Рішення № 140864282, 06.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.10.2026

Справа № 334/6550/26

Провадження № 2-о/334/261/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І. М.,

за участю секретаря Мандик М. О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Пасової Т. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Пасова Т.Ф. звернулася до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з заявою про факту перебування ОСОБА_1 на утриманні її сина ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник вказує, що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з заявником проживав її син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

За життя син заявника перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію в розмірі 24 894,60 грн, тоді як заявниця, яка перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області отримує наразі пенсію у розмірі 4 050,00 грн, тобто пенсія померлого сина була вагомим, постійним (неодноразовим, а систематичним), а саме головне, основним джерелом засобів до існування заявника, яка перебувала на утриманні свого сина, постійно мешкаючи з останнім і маючи спільний бюджет.

Окрім того, 23.09.2024 року ОСОБА_1 встановлено довічно ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням. Згідно виписки із медичної карти стаціонарно хворого від 20.09.2024 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, ХНК 4т., гангрена лівої нижньої кінцівки, цукровий діабет 2 типу.

24.10.2024 року заявниці виконано оперативне лікування шляхом ампутації лівої нижньої кінцівки в с/3 стегна (виписка із медичної карти стаціонарно хворого від 01.11.2024 року). Оскільки розмір пенсії заявника є мінімальним, яка їй призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за віком, що має страховий стаж 30/35 років. Враховуючи, що основним засобом існування заявника була пенсія сина, лікування та догляд постійно та повному обсязі здійснювалось за спільний бюджет, вагома частка якого складала пенсія сина.

Згідно висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 2769 від 12.11.2024 року, ОСОБА_1 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Виходячи з того, що ОСОБА_2 постійно мешкав із заявником однією сім`єю, він перебував на обліку в управлінні соціальної підтримки населення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради як отримувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1040.

14.05.2026 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ у Запорізькій області із заявою № 4006 про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію по втраті годувальника. Органи Пенсійного фонду України з 01.04.2021 року застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Територіальний орган фонду, який опрацьовував заяву ОСОБА_1 про перехід на інший вид пенсії відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області. Рішенням про відмову у проведенні перерахунку від 20.05.2026 № 29623/03-16 було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перехід на пенсію по втраті годувальника через відсутність документів, які б підтверджували її перебування на утриманні померлого сина, а саме через відсутність спільної реєстрації місця проживання сина разом із заявником.

Встановлення факту перебування на утриманні померлого сина необхідно заявнику для реалізації права на перехід на пенсію по втраті годувальника.

Заявник та її представник адвокат Пасова Т.Ф. заяву підтримали, просили задовольнити з підстав зазначених у заяві. ОСОБА_2 був єдиним сином заявниці, він доглядав за нею, повністю утримував, купував продукти, ліки, сплачував за комунальні послуги. Наразі, заявник залишилася сама, родичів немає, догляд за нею наразі здійснює соціальний працівник. Син постійно проживав з заявником, проте був зареєстрований у власній квартирі. Через розбіжність адрес ПФУ відмовив у переході на інший вид пенсії.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, 30.07.2026 року від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, вивчивши доводи заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3 статті 294 ЦПК України).

Пунктом 2 частини 1, частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

1.Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення.

2. Встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

23.09.2024 року ОСОБА_1 встановлено довічно ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 23.09.2024 року серія 12 ААГ № 827348 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 , виданим Пенсійним фондом України 04.12.2024 року серія НОМЕР_4 .

24.10.2024 року ОСОБА_1 виконано оперативне лікування шляхом ампутації лівої нижньої кінцівки в с/3 стегна (виписка із медичної карти стаціонарно хворого від 01.11.2024 року).

Згідно копії довідки №08.08.-10/164 від 03.06.2026 року, виданої Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради, ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні соціальної підтримки населення Департаменту як отримувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 року №1040 та згідно з договором про надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі від 06.12.2024 року.

Відповідно до відповіді ГУ ПФУ в Запорізькій області від 22.06.2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» . ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні та отримував пенсію по інвалідності згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії ОСОБА_2 припинено у зв`язку зі смертю. Станом на 01.01.2026 року розмір його пенсії становив 24894,60 грн.

Згідно рішення про відмову у проведенні перерахунку від 20.05.2026 року ГУ ПФУ у Київській області, ОСОБА_1 відмовлено в проведені перерахунку пенсії у зв`язку з не наданням документів про перебування на утриманні померлого годувальника. Відповідно до п. 2.11 розділу ІІ Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місяці проживання (разом з годувальником за однією адресою).

Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV наведено види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 цього Закону встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно з частиною другою вказаної норми непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону № 1058-IV).

ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 24894,60 грн.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 4050,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).

Отже Порядком передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Як роз`яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні сина заявник вказувала, що фактично ОСОБА_2 проживав у її квартирі, здійснював за нею догляд на непрофесійній основі, його пенсія була постійним та основним джерелом для її існування, проте вони були зареєстровані за різними адресами, хоча фактично проживали спільно.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона сусідка ОСОБА_1 , мешкає по АДРЕСА_2 . З заявницею вона знайома більше 20 років, раніше працювали разом. Останні років десять проживала разом з сином, потребувала його допомоги через стан здоров`я, постійно її сина бачила у дворі - кожного ранку виїжджав на машині та повертався ввечері.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона сусідка ОСОБА_1 , мешкає по АДРЕСА_3 . Свідок займається гуманітарною допомогою для пенсіонерів, тому заявника знає добре, у будинку мешкає давно. ОСОБА_1 наразі мешкає сама. Сина бачила часто, приїздив, доглядав за нею, бо за станом здоров`я вона зовсім не ходила. Син їй матеріально допомагав, у неї пенсія зовсім маленька.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що з ОСОБА_1 знайома більше тридцяти років, проживає у сусідньому будинку, часто буває в гостях. Наразі вона проживає сама, раніше мешкала з сином, який доглядав за нею, прибирав, возив до лікарів, забезпечував ліками та продуктами. Син оплачував лікування, домовлявся про обстеження, купував їй всі ліки. Зараз її матеріальне становище скрутне, без допомоги сина не вистачає коштів.

Виходячи з вищевикладеного та зважаючи на те, що встановлення даного факту необхідне заявниці для оформлення пенсії, суд дійшов до висновку, що вимога заявниці про встановлення факту перебування її на матеріальному утриманні покійного сина є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 81, 89, 247,263, 265, 268, 293-294, 315, 319 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні її сина ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Проголошення рішення 06.10.2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в запорізькій області, код ЄДРПОУ 20490012, юридична адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б.

Суддя: Філіпова І. М.