Ухвала суду № 140864145, 21.10.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6675/25

Провадження № 6/346/485/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р.м. КоломияКоломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Третьякової І.В.

з участю секретаря Гжибовського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення Коломийського міськрайонного суду з урахуванням постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 01.10.2026 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

08.10.2026 ОСОБА_2 , через свого представника Єременко К.В. звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Коломийського міськрайонного суду від 26.01.2026 з урахуванням постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 01.10.2026 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву обґрунтував тим, що вказаним рішенням стягнуто з нього на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 41203,62 грн. та судовий збір в сумі 1495,13 грн., а загальна сума 42698,75 грн.

Заявник зазначає, що не ухиляється від виконання судового рішення та має намір добровільно погасити визначену судом заборгованість у повному обсязі. однак сплата всієї суми одноразово є для нього фактично неможливою через складне матеріальне та соціальне становище.

ОСОБА_2 має інвалідність ІІ групи, основним джерелом його доходу є пенсійні виплати, він не має стабільного достатнього доходу для одночасної сплати понад 42 тисячі гривень. За період з 01.01.2026 по 31.05.2026 загальна сума надходжень на рахунок заявника становить лише 19370,13 грн., а витрати 15644,54 грн., що свідчить про обмежені фінансові можливості, доходи фактично спрямовуються на забезпечення основних життєвих потреб.

Тому заявник просить розстрочити виконання вказаного рішення суду встановивши щомісячний платіж протягом 11 місяців по 3558,23 грн., а у 12-му місяці 3558,22 грн.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник заявника через систему «Електронний суд» подала до суду заяву, в якій просить розгляд заяви проводити у відсутності заявника та його представника, підтримає заяву про розстрочку рішення суду, і просить її задовільнити.

Представника ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в письмовій заяві заперечив проти задоволення заяви про розстрочку рішення суду, вважає, що матеріальний стан відповідача не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду, оскільки на момент укладання кредитного договору відповідач усвідомлював, що бере на себе грошові зобов`язання та повинен буде їх виконувати у повному обсязі і добровільно погодився на умови кредитування.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву та долучені до неї докази, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.01.2026 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1479-5985 від 04.12.2024 року в сумі 49886,20 грн., судовий збір 2422,40 грн.

Коломийським міськрайонний судом 11.03.2026 року видано виконавчий лист №346/6675/25 та постановою приватного виконавця Кушнір О.В. від 15.04.2026 відкрито виконавче провадження №80763450.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01.10.2026 Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.01.2026 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1479-5985 від 04.12.2024 року в розмірі 41203,62 грн., судовий збір у розмірі 1495,13 грн. в задоволення вимог про стягнення суми відсотків на підставі ст.625 ЦК України в сумі 8682,58 грн. відмовлено.

З копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 30.04.2025 вбачається, що ОСОБА_2 має ІІІ групу інвалідності з дитинства, отримує пенсію по інвалідності.

З виписки по рахунку ОСОБА_2 , сформованої АТ КБ «Приватбанк» за період з 01 січня по 31 травень 2026 року на рахунок заявника надійшло 19370,13 грн.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

У розумінні практики Європейського суду ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

В силу положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення визначеному законом порядку. Контроль за виконанням рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Також в цьому рішенні зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

У відповідності до змісту ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду шляхом сплати загальної суми боргу частинами, що не може перевищувати одного року з дня ухвалення спірного рішення.

Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі № 2а-25767/10/0570 дотримана позиція суду касаційної інстанції про те, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19).

Згідно з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. ст. 78, 81, 435 ЦПК України, саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочки виконання судового рішення.

Суд оцінює надані заявником докази у сукупності як такі, що не підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, та які є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними, тобто такими, які не залежать від волі відповідача, а отже, мають виключний характер.

В письмових пояснення представник заявника зазначає, що заявник має ІІ групу інвалідності і основне джерело його доходу пенсійні виплати. Разом з цим з пенсійного посвідчення, долученого заявником вбачається, що ОСОБА_2 має ІІІ групу інвалідності з дитинства. А докази отримання пенсійних виплат та їх розмір заявник суду не надав.

На підтвердження матеріального стану заявника до заяви долучено виписку по рахунку заявника в АТ КБ «Приватбанк», яка охоплює період з 01.01.2026 по 31.05.2026 рік, та з якої вбачається, що на рахунок заявника в цей період були здійснені надходження грошових коштів в загальній сумі 19370,13 грн. Однак доказів того, який характер призначення вказаних зарахувань матеріали заяви не містять відсутні докази що вказані грошові надходження є пенсійними виплатами. Крім того, заявником не доведено належними та допустимими доказами недостатність або відсутність будь яких інших доходів заявника.

Суд також звертає увагу, що заявником не надано доказів на підтвердження актуальної інформації щодо матеріального стану заявника, а саме станом на час звернення із заявою (на 08.10.2026) , що позбавляє суд оцінити справжній матеріальний стан заявника та його можливість, або неможливість виконати рішення суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за виконавчим листом в даній справі відкрито виконавче провадження, однак заявником не надано відомостей про стан цього виконавчого провадження, чи були здійсненні примусові стягнення в рахунок виконання рішення суду, а якщо були то в якій сумі.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

На підставі наведеного судом не встановлено тих виняткових об`єктивних даних, які перешкоджають заявнику виконанню рішення суду, а тому приходить до висновку, що вимоги заяника не обгрунтовані, отже, заява не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 81, ч. 2 ст.247, ст. ст. 258-261, 353, 431, 435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення Коломийського міськрайонного суду з урахуванням постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 01.10.2026 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя:Третьякова І. В.