Рішення № 140864270, 20.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 20.08.2026

Справа № 334/4870/26

Провадження № 2/334/3627/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 серпня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Прийменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №522160370 від 18.12.2023 року у розмірі 31973,38 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.12.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №522160370, згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 6600,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов зазначених в договорі.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора PWHJ-3293.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свої зобов`язання.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №280 від 16.04.2024 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

30.09.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 30/0925-01.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 30.09.2025 за Договором факторингу №30/0925-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31973,38 гривень.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 30.09.2025 року до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу №30/0925-01.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за вищевказаним кредитним договором, становить 31973,38 гривень, яка складається з: 6598,39 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 25374,99 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 гривень - заборгованість за комісією; 0,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 30.09.2025 - 18.03.2026.

Разом з тим, позивач зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 31973,38 гривень.

Крім того вказує, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до відповідача становить 31973,38 гривень.

Посилаючись на вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 31973,38 гривень та понесені судові витрати на професійну (правничу) допомогу та сплаті судового збору.

29.05.2026 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання, за клопотанням позивача витребувано від АТ КБ «Приватбанк» докази по справі.

29.06.2026 року на виконання ухвали суду від 29.05.2026 року до суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана судом інформація.

Представник ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви, просив розгляд справи проводити за його відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить позов задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.12.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №522160370, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6600,00 гривень строком до 17.01.2024 з реальною річною процентною ставкою 485,45%.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора PWHJ-3293.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням від 18.12.2023 та інформацією з АТ КБ «ПриватБанк», що надійшла на виконання вимог ухвали суду.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №280 від 16.04.2024 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

30.09.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 30/0925-01.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 30.09.2025 за Договором факторингу №30/0925-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31973,38 гривень.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 30.09.2025 року до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу №30/0925-01.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду, 25.05.2026 року утворилась заборгованість на загальну суму 31973,38 гривень, яка складається з: 6598,39 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 25374,99 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується розрахунками заборгованості та випискою по рахунку.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Закон), електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону).

Наведене знаходить своє підтвердження у постанові Верховного Суду по справі № 524/5556/19 від 12.01.2021.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 (справа №6-979цс15), боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Під час розгляду справи встановлено та підтверджується наданими позивачем доказами, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку товариству не повернуті, що свідчить про порушення його прав, тому суд дійшов висновків про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеної заборгованості в загальному розмірі 31973,38 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат надані наступні докази: копія договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та АБ «Тимошенко та партнери»; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Тимшенком О.О.; копія акту прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 на суму 7000,00 гривень; копія додаткової угоди №25771384175 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; копія ордеру серія АІ №2115416 від 30.01.2026.

Відповідач не подала жодних заперечень з приводу неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу, а суд, в свою чергу, не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Вказане узгоджується з правової позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 13.03.2025 в рамках справи № 275/150/22.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 гривень судового збору, оскільки позовні вимоги задоволені в повному об`ємі.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №522160370 від 18.12.2023 року у розмірі 31973 гривень 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати у розмірі 9662,40 гривень, з яких: судовий збір - 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу - 7000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ісаков Д.О.