Рішення № 140879313, 22.10.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/3686/26

Провадження 2/206/2322/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Кушнірчук Р.О., при секретареві Худайкуловій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №173205038 від 16 грудня 2021 року у розмірі 48 864,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №173205038 шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». Після попередньої реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та подання заявки на отримання кредиту на номер мобільного телефону відповідача було направлено одноразовий ідентифікатор N66TM99G, який 16.12.2021 о 19:09:03 введено ним у відповідному розділі інформаційної системи, чим підтверджено прийняття умов договору та його підписання.

За умовами договору кредитодавець надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з кредитним лімітом від 2 000,00 грн до 50 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Строк дії договору становить 5 років. Згідно з розрахунком заборгованості відповідачем за час дії договору було використано кредитний ліміт та отримано грошові кошти, при цьому він здійснював часткові платежі в рахунок погашення заборгованості, однак у подальшому належним чином свої зобов`язання не виконав.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає фактору права вимоги, визначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги до ОСОБА_1 за договором №173205038 від 16.12.2021 перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 27 червня 2023 року відповідно до Реєстру прав вимоги №237 від 27.06.2023.

У подальшому, 02 травня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, за умовами якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному Реєстрі боржників. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до цього договору факторингу право вимоги до ОСОБА_1 за договором №173205038 перейшло до позивача у сумі 48 864,75 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за договором №173205038 від 16.12.2021 становить 48 864,75 грн, з яких: 9 982,64 грн заборгованість за сумою кредиту; 38 882,11 грн заборгованість за відсотками; пеня 0,00 грн. Після відступлення права вимоги на користь нового кредитора відповідач платежів у рахунок погашення заборгованості не здійснював.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та у разі неявки належним чином повідомленого відповідача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень щодо заявлених вимог не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без повідомлення причин або без поважних причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Ураховуючи наявність усіх передбачених законом умов, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, надані позивачем на підтвердження заявлених вимог, та оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у визначеному законом порядку. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджено, що договір кредитної лінії №173205038 укладено в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора, направленого на фінансовий номер телефону відповідача. Крім того, відповідач здійснював часткові платежі на виконання договору, що в сукупності з іншими доказами підтверджує фактичне прийняття ним умов кредитування та виконання договору.

Заявка на отримання грошових коштів, паспорт споживчого кредиту, договір кредитної лінії та розрахунок заборгованості містять дані відповідача, зокрема його прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, РНОКПП, паспортні дані, номер телефону та відомості про платіжну картку. Відповідачем не надано доказів того, що відповідний договір ним не укладався або що кредитними коштами користувалася інша особа.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

За змістом ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або неналежне виконання.

Судом установлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу можливість користуватися кредитним лімітом, тоді як відповідач, скориставшись кредитними коштами та здійснюючи певний час платежі на погашення заборгованості, надалі зобов`язання належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Предметом договору факторингу відповідно до ст. 1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Долучені до матеріалів справи договори факторингу, реєстри та витяги з реєстрів боржників підтверджують послідовний перехід права вимоги за договором №173205038 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а надалі до ТОВ «СВЕА ФІНАНС». Відомості у витягах дозволяють ідентифікувати відповідача, кредитний договір та розмір переданої грошової вимоги.

Судом також враховується, що відсутність доказів отримання боржником окремого повідомлення про зміну кредитора сама по собі не припиняє його обов`язку виконати основне грошове зобов`язання. Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості ані первісному, ані наступним кредиторам у розмірі, достатньому для припинення заявленого до стягнення зобов`язання.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є послідовним, узгоджується з умовами кредитного договору та даними реєстрів про розмір переданої вимоги. Відповідач контррозрахунку не подав, доказів повного або часткового погашення заявленої до стягнення суми не надав, а тому підстав не приймати наданий позивачем розрахунок суд не вбачає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за договором №173205038 від 16.12.2021 у загальному розмірі 48 864,75 грн, з яких 9 982,64 грн заборгованість за сумою кредиту та 38 882,11 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати. Позивачем при зверненні до суду через підсистему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, що підтверджується платіжною інструкцією №1801 від 31.03.2026, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 629, 639, 1048, 1054, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ЄДРПОУ 37616221), заборгованість за договором №173205038 від 16 грудня 2021 року у розмірі 48 864,75 гривень, з яких 9 982,64 гривень заборгованість за сумою кредиту, 38 882,11 гривень заборгованість за відсотками, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук