Рішення № 140870506, 20.10.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокуСправа № 912/1634/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю., прокурора Топонар Н.С. за правилами загального позовного провадження справу № 912/1634/26

за позовом першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури (26500, смт Голованівськ, вул. Паркова, буд. 13)

в інтересах держави в особі Голованівської селищної ради (26500, смт Голованівськ, вул. Соборна, буд. 48)

до відповідачів:

1. Відділу освіти, молоді та спорту Голованівської селищної ради (26500, смт Голованівськ, вул. Соборна, буд. 40),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОБАЛЬТ ЕНЕРДЖІ" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3)

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 110 376,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Голованівської селищної ради до Відділу освіти, молоді та спорту Голованівської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОБАЛЬТ ЕНЕРДЖІ", в якій просить:

"1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 30.04.2025 до Договору №134 від 30.04.2025, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Голованівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОБАЛЬТ ЕНЕРДЖІ".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОБАЛЬТ ЕНЕРДЖІ" (вул. Сурікова, 3, офіс 43, м. Київ, Київська область, 03035, код ЄДРПОУ 42780491), безпідставно та надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 110 376,61 грн загального фонду місцевого бюджету Голованівської селищної ради перерахувавши на розрахунковий рахунок UA648999980314060544000011519, отримувач ГУК у Кіровоградській області/тг с-ще. Голов/, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України.

4. Судові витрати, сплачені Кіровоградською обласною прокуратурою за даною позовною заявою у сумі 5 324,8 грн, стягнути з ТОВ "КОБАЛЬТ ЕНЕРДЖІ" на користь Кіровоградська обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 02910025, р/рахунок: UA848201720343100001000004600, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, призначення платежу: повернення судового збору.

5. Про день і час розгляду справи повідомити сторони, Голованівську окружну прокуратуру та Кіровоградську обласну прокуратуру, яка забезпечуватиме участь у судовому засіданні.".

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення оспорюваної додаткової угоди. Прокурор зазначає про ненадання відповідачем-2 належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни у період дії договору. Прокурор указує на перевищення оспорюваною додатковою угодою дозволеного законодавцем відсотку підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10 % порівняно з основним договором.

Ухвалою від 23.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 912/1634/26 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

29.06.2026 від відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнає позовні вимоги.

На обґрунтування відзиву відповідач - 1 наголошує на пріоритетності застосування постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" № 1178 від 12.10.2022 порівняно із Законом України "Про публічні закупівлі" під час укладення Договору та додаткових угод.

02.07.2026 від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор вважає посилання відповідача на пріоритетність застосування Постанови №1178 довільним тлумаченням норм права та вказує, що Закон України "Про публічні закупівлі" не містить положень, які б надавали підзаконному акту статус акта вищої юридичної сили або дозволяли відступати від встановлених ним обмежень.

10.07.2026 від позивача надійшла заява, якою повідомлено про підтримання позовних вимог прокурора в повному обсязі, а також заявлено про розгляд справи без участі представника позивача.

14.07.2026 від відповідача -1 надійшли заперечення (на відповідь на відзив).

Протокольною ухвалою від 21.07.2026, надалі оформленою окремим документом, суд на підставі частини 3 статті 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 17.09.2026.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді судове засідання 17.09.2026 не відбулося.

Ухвалою від 25.09.2026 судове засідання у справі № 912/1634/26 призначено на 20.10.2026.

Ухвала від 25.09.2026 вручена учасникам справи доставленням в Електронний кабінет 25.09.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 172 - 176).

16.10.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи 20.10.2026 без участі представника позивача.

У судовому засіданні 20.10.2026 прокурор позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Інші учасники справи представників у судове засідання не направили, причин неявки не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були належно повідомлені.

У заяві від 16.10.2026 позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника.

За пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

На підставі зазначеного суд розглянув справу за відсутності представників позивача та відповідачів.

У судовому засіданні 20.10.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходив з повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень проти таких вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зокрема, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутньої в засіданні суду прокурора, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд установив такі обставини, які є предметом доказування.

14.03.2025 за результатами публічної закупівлі між Відділом освіти, молоді та спорту Голованівської селищної ради (далі - Замовник, відповідач - 1) та ТОВ "Кобальт Енерджі" (далі - Постачальник, відповідач - 2) укладено Договір № 134 (далі - Договір, а.с. 19 - 23), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується у 2025 році поставити Замовникові товар, а Замовник прийняти і оплатити вартість Товару, що визначений в асортименті та за ціною (далі - "Товар"), яка зазначена у специфікації, що є невід`ємною часиною договору про закупівлю.

Відповідно до пункту 1.4. Договору обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичної потреби та обсягу видатків Замовника.

Відповідно до пункту 2.1. Договору Постачальник повинен передати (поставити) Замовнику товар, якість якого відповідає умовам, встановленим чинним законодавством до товару даного виду.

За умовами пункту 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 652 785,00 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 4.1. Договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання видаткової накладної на відповідний товар.

Строк (термін) поставки товару: до 30.04.2025, згідно з письмовими заявками Замовника (пункт 5.1. Договору).

Договір про закупівлю набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року, проте в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих за даним Договором зобов`язань (пункт 9.1. Договору).

Підпунктом 2 пункту 11.3. Договору передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, постачальник письмово звертається до Замовника щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни такого товару на ринку підтверджується довідкою/ами або листом/ами (завіреними копіями цих довідки/ок або листа/ів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни такого товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладання Договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку такого товару, що є предметом закупівлі за цим Договором.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Додатком № 1 до Договору є Специфікація на загальну вартість з ПДВ - 652 785,00 грн (а.с. 24) в редакції:

"№ Найменування Одиниця Кількість Ціна з ПДВ, Сума з ПДВ (грн.)

товару виміру грн

1. Вугілля кам`яне т. 105 6217,00 652 785,00

ДГ (13-100), ДСТУ 746

та ДСТУ 3472,

незбагачене розсортоване

Всього на суму: 652 785,00 (шістсот п`ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять грн. 00 коп.) з ПДВ".

Надалі, листом від 17.04.2025 Постачальник звернувся до Замовника з пропозицією укласти додаткову угоду до Договору, якою провести збільшення ціни за одиницю товару на 29% без збільшення суми зазначеної в Договорі та встановити ціну на товар з 14.03.2025 - 6 217,00 з ПДВ, а з 30 квітня 2025 року - 8 019,13 грн з ПДВ. До листа додано біржову довідку про кон`юнктуру ринку від 15.04.2025 року, де відсоток коливань становить + 29% (а.с. 35 - 36).

30.04.2025 між Замовником та Постачальником було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій сторони, посилаючись на підпункт 2 пункту 11.3. Договору, збільшили ціну за одиницю товару до 8 019,93 грн з ПДВ у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку та виклали у новій редакції Специфікацію Договору - Додаток 1 (а.с. 25):

"№ Найменування Одиниця Кількість Ціна з ПДВ, Сума з ПДВ (грн.)

товару виміру грн

1. Вугілля кам`яне т. 26 6217,00 161 642,00

ДГ (13-100), ДСТУ 746

та ДСТУ 3472,

незбагачене розсортоване

2. Вугілля кам`яне т. 61,246 8019,13 491 143,00

ДГ (13-100), ДСТУ 746

та ДСТУ 3472,

незбагачене розсортоване

Всього з ПДВ 652 785,00 грн.".

Додаткову угоду підписано та скріплено печатками сторін .

На виконання умов Договору Замовник сплатив Постачальнику 652 781,63 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 07.05.2025 (на суму 62 170,00 грн), від 28.05.2025 (на суму 99 472,00 грн), від 17.06.2025 (на суму 41 360,95 грн), від 17.06.2025 (на суму 42 038,00 грн та 196 468,68 грн), від 05.08.2025 (на суму 157 962,00 грн, 39 810,00 грн, 11 500,00 грн та 2 000,00 грн) (а.с. 46-50).

На виконання умов Договору Постачальник поставив Замовнику 87,246 тонн вугілля кам`яного ДГ 13-100, ДСТУ 7146 та ДСТУ 3472, незбагачене розсортоване на загальну суму 652 781,63 грн, що підтверджується видатковими накладними від 30.04.205 (на суму 161 642,00 грн, від 12.05.2025 на суму 278 867,63 грн, від 16.07.2025 на суму 211 272,00 грн (а.с. 51-53).

З матеріалів справи убачається, що обставини передачі Товару за Договором та оплати вказаних сум визнаються сторонами та не заперечуються ними.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно з частинами 3-4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні № 3-рп/99 від 08.04.99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Фінансування закупівлі здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, про що зазначено у Звіті про договір про закупівлю (а.с. 29).

Відповідно до статті 142 Конституції України, частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з частинами 1-2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 5 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно з статтею 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зроблено висновок, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

За такого, у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Голованівська селищна рада, яка за захистом інтересів держави самостійно до суду не звернулася.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до частин 1-2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону).

Згідно з частинами 1, 4, 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Відповідно до Положення про відділ освіти, молоді та спорту Голованівської селищної ради, затвердженого рішенням Голованівської селищної ради від 10.09.2024 № 1705 (а.с. 54 - 58), відділ освіти, молоді та спорту Голованівської селищної ради знаходиться у комунальній власності Голованівської селищної ради та є структурним підрозділом селищної ради, який утворюється та ліквідовується головою селищної ради, підзвітний і підконтрольний відповідно голові селищної ради, департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації, в межах району забезпечує виконання покладених на нього завдань (пункт 1); відділ фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету (пункт 14).

За таких положень та обставин Голованівська селищна рада як представник інтересів відповідної територіальної громади уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах як орган місцевого самоврядування з метою контролю за дотриманням цільового використання бюджетних коштів.

Голованівська селищна рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати рішення від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області направила Голованівській селищній раді повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 08.06.2026 (а.с. 59).

Голованівська селищна рада у відповідь на вказане повідомлення листом від 11.06.2026 повідомила, що не заперечує щодо представництва інтересів прокурором та не вживала і не планує вживати заходів позовного характеру з даного приводу (а.с. 60).

Також листом від 17.06.2026 Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулась до Голованівського управління ДКСУ з запитом про зазначення реквізитів рахунку для зарахування доходів до бюджету Голованівської селищної територіальної громади (а.с. 64).

Листом від 19.06.2026 Голованівське управління ДКСУ надало реквізити рахунку Голованівської селищної територіальної громади, на які має бути здійснено стягнення коштів (а.с. 65).

Наведені обставини свідчать про наявність передбачених статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для реалізації прокурором представницьких повноважень в інтересах держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд ураховує таке.

Відповідно до статей 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Станом на час укладення Договору № 134 від 14.03.2025 порядок закупівель за державні кошти регулювався Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 у відповідній редакції, за змістом якого:

- договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41);

- умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина 4 статті 41);

- істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, з-поміж інших, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 частини 5 статті 41).

- на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу (пунктів 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення").

Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, перелік яких наведено в даному пункті.

Зокрема, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав, що постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.

Законом України № 4888-ІХ від 27.05.2026 "Про публічні закупівлі" до пунктів 2 та 7 частини 5 статті Закону України № 922-VІІІ від 25.12.2015 "Про публічні закупівлі" були внесені зміни, а саме: за їх змістом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, серед іншого:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін) (пункт 2 частини 5 статті 41);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників міжнародних цінових агентств, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пункт 7 частини 5 статті 41).

Отже, натепер, за пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015, надається можливість учасникам договірних відносин збільшувати ціну товару після укладення договору про закупівлю необмежену кількість разів, але таке збільшення можливе щоразу не більше ніж на 10%. Інакше кажучи, учасники можуть збільшувати ціну у разі коливання цін на ринку необмежену кількість разів, але кожного разу не більше ніж на 10 % від попередньої ціни.

Згідно з пунктом 7 положення пункту 2 частини 5 статті 41 Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 в редакції Закону України "Про публічні закупівлі" № 4888-ІХ від 27.05.2026 застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015.

Правозастосування цього положення, яке має фактично ретроспективну дію, полягає у тому, що з дня набрання чинності Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 пункт 2 частини 5 статті 41 необхідно застосовувати у редакції Закону України "Про публічні закупівлі" № 4888-ІХ від 27.05.2026, за яким установлене обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).

З урахуванням ретроспективної дії правової норми (починаючи з дня набрання чинності Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015), станом на час укладення додаткової угоди № 1 від 30.04.2025 сторони могли збільшувати ціну у разі коливання цін на ринку необмежену кількість разів, але кожного разу не більше ніж на 10 % від попередньої ціни.

Ураховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача - 1 щодо пріоритетності Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" порівняно з нормами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про закупівлю".

У пункті 19 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" у редакції станом на час укладення оскаржуваної додаткової угоди № 1 (станом на 30.04.2025) визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку (з-поміж інших) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару; зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2).

Ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина 1 статті 632 Цивільного кодексу України); зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина 2 статті 632 ЦК України).

Отже, Закон про публічні закупівлі та Особливості здійснення публічних закупівель дозволяли змінювати ціну за договором закупівлі за бюджетні кошти після його укладення у випадку, коли це передбачено договором або законом. У контексті спірних правовідносин вони дозволяли змінювати ціну закупівлі товару у окремому випадку - збільшення ціни до 10 відсотків (необмежену кількість разів) пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни на ринку.

Суд зазначає, що у підпункті 2 пункту 11.3. Договору передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, постачальник письмово звертається до Замовника щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни такого товару на ринку підтверджується довідкою/ами або листом/ами (завіреними копіями цих довідки/ок або листа/ів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни такого товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладання Договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку такого товару, що є предметом закупівлі за цим Договором.

Суд установив, що оскаржуваною Додатковою угодою № 1 від 30.04.2026 ціну з 6 217,00 грн/одиницю збільшено до 8 019,93 грн/одиницю, тобто на 29 % порівняно з первісною ціною.

Наведені обставини свідчать про те, що Додаткова угода № 1 від 30.04.2026 суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що сам факт збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % є окремим порушенням цієї норми.

За такого, оскільки оскаржувана додаткова угода № 1 від 30.04.2026 є недійсною та не породжує правових наслідків, підстава для оплати товару за встановленою у ній ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 Цивільного кодексу України, підлягають поверненню відповідачем-2.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, за подібних обставин, дійшла висновку, що оскільки додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то підстава для оплати електричної енергії за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України, мають бути повернуті.

Недійсність Додаткової угоди № 1 від 30.04.2025 означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, а, отже, розрахунок має здійснюватися сторонами відповідно до умов Договору, тобто в розмірі 6 217,00 грн/одиницю з ПДВ.

Суд установив, що відповідно до вказаних вище видаткових накладних, Постачальник поставив Замовнику 87,246 тон, вартість якого сплачено Замовником в сумі 652 781,63 грн.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, з відповідача-2 підлягають стягненню надмірно сплачені кошти у розмірі 110 373,25 грн (652 781,63 грн - (87,246 тон х 6 217,00 грн/т).

В частині стягнення 3,36 грн суд відмовляє.

На підставі вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора у цій справі підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

За пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволення позову, судовий збір належить розподілити пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір за позовну вимогу про визнання Додаткової угоди недійсною, звернуту до обох відповідачів, становить 2 662,40 грн, тому з кожного відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури належить стягнути по 1 331,20 грн.

Позовна вимога про стягнення грошових коштів звернута до відповідача - 2. У зв`язку з частковим задоволенням цієї позовної вимоги, судовий збір покладається на відповідача - 2 у сумі 2 662,32 грн. Усього з відповідача - 2 на користь Кіровоградської обласної прокуратури належить стягнути 3 993,52 (2 662,32 + 1 331,20) грн судового збору.

Інших судових витрат прокурор та сторони не заявляють.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 30.04.2025 до Договору № 134 від 14.03.2025, укладеного між Відділом освіти, молоді та спорту Голованівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОБАЛЬТ ЕНЕРДЖІ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОБАЛЬТ ЕНЕРДЖІ" (вул. Сурікова, 3, офіс 43, м. Київ, Київська область, 03035, код ЄДРПОУ 42780491) бюджетні кошти в сумі 110 373,25 грн загального фонду місцевого бюджету Голованівської селищної ради, перерахувавши на розрахунковий рахунок UA648999980314060544000011519, отримувач ГУК у Кіровоградській області/тг с-ще. Голов/, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Голованівської селищної ради (26500, смт Голованівськ, вул. Соборна, буд. 40, код ЄДРПОУ 44084336) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, будинок 4, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 1 331,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОБАЛЬТ ЕНЕРДЖІ" (вул. Сурікова, 3, офіс 43, м. Київ, Київська область, 03035, код ЄДРПОУ 42780491) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, будинок 4, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 3 993,52 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії рішення надіслати до електронних кабінетів учасників справи.

Повне рішення складено 23.10.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна