, що у випадку сплати першого платежу вчасно, тобто до 25.09.2025, Товариство надає знижку 44,44 % на перший платіж. Пунктом 2 Додатка № 1 до Договору визначено, що сума першого платежу з урахуванням знижки складає 2 877,84 грн (з яких проценти 2 100,00 грн, комісія 777,84 грн). Відповідач сплатив 24.09.2025 рівно 2 877,84 грн, тобто скористався знижкою в повному обсязі.

Пункт 5.3.1 Договору у редакції, викладеній самим кредитодавцем, встановлює: «У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасування.» Ця сама умова дослівно відтворена у розділі 6 «Додаткова інформація» Паспорта споживчого кредиту від 27.08.2025, підписаного директором ТОВ «Стар Файненс Груп» Є.О. Кононенком. Мораторій, про який йдеться, є чинним і встановлений п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Прострочення відповідача виникло 25.11.2025 і триває, тобто повністю охоплюється періодом дії воєнного стану. Отже відповідач звільнений від обов`язку сплати штрафу, а сам штраф підлягав списанню первісним кредитором. Оскільки на дату відступлення права вимоги (25.02.2026) ця вимога вже підлягала списанню, вона не існувала як дійсна і не могла перейти до позивача: відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Перше прострочення виникло 25.11.2025 (платіж за третій розрахунковий період у сумі 3 780,00 грн, строк сплати 24.11.2025). За п. 5.3 Договору штраф мав бути нарахований саме 25.11.2025. Однак у Розрахунку за весь період з 25.11.2025 по 24.12.2025 у графі «Штрафи» стоїть 0,00. Штраф з`явився одномоментно 25.12.2025 через місяць після настання підстави, передбаченої договором.

Станом на 25.12.2025 Розрахунок фіксує такі прострочені суми: прострочене тіло 14 000,00 грн, прострочені проценти 7 560,00 грн. Сто відсотків від цих величин становить, відповідно, 14 000,00 грн, 7 560,00 грн або 21 560,00 грн (у сукупності). Сума простроченого платежу за третій період 3 780,00 грн. Заявлені 7 000,00 грн не дорівнюють ста відсоткам від жодної з цих сум. Натомість 7 000,00 грн це рівно половина суми кредиту (14 000,00 х 50 %), тобто гранична величина, зазначена в абз. 2 п. 5.3.1 Договору. Отже розмір штрафу не є результатом застосування договірної формули кредитодавець просто проставив максимально допустиму суму, не здійснивши передбаченого договором обчислення.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Пунктом 5 ч. 3 ст. 18 цього Закону прямо віднесено до несправедливих умови договору про «встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором». Умова п. 5.3 Договору встановлює штраф у розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості, тобто вимагає від споживача сплатити подвійну суму кожного простроченого платежу. Ця умова підпадає під наведену норму буквально. Слід підкреслити співвідношення величин: за прострочення одного платежу в сумі 3 780,00 грн кредитодавець вимагає 7 000,00 грн майже вдвічі більше за сам прострочений платіж. При цьому позивач не заявляє про понесення жодних збитків і не надає доказів їх існування. Відповідно до ч. 5 ст. 18 названого Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, а згідно з ч. 7 цієї статті положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Розрахунок позивача засвідчує, що комісія за видачу кредиту в сумі 777,84 грн (з урахуванням знижки; базовий розмір 1 400,00 грн, тобто 10 % суми кредиту) була нарахована та повністю погашена за рахунок коштів, сплачених відповідачем 24.09.2025. Саме тому в позові ця складова заявлена в розмірі 0,00 грн. Комісія «за видачу кредиту» нараховується одноразово за сам факт перерахування коштів. Пунктом 1.4 Договору прямо визначено: «Сутність комісії плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні». Тобто йдеться про плату за вчинення дії, яка становить основний обов`язок кредитодавця за кредитним договором (ст. 1054 ЦК України), а не за окрему фінансову послугу, що має самостійне споживче значення для позичальника. У постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умови кредитного договору про сплату комісій за послуги, які не є окремою фінансовою послугою, суперечать закону та є нікчемними. Оскільки умова про комісію є нікчемною, сплачені за нею 777,84 грн одержані кредитодавцем без достатньої правової підстави і згідно зі ст. 1212 ЦК України підлягають зарахуванню в погашення дійсних вимог кредитодавця, тобто процентів за користування кредитом.

Кредитодавець, пропонуючи відповідачу ставку 0,50 % на день і фактично застосувавши її протягом першого розрахункового періоду, тим самим визнав цю ставку економічно достатньою платою за користування кредитом. Жодних додаткових витрат кредитодавця у наступних періодах порівняно з першим не виникло і позивачем не доведено. За таких обставин застосування ставки, що на 80 % перевищує визнану самим кредитодавцем достатньою, за наступні розрахункові періоди створює істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача у розумінні ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Слід також врахувати, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за Договором становить 2 572,74 % (розділ 4 Паспорта споживчого кредиту), тобто у 7,8 рази перевищує номінальну ставку, зазначену в тому самому розділі (328,50 % річних). Така розбіжність між величинами, наведеними в одному документі, об`єктивно ускладнює для споживача оцінку реальної вартості послуги. Відповідач заявляє про несправедливість умови п. 1.4 Договору в частині процентної ставки, що перевищує 0,50 % на день, та просить суд не застосовувати її при вирішенні спору на підставі ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, відповідачем визнається заборгованість у розмірі 17422,16 грн, яка складається з основної суми боргу у розмірі 14 000,00 грн, відсотків - 3422,16 грн.

31.08.2026 представником позивача подано відзив на позовну заяву. Позивач вказує, що відповідачем факт укладення кредитного договору у відзиві не спростовується. До того ж, відповідачем безпосередньо визнається укладення ним кредитного договору з первісним кредитором, відповідно, відповідач визнає отримання на підставі кредитного договору коштів та визнає свою обізнаність щодо умов кредитних договорів.

Відповідачем при підписанні кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов кредитного договору, в тому числі і порядку нарахування відсотків, що свідчить про факт погодження відповідача із всіма умовами Кредитного договору, враховуючи і нарахування відсотків.

Відповідачем умови кредитного договору не виконувались отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору є правомірним, а Відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі.

01.09.2026 року представником відповідача подано заперечення. Жоден із доводів відзиву в них не спростований. Натомість відповідь на відзив містить заяви, які підтверджують позицію відповідача, а в одному випадку спростовують саму позовну вимогу позивача. Позивач визнав факт та структуру платежів відповідача. Комісія є платою за одноразову дію видачу кредиту, тобто за виконання кредитодавцем його основного обов`язку за кредитним договором (ст. 1054 ЦК України), а не за окрему фінансову послугу, що має самостійне споживче значення для позичальника.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому в позовній заяві просить проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

27.08.2025 року ОСОБА_1 підписав договір про надання фінансового кредиту №66273-08/2025 з ТОВ «Стар Файненс Груп».

Відповідно до п. 1.1 договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 14000,00 грн, на умовах строковості, зворотності платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 27.08.2025 року, дата погашення кредиту 24.12.2025 року (п. 1.2 договору).

За користування кредитом Товариством нараховуються проценти у розмірі 0,90 відсотків в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1400,00 грн (що складає 10 відсотків від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.4.2 договору, у випадку сплати клієнтом першого платежу (за перший розрахунковий період) вчасно тобто до 25.09.2025 року, чи до цієї дати, відповідно до Графіку платежу, Товариство має право надати знижку в розмірі 44,44 відсотків на перший платіж.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.

Також, позивачем надано копію Графіку платежів від 27.08.2025 року, паспорт споживчого кредиту, заяву анкету клієнта на тримання фінансового кредиту, які підписані відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразового ідентифікатора Y925.

Відповідно до графіку платежів, розрахункових періоди 4, кредит надано з 27.08.2025 року по 24.12.2025 року, сума нарахованих відсотків складає 15120,00 грн, сума комісії (одноразово) 1400,00 грн, загальна вартість кредиту 30520,00 грн, реальна процентна ставка 2572,74. Згідно п. 2 Графіку платежів, у разі своєчасного та належного виконання клієнтом п. 1.4.2 договору, сума першого платежу клієнта за договором у урахуванням знижки складає 2877,84 грн ( з яких 2100,00 грн проценти, 777,84 комісія) та внесення першого платежу у вказаному розмірі буде вважатись повною та належною сплатою першого платежу за договором.

Відповідно до копії листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 28.04.2026 року, між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переведення коштів ПУ-П-2026/01-1 від 15.01.2026 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 27.08.2025 23:20:00 на суму 14 000,00 грн, маска карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 8455811180, призначення платежу: зарахування 14000 грн на карту НОМЕР_2 .

25.02.2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем було укладено договір факторингу №250220296, відповідно до умов якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якими настав чи настане в майбутньому до третіх осіб боржників. включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом ( плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників від 25.02.2026 року. який є додатком №1 до договору факторингу №25022026 від 25.02.2026 року, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №66273-08/2025 на загальну суму 28560,00 грн, з яких: 14000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7560,00 грн сума заборгованості за відсотками, 7000,00 грн штрафи, кількість днів прострочення - 93.

Відповідно до ст.ст.626,628 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з умовами укладених кредитних договорів, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки, передбачені вказаними умовами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 24.12.2025 року ТОВ Стар Файненс Груп» сума нарахованих відсотків за період з 27.08.2025 року по 24.12.2025 року складає 13214,00 грн, сума комісії складає 777,84 грн, відповідачем здійснено погашення заборгованості на загальну суму 6657,84 грн, з яких 777,84 грн зараховано у погашення комісії, 5880,00 грн у рахунок погашення відсотків за користування кредитом. Штраф нараховано 24.11.2025 року у розмірі 3780,00 грн, станом на 24.12.2025 року сума штрафу становила 7000,00 грн.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7000,00 грн, при цьому суд вважає недоцільним досліджувати інші аргументи відповідача щодо порядку та розміру його нарахування відповідно до договору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит - банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що комісія за видачу кредиту становить 10,00 відсотків від суми виданого кредиту.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

У договорі про надання фінансового кредиту №66273-08/2025 від 27.08.2025 року не зазначено та не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення п. 1.4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити одноразову комісію є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Розмір сплаченої відповідачем комісії у розмірі 777,84 грн слід зарахувати в рахунок погашення заборгованості за нарахованими відсотками.

Також, відповідач вказував, що процентна ставка, що перевищує 0,5 відсотків на день є несправедливою, оскільки у першому розрахунковому періоді позивачу економічно достатньо встановити плату за користування кредитом у розмірі 0,5 відсотків на день, то встановлення процентної ставки у розмірі 0,9 відсотків є необґрунтованою. При цьому відповідач посилається на положення ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати КЦС ВС від 07.09.2026 року №552/672/23, суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Умови кредитного договору щодо встановлення процентів у розмірі 0,9 відсотків в день (п. 1.4 договору). а також щодо встановлення зниженої процентної ставки за умови виконання позичальником певних дій (п. 1.4.2 договору) є чіткими та зрозумілими, не містять двозначних положень, тому у суду відсутні підстави для тлумачення умов договору. Відповідач ознайомився з умовами договору та підписав його, тобто погодився на запропоновані умови кредитного договору. Тому, за відсутності відповідної позовної вимоги про оспорення умов договору від відповідача, враховуючи вказану правову позицію, суд не може самостійно зменшити розмір процентів за договором.

Таким чином, суд прийшов до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з підстав вказаних раніше у розмірі 20782,16 грн, з яких 14000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 6782,16 грн відсотки за користування кредитом (7560,00 777,84 грн).

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість договором №66273-08/2025 від 27.08.2025 року у розмірі 20 782 грн 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1937 грн 34 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Проголошення рішення суду 06.10.2026 року о 14 год. 00 хв.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя: Філіпова І. М.